Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №384/210/26 — Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Суд: Вільшанський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 24 вересня 2026 р.

Справа: №384/210/26

Суддя: Галицький В. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 384/210/26

(ЗАОЧНЕ) №пр. 2/384/273/2026

25 вересня 2026 року Вільшанський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Галицького В.В.,

зі секретарем судового засідання Лалаян А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Вільшанка Кіровоградської області справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором. Позов мотивовано тим, що 07.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 укладено договір № 5592268 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11200 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів - кожні 30 днів. Згідно п.1.2. договору на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Відповідно до Договору № 5592268 від 07.06.2025 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 11200 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК», інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги». Отже, кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 5592268 від 07.06.2025 у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 42924 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 11200 грн., за відсотками 25004 грн., штрафні санкції в розмірі 5600 грн., та комісія за надання кредиту 1120 грн.. Між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі за текстом – «Клієнт») та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (далі за текстом - «Фактор», «Позивач») укладено Договір факторингу №C7-270126-1 від 27.01.2026. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 5592268 від 07.06.2025 року у розмірі 42924 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 11200 грн., за відсотками 25004 грн., штрафні санкції в розмірі 5600 грн., та комісія за надання кредиту 1120 грн., судові витрати у розмірі 2910,98 грн., які складаються з: 2662,40 грн. судового збору; 248,58 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Ухвалою Вільшанського районного суду Кіровоградської області від 19.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомила. Відзив на позовну заяву суду не надала.

Розгляд справи здійснюється на підставі ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Зі згоди позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

В порядку спрощеного позовного провадження вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини:

07.06.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір № 5592268 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 11200 грн., на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 360 днів; періодичність платежів - кожні 30 днів. Згідно п.1.2. договору на умовах, встановлених договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі – кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити Комісію (якщо передбачена Договором) і проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до договору № 5592268 від 07.06.2025 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 11200 грн., що належним чином підтверджується офіційним листом про перерахунок коштів ТОВ «ПЕЙТЕК» №20260127-1251 від 27.01.2026, інформація в якому належить до таємниці надавача платіжних послуг відповідно до Закону України «Про платіжні послуги» (а.с.16).

Кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі.

В свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 5592268 від 07.06.2025 у зв`язку з чим станом на 27.01.2026 утворилась заборгованість у розмірі 42924 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 11200 грн., за відсотками 25004 грн., штрафні санкції в розмірі 5600 грн., та комісія за надання кредиту 1120 грн. (а.с.49-52).

27.01.2026 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ТОВ "НОВИЙ КОЛЕКТОР" укладено договір факторингу № C7-270126-1 від 27.01.2026, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги, грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що Договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги ЗУ "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно з п. п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 ЗУ "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідач доказів оплати боргу до суду не надала, позов не заперечила, контррозрахунок суми заборгованості не подала.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову частково та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 11200 грн.; заборгованість за відсотками 25004 грн., всього - 36204 грн.

Що стосується нарахування позивачем штрафних санкцій в розмірі 5600 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено штрафні санкції в розмірі 5600 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Що стосується нарахування позивачем 1120 грн. комісії, суд виходить з наступного.

При укладені кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було фактично встановлено сплату комісії, проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять, як і не містить таких даних виписка (розрахунок заборгованості).

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та супроводження кредитної справи та оцінкою платоспроможності, яка проводиться попередньо перед погодженням надання кредиту.

Відповідно до ч.5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження N 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 3.6 кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за надання та користування кредитом є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд зазначає, що оскільки відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування комісії за надання та користування кредитом є нікчемними, а тому нарахування заборгованості за цією комісією є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

За таких обставин, приймаючи до уваги викладене вище законодавство та правові позиції Верховного Суду, враховуючи нікчемність умов договору про нарахування комісії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми заборгованості за комісією в сумі 1120 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Частиною першою ч. 2 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, аналізуючи зміст положень пункту 4 частини 3 статті 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать ті витрати, які пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Отже, витрати позивача за відправлення поштової кореспонденції відповідачу належать до таких витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати в сумі 2910,98 грн., які складаються з: 2662,40 грн. судового збору; 248,58 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, які відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 2245,58 грн. (2662,40 х 36204/42924) судового збору та 209,66 грн. (248,58 х 36204/42924) витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" заборгованість за договором № 5592268 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 07.06.2025 року у розмірі 36204 (тридцять шість тисяч двісті чотири) грн., з яких заборгованість по тілу кредиту – 11200 грн., заборгованість за відсотками – 25004 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2245,58 грн. та 209,66 грн. витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВИЙ КОЛЕКТОР" (ЄДРПОУ 43170298), місцезнаходження: 01133, м. Київ, Печерський район, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua