Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №645/9775/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9775/26

Провадження № 3/645/1600/26

ОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.26 місто Харків

Суддя Немишлянського районного суду м.Харкова Спесивцев О.В. розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

До Немишлянського районного суду м.Харкова надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №208489 від 27.09.2026 року, 27.09.2026 р. о 13-50 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні брата ОСОБА_2 , а саме ображала, принижувала, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Постановою суду (суддя Шевченко Г.С.) від 12.10.2025 року матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, повернуто до Управління патрульної поліції в Харківській області - для належного оформлення. Підставою для направлення матеріалу згідно постанови слугувало те, що потерпілим в даному протоколі вказано ОСОБА_2 , однак від вказаної особи не надано до протоколу жодної заяви або пояснень з приводу обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВБА №208489 від 27.09.2026 року.

29.10.2026 вищевказаний матеріал про адміністративне правопорушення повернувся до суду після дооформлення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку про необхідність повторного повернення матеріалів справи для належного оформлення, з огляду на наступне.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Так, відповідно дост. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по-батькові особи, яка складала протокол; відомості про особу порушника, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення; при наявності свідків і потерпілих, протокол може бути підписано також і цими особами.

Протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст. 256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка фактично є обвинуваченням.

Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім`ї, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Таким чином, об`єктивну сторону цього правопорушення складають певні дії (бездіяльність), реальне настання шкідливих наслідків (реальна ймовірність їх настання) та причинний зв`язок між ними.

В розумінні ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення є кримінальним провадженням, тому до таких справ за аналогією можливо застосувати принципи кримінального процесу.

Суть адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі, повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол. Розгляд справи здійснюється лише щодо особи, відносно якої складений протокол та в межах цього протоколу про адміністративне правопорушення.

Формулювання суті правопорушення не може обмежуватися посиланням на нормативний акт, а повинно також містити відомості про вчинене правопорушення згідно з диспозицією ч.1 статті 173-2 КУпАП з конкретизацією суті порушення у відповідності до вказаного Закону.

Як вбачається дослівно з протоколу про адміністративне правопорушення, серії ВБА №208489 від 27.09.2026 року, 27.09.2026 р. о 13-50 год. за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного характеру у відношенні брата ОСОБА_2 , а саме ображала, принижувала, чим була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Потерпілим в даному протоколі вказано ОСОБА_2 , однак від вказаної особи не надано до протоколу жодної заяви або пояснень з приводу обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВБА №208489 від 27.09.2026 року.

Направляючи матеріал після дооформлення, разом з протоколом було долучено роздруківку ЄО №24459 від 27.09.2026 року.

Проте, жодної заяви або пояснень ОСОБА_2 з приводу обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, додано не було. Як і не надано інформації, чи відбиралася взагалі від вказаної особи відповідна заява чи пояснення, або особа відмовилася від написання заяви. Вказана інформація також відсутня у наданій роздруківці ЄО №24459 від 27.09.2026 року.

Таким чином, повернутий до суду після доформлення матеріал про адміністративне правопорушення не містить інформації про усунення недоліків, вказаних у постанові суду (суддя Шевченко Г.С.) від 12.10.2025 року.

Крім того, відповідно до ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію домашньому насильству", оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Відповідно до Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року № 369/180, пункт 4 загальних положень встановлює, що оцінку ризиків проводить поліцейський уповноваженого підрозділу органу Національної поліції України за фактом вчинення домашнього насильства. Відповідно до пункту 11 Процедури оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, після проведення оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції долучає форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства до матеріалів, зібраних за фактом такого насильства.

Однак до справи не долучена оцінка вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, що унеможливлює суд оцінити підстави проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно положень КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів по справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14).

Зазначені недоліки не дозволяють здійснити всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи у їх сукупності та прийняти законне і обґрунтоване рішення у справі.

Згідно з пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Така ж правова позиція відображена у постанові Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року (абз. 2 п.12).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 вересня 2021 року № 11-97сап20 зроблено висновок, що немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього.

З огляду на наведене, матеріали справи про адміністративне правопорушення підлягають поверненню до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції для належного оформлення.

Керуючись ст. 173, ст.ст.251,256,278 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Спесивцев