Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №569/19547/25 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 569/19547/25

Провадження № 2/559/524/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

1.1. Позов обґрунтовано тим, що відбулося в ДТП, в якому винуватцем є відповідач ОСОБА_2 , що встановлено судовим рішенням. Завдана матеріальна шкода частково виплачена потерпілій страховою компанією, а решту просить стягнути з відповідача в розмірі 77886,24 грн. Крім того, просить стягнути за період 13.10.2024-08.09.2025 3% річних в сумі 2118,93 грн. та інфляційні втрати - 9161,55 грн., а також судові витрати.

1.2. Відповідач у відзиві заперечує проти позову і просить відмовити в його задоволенні. Визнає, що його визнано винним у вчиненні ДТП і його цивільно-правова відповідальність була застрахована, але ставить під сумнів розмір завданих збитків, вказаних у звіті. Щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних, то вважає, що вони не підлягають стягненню, бо заборгованості перед позивачем станом на 13.10.2024 в нього не було і навіть рішення суду про визнання його винним у ДТП набрало законної сили лише 16.07.2025.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

2.1. Позовна заява подана 15.09.2025 до Рівненського міського суду Рівненської області. Адреса проживання, яку вказує і позивач, і відповідач: АДРЕСА_1 , проте встановлено, що адреса реєстрації відповідача інша - АДРЕСА_2 , тому згідно ухвали вищезазначеного суду від 20.10.2025 справа направлена за підсудністю до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області, до якого надійшла 21.11.2025. Ухвалою Дубенського міськрайонного суду від 24.11.2025 позовну заяву залишено без руху і після усунення недоліків у ній відкрито провадження згідно ухвали суду від 27.11.2025 та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

2.2. Суд зауважує, що в ухвалі про відкриття провадження одразу було вказано, що з урахуванням робочого графіку та завантаженості суду, ця справа буде розглянута без повідомлення (виклику) сторін не раніше 08.30 год. 25.02.2026, тому судові повістки про виклик учасникам не надсилалися. Також було встановлено 15-денний строк для подачі відзиву відповідачу, який поштовий конверт не отримав по причині відсутності за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення та дані з сайту АТ "Укрпошти" (а.с. 62-63).

Незважаючи на це, відповідач з`явився особисто до суду саме 25.02.2026 і просив відкласти розгляд справи в зв`язку із залученням адвоката, про що свідчить написана ним власноручно заява суду (а.с. 64). Тому суд робить висновок, що відповідач був обізнаний про зміст ухвали суду від 27.11.2025. Також про це свідчить зміст адвокатського запиту до страхової компанії з вихідною датою ще від 05.01.2026, здійсненого саме для захисту прав і інтересів у суді відповідача ОСОБА_2 і відповідь на нього, що були подані суду відповідачем із заявою, зокрема про витребування доказів, значно пізніше, а саме: 14.05.2026. Крім того, ОСОБА_2 раніше притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення ПДР, однак станом на січень 2026 року за даними ЄДРСР (де суд перевіряє інформацію згідно ч.7 ст. 81 ЦПК України та ч.5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень») інших проваджень в судах України, окрім цієї справи, відносно ОСОБА_2 не було (а.с. 67-69).

2.3. Суд задовольнив клопотання відповідача від 25.02.2026 і відклав розгляд справи. Проте до 06.05.2026 до суду не надходило ні відзиву, ні заяв чи клопотань відповідача або будь-якого представника від його імені. Лише 06.05.2026 відповідач знову з`явився до суду і звернувся з клопотанням про вручення йому ухвали суду про відкриття провадження в справі і повторного відкладення розгляду справи на строк не менше 15 днів для підготовки ним відзиву на позовну заяву.

Враховуючи, що формальне підтвердження отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження в цій справі у матеріалах було відсутнє, а також з метою забезпечити реалізацію прав відповідача, суд задовольнив клопотання ОСОБА_2 і цього ж дня 06.05.2026 під особистий підпис в приміщенні суду йому була вручена копія ухвали суду про відкриття провадження (а.с. 65-66).

2.4. 14.05.2026 від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження мотивоване тим, що справа є складною, вважає, що необхідно призначити експертизу, бо не згідний з висновком оцінювача, витребувати копії страхової справи і надав адвокатський запит до страхової компанії, датований 05.01.2026 та відповідь на нього від 26.01.2026, щодо матеріалів страхової справи по страховому випадку від 13.10.2024 та виплаті ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 160 тис. грн. (а.с. 67-68), що очевидно підтверджує про обізнаність відповідача з наявністю в суді справи і її обставинами ще станом на 05.01.2026 та збирання доказів для цієї справи. Відзив від відповідача був направлений поштою 20.05.2026 і надійшов суду 22.05.2026 з додатками лише той же запит від 05.01.2026 та відповідь на нього. Суд не погодився з твердженням про складність справи, а в випадку заперечення вартості завданих збитків сторона вправі подати суду висновок експерта згідно ч.1 ст. 106 ЦПК України і ухвалою від 10.06.2026 відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи в загальному провадженні, з урахуванням робочого графіку та завантаженості вирішив розглянути цю справу не раніше 09.30 год. 28.10.2026. Одночасно для можливості реалізації прав відповідача суд витребував копію страхової справи, що надійшла суду 10.07.2026.

2.5. Впродовж наступних місяців сторони до суду з будь-якими заявами чи клопотаннями не зверталися, в заявах по суті справи вони висловилися. Підстав для подальшого відкладення вирішення цієї малозначної справи - немає. Суд проаналізував цю справу згідно ч.3 ст. 274 ЦПК України і врахував усе необхідне, адже сторони висловилися письмово. В справі належить дати оцінку лише письмовим доказам і по своїй суті згідно п.4 ч.4 ст. 19, ч.2 ст. 274 ЦПК України вона незначної складності та для неї пріоритетним є швидке вирішення, оскільки з події ДТП минуло понад два роки, а ціна позову не перевищує 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тому суд розглядає спір в письмовому провадженні. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

3.1. О 09 год. 20 хв., 13.10.2024 в м. Рівне по вул. Млинівська, 9, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, виїжджаючи з прилеглої території на дорогу вул. Млинівська, не дав дорогу транспортному засобу «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався по дорозі, в наслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів, після якого транспортний засіб «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 по інерції здійснив зіткнення з опорою дорожнього знаку 5.38.1. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби та дорожній знак отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_2 порушив вимоги п.п. 10.2, 2.3б, Правил дорожнього руху України і постановою Рівненського міського суду Рівненської області №569/20806/24 від 10.12.2024 (з врахуванням описки згідно постанови від 16.12.2024) його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, накладено адміністративне стягнення в виді штрафу розміром 850 грн. Судове рішення набрало законної сили згідно постанови Рівненського апеляційного суду від 16.07.2025, зокрема, вину ОСОБА_2 було доведено і висновком експерта. Вказане підтверджується копіями постанов, долучених і до позовної заяви, що містять і в страховій справі, а також в Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с. 29-32, 95-97, 226-230).

3.2. Власниця автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 , - це позивачка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 23, а.с. 106-17, 109).

3.3. Власник автомобіля «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 , - це відповідач ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 . Цивільно-правову відповідальність відповідача застраховано за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР-223185553 в ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується копією полісу та матеріалами страхової справи №1379-24 по страховому випадку, що мав місце 13.10.2024 за участі забезпечного транспортного засобу «Dacia Logan» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 92-221).

3.4. Відповідно до даних позовної заяви, до якої додана заява ОСОБА_1 , а також матеріалів страхової справи для отримання страхового відшкодування власницею автомобіля «Volkswagen Golf» д.н.з. НОМЕР_2 15.10.2024 було подано заяву про виплату страхового відшкодування до ПАТ «УТСК», а напередодні 14.10.2024 потерпілий водій ОСОБА_3 повідомив про страховий випадок, а також є відповідь НПУ щодо обставин ДТП, схема ДТП, зазначено про пошкодження. 15.10.2024 і страхувальник ОСОБА_2 повідомив про ДТП (а.с. 5, 93, 97-98, 103-104, 110).

3.5. У Звіту про оцінку транспортного засобу №167.24 від 26.10.2024 спеціалістом оцінювачем встановлено економічну недоцільність ремонту автомобіля. Згідно Звіту (розділ 2.9) ринкова вартість автомобіля складає 316133,35 грн., вартість ремонту автомобіля складає 580917,06 грн., що перевищує вартість автомобіля. Тому вартість матеріального збитку є такою, що дорівнює ринковій вартості КТЗ, а саме: 316133,35 грн. Крім того, Звітом встановлено станом на дату ДТП 13.10.2024 ринкову вартість автомобіля в пошкодженому стані після ДТП, а саме: 78247,11 грн. Суд зауважує, що транспортний засіб оглядався, що підтверджується актом огляду КТЗ від 25.10.2024 з описом пошкоджень та чисельними фотозображеннями, ремонтна калькуляція і дефектна відомість, а інформація, подана позивачем суду і витребувана за клопотанням відповідача у копії страхової справи - співпадають (а.с. 6-28, 111-221).

3.6. Із зазначеної в п.3.5. ринкової вартості т/з, яку перевищує вартість ремонту, та вартості т/з після ДТП було розраховано страхове відшкодування і 06.08.2025 о 16.31 год. на рахунок позивачки ОСОБА_1 зараховано суму 160000 грн. з призначенням платежу «страхове відшкодування згідно страхового акту №1379-24 від 06.08.2025, ЕР-223185553», що підтверджується даними з картки позивачки і відомостями у страховій справі (а.с. 4, 92).

3.7. Згідно розрахунку позивача за період з 13.10.2024 до 08.09.2025 за сумою боргу 77886,24 грн. за 331 день 3% річних складають 2118,93 грн., а інфляційні втрати - 9161,55 грн.(а.с. 33).

