Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №753/7491/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 753/7491/26

Провадження № 2/539/2425/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Овчаренко О.Л., за участю секретаря Ковтун І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 27.03.2026 і до повноліття дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона з 26.07.2022 перебуває у шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована та проживає разом з нею. З вересня 2025 року вони не проживають разом з чоловіком, оскільки він вигнав їх з дитиною з квартири, яку вони орендували. З квітня 2025 року відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їхньої спільної дитини. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий рівень вона одна забезпечити не може, тому батько повинен сплачувати аліменти в твердій формі в сумі 4000,00 грн. Відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, працює в магазині ТОВ «СІЛЬПО ФУД» за адресою: місто Київ, проспект Павла Тичини, будинок 1-В, на посаді заступника начальника охорони, отримує дохід, його стан здоров`я дозволяє працювати, а тому вважає, що він може сплачувати такий розмір аліментів.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 07.05.2026 вищезазначену цивільну справу передано за підсудністю до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17.07.2026 позов залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 02.09.2026 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала до суду клопотання, в якому просила розглянути справу без її участі. Також зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзиву на позов від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі, про що було постановлено ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є сторони по справі: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

З довідки вих.№846 від 10.04.2026, виданої Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням, акту обстеження житлово-побутових умов від 23.07.2026, складеного вуличним комітетом, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та її донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 184 СК України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Судом встановлено, що сторони по справі мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з матір`ю. Відповідачем не надано суду жодних доказів наявності обставин, що мають істотне значення та можуть свідчити про неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі.

При визначенні розміру аліментів суд враховує рівність сторін щодо участі в утриманні дітей.

Виходячи з вищевказаних норм Сімейного кодексу України, зважаючи на встановлені обставини справи, з метою дотримання інтересів дитини, балансу інтересів, прав та обов`язків батьків, суд вважає доведеним обов`язок відповідача, який є батьком дитини, та проживає окремо, сплачувати на її утримання аліменти.

З урахуванням всіх обставин цієї справи, справедливим та розумним буде покласти на відповідача обов`язок зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, з урахуванням індексації, і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач звернулась з позовом до суду засобами поштового зв`язку 27.03.2026, відповідно саме з цієї дати згідно ч. 1 ст. 191 СК України і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття підлягають стягненню аліменти.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Відповідно до п.п. 3 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що позивач була звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших положень щодо сплати судового збору відповідачем, в разі задоволення вимог позивача, звільненого від сплати судового збору, чинна редакція ЦПК України не містить. При цьому суд виходить із необхідності обов`язкового покладення на сторону, не на користь якої ухвалено судове рішення та яка не звільнена від сплати судового збору, зобов`язання щодо сплати судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2019 по справі №161/4985/17 зроблено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень) щомісячно, починаючи з 27 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття. За частиною другою статті 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя О.Л. Овчаренко