Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №542/1484/26 — Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/1484/26

Провадження № 2/542/929/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді – Афанасьєвої Ю.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Чиж Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Нові Санжари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини заробітку (доходу) боржника до 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття, припинивши з цього часу стягнення аліментів за судовим наказом Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року у справі №542/406/26.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05 березня 2026 року Новосанжарським районним судом Полтавської області було видано судовий наказ у справі №542/406/26 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 04 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

07 квітня 2026 року головним державним виконавцем Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80670426 з виконання зазначеного вище судового наказу та відповідно до постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 26 травня 2026 року звернуто стягнення на доходи, які він отримує у ТОВ «АВ Метал Груп».

Вважає, що розмір аліментів, що утримуються з нього відповідно до судового наказу Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року у справі №542/406/26 має бути зменшений з частини до 1/6 частини, виходячи з наступного.

Так, зазначає, що під час розгляду Новосанжарським районним судом Полтавської області заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини та станом на дату видачі відповідного судового наказу у справі №542/406/26 суду не були відомі ті обставини, що 03 січня 2020 року Царичанським районним судом Дніпропетровської області було видано судовий наказ у справі №196/906/19 про стягнення з нього на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 11 липня 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

У зв`язку з досягненням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття, станом на теперішній час відповідно до вищезазначеного судового наказу з нього на кристь ОСОБА_5 утримуються аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 16,66%, тобто 1/6 частина всіх видів доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до повноліття дитини. Та утримання зазначених аліментів здійснюється за його місцем роботи в ТОВ «АВ Метал Груп» відповідно до постанови державного виконавця від 01 травня 2026 року, виконавче провадження №61349320. Заборгованості за судовим наказом від 03.01.2020 року у справі №196/906/19 та виконавчим провадженням №61349320 він не має.

Також вказує, що окрім сплати аліментів він постійно приймає участь у житті та вихованні своїх дітей, купує додаткові речі та цікавиться їх життям.

Позивач зазначає, що станом на час розгляду Новосанжарським районним судом Полтавської області заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини та станом на дату видачі відповідного судового наказу у справі №542/406/26 суду не були відомі об`єктивні обставини щодо його матеріального стану, зокрема утримання з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого судом невірно визначено розмір частки утримуваних аліментів, що суперечить ч.5 ст.183 СК України та призвело до порушення балансу рівності прав його дітей на матеріальне забезпечення.

За таких обставин позивач вважає, що існують передбачені законом підстави для зміни розміру аліментів, зокрема перебування на його утриманні не однієї, а двох неповнолітніх дітей.

Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 10 серпня 2026 року було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.09.2026 року (а.с. 29).

29.09.2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.10.2026 року (а.с.51).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи (а.с.54), надавши заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити (а.с.48).

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (а.с.53). У відзиві на позовну заяву просила розгляд справи проводити без її участі (а.с.40).

Так відповідакою ОСОБА_2 08.09.2026 року був наданий відзив на позовну заяву (а.с.37-40), в якому вона просить відмовити повністю в задоволенні позову. Та в обґрунтування заперечень проти позову відповідачка зазначила, що не погоджується з позовною заявою ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів та вважає заявлені позовні вимоги необгрунтованими, оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів того, що після визначення розміру аліментів відбулися істотні зміни його матеріального чи сімейного стану або стану здоров`я, які об`єктивно перешкоджають йому виконувати встановлений судом обов`язок щодо утримання дитини.

Та вказує, що для задоволення позову недостатньо лише послатися на бажання сплачувати менший розмір аліментів. Позивач повинен довести існування конкретних обставин, які виникли після визначення попереднього розміру аліментів та об`єктивно обумовлюють необхідність його зменшення. Однак таких доказів до позовної заяви не додано.

Зазначає, що позивач не довів погіршення свого матеріального становища. Ним не надано довідки про розмір заробітної плати за період до та після виникнення обставин, на які він посилається; доказів істотного зменшення його доходів; доказів втрати роботи або тривалої непрацездатності; медичних документів про погіршення стану здоров`я; документів про виникнення нових утриманців; доказів наявності інших дітей, яких він зобов`язаний утримувати; доказів виникнення інших обставин, які істотно впливають на його матеріальний або сімейний стан. Посилання лише на те, що з його доходу фактично проводиться стягнення аліментів, не підтверджує зміни його матеріального чи сімейного стану та не свідчить про неможливість виконувати рішення суду.

Таким чином, вважає, що позивач фактично просить зменшити розмір аліментів, однак не довів наявності передбачених законом підстав для зміни визначеного судом роозміру аліментів. А саме не надав доказів істотного погіршення свого матеріального становища; зміни сімейного стану; погіршення стану здоров`я; виникнення інших об`єктивних обставин,які перешкоджають йому сплачувати аліменти у встановленому судом розмірі.

23.09.2026 року позивачем була надана відповідь на відзив (а.с.45-46), в якій він просить позов задовольнити в повному обсязі.

При цьому зазначає, що відповідачкою до суду не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би підтверджував викладені у відзиві заперечення проти позову про зменшення розміру аліментів.

Зокрема, відповідачкою жодним чином не спростовано той факт, що станом на час розгляду Новосанжарським районним судом Полтавської області заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини та станом на дату видачі відповідного судового наказу у справі №542/406/26 суду не були відомі об`єктивні обставини щодо його матеріального стану, зокрема, утримання з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок чого судом було невірно визначено розмір частки утримуваних аліментів, що суперечить частині 5 статті 183 Сімейного кодексу України та призвело до порушення балансу рівності прав його дітей на матеріальне забезпечення.

За таких обставин вважає, що станом на теперішній час існують передбачені законом підстави для зміни розміру аліментів, зокрема, перебування на його утриманні не однієї, а двох неповнолітніх дітей. При тому, що зміна сімейного стану є самостійною, незалежно від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом встановлено, що згідно з судовим наказом Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 березня 2026 року стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.03.2026 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с. 8-9).

Як бачається з постанови головного державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 07.04.2026 року відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №542/406/26, виданого 05.03.2026 року Новосанжарським районним судом Полтавської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття (а.с.10-11).

Постановою головного державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.05.2026 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «АВ Метал Груп» (а.с.12-14).

Згідно з судовим наказом Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця с.Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області (рнкпп – 3022709196), мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженки с.Рудька, Царичанського району Дніпропетровської області (нкпп – 3126605246), мешканки АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 11.07.2019 року, до повноліття дітей (а.с. 15-16).

Як бачається з постанови начальника Царичанського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 20.02.2020 року відкрито виконавче провадження з виконання вищезазначеного судового наказу (а.с.17-18).

Та постановою старшого державного виконавця Слобожанського відділу державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 01.05.2026 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що отримує дохід у ТОВ «АВ Метал Груп» (а.с.19-20) та з суми доходи позивача здійснюється відрахування у розмірі 16,66%.

Позивач ОСОБА_1 , згідно з даними, що містяться в довідці №293 від 24.06.2026 року (а.с. 21) працює водієм автотранспортних засобів на підприємстві ТОВ «АВ метал груп» та отримує сталу заробітну плату.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з частиною 1 статті 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 1 статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до положень статті 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (частини 1 статті 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статті 183, 184 СК України.

В частині першій статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інших обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Разом з тим, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів лише за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я платника або одержувача аліментів.

Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. У свою чергу, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтовуючи свої вимоги, як на підставу для зменшення розміру аліментів, позивач посилався на те, що станом на час розгляду Новосанжарським районним судом Полтавської області заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини та станом на дату видачі відповідного судового наказу у справі №542/406/26 05.03.2026 не були враховані об`єктивні обставини щодо його матеріального та сімейного стану, зокрема утримання з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За таких обставин позивач вважає, що існують передбачені законом підстави для зміни розміру аліментів, зокрема перебування на його утриманні не однієї, а двох неповнолітніх дітей.

Разом з тим, в даному випадку сам по собі факт наявності у позивача – ОСОБА_1 як платника аліментів другої дитини, на користь якої він сплачує аліменти, не є безумовною та автоматичною підставою для зменшення розміру аліментів на утримання дитини, народженої в інших відносинах, оскільки ключовим є не сам факт зміни сімейного стану, а доведеність того, що через зміну сімейного стану та виниклого у платника аліментів обов`язку утримувати інших осіб сукупний дохід платника аліментів не дозволяє забезпечити належний рівень життя для нього та всіх його утриманців.

Обов`язок позивача утримувати сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був установлений раніше, ніж судовим наказом від 05.03.2026 року визначено розмір аліментів на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Таким чином, на час визначення розміру аліментів на доньку позивач уже мав аліментні зобов`язання щодо сина. За таких обставин сама наявність у нього обов`язку утримувати двох дітей не свідчить про виникнення нової зміни сімейного стану після визначення розміру аліментів на сина та не зумовлює автоматичного зменшення аліментів на доньку.

При цьому жодних доказів щодо майнового стану позивача, зокрема його зміни в бік погіршення у справі немає, а наявність іншої другої дитини від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, якщо платник не доведе зміни свого майнового стану та інших обставин, які обґрунтовують таке зменшення (такі по суті висновки містяться у постановах Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20, провадження № 61-1031св21, 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц, провадження № 61-9460св20, від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19, провадження № 61-9460св20).

Крім того, суд зазначає, що погіршення матеріального стану платника аліментів при зменшенні розміру аліментів на утримання дитини слугує підставою, якщо погіршення матеріального стану є істотним (втрата роботи, доходу, інвалідність, суттєве зниження заробітної плати тощо).

Аналізу зміни матеріального стану позивачем не проведено; належних та допустимих доказів для цього, з яких би суд міг дійти висновку про фактичну відсутність у платника аліментів доходу для власного забезпечення після сплати ним аліментів, не надано.

Зменшення аліментів має ґрунтуватися на встановлених судом обставинах, які свідчать про необхідність перегляду їх розміру, а не лише на посиланнях платника на наявність інших аліментних зобов`язань чи на особисте сприйняття визначеної суми як надмірного фінансового тягаря. Водночас під час вирішення такого спору мають ураховуватися права та інтереси дітей, а зміна розміру аліментів не повинна ґрунтуватися на припущеннях щодо матеріального становища платника.

Отже наведені позивачем доводи про наявність на його утриманні другої дитини самі по собі не підтверджують погіршення матеріального становища позивача та не свідчать про наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання ним аліментних зобов`язань у раніше визначеному розмірі. Позивач не надав доказів фактичного понесення зазначених витрат, їх розміру та впливу на його матеріальне становище, що не дає змоги співвіднести його доходи й необхідні витрати та дійти висновку про надмірність установленого розміру аліментів, в зв`язку з чим підстави для зміни розміру аліментів відсутні та відсутні підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 29 жовтня 2026 року.

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області Ю.О. Афанасьєва