IV. Норми права, які застосував суд.

4.1. За ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

4.2. Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187 ЦК України).

Відшкодування шкоди, заподіяної власником (володільцем) транспортного засобу, цивільно-правова відповідальність якого застрахована урегульовано Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з ст. 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу...

Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

4.3. Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.

Згідно п. 5.1. Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна. Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження».

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Якщо сума відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу, то розмір збитків - це різниця між ринковою вартістю транспортного засобу та вартістю транспортного засобу після ДТП.

4.4. Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс18, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Так, Верховний Суд вказав, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на будь-які грошові зобов`язання, незалежно від підстав їх виникнення, у тому числі і на ті, які виникли у зв`язку із заподіянням шкоди.

Стаття 625 ЦК України не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

5.1. Суд враховує, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 13.10.2024, відбулась внаслідок неправомірних дій водія ОСОБА_2 . Між його неправомірними діями та шкодою завданою позивачці є безпосередній причинний зв`язок. Позивачкою суду доведено розмір завданих їй збитків, що відповідає ринковій вартості автомобіля на час ДТП за мінусом ринкової вартості автомобіля після ДТП, оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує ринкову вартість автомобіля. Отже, загальна сума збитку - це 237886,24 (366508 грн. - 76247,11 грн.=237886,24 грн.), частина яких була сплачена страховою компанією, а саме: 160000 грн. Відповідно різницю завданих збитків у розмірі 77886,24 грн. (237886,24 грн. - 160000 грн. =77886,24 грн.) зобов`язаний відшкодувати відповідач, тому в цій частині суд позовні вимоги задовольняє.

5.2. Посилання відповідача, що він заперечує доведеність завданих збитків у Звіті про оцінку транспортного засобу, - на увагу не заслуговують, оскільки він не надав на його спростування жодних доказів. Звіт з п.3.5. розцінюється судом як письмовий доказ згідно ч.2 ст. 75 ЦПК України. Цей документ виготовлений оцінщиком в межах вирішення питання страхового відшкодування, відбувався огляд КТЗ із фіксацією завданих пошкоджень та наявні відповідні розрахунки, відноситься до предмету доказування в справі і в письмовій формі приєднаний до матеріалів справи, отже він є належним і допустимим письмовим доказом.

5.3. Щодо відшкодування 3% річних та інфляційних втрат, то відповідач заперечує, підставно вказуючи, що станом на 13.10.2024 в нього боргових зобов`язань перед позивачкою не було. Беззаперечно, що відповідач є винуватцем ДТП і зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду. Вина відповідача встановлена судовими рішеннями, що набрали законної сили 16.07.2025, тому і однозначний обов`язок відшкодовувати завдані збитки відповідач знав уже з 16.07.2025.

Проте, суд зауважує, що відповідач не знав після події ДТП 13.10.2024, яку суму йому належить відшкодовувати не лише тому, що від початку заперечував свою вину, а й тому, що його цивільно-правова відповідальність була застрахована і він мав право розраховувати, що ця шкода буде виплачена страховою компанію.

Ситуація із застосуванням ст. 625 ЦК України в цій частині відрізняється від звичних кредитних правовідносин (що й не застосовуються в умовах воєнного стану згідно п.18 Перехідних положень ЦК України лише у правовідносинах кредитор-боржник), коли людина отримує кредит, знає його умови і скільки та в якій період їй треба платити в момент підписання договору і не робить цього. У даній справі відповідач не знав розміру свого зобов`язання і мав правомірні очікування, що частину цих зобов`язань виконає страхова компанія.

Але стороною позивача не подано суду жодного доказу, що після отримання страхової виплати було повідомлено відповідача, що він повинен сплатити різницю між завданим збитком та страховим відшкодуванням: немає ні листів, ні претензій позивачки до відповідача, в яких була б вказана конкретна сума боргу і з яких можна було би встановити дату зобов`язання. А ч.2 ст. 625 ЦК України застосовується до боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, проте це неможливо, якщо розмір зобов`язання не доведено до відома особи. Тому в цій частині суд погоджується із запереченнями відповідача, адже позивач не підтвердив доказами свою позицію суду, а тому вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат до задоволення не підлягають за недоведеністю.

5.4. Щодо розподілу між сторонами судових витрат, зважаючи, що суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог частково, то відповідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 959,93 грн. (77886,24 грн. х (суд.зб. 968,96 грн.+ пошт.витр. 55 грн. + 75 грн.)/ 89166,72 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 1166,1187, 1172, 1191, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 77886 (сімдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 24 копійки майнової шкоди, що завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В решті в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 959 (дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 93 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , тел. НОМЕР_6 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2

Представник позивачки: адвокат Поліщук Дмитро Володимирович, РНОКПП НОМЕР_7 , тел. НОМЕР_8 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , тел. НОМЕР_10 .

Суддя О.Ю. Жуковська