Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №920/1292/25 — Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.10.2026м. СумиСправа № 920/1292/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Короленко В.Л., за участі секретаря судового засідання Виходцевої О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/1292/25

за позовом Окружної прокуратури міста Суми (вул. Г. Кондратьєва, буд. 79, м.Суми, 40000),

в інтересах держави в особі позивача

Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 23823253),

до відповідача: фізичної особи-підприємця Скоробагатського Євгенія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ),

про стягнення 337657,89 грн

за участю представників сторін:

прокурор: Гладенко Я.Ю. (службове посвідчення від 18.08.2025 №082022)

від позивача: не прибув,

від відповідача: Шевченко І.С. (довіреність від 24.11.2025 №2204),

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

09.09.2025 прокурор звернувся з позовом, відповідно до якого просить:

1)стягнути з ФОП Скоробагатського Є.О. ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (м. Суми, майдан Незалежності, 2, код 23823253) безпідставно утримані кошти у розмірі 337657,89 грн;

2)стягнути ФОП Скоробагатського Є.О. ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 4051,90 грн судового збору.

09.09.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу 920/1292/25 призначено судді Котельницькій В.Л.

11.09.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач – ОСОБА_1 , зареєстрований як фізична особа-підприємець з місцезнаходженням: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 12.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/1292/25 в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 27.10.2025, 11:00; установлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.

18.09.2025 позивач – Сумська міська рада, подав заяву про розгляд без участі (вх №4465), відповідно до якої позивач зауважив, що позов підтримує та просить справу розглянути за відсутності представника Сумської міської ради за наявними у справі матеріалами.

20.10.2026 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позов (вх №5021), відповідно до якого відповідач просить: повернути позовну заяву прокурору як безпідставну та подану з перевищенням повноважень прокурора та закрити провадження у справі; у разі розгляду справи по суті, відмовити в задоволенні позову в повному обсязі у зв`язку відсутністю обґрунтованих підстав для стягнення безпідставно утриманих коштів у розмірі 337657,89 грн та 4051,90 грн витрат зі сплати судового збору.

22.09.2025 копія ухвали від 12.09.2025 у справі №920/1292/25, надіслана відповідачу за його місцем знаходження за даними ЄДРПОУ, була повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

24.10.2025 прокурор подав відповідь на відзив (вх №5115, 5654), за якою прокурор просив поновити строк на подання відповіді на відзив та позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

27.10.2025 суддя Котельницька В.Л. перебувала у відпустці та розгляд зазначеної справи не відбувся.

28.10.2025 відповідно до наказу голови Господарського суду Сумської області №16 від 28.10.2025 «Про внесення змін до облікових документів ОСОБА_2 », в зв`язку зі зміною прізвища суддею Вікторією Котельницькою, змінено прізвище «Котельницька» на « ОСОБА_3 ».

Ухвалою від 30.10.2025 у справі №920/1292/25 постановлено: продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів; призначити підготовче судове засідання на 08.12.2025, 10:30.

30.10.2025 відповідач через систему «Електронний суд» надіслав заперечення (вх №5206,5748), відповідно до яких відповідач просив поновити відповідачу строк для надання заперечень та відмовити прокурору у задоволенні позову.

08.12.2025 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання призначене на 10:30, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 08.12.2025 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 09.12.2025 у справі №920/1292/25 постановлено призначити підготовче судове засідання на 14.01.2026, 11:30.

14.01.2026 розгляд справи, призначений у підготовче судове засідання призначене на 11:30, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 14.01.2026 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 15.01.2026 у справі №920/1292/25 постановлено: задовольнити клопотання прокурора про поновлення процесуального строку на подання відповіді на відзив (вх.№5654 від 24.10.2025); поновити прокурору строк на подання відповіді на відзив; прийняти до розгляду та долучити до матеріалів справи відповідь на відзив (вх№5115 від 24.10.2025); задовольнити клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для надання заперечень (вх.№5748 від 30.10.2025); поновити відповідачу строк на подання заперечень; прийняти та долучити заперечення на відповідь на відзив (вх.№5206 від 30.10.2025) до матеріалів справи; призначити підготовче судове засідання на 11.02.2026, 12:00.

У підготовчому судовому засіданні 11.02.2026 встановлено, що судом вирішено питання, визначені ч. 2 ст. 182 ГПК України, в т.ч.: встановлено порядок з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, що встановлений у статтях 208-221 ГПК України та в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 11.03.2026, 12:00.

Ухвалою від 12.02.2026 у справі №920/1292/25 постановлено повідомити позивача про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті на 11.03.2026, 12:00.

У судовому засіданні 11.03.2026 суд розпочав розгляд справи по суті у визначеному порядку з`ясування обставин, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті відповідно до ст.208-221 ГПК України та згідно з ч. 5 ст. 233 ГПК України постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 01.04.2026,14:30.

Ухвалою від 13.03.2026 у справі №920/1292/25 постановлено повідомити позивача про оголошення перерви з розгляду справи по суті до 01.04.2026, 14:30.

25.03.2026 прокурор подав письмові пояснення (вх №1502), за якими зауважив, що вважає, що розрахунок безпідставно збережених коштів у справі здійснено правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства та усталених правових висновків Верховного Суду, з огляду на що прокурор просить врахувати зазначені письмові пояснення при вирішенні справи по суті та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

01.04.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання на 14:30, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 01.04.2026 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 02.04.2026 у справі №920/1292/25 постановлено призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 20.04.2026, 12:30.

20.04.2026 відповідач подав відповідь на письмові пояснення прокурора (вх №2047), в яких зауважив, про необґрунтованість позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову.

20.04.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання призначене на 12:30, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 20.04.2026 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 21.04.2026 у справі №920/1292/25 постановлено призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 28.05.2026, 10:00.

28.05.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання призначене на 10:00, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 28.05.2026 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 29.05.2026 у справі №920/1292/25 постановлено призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 06.07.2026, 14:30.

06.07.2026 представник відповідача подав заяву про відкладення розгляду справи (вх №3576)

У судовому засіданні 06.07.2026 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про задоволення клопотання представника відповідача (вх №3576 від 06.07.2026) та оголошення перерви з розгляду справи по суті до 22.07.2026, 12:15.

Ухвалою від 06.07.2026 у справі №920/1292/25 постановлено повідомити позивача та відповідача про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання на 22.07.2026, 12:15.

22.07.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання на 12:15, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 22.07.2026 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 24.07.2026 у справі №920/1292/25 постановлено призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 07.09.2026, 12:15.

07.09.2026 розгляд справи по суті, призначений у судове засідання на 12:15, не відбувся у зв`язку із оголошеною на території Сумського району Сумської області повітряною тривогою, що підтверджено актом Господарського суду Сумської області від 07.09.2026 у справі №920/1292/25.

Ухвалою від 08.09.2026 у справі №920/1292/25 постановлено призначити розгляд справи по суті в судове засідання на 19.10.2026, 14:30.

Ухвалою від 19.10.2026 у справі №920/1292/25 постановлено виправити описку в ухвалах від 12.09.2026, 30.10.2025, 09.12.2025, 15.01.2026, 12.02.2026, 13.03.2026, 02.04.2026, 21.04.2026, 29.05.2026, 06.07.2026, 24.07.2026, 08.09.26 у справі №920/1292/25, зазначивши вірне ім`я відповідача: « ОСОБА_1 ».

У судовому засіданні 19.10.2026 встановлено:

Прокурор та представник відповідача у судове засідання прибули, додаткових заяв та/або клопотань не подали.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, відповідно до поданої заяви (вх №4465 від 18.09.2025) просив здійснити розгляд справи за відсутності його представника, зауваживши, що позовні вимоги підтримує.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках та порядку, що визначені законом.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (п. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон) однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад, сіл, селищ, міст через міські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Як визначено у статті 10 Закону міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно зі ст. 26, ст. 33 Закону та ст. 12 Земельного кодексу України до компетенції сільських, селищних, міських рад, та їх виконавчих органів належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, зокрема розпорядження землями територіальних громад, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охоронною земель, вирішення земельних спорів та інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Частиною 5 статті 60 цього Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

При цьому, враховуючи вимоги ст. 19 Конституції України, територіальна громада м. Суми як власник спірної земельної ділянки делегує Сумській міській раді повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Тобто воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.

Місцеве самоврядування є способом реалізації народом належної йому влади, яка діє на принципах (засадах) державної підтримки та гарантування державою місцевого самоврядування (ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні дохідної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно зі ст. 10, 265 Податкового кодексу України плата за землю є місцевим податком. Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України вона зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, а отже бюджет Сумської міської ради недоотримав би значну суму коштів.

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

У разі, коли вичерпано можливості збалансування місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій та субвенцій відповідно до закону (ст. 66 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Недоотримання коштів у розмірі суми орендної плати суттєво ослаблює дохідну частину місцевого бюджету та може призвести до неможливості покриття щомісячних (постійних) видатків місцевого бюджету і як наслідок до необхідності державного забезпечення збалансування місцевого бюджету.

Таким чином, суд погоджується з прокурором, що місцеві інтереси знаходяться у тісному зв`язку із загальнодержавними, а місцеве самоврядування і державне буття суспільства характеризуються взаємозалежністю та взаємодоповненням. Як наслідок, у разі порушення економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, порушуються й інтереси держави в цілому. Фактом не отримання коштів від орендної плати за спірну земельну ділянку місцевим бюджетом порушуються визначальні матеріальні потреби суспільства, територіальної громади м. Суми як носія єдиного джерела влади в Україні, тобто порушуються інтереси держави в цілому, оскільки ослаблюються економічні основи місцевого самоврядування, що призводить до неможливості забезпечення виконання відповідних програм розвитку.

Прокурор у позові зауважив, що окружною прокуратурою встановлено, що орган місцевого самоврядування – Сумська міська рада, при наявності можливих порушень інтересів територіальної громади м. Суми, а саме факту нездійснення ФОП Скоробагатським Є.О. плати за користування земельною ділянкою у передбаченому законодавством розмірі, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.

Листом від 01.08.2025 №51-6146вих25 Окружною прокуратурою міста Суми повідомлено Сумську міську раду про виявлене порушення вимог земельного законодавства.

Листом від 07.08.2025 Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомлено прокурора, що позовна заява до цього часу не подавалася у зв`язку із обмеженим фінансуванням.

Прокурор у позові зауважив, що при цьому, Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради було відомо про факт несплати коштів за користування земельною ділянкою ще з 2023 року.

Сумська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальної громади жителів міста Суми, здійснює відповідно до закону від імені та в інтересах вказаної територіальної громади правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права власності.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, що міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведена позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Тобто, прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Вказана позиція підтримана Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 26.05.2020 за №912/2385/18.

На виконання п. п. 2 п. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» окружною прокуратурою попередньо повідомлено Сумську міську раду про представництво інтересів держави в її особі при зверненні із позовною заявою до суду (копія листа від 02.09.2025 №51-1700вих25 додана до позову).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано визначено належним позивачем Сумську міську раду та в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування пред`явлено позовну заяву до суду. Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позов, щодо необґрунтованості звернення прокурора з даним позовом суд не приймає до уваги, у зв`язку з їх спростуванням матеріалами справи, та відмовляє в задоволенні заявлених відповідачем у відзиві клопотань.

В обґрунтування позову прокурор зауважив, що відповідач у порушення земельного законодавства використовує земельну ділянку комунальної власності без оформлення правовстановлюючих документів та реєстрації речових прав на неї, що призводить до ненадходження значних коштів до бюджету територіальної громади міста Суми.

За інформаційною довідкою від 02.05.2025 №425119357 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна – земельна ділянка площею 0,7544 га, кадастровий номер 5910136300:12:002:0004 перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Суми в особі Сумської міської ради.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26.12.2024 №НВ-0003145562024 земельна ділянка площею 0,7545 га кадастровий номер 5910136300:12:002:0004 розташована за адресою: Сумська обл., провул. Громадянський, 7; категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення; вид цільового призначення: 11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 02.11.2006, укладеного між ЗАТ «СК «Страховий капітал» та ФОП Скоробагатським Є.О., відповідач набув у власність нежитлові приміщення виробничої бази загальною площею 2096,8 кв.м., а саме: адмінбудівля «А-11» площею 812,3 кв.м, гараж «Б-1» площею 1227,6 кв.м, прохідна «В» площею 31,7 кв.м, заправка «Г» площею 7,1 кв.м, склад «Д-1» площею 18,1 кв.м, що розташовані за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 7.

10.11.2006 право приватної власності на вказані приміщення зареєстроване за Скоробагатським Є.О., що підтверджується витягом з Державного реєстру права власності на нерухоме майно від 28.08.2025 №441260268.

Таким чином, відповідно до матеріалів справи на земельній ділянці з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004, площею 0,7544 га, що розташована за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 7 та належить на праві комунальної власності територіальній громаді міста Суми в особі Сумської міської ради, знаходиться об`єкт нерухомості, що на праві приватної власності належить ФОП Скоробагатському Є.О.

При цьому, як вбачається з відомостей Державного реєстру права власності на нерухоме майно та листів Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (від 10.09.2024 №06.01-16/1326, від 26.02.2025 №06.01-16/291, від 06.06.2025 №06.01-16/824), вказані нежитлові приміщення розташовані на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004, площею 0,7544 та ФОП Скоробагатський Є.О. користується зазначеною земельною ділянкою комунальної власності під належним йому нерухомим майном з 10.11.2006 року і на час звернення з даним позовом.

Разом з тим, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація щодо укладання між Сумською міською радою та ФОП Скоробагатським Є.О. договору оренди земельної ділянки комунальної власності під нерухомим майном останнього.

Листами від 10.09.2024 № 06.01-16/1326, від 26.02.2025 № 06.01-16/7291 та від 06.06.2025 № 06.01-16/824 Департамент забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради повідомляв ФОП Скоробагатського Є.О. про необхідність належного оформлення користування вищевказаною земельною ділянкою під належним йому нерухомим майном, а також пропонував добровільно сплатити розмір недоотриманих позивачем доходів за користування частиною земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004.

Прокурор наголошує, що ФОП Скоробагатський Є.О. не сплатив суми недоотриманих позивачем доходів за користування вказаною земельною ділянкою. Наразі, відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майна, між Сумською міською радою та ФОП Скоробагатським Є.О. відсутній зареєстрований договір оренди земельної ділянки під нерухомим майном останнього.

Відповідно до листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 06.06.2025 №06.01-18/2851 ФОП Скоробагатський Є.О. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004, що розташована за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 7 плати не здійснює.

Відповідно до розрахунку Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради, місцевий бюджет не отримав дохід за користування відповідачем - ФОП Скоробагатським Є.О., земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004, що розташована за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 7 за період із 01.01.2023 по 31.05.2025 у сумі 337657,89 грн.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом положень глави 15 ЗК України користування земельними ділянками, які перебувають у комунальній власності, реалізовується через право постійного користування або право оренди.

Згідно з частиною 1 статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт в), що кореспондується з положеннями статті 206 ЗК України, згідно з якими використання землі в Україні є платним.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (статті 125 ЗК України).

Отже, набуття відповідачем права власності на нерухоме майно не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій воно розміщене. Право оренди виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Водночас, з урахуванням приписів статті 120 ЗК України не є правопорушенням відсутність у відповідача зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розміщено його нерухоме майно і яка перебуває у власності Сумської міської територіальної громади.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 ЦК України. Наявність договірного характеру спірних відносин виключає можливість застосування до них положень цієї глави.

Відповідно до п.п. 14.1.147, п. 14.1, ст. 14 ПК плата за землю – обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач до цього часу не є ні власником, ні постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (ст. 14.1.72 ПК України).

При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та п. 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності – обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Для зобов`язань, які регулюються цією статтею (кондикційні зобов`язання), характерна наявність одночасно таких умов: набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття або збереження майна або коли підстава згодом відпала. Зокрема, й приріст майна в набувача без достатніх правових підстав є характерним для кондикційних зобов`язань.

Матеріалами справи підтверджено, що у діях відповідача наявні всі ознаки, притаманні кондикційним зобов`язанням.

По-перше, відповідач зберіг (заощадив) у себе майно, а саме кошти у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м.Суми, пров. Громадянський, 7, кадастровий номер 5910136300:12:002:0004, і на якій розміщене його нерухоме майно.

По-друге, відсутні правові підстави для збереження (заощадження) відповідачем майна (коштів), оскільки користування землею в Україні, зокрема й на праві оренди, є платним (стаття 205, частина 1 статті 96 ЗК України), чинним законодавством не передбачена можливість безоплатного користування землею.

По-третє, відповідач зберіг (заощадив) у себе майно (кошти) саме за рахунок позивача, враховуючи те, що власником земельної ділянки, на якій розміщено нерухоме майно відповідача, є територіальна громада міста Суми в особі Сумської міської ради, тобто позивача.

Відтак, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) у нього коштів за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем грошових коштів за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна (коштів), яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною, зокрема в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

З огляду на викладене, відносини з фактичного користування відповідачем спірною земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання позивачем, як власником цієї земельної ділянки, доходів у вигляді орендної плати за своєю природою є кондикційними до моменту оформлення відповідачем, як власником нерухомого майна, права оренди земельної ділянки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, який зберіг (заощадив) за рахунок позивача (власника цієї земельної ділянки) у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, постанові Верховного Суду від 14.01.2019 у справі №912/118 8/17, від 21.01.2019 у справі №902/794/17, від 07.06.2019 у справі №924/638/18, від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Згідно з розрахунком позивача, за період з 01.01.2023 по 31.05.2025 місцевий бюджет не доотримав 337657,89 грн орендної плати через не оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

До доходів включається будь-яке збільшення активу або зменшення зобов`язання, згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженим в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153.

Разом з цим, дохід зменшується на суми витрат, до яких відносяться суми нарахованих податків.

Відповідно до матеріалів справи ФОП Скоробагатський Є.О. зберігає кошти, не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору, тим самим збільшує вартість власного майна, а Сумська міська рада (позивач (потерпілий)) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувався факт безпідставного збереження саме коштів у розмірі орендної плати відповідачем за рахунок позивача.

Як вже зазначалося, відповідно до листа Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради від 06.06.2025 №06.01-18/2851 ФОП Скоробагатський Є.О. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004, що розташована за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 7 плати не здійснює.

Інформація про несплату ФОП Скоробагатським Є.О. орендної плати та/або земельного податку підтверджується листами Головного управління ДПС у Сумській області від 25.02.2025 та 04.06.2025.

Розмір безпідставно збережених відповідачем коштів за період за період із 01.01.2023 по 31.05.2025, що підлягають відшкодуванню з боку останнього розрахований Сумською міською радою виходячи з розміру нормативно грошової оцінки та площі зайнятої земельної ділянки та складає 337657,89 грн.

Прокурор зауважив, що розрахунок здійснено на підставі витягів з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки за 2024 та 2025 роки.

При цьому, відповідно до відомостей ГУ Держгеокадастру, відомості про нормативно- грошову оцінку (далі - НГО) вказаної земельної ділянки у 2023 році - відсутні, а відтак міською радою обраховано нормативно-грошову оцінку – 6652631,89 грн з урахуванням відповідного коефіцієнту індексації такої земельної ділянки, який у 2023 році становив – 1,051.

НГО 2024 = НГО 2023хКі (6 991 916,12 грн = НГО2023х1,051)

Таким чином, для встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки за 2023 рік здійснено зворотне обчислення:

НГО 2023 = 6991916,12 грн (НГО за 2024 рік) / 1,051 (Кі за 2023 рік).

НГО 2023 = 6652631,89 грн.

Отже, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2023 рік, визначена у зворотному порядку, становить 6652631,89 грн. Цей розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та базується на офіційно встановленому коефіцієнті індексації.

Крім того, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:12:002:0004 відноситься до земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення - 11.02: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.

При цьому, питання встановлення орендної плати за користування земельними ділянками комунальної форми власності, розташованими на території Сумської міської територіальної громади, належить виключно до компетенції Сумської міської ради.

Рішенням Сумської міської ради від 14.07.2022 № 3025-МР було внесено зміни до рішення від 24.06.2020 № 7000–МР «Про встановлення плати за землю», якими, зокрема, викладено в новій редакції текстову частину рішення, у тому числі підпункт 1.3, що визначає ставки орендної плати за користування земельними ділянками у 2023 році відповідно до додатку 3.

Згідно з додатком 3 до вищевказаного рішення, ставка орендної плати за земельні ділянки, нормативна грошова оцінка яких проведена або не проведена, що належать до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення (код 11.02) – для розміщення офісів та адміністративних приміщень - встановлена у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки.

Аналогічна ставка орендної плати за користування земельною ділянкою відповідної категорії встановлена також рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 №3994- МР, яким регулюються ставки орендної плати на 2024 та 2025 роки.

Враховуючи викладене, Сумською міською радою при розрахунку розміру недоотриманих коштів за фактичне користування ФОП Скоробагатським Є.О. спірною земельною ділянкою (кадастровий номер 5910136300:12:002:0004) застосовано ставку 2 % від її нормативної грошової оцінки.

Унаслідок використання відповідачем вищевказаної земельної ділянки без укладення договору оренди землі, територіальна громада міста Суми в особі Сумської міської ради позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від передачі земельних ділянок в оренду, чим порушені охоронювані законом права та інтереси Сумської міської ради, як позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Враховуючи те, що орендна плата за вказану земельну ділянку за період 01.01.2023 по 31.05.2025 відповідачем не сплачувалась, суд дійшов висновку, що прокурором обґрунтовано заявлено до стягнення кошти, як безпідставно отримані, за використання ним такої земельної ділянки у сумі 337657,89 грн.

Відповідач не подав доказів відшкодування позивачу коштів за користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, а його заперечення щодо позову спростовуються матеріалами справи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора, з якими погоджується позивач, щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за адресою: м. Суми, пров. Громадянський, 7 за період з 01.01.2023 до 31.05.2025 є законними та обґрунтованими, у зв`язку з чим суд задовольняє позов.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

При зверненні до суду з позовом, як доказ сплати судового збору до позову прокурором додана платіжна інструкція від 03.09.2025 №1641 в розмірі 4051,90 грн.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України 4051,90 грн судового збору покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Скоробагатського Євгенія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Сумської міської ради (пл. Незалежності, буд. 2, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 23823253) 337657,89 грн (триста тридцять сім тисяч шістсот п`ятдесят сім грн 89 коп.) безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2023 по 31.05.2025.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Скоробагатського Євгенія Олексійовича ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Сумської обласної прокуратури (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33; код за ЄДРПОУ 03527891; р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) 4051,90 грн (чотири тисячі п`ятдесят одна грн 90 коп.) судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2026

СуддяВ.Л. Короленко