Суд: Диканський районний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №529/887/26
Суддя: Чуб К. В.
Справа № 529/887/26
Провадження № 2/529/744/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Чуб К.В.,
за участі серетаря с/з - Онищенко В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ “ФК Єврокредит” звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №49-002-850-2-19-Г від 09.04.2019 у розмірі 55440,36 грн., в якому також просить стягнути з відповідачки судові витрати у справі - сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 11200,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що 09.04.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 49-002-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ "Мегабанк", розміщені на сайті АТ "Мегабанк" та індивідуальної частини договору. Строк дії вказаного договору до 22.05.2023. Відповідно до договору кредитодавець надав позичальнику кредитні кошти в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язався повернути, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою.
03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги. Новий кредитор ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набув право вимоги до боржників за договорами, серед яких і право вимоги до відповідачки.
27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 .
Відповідачка не виконала свої зобов`язання за договором, тому позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 55440,36 грн,. яка складається з 14978,92 грн. - за тілом кредиту, 7366,04 грн. – за процентами, 33095,40 грн. – за комісією.
02.09.2026 ухвалою судді відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
16.09.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив, відповідно до якого остання заперечувала проти позовних вимог та просила відмовити у позові. Відзив обґрунтовано тим, що вона укладала договір з АТ «Мегабанк», зобов`язання по якому вона своєчасно виконувала до моменту ліквідації банку. Також вказала, що жодних додаткових послуг за договором їй не надавалося, тому вимога по сплаті комісії у розмірі 33095,40 грн. не має законних підстав. Крім того зазначила, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 11200 грн. є завищеним.
01.10.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій зокрема заявлено про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 22344,96 грн., з яких 14978,92 грн. – за тілом кредиту, 7366,04 грн. – за процентами.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у поданих до суду документах просив розглядати справу у його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, якою просила розгляд справи проводити у її відсутності, та у якій вказала, що визнає зменшені позовні вимоги.
Згідно ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача зменшити розмір позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
З огляду на викладене суд приймає до розгляду заяву позивача ТОВ “ФК Єврокредит" про зменшення позовних вимог.
Дослідивши документи справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 09.04.2019 відповідачка ОСОБА_1 підписала заяву № 170278 на отримання кредиту на споживчі цілі у АТ «Мегабанк» та паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит готівкою» (а.с. 45, 46).
09.04.2019 між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 49-002-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами), який є договором приєднання до правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк», згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 26939,66 грн., на строк з 09.04.2019 до 08.01.2021 включно. Кредит надавався шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою. Процента ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) та становить 15 % річних . Відповідно до пп. 3.2.1 позичальник зобов`язався повернути одержаний кредит у повному обсязі до 08.01.2021 (а.с. 43-44).
Згідно довідки-розрахунку, складеного АТ «Мегабанк», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 49-002-850-2-19-Г від 09.04.2019 станом на 03.09.2024 становила 55440,36 грн., з яких 14978,92 грн. – за основним боргом, 7366,04 грн., - за відсотками, 33095,4 грн. – за комісіями (а.с. 27).
Вказане також підтверджується виписками по особовим рахункам (а.с. 28-35, 37-42).
03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги (а.с. 15-17).
Відповідно до витягу з Додатку № 1 до Договору GL1N426240 від 03.09.2024 про відступлення прав вимоги, до ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 49-002-850-2-19-Г від 09.04.2019 до відповідачки ОСОБА_1 , у загальному розмірі 55440,36 грн., з яких 14978,92 грн. – за основною сумою боргу, 7366,04 грн. – за відсотками, 33095,40 грн. – за комісією (а.с. 36).
27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги (а.с. 13-14).
Згідно витягу з Додатку № 1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Єврокредит» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 49-002-850-2-19-Г від 09.04.2019, у загальному розмірі 55440,36 грн., з яких 14978,92 грн. – за основною сумою боргу, 7366,04 грн. – за відсотками, 33095,40 грн. – за комісією (а.с. 26).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 (позика), якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 (кредит) і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку позики.
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до кредитного договору кредит надавався у строк до 08.01.2021 включно. Зі змісту спірного договору та графіку платежів вбачається, що відповідачка мала сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 4158, 97 грн.
З виписки/особового рахунку з 09.04.2019 по 02.12.2022 (зворот а.с. 37-39) вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховувалися поза межами строку. Також з цієї виписки вбачається, що відповідачкою на виконання умов договору сплачено відсотки за договором на суму 3009,66 грн.
Крім того, спірний кредитний договір передбачає стягнення з позичальника щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,15 % від суми кредиту, що становить 848,60 грн. При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується ця комісія.
За ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності).
Водночас за чч. 1, 2 ст. 11 цього Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати позичальникові інформацію про стан кредиту на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Згідно ч. 5 ст. 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
ОП КЦС ВС у постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 констатувала, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальникові та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до чч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування».
За цих обставин умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною.
Нікчемність умови про комісію має значення і для оцінки платежів, які відповідач уже здійснив.
З виписки/особового рахунку ОСОБА_1 за період з 09.04.2019 по 02.12.2022 (а.с. 39-40) вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 здійснено 11 платежів по 848,6 грн., що у загальній сумі становить 9334,60 грн., які первинним кредитором були зараховані в погашення заборгованості за комісією.
Оскільки зобов`язання зі сплати комісії не виникло, ці кошти є виконанням відповідачкою дійсних грошових зобов`язань.
За загальним правилом частини 1 статті 534 ЦК України сума платежу, недостатня для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, погашає насамперед витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання, далі проценти і неустойку, а в останню чергу - основну суму боргу.
Отже, відповідно до спірного договору відповідачка мала сплатити 26939,66 грн. в погашення суми кредиту та 4158,97 грн. – проценти за користування кредитом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 на виконання умов договору було здійснено платежі, з яких 11960,74 грн. зараховано в погашення тілу кредиту, 3009,66 грн. – за процентами, та 9334,60 грн. – за комісією, передбаченою умовами договору, які є нікчемними.
Застосовуючи вищенаведену черговість погашення вимог за грошовим зобов`язанням, суд зараховує 1149,31 грн. у погашення процентів, а решту в розмірі 8185,29 грн. (9334,6 – 1149,31) - у погашення тіла кредиту. Після такого зарахування заборгованість відповідачки за процентами відсутня, а заборгованість за тілом кредиту становить 6793,63 грн. (14978,92 – 8185,29).
З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн.
В той же час, вимога позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 11200,00 грн. не відповідає критерію розумності, не є співмірною з ціною позову, виконаним об`ємом та складністю спору, який не є складним та розглядається в порядку спрощеного провадження, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зменшити вказані витрати до 4000,00 грн., що відповідатиме критерію співмірності та справедливості таких витрат.
Такі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (справа Схід/Захід Альянс Лімітед проти України, заява № 19336/04).
Вказане взаємоузгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19).
За встановленими у ст. 141 ЦПК України правилами розподілу судових витрат у цивільних справах, закінчених ухваленням рішення, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові на позивача, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відсоток задоволеності зменшених позовних вимог складає 30,41 %, тому з відповідачки на користь ТОВ "ФК Єврокредит" підлягає стягненню судовий збір за подання позову в розмірі 809,64 грн. (2662,40 грн * 30,41 %) та 1216,4 грн. (4000 грн * 30,41 %) - витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю “ФК Єврокредит” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФК Єврокредит” заборгованість за кредитним договором № 49-002-850-2-19-Г від 09.04.2019 у загальному розмірі 6793,63 грн. та судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 809,64 грн. і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1216,40 грн., а всього 8819 (вісім тисяч вісімсот дев`ятнадцять) грн. 67 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне найменування сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», місцезнаходження: м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, ЄДРПОУ 40932411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Головуючий: К.В. Чуб
Оригінал: reyestr.court.gov.ua