Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №534/3076/26 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/3076/26

Провадження №3/534/342/26

П О С Т А Н О В А

30 жовтня 2026 рокум. Горішні Плавні

Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Морозов В`ячеслав Юрійович, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , директор ТОВ «ДМИТРІВСЬКИЙ БІОКЛАСТЕР» адреса: 39891, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Дмитрівка, вул. Спортивна, 51,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

На розгляд Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.

Виходячи із змісту вказаного протоколу, посадова особа ОСОБА_1 вчинив правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме:

порушення ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства: п.198.5 ст.198, п. 200.4. ст.200, п.201.1. п.201. 7. п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями в результаті завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 436294 грн.: не зареєстровано в установлений термін в Єдиному реєстрі податкову накладну на загальну суму обсягу постачання/без ПДВ) 2181472,29 грн: завищено суму залишку від`ємного значення. шо включається до складу наступного звітного податкового періоду (рядок 21 Декларації) на 1 грн.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Направила на адресу суду клопотання про закриття провадження, в яких, серед іншого, просив суд розгляд справи проводити без його участі.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 256 КУпАП містить вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

У зазначених протоколах про адміністративні правопорушення фактично продубльований висновок, до якого прийшли уповноважені особи під час здійснення позапланової виїзної документальної перевірки комунального підприємства та який відображений в акті перевірки.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки - це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст.58 та п.86.8 ст.86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Тобто, акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства. При цьому акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не породжує, не змінює не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Висновки, викладені у акті перевірки, є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таким чином, на думку суду, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового Кодексу, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

У своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Дана правова позиція викладена в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14.

Отже, єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Суд констатує той факт, що у протоколах відсутні посилання на узгоджені податкові повідомлення-рішення.

Самі по собі протоколи про адміністративні правопорушення та визнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст. 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення має забезпечувати повне, всебічне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

За умовами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на викладене, враховуючи, що суд розглядає справу виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення та беручи до уваги досліджені докази у їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність допустимих доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі.

Виходячи із змісту ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.283, 294 КУпАП, суддя,

УХВАЛИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП – закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Суддя В`ячеслав МОРОЗОВ