Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №904/2929/25 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2929/25

За позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД СТЕКО", м. Дніпро

про стягнення суми сплаченого майнового відшкодування

Суддя Красота О.І.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД СТЕКО" і просить суд стягнути суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 65 815,06 грн.

Ухвалою суду від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

23.06.2025 від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у повному обсязі у задоволенні позову, а також залучити Відповідачем-2 ОСОБА_1 , який винний у скоєнні ДТП.

01.07.2025 від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він заперечував проти доводів Відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Справу відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглянуто судом протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, 21.09.2023 о 14 год. 40 хв. у м. Дніпрі в Індустріальному районі по вул. Березинська е/о № 47 сталась дорожньо-транспортна пригода (далі – ДТП) за участю транспортного засобу "ГАЗ" 330202-750, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який працював водієм Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД СТЕКО" (далі – Відповідач), і транспортного засобу "TOYOTA" RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , та що належить ОСОБА_3 (далі – Потерпілий).

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2023 у справі № 202/18632/23 (набрала законної сили 06.12.2023) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік. Постановою встановлено, що ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Згідно з Відповіддю від НПУ власником транспортного засобу "ГАЗ", державний номерний знак НОМЕР_1 , є Відповідач.

На момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність Відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "TOYOTA" RAV4 була застрахована у Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (Страховик) полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 214846128 від 29.05.2023 (Страхувальник – ОСОБА_3 ). Строк дії полісу з 30.05.2023 по 29.05.2024 включно, розмір франшизи 0,00 грн.

Потерпілий своєчасно звернувся до Позивача із Повідомленням про ДТП від 22.09.2023 та Заявою про виплату страхового відшкодування від 22.09.2023.

Розрахунок та виплата відшкодування проводились на основі:

1) Висновку експерта з автотоварознавчого дослідження щодо визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ № 309C23 від 21.10.2023;

2) Наказу № 3.1/3934 від 01.03.2024;

3) Довідки № 1 від 29.02.2024.

Позивач відшкодував завдані Відповідачем збитки внаслідок ДТП у розмірі 64 065,06 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 847427 від 04.03.2024, а також витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 1 750,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 977082 від 25.10.2023 (рахунок № 229 від 21.10.2023, Акт виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ № 96187).

Загальний розмір витрат Позивача складає 65 815,06 грн.

Листом за № 18-12 від 18.12.2023 Відповідач звернувся до Позивача з проханням повідомити вартість нанесеної шкоди потерпілому по ДТП, що сталась 21.09.2023, та оплаченої Позивачем нанесеної шкоди потерпілому ОСОБА_2 .

При цьому, Відповідач не сплатив Позивачу суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 65 815,06 грн., що і є причиною виникнення спору.

Ухвалюючи рішення, господарський суд виходив з таких підстав.

Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі – Закон) регламентна виплата - страхова виплата (страхове відшкодування), що здійснюється Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) за рахунок коштів централізованих страхових резервних фондів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами п. 1) ч. 1 ст. 6 Закону відповідно до цього Закону укладаються договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності таких видів, зокрема договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що діє виключно на території України (далі - внутрішній договір страхування).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону на території України дозволяється використання виключно забезпечених транспортних засобів. Транспортний засіб має бути забезпеченим до початку його використання у дорожньому русі на вулично-дорожній мережі загального користування на території України. Особою, відповідальною за укладення внутрішнього договору страхування щодо незабезпеченого транспортного засобу, є, зокрема особа, за якою в Україні зареєстровано транспортний засіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону у разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов`язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи.

За приписами п. 1) ч. 2 ст. 37 Закону МТСБУ після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону МТСБУ є єдиним обов`язковим об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 41 Закону до основних завдань МТСБУ належить, зокрема здійснення регламентних виплат у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами п. 3) ч. 2 ст. 41 Закону до функцій МТСБУ належить, зокрема здійснення регламентних виплат та компенсацій із централізованих страхових резервних фондів на умовах, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 43 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та майну, яке перебувало в ньому.

Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону МТСБУ за рахунок коштів відповідного централізованого страхового резервного фонду здійснює оплату послуг осіб, залучених для визначення (з`ясування) причин, обставин настання подій, які є підставою для здійснення регламентних виплат, визначення розміру заподіяної внаслідок таких подій шкоди (у тому числі здійснює оплату послуг осіб, які надають МТСБУ інформацію чи інші послуги для визначення розміру регламентної виплати), оплату банківських витрат, судових зборів та інших обов`язкових платежів, пов`язаних із здійсненням та компенсацією регламентних виплат, оплату послуг осіб, які на договірній основі надають МТСБУ юридичні послуги щодо компенсації здійснених регламентних виплат.

За приписами з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з такою особою у трудових відносинах, і шкоду заподіяно нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків. При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника (аналогічної правої позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у своїх постановах від 12.09.2018 у справі № 528/894/15-ц та від 17.10.2018 у справі № 1519/9542/12).

За приписами ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "ГАЗ" 330202-750, державний номерний знак НОМЕР_1 , не була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, тому саме Відповідач повинен відшкодувати Позивачу суму виплаченого майнового відшкодування у розмірі 65 815,06 грн., здійсненої Позивачем на користь власника транспортного засобу "TOYOTA" RAV4, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Щодо доводів Відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Отже, норми зазначеної статті наділяють правом на залучення співвідповідача виключно Позивача, який не заявляв такого клопотання.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача суми сплаченого майнового відшкодування у розмірі 65 815,06 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позовної заяви покладається на Відповідача.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Враховуючи, що Позивачем позовну заяву подано через підсистему "Електронний суд", він повинен був сплатити судовий збір за її подання у розмірі 2 422,40 грн. (3 028,00 грн. * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до суду Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 17651 від 02.06.2025.

Отже, судом встановлена переплата судового збору у розмірі 605,60 грн., яка може бути повернута Позивачу з Державного бюджету України за умови відповідного клопотання з цього приводу на підставі ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 73-79, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД СТЕКО" (49000, м. Дніпро, вул. Артільна, 11, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38114294) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02653, м. Київ, бул. Русанівський, 8, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21647131) суму сплаченого майнового відшкодування у розмірі 65 815,06 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя О.І. Красота

Повне рішення складено

30.10.2026