Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №240/2061/23 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 240/2061/23

адміністративне провадження № К/990/19707/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №240/2061/23 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року (колегія суддів у складі головуючого судді Мацького Є.М., суддів - Залімського І.Г., Сушка О.О.),

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування і виплати позивачу в повному розмірі додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, а саме за період з 03 червня 2022 року по 18 грудня 2022 року включно;

- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо нарахування і виплати позивачу компенсації за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій за період військової служби з 01 червня 2022 року по 18 грудня 2022 року включно;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача додаткову винагороду, передбачену постановою КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, за період військової служби з 03 червня 2022 року по 18 грудня 2022 року включно, в розмірі 460 645 грн;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача компенсацію за невикористану додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, за період військової служби з 01 червня 2022 року по 18 грудня 2022 року включно, в розмірі 13 818 грн 24 коп.;

- стягнути з відповідачів моральну шкоду.

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , як полягалає в ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 03 червня 2022 року по 28 червня 2022 року, 27 липня 2022 року по 26 серпня 2022 року, з 29 серпня 2022 року по 12 жовтня 2022 року;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбаченої КМУ від 28 лютого 2022 року №168, збільшену до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування в період з 03 червня 2022 року по 28 червня 2022 року, 27 липня 2022 року по 26 серпня 2022 року, з 29 серпня 2022 року по 12 жовтня 2022 року;

- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації за не використані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2022 рік;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», за 2022 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 18 грудня 2022 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 двічі зверталася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами, які було повернуто судом у зв`язку із несплатою судового збору ухвалами від 17 жовтня 2024 року та від 19 грудня 2024 року.

4. 16 січня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку втретє звернулася до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, яку зареєстровано в суді апеляційної інстанції 24 січня 2025 року.

5. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року залишено без руху.

6. Суд апеляційної інстанції констатував, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

7. Суд визнав необґрунтованим клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року, адже з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги із недоліками, що стали причиною повернення апеляційної скарги, відповідач більше трьох місяців не вживав достатніх заходів для отримання фінансування для сплати судового збору у цій справі.

8. Зауважив, що станом на 29 січня 2025 року судовий збір по цій справі досі не сплачено, тобто недоліки, які були підставою для повернення попередніх апеляційних скарг не усунуто.

9. Суд запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

10. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху Військовою частиною отримано 03 лютого 2025 року, що не заперечується відповідачем.

11. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 31 липня 2024 року у цій справі.

12. Суд апеляційної інстанції зазначив, що останнім днем строку, наданого на усунення недоліків є 10 лютого 2025 року.

13. Констатував, що станом на 17 лютого 2025 року вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху скаржником не виконані, заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано.

14. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

15. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року та направити справу №240/2061/25 для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

16. У тексті касаційної скарги відповідач зазначає, що твердження суду апеляційної інстанції про те, що ним [на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху] не було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є помилковим, оскільки відповідач 12 лютого 2025 року [в останній день строку на усунення недоліків] засобами поштового зв`язку направив до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження за вх№2068/620.

17. Зауважує, що суд апеляційної інстанції допустив помилку визначивши, що останнім днем десятиденного строку на усунення недоліків є 10 лютого 2025 року, оскільки таким є 12 лютого 2025 року.

18. Від ОСОБА_1 та Міністерства оборони України відзиву на касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 не надійшло, що, відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України, не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

19. Касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 надійшла до Верховного Суду 08 травня 2025 року.

20. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 травня 2025 року для розгляду справи №240/2061/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

21. Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №240/2061/23.

22. Ухвалою Верховного Суду від 17 липня 2026 року справу №240/2061/23 призначено до розгляду у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 липня 2026 року, у зв`язку із обранням судді Мартинюк Н.М. до Великої Палати Верховного Суду, для розгляду справи №240/2061/23 визначено колегію суддів у складі головуючого судді Жука А.В., суддів Мельник-Томенко Ж.М., Уханенка С.А.

IV. Позиція Верховного Суду

24. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

25. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

26. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

27. За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

28. Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

29. За загальним правилом строк на апеляційне оскарження регламентований статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

- на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

- на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

30. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

31. Частиною третьою статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

32. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України установлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

33. Отже, указаними правовими нормами установлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо заявником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

34. При цьому слід зазначити, що початок перебігу строку на усунення зазначених в ухвалі суду недоліків апеляційної скарги починається з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

35. Для застосування положень пункту 4 частини першої статті 299 КАС України установлення судом дати вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху є обов`язковим.

36. Так, скориставшись своїм правом на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку було залишено без руху [ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2025 року] у зв`язку з порушеннями строків, установлених частиною першою статті 295 КАС України. Скаржнику надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

37. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження ухвалою від 17 лютого 2025 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем в установлений судом строк не виконано вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не подано заяви про поновлення строку апеляційного оскарження.

38. Зазначені висновки Верховний Суд вважає передчасними з огляду на таке.

39. Судом апеляційної інстанції установлено, а скаржником не заперечується, що ухвала суду про залишення апеляційної скарги без руху була отримана відповідачем 03 лютого 2025 року.

40. З огляду на викладене, з урахуванням особливостей обрахування строку, визначених статтею 120 КАС України, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги є 13 лютого 2025 року.

41. Колегія суддів ураховує, що частиною першою статті 120 КАС України установлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

42. Згідно з частиною дев`ятою статті 120 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

43. Положення указаної статті надають особі право на свій розсуд обирати спосіб направлення документів, у тому числі й засобами поштового зв`язку.

44. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, Військовою частиною НОМЕР_1 12 лютого 2025 року (у межах десятиденного строку, установленого судом) засобами поштового зв`язку надіслано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (том 2, а.с.187-194), яке зареєстровано в суді апеляційної інстанції 17 лютого 2025 року за вх№10903/25 о 14:56 год.

45. Час відправлення підтверджується штемпелем відділення зв`язку на копії підшитого конверта №8412212659032 (том 2, а.с.195), що знаходиться у матеріалах справи.

46. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року підписано головуючим суддею о 16:04 год.

47. За таких обставин колегія суддів зазначає, що заява відповідача була надіслана на дев`ятий день установленого судом апеляційної інстанції десятиденного строку для усунення недоліків апеляційної скарги та зареєстрована в суді апеляційної інстанції більш ніж за годину до підписання колегією суддів ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження у цій справі.

48. З огляду на викладене колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що усю кореспонденцію Військова частина НОМЕР_1 направляла до суду засобами поштового зв`язку, внаслідок чого дійшов до передчасного висновку про відмову у відкритті апеляційного оскарження з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги (неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження), та обмежив право скаржника щодо надання оцінки судом поданих ним вчасно документів.

49. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №320/7314/20, від 30 серпня 2022 року у справі №420/10019/21, від 20 липня 2022 року у справі №140/4715/21.

50. Отже, ураховуючи, що подані скаржником докази підтверджують факт направлення у встановлений апеляційним судом строк та факт отримання судом документів, які були спрямовані на усунення недоліків апеляційної скарги, відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є передчасною, оскільки апеляційний суд, не надаючи належної оцінки відповідним фактам (а саме - даті отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, необхідному часу для виконання вимог зазначеної ухвали та який потрібен для направлення до суду заяви/клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, у даному випадку - засобами поштового зв`язку, особливостям роботи поштових відділень у точці приймання та видачі повідомлень, тощо) не досліджував надіслані скаржником документи на виконання указаної ухвали.

51. Таким чином, з огляду на передчасність висновків суду апеляційної інстанції щодо факту невиконання відповідачем вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі і позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

52. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

53. Приписами частини першої статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

54. За указаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимоги касаційної скарги про скасування ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року у справі №240/2061/23 та направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. Висновок щодо розподілу судових витрат

55. Оскільки Верховний Суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року скасувати, а справу №240/2061/23 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко

С.А. Уханенко

Судді Верховного Суду