Рішення від 18 жовтня 2026 р. у справі №910/9006/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/9006/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г, за участю секретаря судового засідання Колесник А.Є., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/9006/26

за позовом 1) ОСОБА_1 ,

2) ОСОБА_2

до Садівничого товариства "Урожай"

про визнання протиправними та скасування рішень загальних зборів, зобов`язання вчинити дії

за участю представників:

позивач-1 ОСОБА_1

позивач-2 ОСОБА_2

від відповідача Ковальчук Н.В., Радченко Н.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулися ОСОБА_1 (далі - позивач-1, ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2, ОСОБА_2 ) з позовом до Садівничого товариства "Урожай" (далі - відповідач, Товариство, СТ «Урожай»), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів Товариства № 11/05 від 11.05.2024 щодо відмови у вступі до членів Товариства ОСОБА_2 ;

- визнати протиправним та скасувати рішення загальних зборів Товариства № 13/07 від 13.07.2024 щодо відмови у вступі до членів Товариства ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що:

- позивачі 18.05.2021 отримали у дар від ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) земельну ділянку за кадастровим номером 8000000000:75:751:0010, площею 0,0628 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння, і випасання худоби, вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва по 1/2 частині на кожного обдарованого. Того ж дня позивачі отримали у дар від ОСОБА_3 садовий будинок, розташований на вказаній земельній ділянці;

- на переконання позивачів, рішення загальних зборів Товариства про відмову у прийнятті у члени Товариства є протиправними та такими, що порушують і обмежують їх права та законні інтереси на добровільний вступ до членів кооперативу з метою задоволення та захисту законних, соціальних, економічних та інших потреб як членів товариства пов`язаних з володінням земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 позовну заяву залишено без руху, а також встановлено позивачам строк на усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення цієї ухвали шляхом надання доказів направлення позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

28.07.2026 від позивачів надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого засідання на 03.09.2026, а також встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій.

27.08.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.

02.09.2026 від ОСОБА_2 надійшла заява про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

02.09.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Товариство заперечило проти задоволення позовних вимог і просило у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Підготовче засідання, призначене на 03.09.2026, не відбулось у зв`язку з оголошенням тривалої повітряної тривоги у місті Києві.

Ухвалою від 03.09.2026 підготовче засідання призначено на 14.09.2026.

09.09.2026 від позивачів надійшли заява про зміну предмету позову, а також відповідь на відзив.

14.09.2026 від позивачів надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Протокольною ухвалою від 14.09.2026 прийнято до розгляду заяви по суті (відзив та відповідь на відзив), відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви позивачів про зміну предмету позову, а також оголошено перерву в підготовчому засіданні до 24.09.2026.

Ухвалою суду від 16.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви позивачів про вжиття заходів забезпечення позову повністю.

18.09.2026 від позивачів надійшла заява про зміну предмету позову з проханням:

- визнати незаконною та скасувати відмову Товариства, оформлену Протоколом загальних зборів № 13/07 від 13 липня 2024 року, у прийнятті ОСОБА_1 до членів товариства;

- зобов`язати відповідача скликати та провести найближчі загальні збори членів товариства, на яких повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про прийняття до членів товариства та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію» та у відповідності до тієї редакції Статуту Товариства, яка діяла на момент подання заяви про вступ до членів товариства 06 липня 2024 року;

- визнати незаконною та скасувати відмову Товариства, оформлену Протоколом загальних зборів № 11/05 від 11 травня 2024 року, у прийнятті ОСОБА_2 до членів товариства;

- зобов`язати відповідача скликати та провести найближчі загальні збори членів товариства, на яких повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про прийняття до членів товариства та прийняти рішення за результатами її розгляду відповідно до вимог статей 12, 15 Закону України «Про кооперацію» та у відповідності до тієї редакції Статуту садівничого товариства «Урожай», яка діяла на момент подання заяви про вступ до членів товариства 08 травня 2024 року.

У підготовчому засіданні 24.09.2026 прийнято заяву позивачів про зміну предмету позову до розгляду та оголошено перерву до 05.10.2026.

05.10.2026 від позивачів надійшли письмові пояснення.

05.10.2026 від відповідача надійшли письмові пояснення.

Суд протокольною ухвалою від 05.10.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.10.2026.

12.10.2026 від позивачів надійшла заява про надання повного переліку та розрахунку судових витрат у справі.

У судовому засіданні 15.10.2026 було оголошено перерву до 19.10.2026.

19.10.2026 від відповідача надійшов документ із назвою «Дебати».

У судових засіданнях суд, заслухавши вступне слово позивачів та представників позивача, з`ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

У судовому засіданні 19.10.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог статей 222-223 ГПК України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, письмові пояснення тощо, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 року ОСОБА_3 подарував позивачу-1 та позивачу-2 по частці належну ОСОБА_3 на праві власності земельну ділянку, загальною площею 0,0628 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , передану для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, вид використання земельної ділянки - для ведення садівництва, що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 18.05.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караєвою С.Е., за реєстровим № 358.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2021 № 257051682 ОСОБА_1 належить на праві спільної часткової власності частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:751:0010, загальною площею 0,0628 га, на підставі договору дарування земельної ділянки серії та номер 358, видано 18.05.2021 приватним нотаріусом КМНО в м. Києві Караєвою С.Е.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2021 № 257051072 позивачу-2 на праві спільної часткової власності належить частина земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:751:0010, загальною площею 0,0628 га, на підставі договору дарування земельної ділянки серії та номер 358, видано 18.05.2021 приватним нотаріусом КМНО в м. Києві Караєвою С.Е.

18.05.2021 ОСОБА_3 подарував позивачу-1 та позивачу-2 по 1/2 частині належний ОСОБА_3 на праві власності садовий будинок АДРЕСА_1 , на земельній ділянці загальною площею 0,0628 га, кадастровий номер 8000000000:75:751:0010, що підтверджується договором дарування садового будинку від 18.05.2021, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Караєвою С.Е. за реєстровим № 360.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2021 № 257089131 позивачу-1 на праві спільної часткової власності належить частина садового будинку, загальною площею 239,1 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:751:0010, на підставі договору дарування садового будинку серія та номер: 360, видано 18.05.2021 приватним нотаріусом КМНО в м. Києві Караєвою С.Е.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.05.2021 № 257089481 позивачу-2 на праві спільної часткової власності належить частина садового будинку, загальною площею 239,1 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:751:0010, на підставі договору дарування садового будинку серія та номер: 360, видано 18.05.2021 приватним нотаріусом КМНО в м. Києві Караєвою С.Е.

07.05.2024 ОСОБА_2 звернувся до голови Товариства з заявою щодо прийняття його у члени СТ «Урожай», а ОСОБА_1 цією заявою відмовилась від членства у садовому товаристві на користь її батька ОСОБА_2 .

Вказану заяву відповідач отримав 08.05.2024 та 11.05.2024 було проведено загальні збори членів Товариства.

Так, Протоколом засідання загальних зборів членів СТ «Урожай» № 11/05 від 11.05.2024 по 2 питанню було відмовлено позивачу-2 у вступі до членів СТ «Урожай», у зв`язку з грубим та систематичним порушенням правил добросусідства та Статуту товариства, за яке «за» проголосувало 16 осіб, за «проти» - 0 осіб.

17.05.2024 на адресу позивача-2 надійшла відповідь з протоколом вищевказаних загальних зборів з зазначенням того, що ОСОБА_2 було відмовлено у прийомі до членів товариства з посиланням на невиконання обов`язків, зазначених у Статуті Товариства.

04.07.2024 ОСОБА_1 звернулася до голови Товариства з заявою про вступ у члени СТ «Урожай».

Вказана заява була отримана відповідачем 06.07.2026 та загальні збори членів Товариства були проведені 13.07.2024.

Протоколом загальних зборів членів Товариства № 13/07 від 13.07.2024 по 2 питанню вирішено відмовити ОСОБА_1 у вступі до членів СТ «Урожай», у зв`язку з тим, що неможливо прийняти ділянку, на якій один співвласник буде виконувати правила та обов`язки, зазначені у Статуті, а другий буде грубо та систематично їх порушувати.

На адресу позивача-1 направлено відповідь голови правління СТ «Урожай», згідно з якою ділянка № НОМЕР_1 в СТ «Урожай», що належить позивачам, фактично використовується тільки позивачем-2. Всі права та обов`язки розподіляються на обох співвласників, відповідальність за неправомірні дії несуть обидва власники, а оскільки ділянка не розділена, ОСОБА_1 не проживає на ділянці, а її повністю використовує лише ОСОБА_2 , якому було відмовлено у вступі до членів СТ «Урожай», у зв`язку з грубими та систематичними порушенням правил добросусідства та Статуту товариства, неможливістю прийняти ділянку, на якій один співвласник буде виконувати правила та обов`язки, а інший порушувати такі правила.

Позивачі вважають, що вказані рішення загальних зборів членів Товариства порушують їх права та прийняті з порушенням приписів Статуту.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи, зокрема, на те, що загальні збори були проведені за участі всіх членів Товариства та було дотримано процедуру скликання передбачену підпунктом 9.2.2 Статуту.

Крім того, судом встановлено, що позивачі, не погоджуючись з рішеннями СТ "Урожай", звернулись до Святошинського районного суду міста Києва з позовом у справі № 759/17095/24, який було задоволено рішенням суду від 10.04.2025.

Водночас, ухвалою Київського апеляційного суду від 01.10.2025 рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10.04.2025 скасовано, а провадження у справі закрито. Вказана постанова мотивована тим, що даний спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Крім того, як встановлено судом, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 26.01.2026 повернуто касаційну скаргу позивачам у даній справі на ухвалу Київського апеляційного суду від 01.10.2025.

Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2026 касаційну скаргу представника позивачем на ухвалу Київського апеляційного суду від 01.10.2025 повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 30.03.2026 касаційну скаргу залишено без руху. Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2026 у відкритті касаційного провадження на ухвалу Київського апеляційного суду від 01.10.2025 відмовлено.

Відтак, позивачі звернулись до суду з даним позовом до Господарського суду міста Києва, зважаючи на наявність та чинність ухвали Київського апеляційного суду від 01.10.2025 про закриття провадження у справі № 759/17095/24.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Статтею 36 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на свободу об`єднання у громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Слід зазначити, що усі питання щодо діяльності товариства, у тому числі і щодо вступу та виходу з нього, регулюються, зокрема, Законом України «Про кооперацію» та відповідним статутом.

Закон України «Про кооперацію» визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про кооперацію» кооперація базується на таких основних принципах: добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації; соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва; рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос); вільного вибору напрямів і видів діяльності; демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій; безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Цим Законом встановлено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

У Класифікації організаційно-правових форм господарювання, яку прийнято та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28.05.2004 № 97 враховано організаційно-правові форми кооперативів, які передбачено Законом України «Про кооперацію», а саме: виробничі кооперативи, обслуговуючі кооперативи, споживчі кооперативи.

Враховуючи визначення обслуговуючого кооперативу, яке встановлено статтею 2 Закону України «Про кооперацію», садівничі товариства відносяться саме до обслуговуючих кооперативів.

Відповідно до статей 2, 23 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Отже, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про кооперацію» членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Слід зазначити, що судом встановлено, що позивачами були подані відповідні заяви Товариству.

Втім, загальні збори членів Товариства були проведені з порушенням процедури, визначеної у пунктів 9.9.2 Статуту, яким відповідач повинен керуватися у свої діяльності.

Відповідно до Статуту СТ «Урожай» у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів від 06.04.2017 протокол № 06/1, Товариство створене в 1967 році та здійснює свою діяльність на земельній ділянці загальною площею 1,8 га, наданій йому у постійне користування для організації колективного садівництва в Святошинському районі.

