Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: енергоносіїв
Дата: 29 жовтня 2026 р.
Справа: №916/2171/26
Суддя: Богатир К.В.
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2171/26
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський»
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026, суддя суду першої інстанції Мостепаненко Ю.І., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 27.07.2026
по справі №916/2171/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»
до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський»
про стягнення 120 264,48 грн,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина.
28.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський», в якій просив суд стягнути з відповідача 120 264,48 грн. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 02-7335-ПУП від 02.11.2021. Позивач зазначав, що відповідач приєднався до договору шляхом підписання заяви-приєднання на умовах комерційної пропозиції № 1-УП, а відтак зобов`язався своєчасно і в повному обсязі оплачувати фактично спожиту електричну енергію. За даними оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відповідач у лютому 2026 року спожив 14 354 кВт·год, а у березні 2026 року — 13 485 кВт·год електричної енергії. На підставі цих даних позивач виставив рахунок № 102-7335/2/1 за лютий 2026 року на суму 62 009,28 грн та рахунок № 102-7335/3/1 за березень 2026 року на суму 58 255,20 грн. Рахунки були отримані відповідачем, проте у визначені договором строки не оплачені.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 позов задоволено; стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» 120 264,48 грн та 2 662,40 грн - витрат по сплаті судового збору.
Суд першої інстанції виходив із доведеності договірних правовідносин сторін, чинності договору у спірний період, факту постачання відповідачу електричної енергії, отримання ним платіжних документів та настання строку виконання грошового зобов`язання. Обсяг споживання суд установив, зокрема, за довідкою АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як оператора системи розподілу, дані якої відповідають відомостям спірних рахунків. Місцевий господарський суд також урахував, що відповідач, будучи належно повідомленим про розгляд справи, не подав відзиву, не навів заперечень проти розрахунку та не надав ані доказів оплати, ані доказів коригування даних комерційного обліку чи іншого обсягу заборгованості.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26.
На обґрунтування скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, покладених в основу рішення, і невідповідність висновків суду фактичним обставинам.
Першим доводом апеляційної скарги є твердження про те, що позивач не надав відомостей щодо показників приладу або приладів обліку, а також документів, які підтверджують коректність роботи засобу обліку, на підставі якого було визначено обсяг споживання. Апелянт вважає визначені позивачем обсяги завищеними, особливо за лютий 2026 року. У скарзі зазначено, що у лютому позивач нібито нарахував 13 596 кВт·год, тоді як більшу частину місяця, за твердженням відповідача, електропостачання було відсутнє у зв`язку з відключенням через пошкодження електричного обладнання. На думку апелянта, за таких обставин наведений обсяг споживання не може відповідати фактичним даним.
Другим доводом скарги є посилання на ненадання позивачем документів, які, на думку апелянта, підтверджували б належне виконання договору. Відповідач стверджує, що сторонами не складено актів виконаних робіт, а акт є первинним документом, який підтверджує факт господарської операції відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». З огляду на відсутність такого акта апелянт вважає, що ОСББ не підтверджувало прийняття послуг позивача, а останній не має права на примусове стягнення заборгованості за послуги, які, як стверджує відповідач, не були прийняті колективним побутовим споживачем.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області по справі №916/2171/26 від 27 липня 2026 року.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26.
Позивач зазначає, що доводи апелянта не відповідають матеріалам справи, оскільки обсяги спожитої електричної енергії визначені на підставі даних оператора системи розподілу, а відповідач не надав належних доказів на їх спростування. На думку позивача, суд першої інстанції правильно дослідив наявні докази та встановив усі істотні для вирішення спору обставини.
Крім того, позивач посилається на добровільне виконання відповідачем оскаржуваного рішення. У відзиві зазначено, що ОСББ 20.08.2026 сплатило як суму заборгованості за спожиту електричну енергію, так і присуджений судовий збір, а позивач підтверджує надходження коштів на свої рахунки викопіюванням з банківської виписки. Позивач вважає, що такими діями відповідач фактично визнав існування грошового зобов`язання. Водночас позивач наголошує, що на день звернення з позовом заборгованість існувала, обов`язок оплатити електричну енергію за лютий та березень 2026 року настав відповідно 16.03.2026 та 14.04.2026, позов подано 28.05.2026, а оплату здійснено лише 20.08.2026. На переконання позивача, ця послідовність подій підтверджує правомірність рішення місцевого господарського суду та виключає підстави для покладення на позивача судового збору за апеляційний перегляд.
Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі № 916/2171/26 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 залишити без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/2171/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/2171/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2171/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2171/26.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26; розгляд апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 11.09.2026.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2, 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи або день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали апеляційного господарського суду від 24.08.2026, якою відкрито апеляційне провадження у справі №916/2171/26, була отримана в електронному кабінеті позивачем – 24.08.2026, відповідачем – 24.08.2026.
Тобто учасники справи вважаються повідомленими належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.
Щодо клопотання апелянта про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.
До апеляційного суду надійшла заява ОСББ «Клубний будинок «Пушкінський» від 04.09.2026 про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору. Заяву обґрунтовано тим, що відповідач повністю виконав рішення суду першої інстанції. На підтвердження цього до заяви додано платіжну інструкцію № 970 від 20.08.2026 на суму 120 264,48 грн та платіжну інструкцію № 971 від 20.08.2026 на суму 2 662,40 грн.
Розглянувши клопотання про закриття провадження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне
Зміст платіжної інструкції № 970 від 20.08.2026 прямо визначає, що 120 264,48 грн сплачено на погашення боргу згідно з рішенням у цій справі за електричну енергію: за лютий 2026 року за рахунком № 102-7335/2/1 у кількості 14 354 кВт·год та за березень 2026 року за рахунком № 102-7335/3/1 у кількості 13 485 кВт·год. Платіжною інструкцією № 971 від тієї ж дати сплачено 2 662,40 грн з призначенням платежу «Компенсація витрат по сплаті судового збору по справі № 916/2171/26 від 27.07.2026 згідно рішення Господарського суду Одеської області».
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження, якщо відсутній предмет спору. У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 сформульовано висновок, за яким закриття провадження з цієї підстави можливе, якщо предмет спору існував на момент його виникнення, але припинив існування в процесі розгляду справи до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті. Якщо ж обставини припинення предмета спору виникли вже на стадії апеляційного чи касаційного перегляду, вони самі по собі не є підставою для скасування законного й обґрунтованого рішення та закриття провадження.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду також роз`яснила, що скасування рішення лише тому, що сторона на стадії апеляційного перегляду добровільно виконала зобов`язання, означало б скасування законного рішення, ухваленого на підставі встановлених фактичних обставин і належної оцінки доказів. У справі № 916/3006/23 Верховний Суд прямо вказав, що коли суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, припинення предмета спору після такого рішення не може бути підставою для його скасування і закриття провадження за пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
На дату ухвалення рішення місцевим господарським судом — 27.07.2026 — предмет спору існував: рахунки не були оплачені, строк виконання грошового зобов`язання настав, а доказів погашення боргу суду не надано. Платіжні інструкції № 970 та № 971 датовані і виконані 20.08.2026, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення. Їх призначення прямо пов`язане з виконанням цього рішення. Отже, добровільна сплата присуджених сум не свідчить про неправильність висновків суду першої інстанції та не створює передумов для закриття провадження у справі в апеляційному суді.
Частина друга статті 328 Господарського процесуального кодексу України передбачає окремий процесуальний механізм для випадку, коли після ухвалення рішення боржник добровільно виконав обов`язок, що підлягає виконанню на підставі виконавчого документа: за наявності встановлених законом підстав боржник може звернутися із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Наявність цього спеціального механізму додатково підтверджує, що післясудова оплата боргу не трансформує законне рішення на незаконне та не є процесуальною підставою для закриття провадження у справі.
Таким чином клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Фактичні обставини, встановлені судом.
14.06.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №429 про видачу, зокрема, ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" ліцензії з постачання електричної енергії.
26.10.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято постанову №1268 "Про затвердження Методичних рекомендації щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функцій з універсальної послуги на закріпленій території". При цьому, згідно додатку до вказаної постанови ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальної послуги на території Одеської області.
02.11.2021 між ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія” (постачальник) та ОСББ «Клубний будинок «Пушкінський» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 02-7335-ПУП на умовах комерційної пропозиції №1-УП шляхом підписання заяви-приєднання від 02.11.2021 із початком постачання електричної енергії з 19.10.2021 року.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим не побутовим споживачам (споживач) постачальником універсальних послуг (постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою – приєднання яка є додатком 1 до цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі, на підставі, якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Згідно п. 3.4 договору, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві – приєднанні.
Споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.5 договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ. Сторони домовилися про те, що ціна на електричну енергію, встановлена Регулятором, повинна бути обов`язкова для сторін з дати її введення в дію.
Відповідно до п. 5.8 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Відповідно до п. 6.2.1 договору, сторони погодили, що споживач зобов`язується забезпечити своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 13.1 договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні.
Додатком № 3 до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 02-7335-ПУП від 02.11.2021 є Комерційна пропозиція № 1-УП, згідно якої ТОВ “ООЕК”, на виконання функції постачальника універсальних послуг, здійснює діяльність з постачання електричної енергії на території м. Одеси та Одеської області в межах території, на якій здійснюють діяльність з розподілу електричної енергії оператори системи розподілу (передачі) АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», АТ “Укрзалізниця”, ПрАТ НЕК“Укренерго” (далі - оператор) на підставі укладених з ними договорів електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Відповідно до п. 2 комерційної пропозиції, обсяги спожитої електричної енергії визначаються оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Для колективного побутового споживача розрахунковим вважається період з 01 числа розрахункового періоду до такого ж числа наступного місяця. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця.
Згідно п. 3 комерційної пропозиції, колективний побутовий споживач здійснює повну оплату вартості фактично спожитого обсягу електроенергії за розрахунковий період (місяць) на підставі рахунку постачальника, у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду, грошовими коштами на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Датою отримання платіжного документу (рахунку) вважається, зокрема, дата його вручення споживачу.
Відповідно до п. 4 комерційної пропозиції, оплата послуг з розподілу (передачі) електричної енергії мережами оператора системи: оплату за послуги з розподілу споживач здійснює через ТОВ “ООЕК” за тарифами, які встановлюються Регулятором відповідно до затвердженої ним Методики з наступним переведенням цієї оплати постачальником оператору.
Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31 грудня 2021 р., а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (п. 9 комерційної пропозиції).
На підтвердження обсягу споживання позивач надав довідку АТ «ДТЕК Одеські електромережі», складену на запит позивача № 590/02-02-325 від 29.04.2026. Довідка підписана кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи оператора системи розподілу 30.04.2026; успішність перевірки підпису та цілісність даних підтверджені окремим протоколом перевірки. За ЕІС-кодом точки комерційного обліку 62Z6468105216357 у довідці зазначено, що ОСББ «Клубний будинок «Пушкінський» спожило 14 354 кВт·год у лютому 2026 року та 13 485 кВт·год у березні 2026 року. Наведені дані повністю узгоджуються з рахунками, виставленими позивачем за ці місяці.
З матеріалів справи вбачається, що рахунок № 102-7335/2/1 за лютий 2026 року на суму 62 009,28 грн вручено відповідачу нарочно 09.03.2026, а рахунок № 102-7335/3/1 за березень 2026 року на суму 58 255,20 грн — 07.04.2026 також нарочно під підпис.
Сумарний обсяг електричної енергії, відображений у цих рахунках, становить 27 839 кВт·год, а загальна сума до сплати — 120 264,48 грн.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.
Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.
Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Приписами ч. 1-2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Згідно до п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. за №312 (далі ПРРЕЕ), на роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.
Відповідно до п.1.2.8. ПРРЕЕ постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії.
Як встановлено вище, правовідносини між ТОВ „Одеська обласна енергопостачальна компанія” та ОСББ «Клубний будинок «Пушкінський» виникли на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 02-7335-ПУП на умовах комерційної пропозиції №1-УП шляхом підписання заяви-приєднання від 02.11.2021.
Згідно п. 9 комерційної пропозиції №1-УП, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання до умов договору і укладається на строк до 31 грудня 2021 р., а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Доказів звернення сторін із заявами про припинення строку дії договору/перегляду умов або його розірвання матеріали справи не містять, а тому, з огляду на положення п. 9 комерційної пропозиції №1-УП, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про продовження строку дії договору до 31.12.2026, та в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України вказаний договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Пунктом 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, колегією суддів встановлено, що відповідачем у лютому та березні 2026 року було спожито 27 839 кВт/год електричної енергії на загальну суму 120 264,48 грн., на підставі чого ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" було виставлено ОСББ «Клубний будинок «Пушкінський» рахунки за спожиту електричну енергію, які отримані останнім нарочно, а саме: 09.03.2026 - №102-7335/2/1 (за лютий 2026) в сумі 62 009,28 грн; 07.04.2026 - №102-7335/3/1 (за березень 2026) в сумі 58 255,20 грн.
При цьому, на підтвердження обсягів споживання відповідачем електричної енергії позивачем також надано суду складену АТ "ДТЕК Одеські електромережі", як оператором системи розподілу, довідку про обсяги спожитої електричної енергії за розрахунковий період, а саме: лютий 2026 – 14 354 кВт, березень 2026 – 13 485 кВт.
Посилання апелянта на відсутність актів виконаних робіт не спростовує висновків суду першої інстанції. Предметом договору є не виконання робіт чи надання послуг, результат яких передається за двостороннім актом, а продаж і постачання електричної енергії через приєднану мережу. Для цих правовідносин договір, комерційна пропозиція та ПРРЕЕ встановлюють інший механізм підтвердження обсягу і розрахунків: дані комерційного обліку, платіжний документ постачальника та оплата у визначений строк. Умови договору не передбачають, що виникнення обов`язку зі сплати електричної енергії залежить від підписання сторонами акта виконаних робіт.
Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає вимоги до первинних документів для цілей бухгалтерського обліку, але не встановлює, що двосторонній акт виконаних робіт є єдиним можливим доказом поставки електричної енергії чи виключною підставою для виникнення договірного обов`язку з її оплати. У цій справі факт і обсяг постачання підтверджені сукупністю договору, заяви-приєднання, комерційної пропозиції, довідки оператора системи розподілу, протоколу перевірки кваліфікованого електронного підпису на довідці, рахунків та відміток про їх вручення відповідачу. Ці докази є взаємоузгодженими, а їх достовірність відповідач належними і допустимими доказами не спростував.
З урахуванням наведеного місцевий господарський суд правильно встановив факт постачання відповідачу 27 839 кВт·год електричної енергії у лютому та березні 2026 року.
Відповідно до п. 3 комерційної пропозиції №2-УП, датою отримання платіжного документу (рахунку) вважається, зокрема, дата його вручення споживачу.
З матеріалів справи вбачається, що рахунок № 102-7335/2/1 за лютий 2026 року на суму 62 009,28 грн вручено відповідачу нарочно 09.03.2026, а рахунок № 102-7335/3/1 за березень 2026 року на суму 58 255,20 грн — 07.04.2026.
Згідно п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.
Отже, враховуючи, положення п. 5.10 договору та п. 3 комерційної пропозиції №2-УП, суд зазначає, що строки оплати спожитої електричної енергії по спірним рахункам є такими, що настали.
Між тим, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач за спожиту електричну енергію у лютому та березні 2026 року в загальній сумі 120 264,48 грн. не розрахувався. Жодних доказів, які б підтверджували факт повної або часткової сплати спожитої відповідачем електричної енергії в спірний період в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 120 264,48 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію підлягають задоволенню.
Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Висновки апеляційного господарського суду.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.
Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Клубний будинок «Пушкінський» на рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 27.07.2026 по справі №916/2171/26 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.
Відповідно до ст. 287 ч. 3 ГПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню за винятком випадків, передбачених п.п. а), б), в), г) п. 2) ч. 3 ст. 287 цього Кодексу.
Постанову складено та підписано 30.10.2026 у зв`язку з перебуванням суддів зі складу колегії суддів Поліщук Л.В. та Таран С.В. у відпустці у період з 05.10.2026 по 16.10.2026, тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. у період з 19.10.2026 по 28.10.2026 та перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці 29.10.2026.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран
Оригінал: reyestr.court.gov.ua