Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №528/494/25 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Гребінківський районний суд Полтавської області

___________________________________________________________________________________

Справа №: 528/494/25

Провадження № 2/528/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 жовтня 2026 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Вітківського М.О.,

при секретарі Коваленко О.В.,

за участі сторін:

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка з повною технічною фіксацією судового процесу в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

28 квітня 2025 року позивач звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбних стосунків з 07.01.2012 року по 03.08.2023 року (день, коли останній вважається зниклим безвісти). Встановити факт перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (який зник безвісти 03.08.2023).

В обґрунтування поданого позову зазначає, що з 07.01.2012 року по 03.08.2023 року ОСОБА_4 фактично проживала разом з ОСОБА_5 як дружина та чоловік.

Упродовж спільного проживання сторони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, робили спільні покупки, відпочивали разом. Проживали за місцем реєстрації позивача. Після початку повномасштабного вторгнення, ОСОБА_6 був мобілізований 03 червня 2023 року до лав ЗСУ. Після цієї події їхні відносини ще зміцніли. Зазначає, що вона всіляко підтримувала ОСОБА_6 . Після його мобілізації за заощаджені разом кошти, особисті кошти позивача та волонтерський збір вони придбали ОСОБА_6 тепловізор. Крім того, перші місяці служби ОСОБА_6 не отримував ніяких виплат, тому вона за фінансової участі своєї матері неодноразово передавала йому гроші.

Зазначає, що під час проходження військової служби ОСОБА_6 пропонував їй перерахувати кошти, проте вона кожного разу відмовлялася, бо розуміла, що йому вони потрібні більше. Однак він всеодно перераховував їй кошти на картку матері ОСОБА_7 . Фінансова допомога була для позивача постійним і основним джерелом для існування. Фактично вона перебувала на його утриманні, оскільки інших доходів у неї не було. Вони збиралися одружитися, коли ОСОБА_6 прийде у відпустку.

04 серпня 2023 року позивач, як цивільна дружина отримала сповіщення від військової частини НОМЕР_1 про те, що старший сержант ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти 03.08.2023 року у напрямку п. Кліщіївка Донецької області. Також їй вислали його документи, за речами їздила особисто.

Після цього позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_4 із питанням щодо отримання додаткової інформації щодо подальших дій, обставин розшуку, але відповіді не отримала, їй повідомили, що її заява не може бути задоволена через відсутність доказів її проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю.

09.09.2023 року позивач звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення (справа № 528/1252/23), але заява була залишена без розгляду, оскільки у даних правовідносинах виник спір про право.

Тому, з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів, у позивача виникла необхідність звернутися до Гребінківського районного суду із позовною заявою про встановлення юридичного факту спільного проживання з ОСОБА_5 однією сім`єю без реєстрації шлюбних стосунків, та факту перебування на його утриманні. Від встановлення даних юридичних фактів залежить виникнення права позивача на отримання статусу члена сім`ї безвісно відсутнього Захисника України. Спір виник з органом, що призначає та виплачує відповідну допомогу.

28 квітня 2025 року згідно автоматизованого розподілу судових справ, позовну заяву з додатками передано судді Вітківському М.О. для вирішення питання про відкриття провадження.

06 травня 2025 року до суду надійшла відповідь Відділу ведення реєстру територіальної громади та реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Гребінківської міської ради, згідно якої встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 54).

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.05.2025 року відкрито загальне позовне провадження за вищевказаною позовною заявою і призначено підготовче засідання. Витребувано у Головного управління ДПС у Полтавській області відомості про доходи за період з 03.06.2022 року по 03.08.2023 року позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ; із Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, інформацію чи перебував/перебувала у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с.55-57).

16.05.2025 року на виконання ухвали суду від 06.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого перерахованого податку та військового збору за період з червень 2022 року по серпень 2023 року по ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.64,65).

20.05.2025 року до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача - Міністерства оборони України надійшов відзив на позовну заяву (а.с.70-78).

29.05.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 , адвоката Рябеки Р.М. надійшов відзив на позовну заяву (а.с.81-130).

Ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.06.2025 року витребувано із Головного управління ДПС у Полтавській області відомості про доходи за період з 03.06.2022 року по 03.08.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , а також повторно витребувано із Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, інформацію чи перебував/перебувала (перебувають) у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

30.06.2025 року на виконання ухвали суду від 17.06.2025 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб відомості про доходи за період з 03.06.2022 року по 03.08.2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 . (а.с.189-190).

03.07.2025 року від Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла інформація про відсутність актового запису про шлюб гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 195-196).

Ухвалою судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.09.2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті на 02.10.2025 о 13-30 год. (а.с.219-221).

У судовому засіданні представник позивача адвокат Чумарний А.І. просив задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на доведеність стороною позивача належними доказами та показаннями свідків фату спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , однією сім`єю без реєстрації шлюбних стосунків з 07.01.2012 року по 03.08.2023 року (день, коли останній вважається зниклим безвісти), а також факту позивача утриманні ОСОБА_5 .

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 стверджувала, що не визнає позовні вимоги, оскільки син ОСОБА_6 постійно проживав з нею, а з ОСОБА_8 , яка є її кумою, мав лише певні стосунки. Він міг ночувати і вдома, і в сестер, і в ОСОБА_8 . Позивач не перебувала на його утриманні, оскільки він сам ніде не працював, офіційного доходу не мав, йому фінансово допомагали сестри та мати. Син нічого про стосунки з позивачем не розповідав, разом ніколи їх не бачила. З 05.01.2023 року син розірвав усі стосунки з ОСОБА_8 , і в нього була інша дівчина. Перед тим як іти у «військкомат», він, користуючись нагодою, що позивача не було вдома, пішов до неї додому, щоб забрати звідти свій паспорт. Щодо перерахованих сином в подальшому коштів на рахунок матері позивача відповідач пояснила, що це були надані в борг кошти.

Твердження відповідача є суперечливими, оскільки у засіданні 02.10.2025 року відповідач на початку виступу категорично заперечувала факт проживання сина з позивачем, в подальшому вказала, що він лише іноді міг ночувати у позивача, а на 01:10:11 год судового засідання у своєму виступі відповідач ствердила «…я не заперечую, що він з нею жив, жив але не постійно …», скільки часу і в які періоди – не пам`ятає. Пояснює, що «місяць жив, місяць не жив», але коли саме це було не пам`ятає. Також вказала, що син з ОСОБА_8 постійно сварилися. Звідки їй це відомо не пояснила.

Представник відповідача адвокат Рябека Р.М. у судовому засіданні вказав, що у зв`язку з відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, сторона відповідача вважає, що позов не підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судове засідання представники відповідачів Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явилися, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В поданому відзиві на позовну заяву 14.04.2025 року представник відповідача Міністерства оборони України просив відмовити у позові в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність. (а.с. 97-103). Інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області в судове засідання не з`явилися, вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. В поданих до суду заявах просили розгляд справи здійснювати без їх участі, при винесенні рішення по справі покладаються на розсуд суду (а.с.124, 193-195).

За наслідком розгляду даної справи, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та у відповідності до положень ч.1 ст. 244 ЦПК України відклав судове засідання до 29.10.2026 року об 15 год. 45 хв. для ухвалення та проголошення судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази і давши їм належну оцінку, приходить до наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був призваний на військову службу по мобілізації, що підтверджується записами у військовому квитку, довідкою форми 5 від 25.07.2023 року, довідкою від 26.07.2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та іншими документами (а.с.11-16, 88-90, 98-102).

03 серпня 2023 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зник безвісти поблизу н.п. Кліщіївка, Донецької області (а.с. 17, 91).

Заяву до правоохоронних органів за вказаним фактом було подано матір`ю ОСОБА_5 (а.с. 93-95).

Із заяви матері ОСОБА_2 , посвідченої 25.08.2023 року приватним нотаріусом Михайліченко Т.М., вбачається, що дружина та діти у зниклого безвісти ОСОБА_5 відсутні. У разі виявленні інших рідних зобов`язується визнати їх у судовому порядку (а.с. 92).

Відповідно до витягу № 3973 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, виданому 20.05.2025 року Виконавчим комітетом Гребінківської міської ради Полтавської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстроване місце проживання за адресою разом з матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 96).

Згідно з відповіддю Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.06.2025 року, наданою на виконання ухвали суду, відсутні актові записи про шлюб гр. ОСОБА_4 та актові записи про шлюб ОСОБА_5 (а.с. 195).

19.09.2023 року позивач звернулася до Гребінківського районного суду Полтавської області із заявою в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення (справа № 528/1252/23), але заява була залишена без розгляду, оскільки у даних правовідносинах виник спір про право (а.с.20-23).

На підтвердження того, що документи зниклого безвісти ОСОБА_5 було надіслано їй, позивач надає копію поштової накладної (а.с. 16). Також надає копію залізничного квитка «Гребінка-Краматорськ» на підтвердження того, що вона їздила забирати його особисті речі (а.с. 17 зворот).

Відповідач у відзиві стверджувала, що позивач їздила забирати речі у Краматорськ не сама, а разом з сестрами ОСОБА_6 . Нею надано скриншот переписки за 08.08.2023 року з абонентом за підписом «Квартиру Краматорськ», проте з вказаного доказу неможливо встановити, хто саме є адресантом повідомлень (а.с. 121).

На підтвердження факту перебування на утриманні зниклого безвісти ОСОБА_5 , позивачем надано платіжну інструкцію про надходження коштів від ОСОБА_5 : 20.07.2023 року він надіслав ОСОБА_7 50 050,00 грн. (а.с. 15).

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого перерахованого податку та військового збору за період з червень 2022 року по серпень 2023 року, наданих на виконання ухвали суду від 06.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області, вбачається, що за вказаний період у ОСОБА_4 відсутні доходи (а.с. 64-65).

Крім того, позивачем долучено товарний чек від 21.10.2021 року на суму 8360 грн про придбання холодильника. Проте вказаний чек не може бути належним доказом у справі, оскільки він фіксує лише факт придбання товару, але не доводить факту хто саме його придбав. Прізвища « ОСОБА_9 , ОСОБА_10 » у чек вписані очевидно іншим почерком та чорнилом, ніж інші відомості в чеку (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що у червні 2023 року ОСОБА_5 було придбано та відправлено тепловізор. У дописі в соціальній мережі вказано, що основну частину коштів зібрала дружина бійця (а.с. 18-19, 44).

Крім того, позивачем надано скріншоти текстових переписок з мобільного додатку, з яких вбачається наявність постійного спілкування між позивачем та ОСОБА_5 у період з 30.06.2023 по 31.07.2023 року (а.с. 24-35).

Позивачем долучено до позову її спільні фотографії з ОСОБА_5 (а.с. 36-49).

З наданих стороною відповідача скріншотів з мобільного додатку текстових переписок ОСОБА_5 з рідними, вбачається, що сестри ОСОБА_5 надавали йому фінансову допомогу, брали участь у проведенні благодійних зборів для придбання тактичних навушників, шолому та рацій.

Згідно зі скриншотів руху коштів по рахунку, наданих відповідачем, ОСОБА_5 здійснював переказ коштів на рахунок, проте з вказаних матеріалів неможливо встановити, кому належить картка ОСОБА_11 , на яку відбувалося зарахування коштів (а.с. 113-119).

Також у судовому засіданні були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_12 вказала, що на даний час проживає у Вінницькій області, з Гребінки виїхала у 2018 році. Приїжджала в гості до родини ОСОБА_9 ( ОСОБА_13 і її матері) пару разів на рік. Вказала, що вона мала періодичні стосунки з ОСОБА_6 з 2021 року, коли приїжджала в м. Гребінка. Пояснила, що вони з ним не жили, а періодами спілкувалися, мали вільні стосунки. Останній раз бачила його на початку нового 2023 року. Посварилися і припинили стосунки, бо він вирішив вступити до лав ЗСУ. ОСОБА_8 вона знає приблизно п`ять років, ОСОБА_6 – з дитинства. Знає, що він проживав то в матері, то в ОСОБА_8 , то в сестер.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_14 (сестра позивача), ОСОБА_7 (мати позивача), ОСОБА_15 (сусід матері позивача), ОСОБА_16 (сусідка матері позивача), ОСОБА_17 (сусідка матері позивача та вчитель ОСОБА_5 ), підтвердили суду, що позивач ОСОБА_4 і ОСОБА_5 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина у квартирі матері ОСОБА_8 по вул. Героїв України дуже тривалий час, більше десяти років і постійно бачили їх разом до моменту його призову на військову службу, вони вели спільне господарство, ходили разом до магазинів, їздили на мотоциклі.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (волонтер) підтвердили, що позивач ОСОБА_4 займалася збором коштів на тепловізор для свого, як вона вказала, чоловіка ОСОБА_5 .

Свідки ОСОБА_20 (дочка відповідача), ОСОБА_21 (дочка відповідача) не заперечували, що їх брат ОСОБА_5 мав стосунки з позивачем ОСОБА_4 протягом тривалого часу. Проте не вважають, що вони проживали як чоловік і дружина, оскільки він мав стосунки і з іншими дівчатами, проживав то в матері, то в ОСОБА_8 , то в них. Були в гостях у ОСОБА_8 разом з ОСОБА_6 . Він іноді залишався після цього там ночувати, іноді йшов разом з ними. Чи були в квартирі ОСОБА_8 його речі не пам`ятають.

Суд, заслухавши учасників справи, покази свідків, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, долучені на обґрунтування позову та заперечень щодо нього, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, прийшов до наступного висновку.

У статті 1 Конституції України визначено, що Україна проголошується правовою державою, і, як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини та громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Зобов`язання держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Про утворення особами сім`ї може свідчити не тільки укладення між ними шлюбу, кровне споріднення, усиновлення, а й інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Про те, що законодавець визнає можливість створення сім`ї чоловіком і жінкою, які не перебувають у шлюбі, свідчать положення ст. 74 СК України. Встановлення такого факту передбачено в судовому порядку (п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №686/15993/21, від 09.11.2022 у справі №753/10315/19, від 16.11.2022 у справі №199/3941/20.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких слідує, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства тощо.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі "Ельсхольц проти Німеччини" суд визначив, що "поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші "сімейні" de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом".

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 №5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Отже, за вимогою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу предметом доказування є наявність обставин ведення сторонами спільного господарства, наявності в них спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї.

З досліджених у судовому засіданні доказів та показів свідків суд встановив, що позивач ОСОБА_4 перебувала тривалий час у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , з яким вони спільно проживали без реєстрації шлюбних стосунків з 07.01.2012, були пов`язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні права й обов`язки, вели спільне господарство (побут). Крім того, даний факт також підтверджується спільними фотознімками долученими до матеріалів справи, скріншотами повідомлень з телефону позивача. Зазначене свідчить про те, що між ними як жінкою та чоловіком склалися усталені відносини, які притаманні подружжю, та є підтвердженням факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

При цьому позиція сторони відповідачів з приводу того, що позивачем не надано достатніх доказів щодо проживання її із зниклим безвісти військовослужбовцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, спростовується належними і допустимими доказами долученими до матеріалів справи стороною позивача.

Враховуючи наведене, суд вважає, що письмовими доказами та показами свідків підтверджується факт постійного проживання позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбних стосунків з 07.01.2012 року по 03.08.2023 року (день, коли останній вважається зниклим безвісти), тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про встановлення факту перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Частиною 2 указаної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, крім допомоги годувальника. Якщо крім допомоги, що надавалася годувальником, особа мала інші джерела доходів, то судам слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, годувальникй взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку годувальника та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги годувальника. Якщо крім допомоги, що надавалася, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що годувальник виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку годувальника та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Дана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

При вирішенні питання щодо встановлення вищевказаного факту суд приймає до уваги п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. N 5 "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", де передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Видана відповідним органом довідка про те, що за його даними особа не перебувала на утриманні, не виключає можливості встановлення у судовому порядку факту перебування на утриманні. Така довідка оцінюється судом за правилами ст. 62 ЦПК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Надані позивачем та досліджені судом докази в їх сукупності не надають підстав для висновку про те, що позивач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувавала на повному утриманні зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і надана ним фінансова допомога була для позивачки постійним і основним джерелом для існування. Зокрема, у матеріалах справи наявна інформація лише про один платіж у розмірі 50 050,00 грн, здійснений ОСОБА_5 на рахунок матері позивача (а не самої ОСОБА_4 ). Докази систематичного надання коштів протягом тривалого часу у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що встановлені факти унеможливлюють визнання повного утримання з боку зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки сама по собі одноразова допомога не підтверджує існування фактичних правовідносин щодо повного утримання.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Оскільки в суді не був доведений факт знаходження позивача на утриманні зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення, слід задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області про встановлення фактів, що мають юридичне значення - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбних стосунків з 07.01.2012 року по 03.08.2023 року (день, коли останній вважається зниклим безвісти).

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду через Гребінківський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної

скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач 1: Міністерство оборони України, ЄДРПОУ 00034022 (юридична адреса: 03168, Україна, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок, 6).

Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 (юридична адреса: АДРЕСА_3 ).

Відповідач 3: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 22548075 (юридична адреса: 37001, м. Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, вул. Соборності, 42).

Виконавчий комітет Гребінківської міської ради Полтавської області, ЄДРПОУ 04057406 (юридична адреса, 37400, м. Гребінка, пров. Олексія Припутня, 1).

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у нарадчій кімнаті (кримінальне провадження справа № 528/761/26), рішення проголошено 30.10.2026 року.

СуддяМ. О. Вітківський