Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №705/3291/26 — Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №705/3291/26

Суддя: Єщенко О. І.

Справа №705/3291/26

2/705/3007/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м.Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення ідеальної частки у спільній сумісній власності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення ідеальної частки у спільній сумісній власності у квартирі АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 . Вказана квартира приватизована відповідно доЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», про що видано НОМЕР_1 про право власності на житло від 07.12.1998 відділом житлового господарства Уманської міської ради. Однак вищевказане свідоцтво про право власності на житло було видане без визначення ідеальної частки за кожним із співвласників. Маючи намір відчужити належну їй частину зазначеної квартири, вона звернулася до нотаріальної контори, у результаті чого нотаріус, вивчивши та опрацювавши подані документи, пояснив, що наразі неможливо вчинити дану нотаріальну дію, оскільки частки не визначені за кожним із співвласників, а тому немає можливості укласти договір дарування. При цьому нотаріус пояснив, що визначення часток у спільній сумісній власності відбувається за згодою всіх співвласників одночасно, а у разі відсутності такої згоди у судовому порядку. Оскільки у неї з іншими співвласниками склалися неприязні стосунки, вона не може без погодження інших співвласників, одноособово визначити належну їй ідеальну частку у спільній сумісній власності на вищевказану квартиру, тому з даним позовом вимушена звернутися до суду.

Ухвалою судді від 05.06.2026 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачам право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали та позову з додатками направлено на адресу відповідачів, проте станом на день розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідачів не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти, відповідні їм правовідносини та дійшов таких висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно зіст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зіст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва на право власності на житло № НОМЕР_2 від 07.12.1998 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 .

Право власності на вище вказану квартиру виникло на підставі приватизації державного житлового фонду, що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_2 про право власності на житло від 07 грудня 1998 року, виданим відділом житлового господарства Уманської міської ради. Зазначеним свідоцтвом право власності на квартиру оформлено за трьома співвласниками без визначення розміру частки кожного з них.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00057657066 ОСОБА_5 14.07.2023 зареєструвала шлюб з громадянином ОСОБА_6 , після чого отримала прізвище « ОСОБА_7 ».

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач має намір розпорядитися належною їй часткою у праві власності на зазначену квартиру шляхом укладення договору дарування, однак реалізація такого наміру ускладнена відсутністю визначених часток співвласників. У зв`язку з відсутністю згоди між співвласниками щодо визначення таких часток вона звернулася до суду за захистом свого права.

Відповідно до статті 355 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності. Спільна власність є спільною частковою або спільною сумісною власністю.

Згідно зі статтею 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з частиною першою статті 368 ЦК України спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

За змістом частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Аналогічний принцип закріплений у частині другій статті 372 ЦК України, відповідно до якої у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено можливість передачі квартир у спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою повнолітніх членів сім`ї, які мають право на приватизацію відповідного житла.

Таким чином, правовий режим квартири, що належить позивачу та відповідачам на праві спільної сумісної власності, передбачає відсутність визначених часток співвласників. Водночас положення статей 370 та 372 ЦК України закріплюють принцип рівності часток як загальне правило, за відсутності інших установлених законом обставин або домовленості співвласників.

Верховний Суд у постанові від 16.04.2024 у справі № 676/3651/20, посилаючись на вимоги ст. 370 ЦК України, зазначив, що співвласник приватизованої квартири має право розпоряджатися належною йому часткою у праві спільної сумісної власності, а частки співвласників вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За встановлених у справі обставин, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено належність квартири трьом співвласникам на праві спільної сумісної власності та відсутні докази встановлення іншого співвідношення їхніх часток, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визначення часток співвласників у рівних частинах - по 1/3 кожному, у зв`язку з чим позовні вимоги належить задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 є законним представником дитини з інвалідністю, що підтверджується Корінцем медичного висновку № 14 про дитину з інвалідністю віком до 18 років від 19.03.2026 (дитина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), у зв`язку з чим звільнена від сплати судового збору при зверненні з позовом до суду відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір необхідно стягнути з відповідачів на користь держави у розмірі по 1 669,81 грн з кожного, виходячи з наданої позивачем оцінки майна та предмету позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити частку у спільній сумісній власності у користування та володіння за ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 , яка приватизована відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», про що видано НОМЕР_1 про право власності на житло від 07.12.1988 відділом житлового господарства Уманської міської ради, у розмірі 1/3 частки за кожним із співвласників.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев`ять) грн 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 669 (одна тисяча шістсот шістдесят дев`ять) грн 81 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Суддя О.І.Єщенко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua