Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №910/8690/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.10.2026Справа № 910/8690/26

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь 2025" (Україна, 55325, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Благодатне, вул. Ювілейна, буд. 1А; ідентифікаційний код: 45795137)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Фінанс" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 44А; ідентифікаційний код: 39508336)

про стягнення 500 000,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південь 2025" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Фінанс" (далі - відповідач) про стягнення 500 000,00 грн - частини заборгованості за Договором поворотної фінансової допомоги № 28/05/25ФП від 28.05.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо повернення у встановлений строк безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, отриманої ним на підставі Договору поворотної фінансової допомоги № 28/05/25ФП від 28.05.2025. Позивач зазначає, що загальний розмір заборгованості відповідача за вказаним договором перевищує заявлену суму, однак у межах цієї справи ним заявлено до стягнення лише частину боргу в розмірі 500 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

21.07.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви з додатками, яка 22.07.2026 зареєстрована в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду, з дотриманням приписів статті 165 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву.

22.10.2026 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення оригіналів доказів.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана до електронного кабінету відповідача. Відповідно до повідомлення про доставлення процесуальних документів до електронного кабінету особи, 28.07.2026 судом отримано інформацію про доставку ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет відповідача.

Пунктом 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про поважні причини неможливості його подання суд не повідомив.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Південь 2025" (далі - позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Фінанс" (далі - позичальник) було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №28/05/25ФП (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого позикодавець зобов`язується надати позичальнику безвідсоткову поворотну фінансову допомогу, а останній зобов`язується повернути її у визначений цим Договором строк.

Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за цим Договором не передбачає для позикодавця отримання прибутку у будь-якій формі (в тому числі відсотків) (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 1.3 Договору позичальник використовує надану допомогу на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності, на цілі, передбачені його Статутом.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що позикодавець надає безвідсоткову поворотну фінансову допомогу протягом 5 (п`яти) робочих днів частинами з моменту укладення цього Договору, якщо інше не буде погоджено сторонами додатково.

Позичальник зобов`язується повернути позикодавцю отриману безвідсоткову фінансову допомогу у строк, визначений цим Договором (п. 2.2 Договору).

Сума безвідсоткової поворотної фінансової допомоги за цим Договором надається в розмірі 70 000 000 грн (сімдесят мільйонів гривень) (п. 3.1 Договору).

Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається позикодавцем шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів у валюті України на поточний банківський рахунок позичальника (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору безвідсоткова поворотна фінансова допомога за цим Договором підлягає поверненню не пізніше 28.05.2026 року. Цей строк може бути подовжений або скорочений за взаємною згодою сторін, яка в обов`язковому порядку має бути оформлена у письмовій формі у вигляді договору про внесення змін до цього Договору.

Як вбачається з п. 5.1 Договору, він набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками та діє по 28.05.2026 року, а в частині виконання грошових зобов`язань - до їх повного виконання.

На виконання умов Договору позивач перерахував на поточний рахунок відповідача грошові кошти в загальній сумі 70 000 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 1 від 29.05.2025 на суму 10 000 000,00 грн, № 2 від 30.05.2025 на суму 20 000 000,00 грн, № 7 від 02.06.2025 на суму 20 000 000,00 грн та № 9 від 04.06.2025 на суму 20 000 000,00 грн з призначенням платежу "Надання поворотної фінансової допомоги зг договору №28/05/25ФП від 28.05.2025р.".

Листом-нагадуванням вих. № 0051 від 25.05.2026 позивач повідомив відповідача про настання строку повернення поворотної фінансової допомоги в розмірі 70 000 000,00 грн не пізніше 28.05.2026 та просив забезпечити повернення заборгованості.

Позивач зазначає, що відповідач у встановлений Договором строк отриману поворотну фінансову допомогу не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача частину основного боргу в розмірі 500 000,00 грн, зазначаючи про намір у подальшому вирішити питання щодо звернення до суду з вимогами про стягнення решти заборгованості та сум, передбачених Договором і законом за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором позики, який підпадає під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1047 Цивільного кодексу України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача поворотну фінансову допомогу в загальному розмірі 70 000 000,00 грн, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти у строк, погоджений сторонами у п. 3.3 Договору, тобто не пізніше 28.05.2026.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Докази подовження сторонами строку повернення поворотної фінансової допомоги в порядку, визначеному п. 3.3 Договору, відсутні.

Матеріали справи також не містять доказів повернення відповідачем позивачу отриманої поворотної фінансової допомоги ні повністю, ні частково, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання з 29.05.2026.

Щодо заявлення позивачем до стягнення лише частини заборгованості суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Визначення предмета та розміру позовних вимог є правом позивача, а чинне законодавство не обмежує кредитора у праві пред`явити до боржника вимогу про стягнення частини простроченого грошового зобов`язання.

Оскільки заявлена до стягнення сума (500000,00 грн) не перевищує розміру отриманої відповідачем та неповерненої ним поворотної фінансової допомоги (70000000,00 грн), викладені у позовній заяві доводи позивача щодо перерахунку суми допомоги відповідно до п. 3.4 Договору, а також щодо наявності підстав для нарахування пені, штрафу та 3 % річних, не впливають на вирішення спору в межах заявлених вимог, у зв`язку з чим оцінка цим доводам у даному рішенні судом не надається.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає частина заборгованості за Договором у розмірі 500 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Прайм Фінанс" (Україна, 02081, м. Київ, вул. Ахматової Анни, буд. 44А; ідентифікаційний код: 39508336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південь 2025" (Україна, 55325, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Благодатне, вул. Ювілейна, буд. 1А; ідентифікаційний код: 45795137) заборгованість у розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.10.2026

Суддя О.В. Нечай