Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №916/4118/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/4118/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Шаповал А.В.

за участю представників сторін у справі:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» – адвокат Жосан Т.Ю.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» – Мацієвський О.М.

Від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» – адвокат Албул В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал»

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026, суддя суду першої інстанції Невінгловська Ю.М., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 21.05.2026

та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026, суддя суду першої інстанції Невінгловська Ю.М., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 22.05.2026

по справі №916/4118/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал»

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача –

1) Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс.Плюс»

про стягнення 343 679,01 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» 420359,20 грн заборгованості за спожиту електричну енергію та 3319,81 грн 3% річних.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 02-39943, до якого відповідач приєднався шляхом підписання заяви-приєднання від 30.04.2025, в частині оплати електричної енергії, спожитої у квітні-червні 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 закрито провадження у справі в частині стягнення 80 000,00 грн основного боргу у зв`язку зі сплатою цієї суми відповідачем.

Короткий зміст оскаржуваних рішень суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КК Професіонал» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ООЕК» заборгованість у розмірі 340 359,20 грн, 3 % річних у розмірі 3271,77 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 4123,57 грн, у решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов в частині стягнення основного боргу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача наявна заборгованість з оплати вартості поставленої ТОВ «ООЕК» електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-39943-ПУП від 30.04.2025, за період квітень 2025 – червень 2025 на загальну суму 340 359,20 грн (з урахуванням здійсненої часткової оплати в розмірі 80 000,00 грн).

Частково задовольняючи позов про стягнення 3% річних, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вірно визначив період нарахування відсотків річних за червень 2025 року.

12.05.2026 до Господарського суду Одеської області від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшла заява (вх.№2-926/26 від 12.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4118/25. В даній заяві АТ «ДТЕК Одеські електромережі» просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 заяву АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (вх.№2-926/26 від 12.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4118/25 – задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн; у решті задоволення заяви відмовлено.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25.

Апелянт зазначив, що у даній справі розрахунок обсягу спожитої електричної енергії Відповідачем є найвагомішим доказом, який мало надати АТ «ДТЕК Одеські електромережі», але замість того воно подало нічим не мотивоване заперечення, вказавши на відсутність, на думку АТ «ДТЕК Одеські електромережі», підстав для врахування об`єктивної обставини – технологічних витрат електроенергії в мережах Відповідача на доставлення обсягів стороннім споживачам електроенергії (понад 500 фізичних та юридичних осіб). Проте, технологічні витрати складають близько 15 % спожитих сторонніми споживачами обсягів, що становить близько 40 % обсягів, які нібито спожив Відповідач та сплату за які вимагає Позивач.

Апелянт вказує, що він звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» – про спонукання до виконання умов договору, а саме: зобов`язати АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як постачальника послуги комерційного обліку спожитої електроенергії, виконати Договір № 571000039943 від 31 березня 2025 року «Про надання послуг з розподілу електричної енергії», укладений між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал», в частині врахування технологічних витрат електричної енергії, яка передається через обладнання та мережі, які перебувають у відповідальності ТОВ «КК Професіонал».

Апелянт зазначив, що без коригування обсягів спожитої електроенергії на об`єктивно існуючу величину технологічних витрат на доставлення електроенергії стороннім споживачам – неможливо встановити вірність розрахунків Позивача щодо суми заборгованості Відповідача у справі № 916/4118/25.

На думку апелянта, оскільки АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відмовилося робити перерахунки обсягів спожитої Відповідачем електроенергії, а ТОВ «КК Професіонал» подало позов до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з вимогою про виконання договору в частині врахування технологічних витрат, то суд повинен був у даній справі № 916/4118/25 повернутися до стадії підготовчого провадження та зупинити розгляд справи до вирішення справи № 916/1516/26

Апелянт зазначив, що він подав клопотання у даній справі № 916/4118/25 про зупинення розгляду до вирішення справи № 916/1516/26. Однак, Господарський суд Одеської області припустив надмірний формалізм та не зупинив розгляд справи.

Крім того, апелянт вказав, що враховуючи бездіяльність АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та свідому протидію його представника законним вимогам ТОВ «КК Професіонал» щодо врахування технологічних витрат, додаткове рішення суду від 22 травня 2026 року у справі № 916/4118/25, яким стягнуто на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн є незаконним.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати повністю рішення Господарського суду Одеської області від 11 травня 2026 року у справі № 916/4118/25, ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог та скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22 травня 2026 року у справі № 916/4118/25 та відмовити у задоволенні клопотання представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25.

Позивач вказав, що АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як ППКО, отримує від споживача або самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, що спожита споживачем та надає цю інформацію постачальнику електроенергії для підтвердження того, скільки постачальник продав (поставив) електричної енергії споживачу в розрахунковому місяці. Та вподальшому, саме на підставі отриманої інформації про обсяги спожитої електричної енергії від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», постачальник електричної енергії розраховує її вартість виходячи з умов договорів, до яких приєднався споживач, та виставляє споживачу рахунки на оплату. Іншого способу визначення обсягів спожитої електричної енергії споживачем та виставлення на основі цих даних рахунків.

Позивач зазначив, що AT «ДТЕК Одеські електромережі» підтвердив факт споживання електричної енергії Відповідачем у спірний період відповідною довідкою про обсяги споживання електричної енергії, яка була подана ТОВ «ООЕК» до суду разом з позовною заявою. Наведене вище спростовує доводи Апелянта щодо заперечення факту постачання електричної енергії ТОВ «ООЕК» на об`єкти споживача ТОВ «КК Професіонал», крім того жодних належних та допустимих доказів на спростування інформації, викладеної в довідці ОСР щодо обсягу споживання об`єктами Відповідача у спірний період, Відповідачем до суду не надано.

Позивач вважає, що доводи Апелянта щодо невірності визначення ТОВ «ООЕК» обсягів спожитої електричної енергії та відсутності в матеріалах справи доказів, які б підтвердили споживання саме ТОВ «КК Професіонал», як Споживачем за договором, визначеного обсягу електроенергії, є безпідставними, недоведеними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що в повній мірі враховано судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення.

Позивач також зазначив, що неможливо однозначно стверджувати, що період виникнення заборгованості ТОВ «КК Професіонал» перед ТОВ «ООЕК» (квітень- червень 2025 року), яка є предметом розгляду у справі № 916/4118/25, співпадає з періодом, який є предметом позову ТОВ «КК Професіонал» до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» по справі № 916/1516/26.

На думку позивача, сама наявність господарської справи №916/1516/26 не є підставою, за якою провадження в справі № 916/4118/25 підлягає обов`язковому зупиненню, оскільки докази, які містяться в справі №916/4118/25 дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Керуючись викладеним вище, позивач просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі № 916/4118/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/4118/25 залишити без змін.

Короткий зміст письмових пояснень Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі».

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25.

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» вказало, що надало до суду першої інстанції виписку з особового рахунка ТОВ «КК Професіонал» на підтвердження обсягів, переданих постачальнику ТОВ «ООЕК» за спірний період. Обсяг спожитої виключно Відповідачем електричної енергії за лічильником становить: 107616-14223,660-74060,00=19332,340 кВт/год. Втрати за вищевказані періоди Відповідачу не нараховувались та не виставлялись.

На переконання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» позовні вимоги ТОВ «ООЕК» є правомірними, рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 є законним та обґрунтованим, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Третя особа вважає, що оскаржуване додаткове рішення ГСОО є також правомірним, оскільки з боку третьої особи до суду було надано усі належні та допустимі докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.

Керуючись викладеним вище, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «КК Професіонал».

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/4118/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Богатиря К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/4118/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/4118/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/4118/25.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у сумі 6 186,22 грн – протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої були долучені докази сплати судового збору у сумі 6 186,22 грн. Таким чином, недоліки апеляційної скарги було усунуто у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/4118/25; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 27.07.2026; призначено справу №916/4118/25 до розгляду на 03.09.2026 о 10:30; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/4118/25.

Судове засідання по справі №916/4118/25, призначене на 03.09.2026, не відбулося у зв`язку з оголошенням на території міста Одеса повітряної тривоги.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026 вирішено розглянути справу №916/4118/25 у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; призначено справу №916/4118/25 до розгляду на 01.10.2026 о 11:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

01.10.2026 у судовому засіданні взяли участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» – адвокат Жосан Т.Ю., представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» – Мацієвський О.М. та представник Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» – адвокат Албул В.С.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.09.2026, якою призначено справу №916/4118/25 до розгляду на 01.10.2026 о 11:00, була отримана в електронному кабінеті Селекційно-генетичним інститутом – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення – 03.09.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп.Комсервіс.Плюс» – 03.09.2026.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 01.10.2026, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 по суті, незважаючи на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у даному випадку не повинна перешкоджати здійсненню правосуддя.

Щодо клопотання апелянта про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне.

02.09.2026 було подано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 916/1516/26.

Клопотання обґрунтовано тим, що у даній справі № 916/4118/25 без коригування обсягів спожитої електроенергії на об`єктивно існуючу величину технологічних витрат на доставлення електроенергії стороннім споживачам – неможливо встановити вірність розрахунків Позивача щодо суми заборгованості Відповідача.

У додаткових поясненнях від 30.09.2026 апелянт зазначив, що позивач заперечив проти зупинення провадження, посилаючись на незалучення його до участі у справі № 916/1516/26. У зв`язку з цим 21.09.2026 апелянт подав у справі № 916/1516/26 клопотання про залучення позивача як третьої особи на стороні відповідача. За твердженням апелянта, це клопотання не було розглянуто 21.09.2026 через повітряну тривогу, а наступне судове засідання у справі № 916/1516/26 призначено на 12.10.2026.

Водночас, у справі №916/1516/26 предметом позову є зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські електромережі», як постачальника послуги комерційного обліку спожитої електроенергії, виконати договір № 571000039943 від 31.03.2025 про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладений між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ТОВ «Керуюча компанія Професіонал», в частині врахування технологічних витрат електричної енергії, яка передається через обладнання та мережі, які перебувають у відповідальності ТОВ «КК Професіонал».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Водночас суд не може посилатися на таку об`єктивну неможливість, якщо зібрані докази дають змогу встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 зазначив, що сам факт пов`язаності двох справ не свідчить про неможливість розгляду та ухвалення рішення у справі. Під об`єктивною неможливістю слід розуміти відсутність у суду можливості самостійно встановити обставини, які мають бути встановлені в іншій справі.

Предметом розгляду у цій справі є вимоги про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, тоді як у справі № 916/1516/26 вирішується самостійний спір щодо виконання умов договору розподілу електричної енергії. Саме по собі існування такого спору не позбавляє суд апеляційної інстанції можливості оцінити наявні у справі докази, доводи апеляційної скарги та заперечення її учасників щодо обсягу й вартості поставленої електричної енергії.

Апелянт не навів обставин, які б свідчили про неможливість самостійного встановлення судом фактів, що входять до предмета доказування у цій справі, а також не довів, що вирішення спору у справі № 916/1516/26 має преюдиціальне значення для вирішення апеляційної скарги.

Крім того, у разі задоволення позову у справі № 916/1516/26 та встановлення в ній істотних обставин, які існували на час розгляду цієї справи, не були встановлені судом і не були та не могли бути відомі заявникові, учасник справи не позбавлений права ініціювати перегляд судового рішення у справі № 916/4118/25 за нововиявленими обставинами у порядку та за умов, визначених статтею 320 Господарського процесуального кодексу України. Сам по собі результат розгляду іншої справи не є нововиявленою обставиною, однак встановлені в ній фактичні обставини можуть бути підставою такого перегляду за наявності передбачених законом умов.

Крім того, навіть у випадку залучення позивача до участі у справі № 916/1516/26, розгляд даної справи жодним чином не перешкоджає розгляду справи №916/4118/25.

Отже, розгляд справи № 916/1516/26 не створює об`єктивної неможливості розгляду цієї справи, у зв`язку з чим у задоволенні клопотання про зупинення апеляційного провадження слід відмовити.

Щодо клопотання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про поновлення строку на подання доказів та їх долучення до матеріалів справи, колегія суддів зазначає наступне.

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернулося до суду з клопотанням про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи актів про недопуск від 04.12.2025 № 0006581, № 0006582, № 0006583 та актів-вимог від 04.12.2025 № 6021503, № 6021504, № 6021505, посилаючись на те, що необхідність подання цих доказів виникла після наведення апелянтом в апеляційній скарзі доводів про неврахування технологічних втрат.

За змістом частин першої, третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами, проте докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках. Учасник справи має довести неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно від нього не залежали.

У постанові Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 909/965/16 сформульовано висновок, за яким єдиним винятковим випадком для прийняття судом апеляційної інстанції доказів із порушенням установленого процесуальним законом порядку є наявність об`єктивних обставин, які унеможливлювали своєчасне вчинення відповідної процесуальної дії, а тягар доведення таких обставин покладається на учасника справи.

Подані АТ «ДТЕК Одеські електромережі» документи складені 04.12.2025, тобто існували під час розгляду справи судом першої інстанції та задовго до ухвалення оскаржуваного рішення. При цьому питання врахування технологічних витрат електричної енергії було порушене відповідачем ще під час розгляду справи в суді першої інстанції, що, зокрема, стало підставою для залучення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до участі у справі.

Посилання заявника на те, що необхідність подання цих доказів виникла у зв`язку з доводами апеляційної скарги, не підтверджує існування об`єктивних причин, які унеможливлювали їх подання суду першої інстанції. Таке обґрунтування не свідчить про винятковість випадку в розумінні частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

Поновлення процесуального строку саме по собі не усуває встановленого частиною третьою статті 269 Господарського процесуального кодексу України обмеження щодо прийняття нових доказів у суді апеляційної інстанції. Оскільки АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не довело наявності виключних обставин та причин, що об`єктивно не залежали від нього, підстав для поновлення строку та прийняття поданих доказів немає.

З огляду на викладене, у задоволенні клопотання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про поновлення строку на подання доказів та їх долучення до матеріалів справи слід відмовити, а зазначені документи не приймаються судом апеляційної інстанції та не враховуються під час вирішення спору.

Фактичні обставини, встановлені судом.

30.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «КК Професіонал», як Споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-39943-ПУП.

Даний Договір укладено шляхом подання Споживачем Заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.04.2025, яка є Додатком №1. Даною заявою визначено точки комерційного обліку з ЕІС- кодами - 62Z730158140881В, 62Z884202604757L.

Згідно з п.1.1 Договору, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (далі - Споживач) постачальником універсальних послуг (далі Постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 647 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання яка є додатком 1 до цього Договору.

Укладення цього Договору можливе шляхом підписання заяви-приєднання, оплати виставленого рахунка, за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково, через особистий кабінет в електронному цифровому вигляді (в установленому законодавством порядку).

Відповідно до п. 2.1. Договору, за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п.3.1. Договору, початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору.

За умовами п.5.1. Договору, Споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього Договору.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника.

Згідно з п.5.3. Договору, ціна електричної енергію визначається Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Відповідно до п. 5.8. Договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.9. Договору, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника (далі - спецрахунок). При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений чинним законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюються Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.

За пунктом 5.10 Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Відповідно до п. 5.11 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення Споживачем строків оплати, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до п.6.2. Договору, Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Пунктом 9.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п.13.1. Договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні.

Додатком №3 до Договору сторонами погоджено Комерційну пропозицію №1/1-УП (для колективних побутових споживачів та споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів) (далі Комерційна пропозиція).

Відповідно до п.1 Комерційної пропозиції, постачання електричної енергії здійснюється з 01.06.2024 за фіксованими цінами на електричну енергію для побутових споживачів, встановленими на підставі нормативно- правових актів, зокрема, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 №483 Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (зі змінами) Додаток №3 до Положення). На момент публікації цієї Комерційної пропозиції ціна становить:

Споживач - Індивідуальні та колективні побутові споживачі, які проживають у житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах), обладнаних в установленому порядку електроопалювальними установками- фіксована ціна на електричну енергію в гривнях за 1 кВт/год:

- без податку на додану вартість - 2,2;

- податок на додану вартість - 0,44;

- з податком на додану вартість - 2,64.

Згідно з п.2 Комерційної пропозиції, обсяги спожитої електричної енергії визначаються Оператором за розрахунковий період, який становить один календарний місяць. Розрахунковий період прирівнюється до календарного місяця. При наявності розбіжностей в частині визначення обсягу спожитої електричної енергії вони підлягають врегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина обсягу спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних Оператора.

Відповідно до п.3 Комерційної пропозиції, Споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. Споживач має право здійснювати попередню сплату.

Не отримання Споживачем рахунку не звільняє його від обов`язку сплати за фактично спожиту електричну енергію, Споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним пунктом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим Споживачем.

Згідно з п.8 Комерційної пропозиції, Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг набирає чинності з дати оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-якого обсягу електричної енергії або підписання Споживачем заяви-приєднання до умов договору/або з дати, зазначеної як початок постачання в заяві-приєднання (за умови відсутності заперечень з боку Постачальника), і укладається на строк до кінця календарного року, в якому договір було укладено, а в частині розрахунків договір діє до повного їх виконання. Договір вважається продовженім на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, але в ніякому разі не більше ніж на термін дії Договору споживача про надання послуг розподілу (передачі) електричної енергії.

В частині початку постачання електричної енергії, для нових Споживачів, Договір починає діяти з дати внесення Споживача адміністратором комерційного обліку до реєстру споживачів Постачальника.

Строк дії Договору на умовах цієї комерційної пропозиції може бути обмежений/змінений положеннями діючого законодавства.

Договір може бути розірвано за ініціативою будь-якої зі Сторін у порядку, визначеному законодавством України та цим Договором, але в будь-якому випадку Договір діє до повної оплати заборгованості по Договору.

Постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку достроково у разі виявлення факту невідповідності споживача критеріям, встановленим цією комерційною пропозицією, повідомивши Споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дати розірвання Договору або у випадку внесення змін до діючого законодавства, які виключають можливість подальшого здійснення постачання Споживачу на умовах цієї комерційної пропозиції чи Договору.

Також у матеріалах справи наявна Довідка АТ «ДТЕК Одеські електромережі», який є оператором системи розподілу, якою було надано ТОВ «ООЕК» інформацію, щодо споживання ТОВ «КК Професіонал», згідно якої за період квітень – червень 2025 було спожито за точками комерційного обліку ЕІС-коди 62Z730158140881В, 62Z884202604757L:

- квітень 2025 року – 58 031 кВт/год;

- травень 2025 року – 24 572 кВт/год;

- червень 2025 року – 19 332 кВт/год.

Також ТОВ «ООЕК» було складено рахунки на оплату за спожиту електричну енергію, а саме:

- рахунок №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025, період споживання квітень 2025 року, за який було спожито 58 031 кВт/год на загальну суму 250 693,92 грн, в т.ч. ПДВ 41 782,32 грн;

- рахунок №02-39943-ПУП/1 від 05.06.2025, період споживання травень 2025 року, за який було спожито 24 572 кВт/год на загальну суму 106 151,04 грн, в т.ч. ПДВ 17 691,84 грн;

- рахунок №02-39943-ПУП/1 від 07.07.2025, період споживання червень 2025 року, за який було спожито 19 332 кВт/год на загальну суму 83 514,24 грн, в т.ч. ПДВ 13 919,04 грн.

Рахунки №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025 та №02-39943-ПУП/1 від 05.06.2025 були направлені ТОВ «ООЕК» на адресу ТОВ «КК Професіонал» разом із листом №590/02-01-2108 від 16.06.2025, номер трекінгу поштового відправлення 0601159194004, яке було вручено одержувачу 19.06.2025.

Рахунок №02-39943-ПУП/1 від 07.07.2025 було направлено ТОВ «ООЕК» на адресу ТОВ «КК Професіонал» разом із листом №590/02-01-2154 від 12.08.2025, номер трекінгу поштового відправлення 0601180476303, яке було вручено одержувачу 18.08.2025.

Також із наявної у матеріалах справи виписки з банківського рахунку ТОВ «ООЕК» вбачається, що 21.08.2025 ТОВ «КК Професіонал» здійснило сплату грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн, призначення платежу – за спожиту електричну енергію згідно рахунку №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025 част. опл. у сумі 16 666,67 грн, ПДВ 20 % 3333,33 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по споживачу ТОВ «КК Професіонал» позивачем було нараховано:

- за квітень 2025 року на суму боргу 230 693,92 грн (з урахуванням часткової оплати 20 000,00 грн) за період прострочення з 27.06.2025 по 08.10.2025 нараховано 3 % річних у сумі 20 62,37 грн;

- за травень 2025 року на суму боргу 106 151,04 грн, за період прострочення з 27.06.2025 по 08.10.2025 нараховано 3 % річних у сумі 907,37 грн;

- за червень 2025 року на суму боргу 83 514,24 грн за період прострочення з 19.08.2025 по 08.10.2025 нараховано 3 % річних у сумі 20 62,37 грн.

Таким чином позивачем заявлено до стягнення заборгованість з оплати вартості спожитої електричної енергії за період квітень – червень 2025 у розмірі 420 359,20 грн, а також нараховані 3 % річних у розмірі 3 319,81 грн.

Із наявних у матеріалах справи копій виписок з банківського рахунку позивача, вбачається що після відкриття провадження у даній справі, ТОВ «Керуюча компанія Професіонал» на користь ТОВ «ООЕК» здійснило часткове погашення суми основного боргу, а саме:

- 17.02.2026 на суму 20 000,00 грн, призначення платежу – за спожиту електричну енергію згідно рахунку №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025 част.опл. у сумі 16 666,67 грн. ПДВ – 20% 3333,33 грн;

- 06.03.2026 на суму 20 000,00 грн, призначення платежу – за спожиту електричну енергію згідно рахунку №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025 част.опл. у сумі 16 666,67 грн. ПДВ – 20% 3333,33 грн;

- 09.04.2026 на суму 20 000,00 грн, призначення платежу – за спожиту електричну енергію згідно рахунку №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025 част.опл. у сумі 16 666,67 грн. ПДВ – 20% 3333,33 грн;

- 08.05.2026 на суму 20 000,00 грн, призначення платежу – за спожиту електричну енергію згідно рахунку №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025 част.опл. у сумі 16 666,67 грн. ПДВ – 20% 3333,33 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 було задоволено клопотання позивача про закриття провадження у справі та закрито провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 80 000,00 грн.

Таким чином станом на момент ухвалення рішення до стягнення позивачем заявлялося 340 359,20 грн основного боргу та 3 % річних у розмірі 3 319,81 грн.

Крім того у матеріалах справи наявна копія Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №571000039943 від 31.03.2025, укладеного з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» шляхом подання ТОВ «КК Професіонал» заяви-приєднання до умов даного Договору від 01.03.2025, щодо надання послуг з розподілу електричної енергії за точками розподілу з ЕІС-кодами - 62Z730158140881В, 62Z884202604757L.

Повідомленням №11230/19 від 31.03.2025 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» повідомило ТОВ «КК Професіонал» про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та укладення Додатків (непублічних).

Також додатком 8 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №571000039943 від 31.03.2025, сторони визначили порядок розрахунку втрат електроенергії в мережі споживача.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції не підлягають скасуванню, виходячи з таких підстав.

1). Щодо перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/4118/25, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захисту цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

З огляду на характер спірних правовідносин, предметом доказування у цій справі є наявність договору між сторонами, факт та обсяг споживання відповідачем електричної енергії, її вартість, настання строку оплати, факт прострочення та розмір заборгованості. Саме в межах цих обставин колегія суддів перевіряє доводи апеляційної скарги.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Колегією суддів встановлено, що 30.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія», як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «КК Професіонал», як Споживачем, шляхом подання Споживачем Заяви-приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 30.04.2025, було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-39943-ПУП.

Додатком №3 до Договору сторонами погоджено Комерційну пропозицію №1/1-УП (для колективних побутових споживачів та споживачів, які мають право на отримання електричної енергії за тарифами для побутових споживачів) (далі Комерційна пропозиція).

Згідно з ч.ч.1,2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із приписами ч.1 ст.526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 п.5.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі – Правила), електропостачальник має право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Згідно з п. 2 п. 5.5.5 Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями п. 4.21 Правил визначено, що сплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Так умовами укладеного Договору (п. 5.10) визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Пунктом 3 Комерційної пропозиції визначено, що Споживач здійснює оплату за спожиту електроенергію протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника.

Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, виставлені рахунки на оплату за спожиту електричну енергію за квітень 2025 року (рахунок №02-39943-ПУП/1 від 08.05.2025) та за травень (рахунок №02-39943-ПУП/1 від 05.06.2025) було отримано відповідачем 19.06.2025.

Рахунок на оплату за спожиту електричну енергію за червень 2025 року (рахунок №02-39943-ПУП/1 від 07.07.2025) отримано відповідачем 18.08.2025.

Таким чином відповідно до умов укладеного Договору та Комерційної пропозиції на умовах якої ТОВ «КК Професіонал» приєднався до публічного договору, кінцевим терміном оплати вартості електроенергії спожитої у квітні 2025 року в сумі 250 693,92 грн та травні 2025 року в сумі 106 151,04 грн, є 5-ий робочий день з дня отримання рахунку, а саме 26.06.2025. Кінцевим терміном оплати вартості електроенергії, спожитої у червні 2025 в сумі 83 514,24 грн. є 25.08.2025.

Водночас матеріали справи не містять доказів проведення відповідних розрахунків відповідачем у терміни, які були визначені та узгоджені сторонами.

Щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії за спірний період, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.4.12. розділу ІV Правил, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п.1.2.1 Правил, на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

За змістом п.2.1.5 Правил, договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Відповідно до п.2.1.3 Правил, ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи.

За пп. 6.1 та пп. 6.8 п. 6 розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку, що затверджений постановою НКРЕКП №311 від 14.03.2018 (далі – Кодекс), зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 3.2 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №571000039943 від 31.03.2025, за підсумками розрахункового місяця Постачальник послуг комерційного обліку (Оператор системи розподілу) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку Споживачу не залежно від того, хто є власником комерційного засобу (засобів) обліку, та в установленому порядку передає ці дані Адміністратору комерційного обліку для можливості їх використання суб`єктами ринку електричної енергії, у тому числі Електропостачальником Споживача.

Дані комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються Оператором системи розподілу в особистому кабінеті Споживача (за умови його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим Договором, у тому числі якщо оплату за цим Договором забезпечує електропостачальник Споживача.

Так з матеріалів справи встановлено, що до точки розподілу ЕІС-код 62Z884202604757L, підключено низку субспоживачів – юридичних осіб, та послідовно підключена низка побутових споживачів, у зв`язку з чим обсяги спожитої ТОВ «КК Професіонал» електричної енергії визначені третьою особою на стороні позивача, враховуючи обсяги спожитої електричної енергії даними субспоживачами. А саме з метою коректного обліку спожитої виключно ТОВ «КК Професіонал» електричної енергії, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щомісяця віднімало від загального обсягу спожитої електричної енергії, облікованої за точкою розподілу ЕІС-код 62Z884202604757L, обсяги спожиті «субспоживачами» ТОВ «КК Професіонал».

Щодо посилань апелянта на те, що при передачі електричної енергії субспоживачам, відповідачем були понесені технологічні втрати електричної енергії, які не були враховані АТ «ДТЕК Одеські електромережі» при визначенні обсягів спожитої електричної енергії саме ТОВ «КК Професіонал», колегія суддів зазначає наступне.

Додатком 8 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 571000039943 від 31.03.2025, укладеного між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ТОВ «КК Професіонал», сторони погодили порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережі споживача. Такий розрахунок має здійснюватися відповідно до Методичних рекомендацій визначення технологічних витрат електричної енергії в трансформаторах і лініях електропередавання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.06.2013 № 399.

За пунктом 1.1 зазначених Методичних рекомендацій вони застосовуються, зокрема, для визначення технологічних витрат електричної енергії в елементах електричних мереж споживачів під час розрахунків обсягів споживання, коли розташування точок вимірювання електричної енергії не збігається з межею балансової належності елементів електричної мережі.

Отже, посилання на наявність технологічних втрат саме по собі не є доказом їх конкретного обсягу за спірні розрахункові періоди. Для спростування даних комерційного обліку відповідач мав надати належний і перевірюваний розрахунок таких втрат за квітень—червень 2025 року, виконаний із застосуванням погодженого сторонами порядку та з посиланням на вихідні технічні дані.

