Суд: Лозівський міськрайонний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших видів кредиту
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №629/7714/26
Суддя: КАРАЩУК Т. О.
Справа № 629/7714/26
Провадження № 2/629/3025/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання - Лукаренко А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Лозова, Харківської області цивільну справу №629/7714/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
В С Т А Н О В И В:
До Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшла позовна заява ТОВ ФК “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту №5750749 від 15.08.2025 року у розмірі 22 647,50 гривень, витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 гривень та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000, 00 гривень.
В обгрунтування позову вказано, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5750749 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі. Договір підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора «87522». Згідно з умовами Договору первісний кредитор надав Відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 360 днів (із 15.08.2025 по 10.08.2026) зі стандартною процентною ставкою 0,95 % на день та разовою комісією за надання кредиту у розмірі 500,00 грн. Видача кредитних коштів здійснена шляхом їх перерахування на банківську картку Відповідача № НОМЕР_1 через платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК». 31 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 02-31/03/2026, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за зазначеним кредитним договором. У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів, утворилася заборгованість, яка становить 22 647,50 грн і складається з таких елементів: 5 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 10 877,50 грн — проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором за період із 15.08.2025 по 31.03.2026; 6 270,00 грн — проценти за користування кредитом, нараховані Позивачем у межах строку дії договору за період із 01.04.2026 по 10.08.2026 (за 132 календарних дні); 500,00 грн — комісія за надання кредиту. Штрафні санкції в розмірі 2 500,00 грн, що нараховувалися первісним кредитором, Позивач визнав такими, що не підлягають стягненню з Відповідача на підставі Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо звільнення від відповідальності в період дії воєнного стану. Враховуючи вищевикладене позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надано час для подання заяв по суті.
Судом було здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідачки здійснювався шляхом розміщення оголошення.
У судове засідання представник позивача не з”явився, у позові вказав, що просить проводити розгляд справи за його відсутності та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Лозівського міськрайонного суду Харківської області.Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з викладеного, суд здійснює розгляд справи в заочному порядку, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд дослідивши матеріали позовної заяви дійшов наступних висновків.
Письмовими матеріалами справи наявними в системі "Електронний суд" встановлено, що 15 серпня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 5750749 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі. Договір підписано Відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора «87522». Згідно з умовами Договору первісний кредитор надав Відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн на строк 360 днів (із 15.08.2025 по 10.08.2026) зі стандартною процентною ставкою 0,95 % на день та разовою комісією за надання кредиту у розмірі 500,00 грн.
До Договору позивач додав копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорта споживчого кредиту підписаного відповідачем за допомогою електронного підпису.
Вказаний договір було укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) у сторін цього Договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір підписувався відповідно до ст. 12 Закону з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
На виконання ухвали суду з АТ КБ "Приватбанк" було надано інформація, що в банку на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 15.08.2025 року було зараховано 5000,00 грн.(а.с.195).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Зазначений Договір укладався шляхом надсилання пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера- ТОВ «ПЕЙТЕК».
ОСОБА_1 свої зобов”язання за кредитним договором своєчасно не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка станом на день звернення до суду становить 22 647,50 грн і складається з таких елементів: 5 000,00 грн — заборгованість за тілом кредиту; 10 877,50 грн — проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором за період із 15.08.2025 по 31.03.2026; 6 270,00 грн — проценти за користування кредитом, нараховані Позивачем у межах строку дії договору за період із 01.04.2026 по 10.08.2026 (за 132 календарних дні); 500,00 грн — комісія за надання кредиту.
Такий розмір заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений наданими до суду розрахунками.
З урахуванням невиконання зобов”язань відповідачем, позивач був вимушений звернутися до суду.
Так, згідно зі ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтями 1049, 1054 ЦК України, передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Стаття 627 ЦК України та ст.6 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
31 березня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено Договір факторингу № 02-31/03/2026, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за зазначеним кредитним договором.
Так, ТОВ «ФК “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором, про що свідчить копія витягу з Реєстру Боржників.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на відсутність відзиву на позовну заяву, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат, суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано договір про надання правничої допомоги та акт наданих послуг.
Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з Відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.
За таких обставин суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10000 грн., є завищеними, належним чином не обґрунтованими та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 4000,00 грн. співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 662, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 4,13, 76-81, 139, 141, 264, 265,280 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ” суму заборгованості за кредитним договором №5750749 від 15.08.2025 року в розмірі 22 647,50 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ” судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи,якому повне заочне рішення суду небуло врученеу деньйого проголошення,має правона поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд -якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач може оскаржити рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про сторони:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ФІНТРАСТ КАПІТАЛ”, код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2.
Відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.О.Каращук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua