Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №635/8688/26 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №635/8688/26

Суддя: Березовська І. В.

29.10.26

Справа № 635/8688/26

Провадження № 3/635/2472/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, працюючої фізичною особою-підприємцем, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1321/20-40-07-30 від 31 липня 2026 року, 31 липня 2026 року о 13 годині 16 хвилин при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 », виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО та не надання відповідних розрахункових документів, порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, чим порушено п.п.1, 2,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня1995 року.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, а також клопотання, в якому просила провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП. В обґрунтування клопотання зазначила, що наказ № 3164-п від 20 липня 2026 року є незаконним, оскільки в наказі на проведення перевірки відсутні будь-які посилання на те, що перевірка має проводитися стосовно саме ОСОБА_1 та не вказано ймовірного порушення, допущеного саме цим суб`єктом господарювання. Вказане дає підстави для висновку про невідповідність наказу про проведення перевірки № 3164-п від 20 липня 2026 року вимогам п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, а також свідчить про відсутність у податкового органу права на проведення перевірки у ОСОБА_1 на підставі зазначеного наказу. В наказі та направленні на проведення фактичної перевірки відсутні будь-які посилання на те, що перевірка має проводитися саме щодо ОСОБА_1 , тобто обсяг зазначеної у наказі інформації не відповідає вимогам абз. 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, також наказ не містить найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи – платника податку, який перевіряється, а також рнокпп). ОСОБА_1 зазначає, що у посадової особи контролюючого органу виникає право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення та за умови пред`явлення направлення на проведення перевірки, копії наказу про проведення перевірки, службового посвідчення, оформлених відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України. При цьому одним із обов`язкових реквізитів наказу є зазначення суб`єкта господарювання щодо якого призначається перевірка. Оскільки найменування суб`єкта господарювання – фізичної особи, яка підлягає перевірці, є обов`язковими реквізитами наказу керівника контролюючого органу про проведення перевірки, відсутність в наказі про проведення фактичної перевірки найменування суб`єкта господарювання – фізичної особи не надає можливості ідентифікувати суб`єкта підприємницької діяльності, який повинен бути інспектований, та є підставою для висновку про протиправність такого наказу про призначення фактичної перевірки. Отже, ОСОБА_1 вважає, що у контролюючого органу були відсутні підстави у розумінні п.п. 80.2.2 п. 8.2 ст. 80 Податкового кодексу України для проведення фактичної перевірки. Крім того, ОСОБА_1 зазначила, що зміст протоколу, який є актом обвинувачення, є неконкретним, що порушує право особи на захист від неконкретного обвинувачення, в протоколі не зазначена та не встановлена конкретна фабула обвинувачення.

Перевіривши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог ч. 1 ст.9КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1ст. 155-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Об`єктом правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є суспільні відносини у сфері здійснення розрахункових операцій.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов`язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

При цьому, Закон виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відсутності складу правопорушення, при цьому якщо відсутній хоча б один з елементів складу правопорушення відсутній склад правопорушення в цілому. Обов`язок доведення наявності в діях правопорушника складу правопорушення, передбаченого певною статтею КУпАП покладається на осіб, які відповідно до КУпАП уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 1321/20-40-07-30 від 31 липня 2026 року, 31 липня 2026 року о 13 годині 16 хвилин при проведенні фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 », виявлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: не проведення розрахункових операцій через РРО та не надання відповідних розрахункових документів, порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, чим порушено п.п.1, 2,12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня1995 року

Пунктами 1, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06 липня 1995 року встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Із протоколу про адміністративне правопорушення № 1321/20-40-07-30 від 31 липня 2026 року вбачається, що посадовою особою, якою його було складено, не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення, оскільки в фабулі протоколу не вказано дату, час та місце скоєння адміністративного правопорушення, не конкретизовано та відсутній чіткий виклад самого правопорушення.

Суддя вважає, що викладена в протоколі про адміністративне правопорушення суть правопорушення не викладена в тому об`ємі, який дає підстави зробити висновок про те, що мала місце подія правопорушення та поза розумним сумнівом доводить наявність в діях особи складу правопорушення.

Зокрема, в протоколі вказано про не проведення розрахункових операції через РРО та не надання відповідних розрахункових документів, порушення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання, без відповідної конкретизації, що позбавляє особу, яка притягається до відповідальності, а також суд, чітко зрозуміти в чому полягає суть правопорушення.

Водночас протокол не містить інформації щодо факту проведення розрахункової операції із зазначенням дати та часу проведення такого розрахунку, за яку послугу (товар), кількість, ціна тощо.

До протоколу не долучено будь-яких доказів, які підтверджують проведення розрахунку (контрольної закупки) без проведення коштів через реєстратор розрахункових операцій.

Розділом ІІ Інструкції з оформлення органами доходів та зборів матеріалів про адміністративні правопорушення №1046/29176 від 27 липня 2016 року встановлена процедура складання протоколів про адміністративні правопорушення та детально розписаний покроковий алгоритм дій посадових осіб контролюючого органу, який дотриманий не був.

Суддею встановлено, що єдиним доказом на підтвердження обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема недотримання вимог п.п.1, 2, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року, за що передбачена відповідальність за ч.1ст. 155-1 КУпАП, виступає долучений до протоколу акт фактичної перевірки від 31 липня 2026 року.

Разом з тим, в акті перевірки від 31 липня 2026 року, в п. 3.1 Розділу 3 «Висновок перевірки» зазначено про встановлення порушення ОСОБА_1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року. Проте, у висновку акта не конкретизовано суть скоєного правопорушення.

В пункті 2.2.20 «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» зазначено про проведення розрахункової операції без застосування РРО та невидача розрахункових документів встановленої форми та змісту на загальну суму 330,00 гривень, Проте в п. 2.2.12 акту перевірки зазначено, що проведення контрольної розрахункової операції без застосування РРО здійснювалось безготівково на суму 270,00 гривень, що позбавляє суд можливості встановити суму проведення розрахункової операції без застосування РРО.

Також п п. 2.2.20 зазначено про ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання на суму 1010,00 гривень (відповідно відомості ТМЦ), проте така відомість до матеріалів справи не долучена.

Крім того, в акті не вказано дату, час та місце здійснення відповідних розрахункових операцій. Також до акту не долучено будь-яких доказів на підтвердження проведення розрахункових операцій.

В пункті 4.5. «Додатки до акту перевірки» вказано: не фіскальний чек, х-звіт з платіжного, відомості ТМЦ, опис готівкових коштів та монет. Однак, фактично будь-які додатки до акта не долучені.

З огляду на викладене, суддя визнає протокол про адміністративне правопорушення та акт перевірки від 31 липня 2026 року недопустимими доказами, оскільки в них не зазначені фактичні обставини, які свідчать про доведеність поза розумним сумнівом існування в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.155-1 КУпАП.

При прийнятті рішення, суддя, відповідно до вимогст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, при розгляді справи застосовує Конвенцію та практику цього суду як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» зазначив, що Український уряд визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Також ЄСПЛ у справах «Малофєєва, Карєлін проти Росії» зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має право редагувати її, а також не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення право на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

При прийнятті рішення, суддя враховує, що у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, «В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії…».

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи сукупність встановлених під час судового розгляду обставин, суддя приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, в діях ОСОБА_1 , а тому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Суддя І.В.Березовська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua