Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №639/7119/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Суд: Новобаварський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: завданої майну фізичних або юридичних осіб

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №639/7119/26

Суддя: Труханович В. В.

Справа №639/7119/26

Провадження №2/639/3172/26

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого – судді Труханович В.В.,

при секретарі – Бірюк А.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові в порядку спрощеного провадження цивільну справу №639/7119/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні до Новобоварського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки у розмірі 2 740 грн

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послалась на те, що 22.06.2026 ним придбано вісім листів гіпсокартону за ціною 4580 грн., з яких 460 грн. кожен лист гіпсокартону та 900 грн. доставка.

23.06.2026 позивач встановлював гіпсокартон на стіни бдинку. Під час установки в кімнату зайшов молодший син ОСОБА_2 , який почав сваритись та вимагати гроші. Після відмови надати грошові кошти, відповідач ОСОБА_2 вдарив кулаком по листу гіпсокартону який був на стільцях, в наслідок чого лист гіпсокартону розвалився.

11.07.2026 позивач прийшов до будинку і побачив, що на стіні був побитий гіпсокартон, а саме три листи.

Вказані обставини і вимусили позивача звернутися до суду з зазначеною позовною заявою.

Ухвалою Новобоварського районного суду міста Харкова від 17.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди. Призначене судове засідання.

Позивач в судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити. Не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзив на позовну заяву до суду також не надходив. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані сторонами та долучені до матеріалів справи докази, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно з положеннями ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Судом встановлено, що позивач придбав вісім листів гіпсокартону, на загальну суму 3312,00 грн. (а.с.4), які були доставлені 19.06.2026, про що свідчить квитанція - замовлення на доставку товара №140027 від 19.06.2026 (а.с.7).

Позивач у судовому засіданні повідомив, що під час встановлення гіпсокартоних листів на стіну будинку, до кімнати зайшов його молодший син ОСОБА_2 та почав вимагати з нього гроші. Після відмови, відповідач вдарив кулаком по листу гіпсокартону, який після удару розвалився.

Відповідно до додаткових пояснень позивача, відповідач побив гіпсокартон 10.07.2026, про що, на думку позивача, свідчить відбиток ноги та попередній конфлікт, який стався між сторонами 23.06.2026. ОСОБА_1 пошкодження гіпсокартону були виявлені 11.07.2026, після чого він викликав поліцію та повідомив, що його молодший син побив гіпсокартон на стінах, які позивач встановив у будинку колишньої дружини.

З талону-повідомлення єдиного обліку №14475 про приймання і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію вбачається, що працівниками поліції, які прибули на місце події, ОСОБА_2 не було, зі слів заявника він втік в невідомому напрямку. Працівниками поліції відібрано згоду на обробку персональних даних, та проведено оцінку ризиків, рівень низький. (а.с.9). Результатів розгляду заяви у позивача немає.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх вказаних умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, спричиненою потерпілій стороні. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем було встановлено пошкодження гіпсокартону 11.07.2026, а саме через дев`ятнадцять днів після конфлікту між сторонами.

Суд зазначає, що пошкодження гіпсокартону саме відповідачем ОСОБА_2 є припущенням позивача, оскільки жодних доказів на підтвердження своїх твердженнь під час подання позовної заяви та під час розгляду справи у суді ОСОБА_1 не надано.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України)

За правилами ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13, ч. 6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 2 740 грн., при цьому, жодних належних та допустимих доказів обставин, викладених в позовній заяві, зокрема, щодо протиправності дій відповідача, а саме пошкодження гіпсокартону суду не надано.

Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів наявності факту порушеного саме відповідачем права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку, позов про стягнення матеріальної шкоди задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач був звільнений від сплати судового збору за пред`явлення позовної заяви.

Оскільки у задоволенні позовної вимоги про відшкодування майнової шкоди судом відмовлено, тому судовий збір слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 280-283, 354, 355 ЦПК України, , ст. ст. 15, 22, 23, 1166 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення складено 30.10.2026

Найменування сторін:

Позивач – ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

Суддя В. В. Труханович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua