Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №638/20530/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/20530/26

Провадження № 3/638/4028/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді - Яковлевої В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисниці Мизнікової В.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Чугуївського районного управління поліції ГУНП в Харківській області стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

в с т а н о в и в:

До Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 серпня 2026 року визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) Яковлеву В.М.

Судом встановлено, що 07 серпня 2026 року о 12 год. 40 хв. селище Печеніги, вул. Харківська, буд. 1 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101 днз НОМЕР_1 без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року. 11 жовтня 2025 року постановою серії ЕНА 5910858 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1А Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Захисниця ОСОБА_1 – адвокатка Мизнікова В.В. в судовому засіданні просила закрити провадження у справі, та зазначила наступне.

Вважає, що об`єктивних, належних та допустимих доказів винуватості повторності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, у справі не зібрано, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, відтак дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне.

Зазначила, що в матеріалах справи є лише витяг з ІКС ІПНП «Адмінпрактика», у якому зазначено, що, відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 739763 від 07.08.2026 дії кваліфіковано як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, з посиланням на постанову серії ЕНА № 5910858 від 11.10.2025. У матеріалах справи відсутня сама постанова ЕНА № 5910858 та відомості про дату набрання нею законної сили.

Вказала, що без дослідження зазначених документів суд не може належним чином перевірити наявність кваліфікуючої ознаки повторності та встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Захисниця наголосила, що для наявності такої кваліфікуючої ознаки, визначеної ч. 5 ст. 126 КУпАП, як повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особу вже має бути піддано адміністративному стягненню за вчинення однорідного правопорушення (у даному випадку адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП).

Звернула увагу суду, що матеріали справи не містять допустимих доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме: факту повторного протягом року керування ним транспортним засобом, не маючи такого права керування. Тобто, сторона захисту вважає, що належних і допустимих доказів щодо повторного вчинення ОСОБА_1 подібного правопорушення в минулому матеріали справи не містять.

Вважає, що вищевикладене свідчить про те, що поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин, сторона захисту вважає, що залишився недоведеним факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, вчиненого ним повторно протягом року за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №739763 від 07.08.2026 року, зважаючи на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів, які би підтверджували вчинення останнім раніше адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні ОСОБА_1 зазнакчив, що посвідчення водія він не має, оскільки здав його на зберігання на виконання постанови суду, якою був притягнутий до адиміністратвинох відповідальності за ст. 130 КУпАП. Нові іспити з метою отримання посвічення водія не здав, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії не отримав. При цьому йому відомо, що згідно чинного законодавства водія повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Був позбавлений права керування та здав посвідчення водія на зберігання ще до війни приблизно у 2021 році.

Також підтвердив той факт, що 11.10.2025 порушив вимоги пункту 2.1А Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, внаслідок чого був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та сплатив штраф.

Також пояснив, що є військовослужбовцем та перебуває на посаді водія, керував у зоні бойових дій. 07 серпня 2026 року о 12 год. 40 хв. в селищі Печеніги, вул. Харківська, буд. 1 керував транспортним засобом ВАЗ 2101, днз НОМЕР_1 , також без посвідчення водія, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисницю, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження в суді.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 739763 від 07 серпня 2026 року;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА 5910858 від 11 жовтня 2025 року за ч. 4 ст. 126 КУпАП;

- відеозаписом із портативного нагрудного відеореєстратора інспектора патрульної поліції.

Вищезазначені докази в розумінні статті 251 КУпАП суд визнає належними, допустимими та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у вказаному протоколі про адміністративне правопорушення.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Поняття повторності розкрито в пункті 2 частини 1 статті 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Згідно із п. 3 Розділу І "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року № 1395 повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Витяг з ІКС ІПНП «Адмінпрактика» - це документ, який формується з карток обліку адміністративних правопорушень в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (підсистема «Адмінпрактика»). Містить відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності, складені протоколи, постанови, рішення у справах про адміністративні правопорушення.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2023 № 180 затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.05.2023 за № 727/39783 (далі Інструкція).

Відповідно до положень пункту 1 Інструкції, зазначена підсистема призначена для ведення автоматизованого обліку адміністративних правопорушень та осіб, які їх вчинили.

Згідно з пунктом 3 Інструкції, вона забезпечує, зокрема, обробку інформації про адміністративні правопорушення, перевірку осіб щодо повторності їх вчинення, а також формування відповідної статистичної інформації.

Отже, ІП «Адмінпрактика» є офіційною інформаційною базою, що функціонує в системі Національної поліції України та використовується уповноваженими особами у межах їх компетенції.

Таким чином, відомості, отримані з цієї підсистеми, у тому числі у вигляді роздруківок, є належними та допустимими доказами, оскільки походять із офіційного джерела, створеного та функціонуючого відповідно до вимог законодавства.

З урахуванням викладеного, надані докази є достатніми для підтвердження факту повторного вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 КУпАП, а висновки суду щодо правильної кваліфікації дій особи є обґрунтованими.

Доводи захисника про те, що роздруківки відомостей із внутрішніх облікових ресурсів МВС не можуть вважатися належними доказами, є безпідставними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Тобто, суд оцінює докази в їх сукупності.

У свою чергу пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є законним джерелом доказів. У судовому засіданні факт повторності протягом року притягнення до адміністративної відповідальності визнав та зазначив, що постанову серії ЕНА 5910858 від 11 жовтня 2025 року ОСОБА_1 не оспорював, штраф добровільно сплатив.

Винність правопорушника у вчиненні даних адміністративних правопорушень повністю доведена та підтверджується сукупністю належних та достатніх доказів, досліджених під час судового розгляду.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративні правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (частина п`ята статті 126 КУпАП).

У даному випадку суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу.

Водночас суд позбавлений можливості застосувати додаткове альтернативне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб ВАЗ 2101, днз НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений ОСОБА_1 , не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку статті 308 КУпАП, тобто примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Повний текст постанови складено та проголошено 30 жовтня 2026 року о 15 год 20 хв.

Суддя В. М. Яковлева