Суд: Основ’янський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №646/7580/24
Суддя: Сіренко Ю. Ю.
Справа № 646/7580/24
№ провадження 2/646/1479/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 жовтня 2026 року м.Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Дзябченко Л.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
В провадження суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», в якій він просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 85918,90 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 7100,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 28.01.2016 року між AT «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 75000,00 грн. Процентна ставка 40% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. AT «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідачки на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в AT «Альфа- Банк». Тобто відповідачка погодилася на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачці та вона погодилася з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, що додані до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти.
20.12.2021 року між AT «АЛЬФА-БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором в тому числі до відповідачки. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 28.01.2016 року, укладеним між AT «АЛЬФА-БАНК» та відповідачем.
Станом на 20.12.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості за кредитом становить 85918,90 гривень.
Оскільки відповідачкою не повернута заборгованість за кредитним договором позивач звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути з відповідачки заборгованість у сумі 85918,90 грн. Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідачки судові витрати у сумі 3028,00 грн., сплачені ним при подачі позову до суду та витрати на професійну правову допомогу в розмірі 7100,00 грн.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.08.2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.
16.12.2024 представницею відповідачки через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву (зареєстрований 17.12.2024), яку вона вважає безпідставною та необгрунтованою виходячи з того, що позивач не надав підписаних відповідачем Угоди про обслуговування кредитної картки та Відкриття відновлювальної лінії, Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та Паспорту споживчого кредиту, хоча вони повинні містити підпис позичальника, оскільки саме з цього моменту такі умови є складовою частиною укладеного між сторонами договору. Не надано графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, підписані відповідачем. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону «Про захист прав споживачів», щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору. Відомостей про те, що рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Банком Відповідачу в порядку акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) укладення угоди про обслуговування кредитної карти та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2016 також не надано.
У позовній заяві міститься інформація, що станом на 20.12.2021 року за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 85918,00 грн., що начебто підтверджується розрахунком заборгованості, однак долучений банківський документ – виписка за рахунком – містить інформацію тільки про 73438,22 грн. заборгованості.
Крім іншого, позивачем не надано підписаних відповідачем заяв на збільшення кредитного ліміту, що свідчить про те, що Банком вони здійснювались на власний розсуд.
Відповідно до умов Анкети-заяви з використанням платіжної картки №26254003490593 її строк дії становить 2 роки, проте, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» нараховано відповідачу заборгованість за період з 28.01.2016 по 05.02.2024 року (більше ніж за 8 років).
Позивачем не надано доказів перевипуску картки відповідачу, а відтак, кінцевий строк кредитування становить до 28.01.2018 року, що відповідає строку дії картки, тому заборгованість нарахована поза межами строку дії договору суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16), згідно з яким виплату процентів у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Як свідчить розрахунок заборгованості, долучений Позивачем, станом на 27.04.2019 року (після закінчення строку дії картки), заборгованість ОСОБА_1 дорівнювала 0,00 грн. Згідно виписки, в подальшому відбувалось тільки нарахування відсотків за користування кредитом, за овердрафт та за обслуговування основної картки, строк якої вже закінчився, що є неправомірним.
Представниця відповідачки у відзиві просить залишити без задоволення позовну заяву та стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу.
26.12.2024 представником позивача надано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача вважає, що доводи відповідача є безпідставними. В обгрунтування зазначає, що позивачем разом із позовною заявою надано оферту відповідача про отримання кредиту в якій вказано всі істотні умови договору банківського кредиту, в тому числі і розмір відсотків. На підтвердження прийняття даної оферти відповідача, (умов отримання кредиту, які запропоновані саме Відповідачем) АТ «Альфа Банк» було вчинено конклюдентні дії, а саме видано (перераховано) кредит, що підтверджується випискою по рахунку, яка надана разом із позовною заявою. В наданій Позивачем разом із позовною заявою Оферті Відповідача міститься власноручний підпис Відповідача, що йому на його оферту АТ «Альфа Банк» надано акцепту. Отже, укладення кредитного договору між Позивачем та Відповідачем відбувалось саме шляхом прийняття оферти (пропозиції) Відповідача АТ «Альфа Банк» (прийняття оферти Відповідача АТ «Альфа Банк» і є укладеним кредитним договором, оскільки всі суттєві умови кредитного договору чітко вказані в оферті (пропозиції) Відповідача на отримання кредиту).
Щодо посилання Відповідача на не згоду із порядком нарахування процентів зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 22.06.2022 року по справі № 3-188/2020(455/20), обгрунтовано нарахування та отримання відсотків за фактичне користування кредитними коштами, які передбачені умовами кредитного договору, здійснюється до моменту повного повернення кредиту Позивачу.
Щодо не згоди Відповідача із розміром заборгованості зазначив, що згідно з п. 57 розд. IV Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. В силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» виписка є первинним документом, який підтверджує розмір та наявність заборгованості про що наголосив Верховний Суд у Постанові від 25 травня 2021 року по справі № 554/4300/16-ц. Таким чином, надані Позивачем виписки по рахунку є доказами видачі кредиту та доказами наявності заборгованості Відповідача у розумінні вищевказаних вимог законодавства (просимо суд надати оцінку даним випискам).
Щодо розміру витрат Відповідача на правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. зазначив, що у відповідності до ч. 4, ч. 5 ст. 137 ЦПК України та роз`яснень Великої Палати Верховного Суду, витрати на правничу допомогу, визначені Відповідачем є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною (нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
21.01.2025 представницею відповідачки через систему «Електронний суд» подано додаткові заперечення в яких зазначено, що оферта, долучена до позовної заяви, містить посилання на «Угоду про обслуговування кредитної картки та Відкриття відновлювальної лінії», «Договір про банківське обслуговування фізичних осіб» та «Паспорт споживчого кредиту», які не надано Позивачем. Позивачем не надано графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, заяв на збільшення кредитного ліміту, підписаних Відповідачем. Згідно висновків Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду в постанові від 13.01.2025 року по справі №336/6542/21: «Колегія суддів вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карток та Витяг з Умов та Правил, які містяться у матеріалах цієї справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 11 грудня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
Крім того, у додаткових запереченнях зазначено, що «Угода про обслуговування кредитної картки та Відкриття відновлювальної лінії», «Договір про банківське обслуговування фізичних осіб» та «Паспорт споживчого кредиту» є частиною Кредитного договору та мають містити підпис позичальника, однак Позивачем не долучені до позовної заяви. У зв`язку з чим, невідомо які умови передбачені вищевказаними документами та чи погодив їх Позичальник своїм підписом. Позивачем не доведено досягнення Сторонами істотних умов кредитування, невідомо яким чином здійснювались розрахунки та чи розумів умови договору Відповідач. У зв`язку з чим, Позивачем не надано в повному обсязі документи, які підтверджують укладення кредитного договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 навела висновок про те, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. У зв`язку з цим, Велика Палата Верховного Суду у справі № 444/9519/12 відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» здійснюється груба підміна понять та хибно використовується словосполучення «до моменту повного повернення кредиту» замість вірного «протягом строку кредитування». Як свідчить розрахунок заборгованості, долучений Позивачем, станом на 27.04.2019 року (після закінчення строку дії картки), заборгованість ОСОБА_1 дорівнювала 0,00 грн. Згідно виписки, в подальшому відбувалось тільки нарахування відсотків за користування кредитом, за овердрафт та за обслуговування основної картки, строк якої вже закінчився, що є неправомірним та суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду по справі №№ 444/9519/12 від 28.03.2018р.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив суд розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач та його представник належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
На підставі частини 2 статті 247 ЦПКУкраїни у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно з ч.4 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, з`ясувавши фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
28.01.2016 року між AT «АЛЬФА-БАНК» та відповідачкою шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (рахунок №26254003490593) у валюті гривня та випустити міжнародну платіжну карту DMC Gold строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску. Мета Кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 75000,00 грн. Процентна ставка 40% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. AT «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідачки на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в AT «Альфа- Банк».
Відповідачка своїм підписом підтвердила те, що погодилася на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.
Оферта на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 28.01.2016 року містить посилання на додаток №4 до Договору, проте додатки додані до позовної заяви не містять копії вищевказаного документу.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Приписами ст.634 ЦК України передбачена можливість сторін укласти договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах. Такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оферта на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, що укладається згідно з умовами Договору про комплексне банківське обслуговування, що затверджений розпорядженням Банку із усіма змінами, доповненнями та усіма Додатками до нього, що укладений між Клієнтом та Банком діюча редакція якого розміщена на інтернет –сторінці Банку за електронною адресою www.alfabank.com.ua, яка укладена між сторонами шляхом пропозиції відповідача та акцепту позивача, є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, який укладений між сторонами шляхом приєднання відповідачем до Публічної пропозиції позивача.
Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням договору банківського рахунку, регулюються параграфом 1 глави 72 ЦК України. Так, статтею 1066 ЦК України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відносини, пов`язані з укладанням та виконанням кредитного договору регулюються параграфом 2 глави 71 ЦК України. Так, відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, дослідженням наявних в матеріалах справи доказами судом встановлено, що відповідачка уклала угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії, отриманим від АТ «АльфаБанк».
20 грудня 2021 року між АТ "Альфа-банк" та ТОВ "ФК"Еліт фінанс" укладено договір факторингу №4 (далі договір).
Відповідно до п. 2.1. договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників (які надалі, в залежності від контексту, іменується "Боржники" або "Боржник") за договорами (надалі іменуються "Основні договору" або "Основний договір", в залежності від контексту), перелік яких наведено в додатку №1-1.
Відповідно до п. 2.3 договору право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни вимоги відповідно до п.4.2 Договору. В дату здійснення оплати фактором сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього договору.
Згідно з п.4.2 договору ціна права вимоги за цим договором становить 12 878 944,00 коп.
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч.1 ст. 1078 ЦК України Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно пункту 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою. Фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів (пункт 5 частини 1 статті 1 вказаного Закону).
Разом з тим у статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» визначено, що факторинг є кредитною операцією.
Таким чином, договір факторингу як договір фінансової послуги спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором.
Виходячи з того, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст, суд при його правовій оцінці повинен дослідити його умови, права та обов`язки сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і настання певних правових наслідків.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року в справі № 910/7038/17.
Якщо право вимоги відступається "за номінальною вартістю" без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 ЦК України).
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансової послуги.
На підтвердження факту переходу прав вимоги від первісного кредитора - АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» останнім надано договір факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року та додаток № 1-1 до договору факторингу № 4 від 20 грудня 2021 року, який містить характеристику права вимоги переданих фактором клієнтом за договором та боржників за основними договорами, а саме назва договору, дату договору, відомості про боржника, сума за основною заборгованістю в валюті договору на дату укладення договору, сума заборгованості в валюті договору (проценти та комісія за кредитом), загальна сума заборгованості та грошові кошти за відступлення права вимоги по основному договору, що сплачується фактором.
Відповідного до п. 2.3 вищевказаного договору факторингу, право вимоги вважається відступленим фактору з дати оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору. В дату здійснення оплати фактором ціни права вимоги відповідно до п.4.2 цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку № 2 до цього договору.
Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем на користь первісного кредитора суми коштів, обумовленої в п.4.2 договору. Крім того, матеріали справи не містять реєстру боржників відповідно до умов договору факторинга та акту приймання-передачі Реєстру Боржників до договору Факторингу №4. Натомість позивачем надано копію платіжного доручення №559 від 20.09.2021 на суму 12844800,00 грн та копію акту приймання-передачі Реєстру Боржників до договору Факторингу №3.
Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 Цивільного кодексу України).
Як передбачено статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статей 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 1, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 2 статті 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
В позовній заяві відсутнє зазначення про неможливість надання будь-якого доказу під час подання позовної заяви.
В позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження. Заявляючи клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, особа усвідомлює, погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з`ясовані в ході розгляду справи, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.
За вимогами статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду.
Частиною 8 статті 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За таких обставин суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, що набув права вимоги до відповідачки за Офертою на укладення Угоди про обслуговування Кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії від 28.01.2016, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги не підлягають задоволенню, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи, немає.
Керуючись ст.ст.525,526,530, 610,612, 634, 1049, 1050, 1054, 1066, 1069 ЦК України, ст.ст.12, 81, 83, 141, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішенням може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Сіренко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua