Суд: Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №541/963/26
Суддя: Вірченко О. М.
Справа № 541/963/26
Номер провадження 2/541/1143/2026
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 жовтня 2026 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Олешко Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 59 760 грн 00 коп., судових витрат, мотивуючи наступним. 07 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою було укладено кредитний договір № 07.07.2025-100001543, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та підписання відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції про укладення договору (оферти), відповідно до якого остання отримала від кредитодавця грошові кошти в розмірі 18 000 грн 00 коп. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки терміном на 217 днів з дати його надання до 08 лютого 2026 року. Відповідачка зобов’язання щодо повернення коштів не виконала, у зв’язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 59 760 грн 00 коп., з яких: 18 000 грн 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 27 900 грн 00 коп. – заборгованість по процентам; 1 620 грн 00 коп. – комісія за надання кредиту; 3 240 грн 00 коп. – комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 9 000 грн 00 коп. – неустойка.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязв. Направив відповідь на відзив, в якій зазначив, що комісія за надання кредиту пов`язана з перерахуванням кредитних коштів на рахунок, указаний позичальником, із використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Відповідачка мала можливість отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші») без додаткових витрат. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості є платою за додаткові послуги, зокрема інформаційну та консультаційну підтримку позичальника, забезпечення можливості здійснення платежів, відновлення доступу до особистого кабінету та інформування про дати чергових платежів. При цьому, за умовами договору до зазначеної комісії не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати безоплатно відповідно до закону. На обґрунтування своєї позиції послався на п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», які передбачають включення комісій до загальних витрат за споживчим кредитом, а також на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17. Відповідачка, підписавши кредитний договір, підтвердила ознайомлення з його умовами та взяла на себе зобов`язання їх виконувати. ОСОБА_1 не оскаржила умови договору щодо встановлення комісій, підстави для відмови у їх стягненні відсутні (а.с. 94-95).
Відповідачка, її представник в судове засідання не з`явилися, представник просив провести судове засідання у їх відсутність. Представник відповідачки надав відзив на позовну заяву, зазначив, що відповідачка позовні вимоги визнає частково в розмірі 41 310,00 грн. Вважає нікчемними умови кредитного договору щодо сплати комісії за надання кредиту в розмірі 1 620 грн 00 коп. та комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3 240 грн 00 коп., оскільки зазначені платежі встановлені за дії, які не є самостійними послугами, наданими позичальнику, а здійснюються кредитодавцем у межах виконання власних обов`язків за договором. Заперечував проти стягнення неустойки в розмірі 9 000 грн 00 коп., оскільки відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України на період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а нараховані з 24 лютого 2022 року платежі такого характеру підлягають списанню. Крім того, зазначив, що з 14 травня 2025 року відповідачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який з 20 грудня 2025 року проходить військову службу за призовом під час мобілізації та приймає безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України. У зв`язку із цим, до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої дружини військовослужбовців звільняються від сплати процентів за користування кредитом, штрафних санкцій та пені. Тому нарахування процентів за період з 20 грудня 2025 року по 08 лютого 2026 року у розмірі 4 590 грн 00 коп. вважає неправомірним. За розрахунком відповідачки сума заборгованості становить 41 310 грн 00 коп., з яких: 18 000 грн 00 коп. - основний борг; 23 310 грн 00 коп. - проценти за користування кредитом, нараховані за період з 07 липня 2025 року по 19 грудня 2025 року. Комісія за надання кредиту та обслуговування кредитної заборгованості, а також неустойка до розрахунку не включені (а.с. 70-84).
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 07 липня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 07.07.2025-100001543, додаток до кредитного договору – інформаційне повідомлення позичальника, шляхом підписання останньою пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявки кредитного договору (кредитної лінії) № 07.07.2025-100001543, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.07.2025-100001543 від 07 липня 2025 року, розміщених на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», паспорт споживчого кредиту, графік платежів, які підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E424» відповідно до вимог ч.ч. 6, 8 ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.
Відповідно до п. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 16 заявки кредитного договору від 07 липня 2025 року, сума кредиту становить 18 000 грн 00 коп., період користування кредитом становить 217 днів з дня його надання до 08 лютого 2026 року; процентна ставка «Економ» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; процентна ставка «Стандарт» – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування. Комісія, пов`язана з наданням кредиту – 9% та дорівнює 1 600 грн 00 коп. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості – 3 200 грн 00 коп. у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
Як передбачено п. 4.1 договору № 07.07.2025-100001543 від 07 липня 2025 року, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-51XX-XXXX-9920.
Підтвердженням надання відповідачці у порядку, встановленому договором, кредитних коштів кредитодавцем, є повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 18 березня 2026 року про перерахування ТОВ «Споживчий центр» 07 липня 2025 року суми кредиту в загальному розмірі 18 000 грн 00 коп. на картку отримувача 4149510032449920. Цей факт відповідачка не заперечує.
У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 18 березня 2026 року має заборгованість в розмірі 59 760 грн 00 коп., з яких: 18 000 грн 00 коп – заборгованість за тілом кредиту; 27 900 грн 00 коп. – заборгованість по процентам; 1 620 грн 00 коп. – комісія за надання кредиту; 3 240 грн 00 коп. – комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 9 000 грн 00 коп. – неустойка.
У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Ст. 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, 612 ч. 1 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Ст. 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично – у вигляді окремого документа.
Щодо правомірності нарахування банком комісій за кредитним договором суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління НБУ постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до кредитного договору, паспорта споживчого кредиту, банк нараховує комісію за надання, обслуговування кредиту. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати обслуговування за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. Окремо в договорі зазначено, що до комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.
Таким чином, відповідачка, підписавши кредитний договір, паспорт споживчого кредиту, погодилася на те, що їй буде нараховано комісії, тобто їй була відома вказана умова договору, на яку вона погодилася. Крім того, відповідачка не зверталася до суду з вимогою про визнання вказаного пункту договору недійсним.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість: 18 000 грн 00 коп. – тіло кредиту; 1 620 грн 00 коп. – комісія за надання кредиту; 3 240 грн 00 коп. – комісія за обслуговування кредитної заборгованості, тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідачки неустойки суд зазначає наступне.
17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, яким були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», а Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25 березня 2022 року № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».
Зокрема, «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідачки неустойки в розмірі 9 000 грн 00 коп. задоволенню не підлягає.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 14 травня 2025 року відповідачка з 14 травня 2025 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 (а.с. 76).
У відповідності до довідки від 25 травня 2026 року № 2/1530, витягу з наказу № 356 від 20 грудня 2025 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 20 грудня 2025 року, є учасником бойових дій, бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с. 75, 76,78-83, 84).
Відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер. Таким чином, на спірні правовідносини щодо стягнення з відповідачки відсотків за користування кредитом поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідачка з 20 грудня 2025 року по теперішній час перебуває у шлюбі із військовослужбовцем, тому з відповідачки підлягають стягненню відсотки, нараховані за період з 07 липня 2025 року по 19 грудня 2025 року у розмірі 23 310 грн 00 грн. Відсотки за період з 20 грудня 2025 року по 08 лютого 2026 року в розмірі 4 590 грн 00 коп. (51 день * 90 грн) стягненню не підлягають.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідачка взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконала, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 46 170 грн 00 коп. (18 000 грн 00 коп. – заборгованість за тілом кредиту; 23 310 грн 00 коп. – заборгованість по процентам; 1 620 грн 00 коп. – комісія за надання кредиту; 3 240 грн 00 коп. – комісія за обслуговування кредитної заборгованості).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 056 грн 94 коп. (46 170 грн 00 коп. х 2 662 грн 40 коп. / 59 760 грн 00 коп.).
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором від 07 липня 2025 року № 07.07.2025-100001543 в розмірі 46 170 (сорок шість тисяч сто сімдесят) грн 00 коп., судовий збір в розмірі 2 056 (дві тисячі п`ятдесят шість) грн 94 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О. М. Вірченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua