Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №538/2035/26 — Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер №538/2035/26

Провадження №2-о/538/52/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кунець М.Г.,

секретар судового засідання - Петрова С.О.,

за участі заявниці- ОСОБА_1 ,

представника заявниці – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ), інтереси якої представляє адвокат Панченко Оксана Володимирівна (місцезнаходження: вул.Перемоги, 16, м.Лохвиця, Миргородського району Полтавської області), заінтересовані особи: Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Героїв України, 8, с.Сенча, Миргородський район, Полтавська область), приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Тетяна Павлівна (місцезнаходження: вул.Перемоги,11/2, м. Лохвиця, Миргородського району Полтавської області) про встановлення факту родинних відносин.

Суд

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції заявниці.

До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявниця), інтереси якої представляє адвокат Панченко Оксана Володимирівна, заінтересовані особи: Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області, приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Тетяна Павлівна, про встановлення факту родинних відносин.

Свою заяву заявниця обґрунтовує тим, що вона після смерті свого батька ОСОБА_3 , в шестимісячний термін звернулася до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Т.П. із заявою про прийняття спадщини. Спадкова справа заведена за її заявою 13 лютого 2026 року за №18/2026.

Дочка спадкодавця, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в ст. Кущевська, Краснодарського краю, Російська Федерація. Свідоцтво про її народження втрачене. Отримати повторне свідоцтво про народження неможливо.

До складу спадкового майна входить пайова земельна ділянка площею 2,9696 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0415, на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

Приватний нотаріус Жук Т.П. не може видати заявниці свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1 , оскільки нею подані не всі необхідні документи, а саме відсутнє свідоцтво про її народження.

Таким чином, враховуючи викладене заявниця змушена звернутися до суду та просити встановити факт родинних відносин, а саме, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 24 вересня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами окремого провадження.

Заявниця та її представник у судовому засіданні підтримали свої вимоги, викладені у заяві, в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи Сенчанської сільської ради в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить проводити без їх участі.

Представник заінтересованої особи приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області в судове засідання не з`явився, але направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, докази по справі, дійшов до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22 січня 2026, актовий запис № 07 (а. с. 9).

Згідно виписки з погосподарської книги № 18 за 2026-2030 роки, наданої виконавчим комітетом Сенчанської сільської ради 01.09.2026 за № 01.3-06/229, за особовим рахунком № НОМЕР_2 , рахується домогосподарство в АДРЕСА_2 , головою домогосподарства є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10).

До складу спадкового майна входить пайова земельна ділянка площею 2,9696 га, кадастровий номер 5322686600:00:007:0415, на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 047891 від 12.04.2006 (а.с. 16).

Постановою приватного нотаріуса Жук Т.П. про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 169/02-31 від 10.08.2026, відмовлено заявниці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки відсутні документи, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем (а.с. 14).

ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в ст. Кущевська, Краснодарського краю, Російська Федерація.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища за № 00056944946 від 06.03.2026, підтверджується укладення шлюбу 01 грудня 2012 року ОСОБА_5 з ОСОБА_6 , та зміна прізвиша з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » (а.с. 12).

Довідкою виконавчого комітету Сенчанської сільської ради № 01.3-06/228 від 01.09.2026, підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , здійснювала догляд за своїм батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_5 , та поховала його за власний кошт (а.с. 13).

Актом підтвердження фактичного місця проживання, затвердженого сільським головою Сенчанської сільської ради Наталією Сліпуховою від 01.09.2026, підтверджується проживання на день смерті ОСОБА_3 за адресою заявниці - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Факт родинних відносин між заявницею та покійним ОСОБА_3 , а саме що він був її батьком, підтвердили допитані в судовому засіданні свідки.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснили, що знають заявницю тривалий час як односельчани. Вказали, що заявниця зі своїм батьком ОСОБА_3 приїхали до їхнього села на початку 90-х років із Закарпаття. Як їм було відомо, то мати та молодший брат заявниці померли раніше. ОСОБА_3 , на день своєї смерті, проживав зі своєю донькою ОСОБА_1 , яка за ним доглядала, оскільки останній хворів, та займалася його похованням. Стверджували, що достеменно знають, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_3 .

Норми права, які застосував суд.

Згідно із ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У відповідності до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ч.1 ст. 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 1 ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами (п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 1297 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» (далі - постанови Пленуму) із змінами та доповненнями від 25.05.1998, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

За умовами п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 638/15738/17 (провадження № 61-15921св19) зроблено висновок про те, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 947/22756/19 сформульовано висновки про те, що доказами, що підтверджують факт родинних відносин, можуть бути документи, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Зважаючи на викладене, необґрунтованими є доводи заявника про можливість підтвердження факту родинних відносин виключно письмовими доказами, оскільки такі обставини відповідно до норм процесуального права можуть бути встановлені і на підставі інших доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування і в своїй сукупності доводять обставини, на які посилається сторона.

У справі № 947/22756/19 визнаючи подані позивачем письмові докази (свідоцтва про шлюб, свідоцтво про народження, свідоцтва про смерть, свідоцтво про право на спадщину після смерті, фотографії, на яких зображені члени родини позивача декількох поколінь, відеозаписи зі святкування сімейних подій, показання свідків достатніми та достовірними доказами, суд надав їм оцінку в їх сукупності, які в своєму взаємозв`язку згідно з практикою ЄСПЛ щодо урахуванням принципу "балансу вірогідностей" підтверджують правдивість обставин, на які посилався позивач на обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суди дійшли правильних висновків про доведеність родинних відносин між позивачем та померлою особою.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.

В своїй постанові від 21.06.2023р. у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Поняття «родинність» розглядається як родинні зв`язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура; кровний зв`язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. Родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну. При прямій лінії родинність ґрунтується на походженні однієї особи від другої.

Оскільки виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, заявник вірно звернувся в суд із заявою про встановлення цих фактів, розгляд яких здійснюється за правилами окремого провадження.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявниці та показання свідків, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з частиною першою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв`язок оцінюються як окремо, так і в сукупності.

Як установлено судом, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заявниця ОСОБА_1 стверджує, що померлий є її батьком, а встановлення факту родинних відносин між ними необхідне їй для оформлення спадкових прав після його смерті.

Разом із тим документ, який безпосередньо підтверджував би походження заявниці від ОСОБА_3 , зокрема свідоцтво про її народження, відсутній, у зв`язку із чим заявниця позбавлена можливості підтвердити відповідні родинні відносини в позасудовому порядку.

Водночас відсутність зазначеного документа сама по собі не виключає можливості встановлення відповідного юридичного факту на підставі інших належних, допустимих і достовірних доказів, оцінених судом у їх сукупності.

На підтвердження заявлених вимог допитані судом свідки своїми показаннями підтвердили факт родинних відносин між заявницею та ОСОБА_3 . Оцінюючи показання свідків у сукупності з іншими доказами у справі, суд вважає їх достатніми для підтвердження доводів заявниці.

За результатами оцінки, наданих доказів, суд доходить висновку, що доводи заявниці про те, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є її батьком, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

Встановлення зазначеного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки пов`язане з реалізацією її права на оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 . За відсутності належних документів, що підтверджують родинні відносини, заявниця не має можливості підтвердити відповідний факт в інший спосіб, а тому його встановлення в судовому порядку є необхідним для захисту її прав та законних інтересів.

З огляду на викладене, ураховуючи, що встановлення факту родинних відносин між заявницею та померлим не пов`язане з вирішенням спору про право в межах цього провадження, а досліджені судом докази в їх сукупності є достатніми для підтвердження заявлених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Таким чином, суд вважає доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме те, що останній є батьком заявниці.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 293-294, 315-319 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Панченко Оксана Володимирівна, заінтересовані особи: Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області, приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Тетяна Павлівна, про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ).

Представник заявниці: Панченко Оксана Володимирівна (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ).

Заінтересована особа: Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області (місцезнаходження: вул. Героїв України, 8, с.Сенча, Миргородський район, Полтавська область.

Заінтересована особа: приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Жук Тетяна Павлівна (місцезнаходження: вул.Перемоги,11/2, м.Лохвиця, Миргородського району Полтавської області).

Повний текст рішення виготовлено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