Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №554/7562/26 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Дата документу 28.10.2026Справа № 554/7562/26

Провадження № 2/554/4081/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді — Материнко М.О.

за участю секретаря судового засідання — Єсліковської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, —

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року позивач ТОВ «КОШЕЛЬОК» через свого представника — адвоката Гурського Г.Ю. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3492703651-604574 від 03.02.2022 року у розмірі 6 988,88 грн, з яких:

-2 380,41 грн — заборгованість за тілом кредиту,

-4 608,47 грн — заборгованість за відсотками,

а також судових витрат: 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця було укладено договір № 3492703651-604574, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 4 150,00 грн строком на 14 днів (лояльний період) зі сплатою дисконтної процентної ставки 0,01% на день. Пунктами 3.6–3.8 договору визначено, що користування сумою кредиту після закінчення лояльного періоду є відкладальною обставиною, яка має наслідком продовження строку користування кредитом на строк до 90 днів зі сплатою процентів за базовою ставкою 2,2% на день (803% річних).

Позивач свої зобов`язання виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти на банківську платіжну картку відповідача. Відповідач належним чином зобов`язання не виконав, допустив прострочення сплати боргу та здійснив лише часткове повернення коштів у загальному розмірі 1 958,00 грн (1 769,59 грн — тіло кредиту, 188,41 грн — відсотки), у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 6 988,88 грн, яку позивач просив стягнути в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 22.09.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо випуску платіжної картки № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та банківську виписку про рух коштів по ній. На виконання вимог судової ухвали від банку-емітента надійшли витребувані матеріали та виписка, які підтвердили відкриття відповідного рахунку на ім`я ОСОБА_1 та фактичне зарахування 03.02.2022 року коштів у розмірі 4 150,00 грн на картковий рахунок відповідача.

Представник позивача у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному вебпорталі судової влади України відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву відповідно до ст. 178 ЦПК України чи заяв про розгляд справи за його відсутності не надав.

Зі згоди позивача суд проводить заочний розгляд справи відповідно до вимог ст.ст. 280–282 ЦПК України на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Зважаючи на неявку всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши надані письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 03.02.2022 року між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір № 3492703651-604574 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір — це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За приписами ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором — це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач підписав договір № 3492703651-604574 від 03.02.2022 року за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7720», що підтверджується візуальною формою послідовності дій клієнта в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч. 1 ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Факт реального надання та зарахування кредитних коштів у розмірі 4 150,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 підтверджується повідомленням платіжної системи XPAY Group LLC від 03.02.2022 року (Order ID 53987322), а також наданою на вимогу ухвали суду від 22.09.2026 року банківською випискою АТ КБ «ПриватБанк» про рух коштів, з якої вбачається відкриття рахунку на ім`я відповідача та фактичне зарахування коштів 03.02.2022 року.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Пунктами 3.6–3.8 договору визначено, що факт користування позичальником сумою кредиту після закінчення лояльного періоду користування (14 днів) є відкладальною обставиною, що має наслідком продовження строку користування кредитом на строк до 90 днів зі сплатою базових процентів у розмірі 2,2% на добу.

З наданого позивачем розрахунку встановлено, що відповідач допустив порушення строків сплати кредитних платежів, продовжив користуватися кредитними коштами понад 14 днів, а 18.02.2022 року здійснив часткову оплату заборгованості в сумі 1 958,00 грн (з яких 1 769,59 грн зараховано в рахунок тіла кредиту, 188,41 грн — у рахунок нарахованих відсотків). Нарахування процентів позивачем обмежено періодом продовженого строку користування (90 днів — до 17.05.2022 року).

Заборгованість відповідача за договором становить 6 988,88 грн, з яких:

-2 380,41 грн — залишок непогашеного тіла кредиту,

-4 608,47 грн — залишок заборгованості за процентами.

Штрафні санкції та пеня позивачем не нараховувалися (0,00 грн).

Відповідач відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України належними та допустимими доказами наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростував, власного контррозрахунку суду не надав, доказів повного виконання зобов`язань не надав.

Оцінюючи докази в їх сукупності за правилами ст. 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОШЕЛЬОК» про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2 380,41 грн та заборгованості за процентами в розмірі 4 608,47 грн є законними, документально доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі — у загальній сумі 6 988,88 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтями 133, 137, 141 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову — на відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правничої допомоги; за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 12.02.2025 року, додаток до договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі правової допомоги та деталізований розрахунок понесених витрат на загальну суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України суду не подавав, заперечень щодо їх розміру чи необґрунтованості не висловив, а розмір витрат документально підтверджений матеріалами справи, витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із повним задоволенням позову підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі — у сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76–81, 84, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263–265, 273, 274, 279, 280–284, 354 ЦПК України, ст.ст. 205, 207, 212, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1046, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд —

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» (код за ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А, р/р НОМЕР_3 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО: 339500) заборгованість за договором про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 3492703651-604574 від 03 лютого 2022 року в загальному розмірі 6 988 (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім) гривень 88 копійок, з яких:

-2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 41 копійка — заборгованість за кредитом (тілом кредиту);

-4 608 (чотири тисячі шістсот вісім) гривень 47 копійок — заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок, а всього судових витрат — 12 662 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК», код за ЄДРПОУ: 40842831, місцезнаходження: 08135, Київська область, Бучанський район, с. Чайки, вул. Антонова, буд. 8А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя ?????????????????????????? М. О. Материнко