Пунктом 2.1 Статуту визначено, що метою діяльності товариства є задоволення та захист законних соціальних, економічних та інших потреб членів товариства, пов`язаних з володінням земельною ділянкою для ведення садівництва, городництва, індивідуальної дачної забудови, проживанням та відпочинком, замовлення проектування і прокладання інженерно-технічних мереж та комунікацій, зведенням необхідних будинків, господарських споруд, обслуговуванням земельних ділянок та прибудинкових територій, на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків і витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту Товариство не має на меті отримання прибутку.

Пунктом 2.3 Статуту визначено, що завданнями товариства є:

- здійснення спільних інтересів членів товариства в сфері організації і ведення членами товариства садівництва, городництва, індивідуальної дачної забудови, проживання та відпочинку, замовлення проектування і прокладення інженерно-технічних мереж та комунікацій;

- сприяння членами товариства в організації садів, ефективному використанні виділених їх садових ділянок для вирощування садово-городніх, садово-паркових та декоративних культур, сприяння в індивідуальній дачній забудові земельних ділянок, проведенні інженерно-технічних мереж і комунікацій, підключенні до них та їх експлуатації, створення інших умов для відпочинку і проживання членів товариства та їх родин.

Відповідно до пункту 3.4 Статуту цивільно-правові спори між товариством і його членами, спори спадкоємців про перевагу на вступ до товариства вирішуються шляхом обговорення на засіданнях виконавчого органу товариства, в разі необхідності вносяться до порядку денного загальних зборів членів товариства, або вирішуються в судовому порядку згідно з цивільним законодавством України.

Згідно з пунктом 5.1 Статуту членами Товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, володіють на законних підставах земельною ділянкою на території товариства, виявили бажання брати участь у діяльності товариства, внесли вступний внесок у розмірах та порядку, визначених цим статутом або рішенням загальних зборів членів товариства, додержуються вимог цього статуту і користуються правом ухвального голосу.

Відповідно до пункту 5.2 Статуту вступ до товариства здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подає заяву про вступ до товариства, повинна надати про себе відомості у відповідності до статті 7 Закону України «Про кооперацію», а саме прізвище, ім`я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця, та копію документа, яким підтверджується володіння земельною ділянкою, копію правовстановлюючого документа на будинок. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом.

Згідно з пунктом 5.3 Статуту Голова товариства протягом 10 днів з моменту отримання відповідної заяви від набувача членства приймає по ній рішення. Рішення Голови товариства про прийняття особи у члени товариства підлягає затвердженню загальними зборами членів товариства.

Підпунктом 9.2.2 Статуту визначено, що чергові загальні збори членів товариства скликаються правлінням або головою правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів товариства скликаються на вимогу: не менше третини його членів; правління або голови правління товариства; ревізійної комісії (ревізора). Позачергові загальні збори членів товариства повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) товариства скликання позачергових зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали цього скликання, протягом наступних 20 днів.

При цьому позивачами доведено, що у них на праві спільної власності знаходиться земельна ділянка, набута ними на законних підставах в порядку спадкування та розташована в межах Товариства.

Так, заява позивача-2 направлена 07.05.2024 та була отримана Товариством 08.05.2024, а загальні збори проведені 11.05.2024, тобто з порушенням приписів підпункту 9.9.2 Статуту Товариства, оскільки про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення, втім, з дати отримання заяви до дня проведення загальних зборів членів Товариства минуло три дні.

Заява позивача-1 направлена 04.07.2024 та була отримана Товариством 06.07.2024, а загальні збори проведені 13.07.2024, тобто з порушенням приписів підпункту 9.9.2 Статуту Товариства, оскільки про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени товариства повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення, втім, з дати отримання заяви до дня проведення загальних зборів членів Товариства минуло сім дні.

Суд, з огляду на приписи частини четвертої статті 236 ГПК України, звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладену у постановах від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18, в яких зазначено, що члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Отже, оскільки Товариством було допущено порушення приписів підпункту 9.9.2 Статуту, то є підстави для визнання незаконними та скасування відмов Товариства, які оформлені відповідними протоколами у прийнятті позивачів до членів товариства.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що участь у загальних зборах брали всі члени Товариства, оскільки така обставина не нівелює порушення процедури, яка визначена у підпункті 9.9.2 Статуту, а саме в частині строку повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів товариства (не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку проведення).

Крім того, як вбачається з самих оскаржуваних протоколів, не всі члени взяли участь у голосуванні на зборах.

Суд вказує, що під час розгляду даної справи суду не надано доказів того, що позивач-2 порушує вимоги статуту СТ «Урожай», не надано будь-яких доказів щодо грубого та систематичного порушення правил та обов`язків, визначених Статутом.

Також факт непроживання позивача-1 на земельній ділянці не вказує на відсутність підстав для прийняття її до членів товариства, оскільки така особа є володільцем майна на земельній ділянці та має право подати заяву на вступ до членів товариства.

Що ж до позовних вимог позивачів про зобов`язання відповідача скликати та провести найближчі загальні збори членів товариства, на яких повторно розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про прийняття їх до членів товариства та прийняти рішення за результатами розгляду цих заяв відповідно до вимог статей 12,15 Закону України «Про кооперацію» та у відповідності до тієї редакції Статуту Товариства, яка діяла на момент подання заяв про вступ до членів товариства, слід зазначити таке.

У силу приписів чинного законодавства та норм Статуту Товариства скликання загальних зборів входить до виключної компетенції правління або голови правління та у суду, ураховуючи встановлені обставини, відсутні підстави для зобов`язання відповідача провести такі дії.

Також слід звернути увагу на те, що оскільки судом задоволено позовні вимоги про визнання незаконними та скасування відмов Товариства, які оформлені відповідними протоколами у прийнятті позивачів до членів Товариства, то відповідні заяви є нерозглянутими у визначений законодавством та Статутом Товариства порядок і спосіб.

Товариство, ураховуючи визнання незаконними та скасування вказаних вище відмов, повинно діяти у межах, порядок і спосіб, визначені Статутом і чинним законодавством, та вчинити відповідні дії щодо розгляду вказаних заяв і ухвалити відповідне рішення, з огляду на приписи Статуту та Закону України «Про кооперацію».

Отже, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача скликати та провести найближчі загальні збори членів товариства, на яких повторно розглянути заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про прийняття їх до членів товариства та прийняти рішення за результатами розгляду цих заяв відповідно до вимог статей 12,15 Закону України «Про кооперацію» та у відповідності до тієї редакції Статуту Товариства, яка діяла на момент подання заяв про вступ до членів товариства є необґрунтованими, передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні ЄСПЛ «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже вони не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 ГПК України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача таким чином: 3 328,00 грн на користь позивача-1; 3 328,00 грн на користь позивача-2. Решта витрат зі сплати судового збору з огляду на часткове задоволення позову не підлягає відшкодуванню позивачам зарахунок відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати відмову Садівничого товариства «Урожай» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 5, код 23491911), оформлену Протоколом загальних зборів №13/07 від 13 липня 2024 року, у прийнятті ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; паспорт № НОМЕР_2 від 04.06.2021, орган, що видав 8034, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) до членів товариства.

3. Визнати незаконною та скасувати відмову Садівничого товариства «Урожай» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 5, код 23491911), оформлену Протоколом загальних зборів №11/05 від 11 травня 2024 року, у прийнятті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 23.11.1999, ідентифікаційний НОМЕР_5 ) до членів товариства.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Садівничого товариства «Урожай» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 5, код 23491911) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_2 ; паспорт № НОМЕР_2 від 04.06.2021, орган, що видав 8034, ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

6. Стягнути з Садівничого товариства «Урожай» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, 5, код 23491911) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 виданий Жовтневим РУ ГУ МВС України в місті Києві 23.11.1999, ідентифікаційний НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30.10.2026.

Суддя О.Г. Удалова