Суд: Дубровицький районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконна порубка лісу
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №561/776/26
Суддя: Оборонова І.В.
Справа №561/776/26
Провадження №1-кп/949/294/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 року м. Дубровиця
Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця, в режимі відеоконференцзв`язку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12026181120000033 від 13 березня 2026 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Зарічне Рівненської області, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, з середньою освітою, громадянина України, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального Кодексу України,
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2026 року приблизно о 09-й годині ОСОБА_4 , з метою незаконної порубки деревини для використання її в особистих потребах, прибув на автомобілі з причепом кустарного виготовлення, марки ВАЗ 2106 з державним номерним знаком НОМЕР_1 , з власною бензопилою у квартал 10 виділ 20 СВСК «Селянський ліс».
Після прибуття на вказане місце ОСОБА_4 , знаючи, що діє неправомірно, без передбаченого законом дозволу, з порушенням Порядку використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761 (зі змінами), ст.69 Лісового кодексу України, не маючи лісорубного квитка (ордера), тим самим не маючи права здійснювати порубку дерев, умисно, за допомогою бензопили, здійснив незаконну порубку трьох дерев породи сосна звичайна діаметром пнів 35, 37 та 32 см, тобто повністю відокремив їх від кореня до ступеня припинення росту. Стовбур однієї з вказаних деревин, за допомогою вказаної бензопили, ОСОБА_4 самотужки розділив на частини та перевіз до домогосподарства, де розділив її на дрова. В подальшому, аби забрати іншу деревину, приблизно о 14-й годині, він прибув знову до вказаного місця, однак тоді ж був виявлений працівниками Державної прикордонної служби України, після чого зник з місця події.
Встановлено, що шкода, заподіяна лісу незаконною рубкою трьох вищевказаних дерев породи сосна, згідно Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року №665 «Такси для обчислення шкоди, завданої лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту», становить 39341 гривню 96 копійок, тобто є істотною.
Будучи допитаним в ході судового розгляду, в якості обвинуваченого, ОСОБА_4 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.246 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся та надав суду показання, що він дійсно при зазначених у обвинувальному акті обставинах, 12 березня 2026 року прибув до лісового масиву, де незаконно зрізав одне дерево породи сосна, яке розпиляв та перевіз до свого домогосподарства. Після цього знову повернувся до лісового масиву, де зрізав ще два дерева, однак, побачивши автомобіль працівників Державної прикордонної служби України, злякався та втік з місця події, залишивши там причіп. Підтвердив, що усвідомлює протиправність своїх дій, шкодує про вчинене та зробив для себе належні висновки. При обранні міри покарання погодився з думкою прокурора щодо призначення штрафу, зазначивши, що хоча офіційно не працює, однак має можливість його сплатити.
Від представника потерпілої юридичної особи - Зарічненської селищної ради ОСОБА_5 надійшло клопотання, у якому просив розглянути кримінальне провадження без його участі. Вказав, що потерпіла сторона претензій до обвинуваченого не має, встановлених досудовим розслідуванням обставин не оспорює, не заперечує проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку, а при визначенні міри покарання покладається на думку прокурора.
Прокурор в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу. Крім того, просила вирішити долю речових доказів.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав себе винним, тому, за згодою сторін, у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інші докази, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються, учасникам судового провадження було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу ОСОБА_4 .
Судом зроблений висновок про те, що вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведено повністю, а тому суд кваліфікує його дії: за ч.1 ст.246 КК України, як незаконну порубку дерев у лісах, перевезення та зберігання незаконно зрубаних дерев, що заподіяло істотну шкоду.
Відповідно до ст.65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.246 КК України, згідно ст.12 КК України класифікується, як нетяжкий злочин.
Характеризуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує те, що він відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий (а.п. 50-51), на "Д" обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває (а.п. 55), за місцем проживання характеризується позитивно (а.п. 53).
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , що передбачені ст.66 КК України, є щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України щодо обвинуваченого, не встановлено.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Тому, визначаючи міру і вид покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання та наявність пом`якшуючих покарання обставин. Суд приймає до уваги також те, що обвинувачений, визнавши свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, надав показання в судовому засіданні щодо обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є непрацюючим, неодруженим, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно. Також судом враховано повне відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди у розмірі 39341,96 грн та думку представника потерпілої сторони, який претензій до обвинуваченого не має, а при визначенні міри покарання покладається на думку прокурора. Враховуючи наведене, а також майновий стан обвинуваченого, суд вважає необхідним й достатнім призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу, наближеному до мінімальної межі, в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.246 КК України, оскільки таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Крім того, таке покарання обвинуваченому, за висновком суду, буде відповідати принципу пропорційності обмеження прав та легітимної мети покарання, який передбачений Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та відповідатиме особі ОСОБА_4 .
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
Майнова шкода відшкодована.
Долю інших речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Враховуючи, що необхідність у подальшому застосуванні арешту майна відпала, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року у справі №561/303/26, в частині восьми колод деревини породи сосна звичайна загальною кубомасою 1,7 м?.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 Кримінального Кодексу України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Речові докази, а саме вісім колод деревини породи сосна звичайна загальною кубомасою 1,7 м?, які перебувають на відповідальному зберіганні у СВСК «Селянський ліс» за адресою: вул. Лісова, буд. 1, с. Привітівка, Вараський район, Рівненська область, 34044, – повернути потерпілій юридичній особі – Зарічненській територіальній громаді в особі Зарічненської селищної ради, вул. Центральна, буд. 11, селище Зарічне, Вараський район, Рівненська область.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Зарічненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2026 року у справі №561/303/26, в частині накладення арешту на вісім колод деревини породи сосна звичайна загальною кубомасою 1,7 м3.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua