Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №643/16610/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/16610/26

Провадження № 2/643/9130/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді Єрмак Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження за наявними у справі матеріалами цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, вказуючи на те, що 12 січня 2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7934534.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

22.05.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 22052026, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 22 травня 2026 до договору факторингу №22052026 від 22.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16350,00 грн., з яких:- 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 14,50 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; - 10 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею;- 1 335,50 грн. – сума заборгованості за комісією.

Оскільки в добровільному порядку відповідач заборгованість не погашає, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість за даними договорами позики в загальній сумі 16350,00 грн. та судові витрати в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 06.08.2026, прийнято вищевказану позовну заяву та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнала частково, зазначила, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в тій частині, яка належним чином підтверджена допустимими та достатніми доказами. При цьому, вимоги про стягнення:-комісії у сумі 1 335,50 грн;-пені у сумі 10 000,00 грн, є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та не відповідають вимогам чинного законодавства. Стягнення комісії вважає незаконним, та зазначає, що сам факт включення відповідної умови до договору не звільняє позивача від обов`язку довести правомірність її застосування саме у спірних правовідносинах. Крім того, суд має перевірити, чи не призводить така комісія до фактичного подвійного стягнення плати за користування кредитом та чи відповідає вона вимогам законодавства про захист прав споживачів і споживче кредитування.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов договору та додатків до нього. Наголошує на тому, що за весь період перебування права вимоги за вищезазначеним договором у ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідача. Відтак, позивач лише просить суд стягнути із відповідача ту заборгованість за кредитним договором, яка була нарахована первісним кредитором. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 12 січня 2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7934534, згідно умов якого позичальнику ОСОБА_1 надано кредитні кошти в сумі 5000 гривень, що не заперечується відповідачем.

У відповідності до умов договору, підписання здійснювалось електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора.

Кредитні кошти в сумі 5000 грн. перераховано 2026-01-12 10:28:34.6950623 на карту відповідача НОМЕР_1 емітовану банком АТ КБ «ПРИВАТБАНК», вказану особисто відповідачем відповідно до умов договору.

В результаті невиконання позичальником ОСОБА_1 умов даного договору у неї перед первісним кредитором ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» утворилася заборгованість в сумі 16350,00 грн., з яких:- 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 14,50 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; - 10 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею;- 1 335,50 грн. – сума заборгованості за комісією.

22.05.2026 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено договір факторингу № 22052026, у відповідності до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» передає (відступає) ТОВ «ФК«ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників, у відповідності до умов якого позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги за кредитним договором № 7934534 від 12 січня 2026 на загальну суму 16350,00 грн.

Тобто зазначений договір є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України. Позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором- це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст. 610, 612 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою, також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вказана заборгованість підтверджена наданими до суду розрахунками.

Звертаючись до суду з позовом, позивач обраховує заборгованість за кредитним договором в розмірі 16350,00 грн., з яких:- 5 000,00 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;- 14,50 грн. – сума заборгованості за відсотками;- 0,00 грн. – сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування; - 10 000,00 грн. – сума заборгованості за пенею;- 1 335,50 грн. – сума заборгованості за комісією.

Разом з тим, дослідженими в справі доказами судом встановлено, що на час укладення кредитного договору його сторони узгодили, що орієнтовна загальна вартість кредиту складає 6350 грн. грн, з яких: тіло кредиту 5000 грн, 14,50 грн відсотки та 1335,50 комісія.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вказана заборгованість підтверджена наданими до суду розрахунками.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 10000,00 грн. заборгованості за штрафами.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором у розмірі 10000,00 грн. заборгованості за пенею до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 6350,00 грн, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1034,02 грн (6350,00 грн : 16350,00 грн * 100 = 38,84% х 2662,40 грн = 1034,02 грн).

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" суму заборгованості у загальному розмірі 6350 (шість тисяч триста п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" судовий збір у сумі 1034 (одна тисяча тридцять чотири гривні) 02 копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, код ЄДРПОУ 35625014, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «ТАСкомбанк»).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ЄРМАК