Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №643/1422/21 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 643/1422/21

№ провадження 2/646/1426/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Сіренко Ю.Ю.,

за участю секретаря судового засідання - Дзябченко Л.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернувся позивач, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» грошові кошти у розмірі 6018,86 грн.; стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» 2500,00 грн. судових витрат, пов`язаних з оплатою позивачем професійної правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25.12.2018 трапилась ДТП за участю автомобілів TOYOTA C-HR, д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіля SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби зазнали механічних ушкоджень. Згідно постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року по справі №639/263/19 ДТП сталась у зв`язку з порушенням відповідачем п. 2.10, п. 13.1 Правил дорожнього руху, а також після здійснення ДТП ОСОБА_1 з невідомих причин залишила місце пригоди, у зв`язку з чим ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за с. 122-4, ст. 124 КУпАП.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТДВ СК «Альфа Гарант», згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (поліс № АМ/4497647). Власник пошкодженого транспортного засобу SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до позивача із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та з заявою про виплату страхового відшкодування. Відповідно до аварійного сертифікату 42-D/51/7 встановлено, що вартість матеріального збитку, яка завдана власнику автомобіля марки SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 , приймається рівним вартості відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та становить 9022,64 грн. Позивачем було виплачено на користь потерпілої особи 6018,86 грн. страхового відшкодування. Крім того, позивачем було надіслано регресну вимогу 28.05.2020, яка залишилася без відповіді. Враховуючи вищенаведене просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в розмірі 6018,86 грн. та 2500,00 судових витрат, пов`язаних із оплатою позивачем професійної правової допомоги.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 11.03.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 02.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У зв`язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів», найменування Червонозаводський районний суд м.Харкова змінено на Основ`янський районний суд міста Харкова.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, подав клопотання, згідно з яким позовні вимоги підтримав, просив розглядати справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце її проведення повідомлялася належним чином за зареєстрованим місцем проживання. Причини неявки суду не повідомила, відзив не подала.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. При цьому відповідно до частини четвертої названої статті Кодексу у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

В силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 30.10.2026 року постановлено провести заочний розгляд цивільної справи за позовною заявою Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування.

Суд, у зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача та не подання відзиву відповідачем, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, у порядку заочного розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані позивачем докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову ТОВ Страхова компанія «Альфа-Гарант», об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії полісу № АМ/4497647 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ОСОБА_1 застрахувала транспортний засіб TOYOTA C-HR, д.н.з. НОМЕР_1 , в результаті укладеного договору страхування засобу наземного транспорту з ТДВ СК «Альфа-Гарант». Страхова сума за шкоду заподіяну майну у ньому визначена у розмірі 100000 грн.

Відповідно до постанови Московського районного суду м. Харкова від 22.03.2019 року вбачається, що 25 грудня 2018 року о 09-15 год. в м. Харкові по вул. Марії Кисляк, 28 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota C-HR, д.н.з. НОМЕР_1 , не обрала безпечного бокового інтервалу при зустрічному роз`їзді, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Subaru Forester, д.н.з. НОМЕР_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Після здійснення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 з невідомих причин залишила місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги п.п. 13.3, 2.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. У зв`язку з чим, ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП та накладено на неї стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадянин, що дорівнює 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суддею встановлено, що 26.12.2018 року ОСОБА_2 , власник транспортного засобу SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 , повідомив ТДВ СК «Альфа-Гарант» про ДТП, яка відбулася 25.12.2018 року, що підтверджено копією повідомлення про ДТП (а.с.12).

04.01.2019 року ОСОБА_2 , власник транспортного засобу SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 , звернувся до ТДВ «СК «Альфа-гарант» з заявою про виплату страхового відшкодування, що підтверджено копією заяви (а.с. 18).

18.02.2019 року складено аварійний сертифікат №42-D/51/7 з розрахунку вартості матеріального збитку завданого транспортного засобу SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 , в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту ТЗ згідно ремонтної калькуляції 42-D/51/7 складає 15397,00 грн. (в т.ч. ПДВ), вартість відновлювального ремонту ТЗ з врахуванням фізичного зносу складає 9022,64 грн.( в т.ч. ПДВ) (а.с. 19-23).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування та страхового акту №ЦВ/18/3880 від 27.03.2019 року підлягає до виплати розмір страхового відшкодування в сумі 6018,86 грн. (а.с.27-28).

З копії платіжного доручення №200 від 27.03.2019 року вбачається, що ТДВ СК «Альфа-Гарант» перерахувало 6018,86 грн. страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , власника транспортного засобу SUBARU FORESTER, д.н.з. НОМЕР_2 . (а.с. 29).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Крім цього, у відповідності до ч.1 ст.1191 цього ж Кодексу, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно до ч. 2 ч.1 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закону) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з огляду на вищенаведене до ТДВ СК «Альфа-Гарант» у порядку регресу перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 6018,86 грн.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до підпункту "в" підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником).

З огляду на те, що постановою Московського районного суду м. Харква від 22.03.2019 року, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 після здійснення дорожньо-транспортної пригоди з невідомих причин залишила місце пригоди, суд приходить до висновку що з неї слід стягнути на користь позивача 6018,86 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Частиною 3 ст. 137 ЦПК України визначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду наступні докази: витяг з договору про надання правової допомоги від 14.05.2019 року, укладеного між ТОВ СК «Альфа-Гарант» та адвокатським бюро «Грідін і Партнери»; завдання-доручення №96 до договору про надання правничої допомоги від 14.05.2019 року; платіжне дорученням №ID-151170 від 13.11.2020 року; детальний розрахунок та опис робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правничої допомоги, загальна вартість виконаних робіт становить 2500,00 грн.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку, що позивач дійсно поніс вказані затрати в розмірі підтвердженому належними і допустимими доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ СК «Альфа-Гарант» витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 2500,00 гривень.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору - 2270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 1166, 1191 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.3,10-13,258,259, 263,264, 265, 274, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) грошові кошти в сумі 6018 (шість тисяч вісімнадцять) грн. 86 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (код ЄДРПОУ 32382598, адреса: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26) судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним Кодексом не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32382598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26).

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя - Ю.Ю. Сіренко