Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №615/2713/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2713/26

Провадження № 3/615/705/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пустовійтове Полтавської області, громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №789074, складеного 05.10.2026 об 11:31 поліцейським 1 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Коваленком О.В., ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 05.10.2026 об 11:16 на 430км а/д М-03 керував т/з Chevrolet Evanda, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння (розширені зіниці ока, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук). Від проходження медичного огляду в медичному закладі КНП «Валківська ЦРЛ» з метою встановлення наркотичного сп`яніння відмовився.

На думку поліцейського, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких просить закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказав, що 05.10.2026 їхав до військової частини та через декілька годин повинен був разом із побратимами виїжджати на бойові позиції, безпосередньо в окопи. Дуже поспішав, бо мав вчасно прибути до частини, щоб не підвести побратимів та виконати поставлене командуванням завдання.

Коли проїжджав через м. Валки, приблизно об 11:00 зупинили працівники поліції, почали перевіряти документи, щось дивитися по базах даних. Відразу сказав їм, що є військовослужбовцем, дуже поспішає до частини, бо незабаром має їхати на позиції, попросив довго не затримувати. На це поліцейські сказали, що якщо хоче швидко поїхати, потрібно переїхати за пост, представитися цивільним, після чого вони випишуть штраф за не пристебнутий ремінь безпеки та відпустять. Він погодився, тому що головне було якнайшвидше дістатися до військової частини. Навіть не міг подумати, що все закінчиться складанням протоколу за наркотичне сп`яніння.

Коли переїхав за пост, до нього підійшли поліцейські, зробив так, як вони сказали, представився цивільним та показав документи. Після цього один із поліцейських почав світити ліхтариком в очі та сказав, що бачить ознаки наркотичного сп`яніння. Був дуже здивований, тому що наркотики взагалі ніколи в житті не вживав і не вживає. Почував себе нормально, розмовляв спокійно, все розумів, ніяких проблем не було.

Після цього поліцейський запропонував поїхати до лікарні для проходження огляду на наркотичне сп`яніння. Взагалі не зрозумів до чого була така пропозиція, тому відмовився, оскільки дуже поспішав до військової частини. Розумів, що поїздка до лікарні займе багато часу, а йому вже потрібно було бути у частині та готуватися до виїзду на бойові позиції.

Потім інший поліцейський сказав, що вони складуть матеріали за те, що він керував автомобілем без посвідчення водія. Він погодився, тому що дійсно посвідчення водія ніколи не отримував. Зазначив, що під час проходження військової служби йому довелося навчитися керувати автомобілем, оскільки в умовах війни виникають різні ситуації. Того дня вимушено сам сів за кермо, щоб якнайшвидше дістатися до військової частини. Не заперечує, що не має посвідчення водія, і розуміє, що за це передбачена відповідальність. Саме тому погодився, коли поліцейські сказали, що оформлять таке порушення. Але в результаті склали протокол за ст.130 КУпАП, хоча спочатку говорили про штраф за ремінь безпеки, а потім за керування без посвідчення водія. При цьому постанови за ремінь безпеки не виписали.

Зазначив, що направлення на огляд до лікарні йому не вручали. Єдиним документом, який він отримав, був протокол за ст.130 КУпАП. Не розуміє, чому поліцейські спочатку говорили одне, потім інше, а в результаті склали зовсім інший протокол. Якби вони відразу пояснили всю ситуацію та наслідки відмови від огляду, він би розумів, що відбувається. Натомість довірився їхнім словам, що його швидко відпустять.

Звернув увагу, що в нього не було і не могло бути жодних ознак наркотичного сп`яніння. Він спокійно розмовляв із поліцейськими, відповідав на їхні запитання, пояснював, куди їде і чому поспішає. Ніяких наркотиків не вживав.

Здивований тим, що після складання протоколу поліцейські просто відпустили його, він сів за кермо того самого автомобіля та поїхав далі до військової частини. Поліцейські це бачили та навіть не перешкоджали. На його думку, це лише підтверджує, що самі поліцейські не вбачали у нього жодних ознак наркотичного сп`яніння, а склали протокол лише для «галочки».

Наголосив, що є звичайним військовослужбовцем, який того дня поспішав до своєї частини, щоб вирушити на бойове завдання. Не намагався нікого обманути, не поводився агресивно, не тікав від поліцейських та не відмовлявся відповідати на їхні запитання. Просто хотів якнайшвидше потрапити до побратимів, які чекали на нього, оскільки потрібно було їхати на позиції, де щодня існує реальна небезпека для життя.

Можливо неправильно вчинив, коли погодився на пропозиції поліцейських та відмовився їхати до лікарні. Але в той момент думав насамперед про службу, про те, що не може запізнитися, і про своїх побратимів, яких не маж права відвести. Не знав, що все так обернеться, оскільки спочатку поліцейські обіцяли просто виписати штраф за ремінь та відпустити.

Зазначив, що ніколи не вживав наркотичних речовин, в день події не перебував у стані наркотичного сп`яніння, а від поїздки до лікарні відмовився лише через те, що не розумів для чого це взагалі потрібно, а також через необхідність терміново прибути до військової частини для виконання бойового завдання.

За клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи проведено за його відсутності, що відповідає положенням ст.268 КУпАП.

Дослідивши надані матеріали справи, суддя доходить такого висновку.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п.4).

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5).

П.1 розділу VII Інструкції від 18.12.2018 №1026 встановлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органів Національної поліції.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №789074, складений 05.10.2026 об 11:31 поліцейським 1 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Коваленком О.В.

Зі змісту, протокол ґрунтується на доданих до нього матеріалах: рапорт поліцейського, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, інші матеріали справи.

Суддя відзначає, що додані до протоколу матеріали не містять акту огляду на стан сп`яніння, що не дає можливості перевірити дотримання встановленого порядку проведення такого огляду та правильність оформлення його результатів.

З направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, складеного 05.10.2026 об 11:24, ОСОБА_1 направлено до КНП Валківська ЦРЛ у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння: зіниці ока, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. В графах «Огляд проводився за допомогою» та «Результати огляду» міститься прочерк. Одночасно зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив поліцейський взводу 2 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Дубков А.С.

Підписи ОСОБА_1 та свідків, які б засвідчили відмову особи від підпису, відсутні, що свідчить про складення направлення за його відсутності.

Факт складання направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння також відсутній на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі, що свідчить про його недопустимість як доказу обвинувачення.

Із рапорту поліцейського 2 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Дубкова А.С., 05.10.2026 на ДСПП в м. Валки за зупинено т/з Chevrolet Evanda, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в якого в ході спілкування виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі КНП Валківська ЦРЛ, на що він відмовився. Також в ході перевірки документів встановлено, що водій не має права керування таким т/з. Водія відсторонено від керування.

Але зазначені поліцейським обставини не узгоджуються із дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, що, до того ж, складеним з численними порушеннями Інструкції від 18.12.2018 №1026, до суду надано лише його частини.

На відеозаписі не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 т/з, а лише переміщення автомобіля з проїзної частини на узбіччя, однак встановити особу, яка перебувала за кермом в момент руху, із відеозапису неможливо. Не зафіксовано будь-яких видимих ознак наркотичного сп`яніння, його поведінка повністю відповідала обстановці, мова чітка та зрозуміла, шкірний покрив обличчя має природній колір.

Суддя також бере до уваги часову невідповідність між відомостями, зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення, та матеріалами відеофіксації. У протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом об 11:16, тоді як відеозапис розпочинається об 11:10, коли автомобіль уже перебував на узбіччі за бетонними блоками у нерухомому стані, що узгоджується з поясненнями особи та свідчить про невідповідність складених матеріалів фактичним обставинам справи.

З наданих до пояснень документів, ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, що підтверджується даними військового квитка серії НОМЕР_3 .

За ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Слід відзначити, що відповідно до ст.62 Конституції України звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви про винність особи трактуються на його користь.

Особисті візуальні спостереження працівника поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за змістом та у відповідності до ст.251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок. Належні докази, які свідчили б про будь-які порушення в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи надані докази в сукупності, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.П. Токмакова