Вирок від 28 жовтня 2026 р. у справі №386/1998/26 — Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1998/26

Провадження № 1-кп/386/70/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2026 року селище Голованівськ

Голованівський районний суд Кіровоградської області

В складі головуючого судді ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження №12026121230000148, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.09.2026 за обвинуваченням:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Роздол Голованівського району Кіровоградської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не депутата, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов`язаного, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , інвалідності не маючого, важких хвороб не маючого, пільг не маючого, раніше судимого 10.11.2021 Голованівським районним судом Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі - КК України), до покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років та на підставі ст. 75 цього Кодексу звільненого від відбування покарання з випробуванням з встановленням трьох років іспитового строку,

- у вчиненні кримінального проступку, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України,

встановив:

ОСОБА_2 вчинив умисні легкі тілесні ушкодження, що має характер продовжуваного кримінального правопорушення за таких обставин.

18.09.2026 ближче до вечірнього часу, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_2 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння, в одній із житлових кімнат домоволодіння в якому проживає зі сім`єю, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , маючи перевагу у фізичній силі, на ґрунті особистих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт зі своєю малолітньою падчеркою ОСОБА_6 .

Маючи єдиний кримінально протиправний умисел, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 , в порушення вимог статті 10 Закону України «Про охорону дитинства», яка передбачає право дитини на захист від усіх форм фізичного та психологічного насильства, статті 28 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень падчерці ОСОБА_6 . З метою реалізації вказаного умислу та переслідуючи спільну мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 , знаходячись на близькій відстань від своєї падчерки ОСОБА_6 , тримаючи в правій руці предмет схожий до дерев`яної гілки – різку, з розмаху спричинив останній не менше 5-6 ударів в область задньої поверхні обох стегон. В результаті вищевказаних дій, ОСОБА_2 спричинив своїй падчерці ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів на нижніх кінцівках, які відповідно до висновку експерта №117 від 06.10.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, 21.09.2026 близько 20 год. 00 хв., ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень своїй малолітній падчерці ОСОБА_6 , перебуваючи в одній із житлових кімнат домоволодіння в якому проживає зі сім`єю, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , маючи перевагу у фізичній силі, на ґрунті особистих неприязних відносин, знову вчинив словесний конфлікт зі своєю малолітньою падчеркою ОСОБА_6 .

В цей час, маючи єдиний кримінально протиправний умисел, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень падчерці ОСОБА_6 . З метою реалізації вказаного умислу та переслідуючи спільну мету, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_2 , знаходячись на близькій відстань від своєї падчерки ОСОБА_6 , тримаючи в правій руці предмет схожий на мобільний телефон, з розмаху спричинив останній один удар в область правої щоки. В результаті вищевказаних дій ОСОБА_2 спричинив своїй падчерці ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу на правій щоці, які відповідно до висновку експерта №117 від 06.10.2026 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Такі дії ОСОБА_2 відносно малолітньої потерпілої ОСОБА_5 стороною обвинувачення кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що має характер продовжуваного кримінального правопорушення.

Разом з обвинувальним актом прокурором надано письмову заяву ОСОБА_2 від 23 жовтня 2026 року, складену в присутності захисника ОСОБА_7 , в якій зазначив, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) та згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 145-147).

Крім того, до обвинувального акта додано письмову заяву малолітньої потерпілої ОСОБА_6 , складену в присутності її законного представника ОСОБА_8 та підписаної останньою від 23 жовтня 2026 року, в якій останні зазначили, що згодні із встановленими під час дізнання обставинами і згодні з розглядом обвинувального акта за їх відсутності, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (а.с. 148-150).

Також до обвинувального акта надано розписки обвинуваченого та захисника від 23.10.2026 про отримання копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування (а.с. 151-152).

Згідно частини 2 статті 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вищезазначені обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, який затверджено прокурором, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна письмова заява за участю захисника.

Також судом встановлено, що обвинувачений під час досудового розслідування беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України допущено не було, право на захист ОСОБА_2 було роз`яснено та дотримано, сумнівів у добровільності подачі відповідної письмової заяви ОСОБА_2 у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, яке згідно ст. 12 цього Кодексу, є кримінальним проступком.

ОСОБА_2 20.10.2026 повідомлено про підозру у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, а саме: у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України (а.с. 117-121).

23.10.2026 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 надали до Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області письмові заяви про те, що вони не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта за їх відсутності, що відповідає вимогам ст.ст. 302, 381 КПК України та які направлені до суду разом з обвинувальним актом.

При цьому судом встановлено, що обвинувачений, малолітня потерпіла та законний представник малолітньої потерпілої цілком розуміють права та наслідки укладення відповідних заяв, передбачені ч. 2 ст. 302, ч. 2 ст. 381 та ч. 2 ст. 382 КПК України, характер обвинувачення.

Суд переконався, що подання заяв обвинуваченим, потерпілою та законним представником потерпілої є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок, при цьому заяву обвинуваченим подано в присутності захисника.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Пом`якшуючою покарання обставиною відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого є щире каяття.

Обтяжуючими покарання обставинами відповідно до ст. 67 КК України для обвинуваченого є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння; вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення злочину особою, щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах.

Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого закінченого кримінального правопорушення, що мають характер продовжуваного, який відноситься до категорії кримінального проступку; особу винного ОСОБА_2 , який раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення в період іспитового строку, маючого на у триманні трьох малолітніх дітей, важкі хвороби не має, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра; являється військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , з 14.08.2023 призваний для проходження військової служби під час мобілізації, тобто в період дії воєнного стану здійснює оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності в складі Збройних Сил України; обставину, яка пом`якшує покарання, до якої відноситься щире каяття; наявність обставин, які обтяжують покарання, до яких відносяться вчинення проступку у стані алкогольного сп`яніння, вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення, щодо особи, з якою він перебував у близьких відносинах; відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілої.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Враховуючи зазначене, дані про особу обвинуваченого, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в найбільшому розмірі у межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України, що служитиме засудженому попередженням і запобіганням вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування відносно обвинуваченого обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, судом не встановлено, оскільки обвинувачений перебуває на військовій службі, тобто не перебуває за місцем проживання сім`ї.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Судові витрати по справі відповідно до обвинувального акту відсутні.

Підстави для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не застосовувались.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370, 372-374, 376, 381-382 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України вирок в даній справі та вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 10.11.2021, яким ОСОБА_2 призначено покарання за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, із застосуванням ст.ст. 75, 76 цього Кодексу, у виді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки - виконувати самостійно.

Речові докази по справі:

- медичну картку стаціонарного хворого на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка знаходиться на зберіганні в КНП «Голованівська лікарня» - залишити КНП «Голованівська лікарня».

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1