Проте апелянт не подав ані окремого розрахунку технологічних втрат за квітень—червень 2025 року, ані технічної документації чи інших вихідних даних, які давали б можливість перевірити такий розрахунок. Посилання на орієнтовний відсоток втрат не підтверджує неправильності обсягів електричної енергії, визначених для відповідача. Водночас із наданих АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відомостей вбачається, що при визначенні обсягу споживання відповідача були враховані обсяги електричної енергії, спожитої субспоживачами, а технологічні втрати відповідачу не нараховувалися та не виставлялися.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тому посилання апелянта на орієнтовний відсоток технологічних втрат без щомісячного розрахунку, вихідних технічних даних і документів, що дають змогу перевірити такий розрахунок, не підтверджує ані розмір цих втрат, ані неправильність даних комерційного обліку.

За таких обставин дані щодо споживання електричної енергії, надані АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як оператором системи розподілу та постачальником послуг комерційного обліку, а також відомості, відображені у рахунках ТОВ «ООЕК» як постачальника електричної енергії, є належними та допустимими доказами обсягу споживання і вартості поставленої електричної енергії.

Наявність окремого спору між апелянтом та оператором системи розподілу щодо виконання договору розподілу не замінює належного доказування у цій справі та не спростовує даних комерційного обліку, на підставі яких позивач виставив рахунки. Відтак постачання позивачем відповідачу електричної енергії та її прийняття відповідачем є підставою виникнення у відповідача обов`язку оплатити фактично спожиту електричну енергію відповідно до умов договору та виставлених рахунків, отримання яких підтверджене матеріалами справи.

Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у відповідача заборгованості з оплати вартості поставленої ТОВ «ООЕК» електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-39943-ПУП від 30.04.2025, за період квітень 2025 – червень 2025 на загальну суму 340 359,20 грн (з урахуванням здійсненої часткової оплати в розмірі 80 000,00 грн).

Згідно з приписами частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було встановлено вище, кінцевим терміном оплати вартості електроенергії спожитої у квітні 2025 року в сумі 250 693,92 грн та травні 2025 року в сумі 106 151,04 грн, є 5-ий робочий день з дня отримання рахунку, а саме 26.06.2025. Кінцевим терміном оплати вартості електроенергії спожитої у червні 2025 в сумі 83 514,24 грн - 25.08.2025.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3 % річних, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідні нарахування на суму боргу за квітень – травень 2025, були здійснені починаючи з наступного дня після спливу 5-ти робочих днів з дня отримання рахунку, натомість на суму боргу за червень 2025, позивач почав нараховувати 3 % річних з дня, наступного після отримання рахунку. Водночас у відповідності до п.3 Комерційної пропозиції, такі нарахування повинні здійснюватися з дня, наступного після спливу 5-ти робочих днів з дня отримання рахунку, тобто з 26.08.2025.

Таким чином, 3 % річних за прострочення виконання зобов`язання з оплати спожитої у червні 2025 року електричної енергії на суму 83 514,24 грн має бути нараховано за період з 26.08.2025 по 08.10.2025.

Перевіривши наведений судом першої інстанції розрахунок 3 % річних, колегія суддів вважає його обґрунтованим та арифметично вірним. Таким чином, належним розміром 3 % річних, які можуть бути стягнуті у даному випадку, є 3 271,77 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «ООЕК» про стягнення з ТОВ «КК Професіонал» основного боргу з оплати вартості спожитої за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №02-39943-ПУП від 30.04.2025, за період квітень 2025 – червень 2025 у розмірі 340 359,20 грн є обґрунтованими, такими що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, проте в частині стягнення 3 % річних позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в межах суми 3271,77 грн.

2). Щодо перегляду додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 у справі № 916/4118/25 колегія суддів зазначає таке.

12.05.2026 до Господарського суду Одеської області від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» надійшла заява (вх.№2-926/26 від 12.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі №916/4118/25. В даній заяві АТ «ДТЕК Одеські електромережі» просило стягнути з ТОВ «КК Професіонал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, наведені процесуальні норми вказують на те, що обов`язку суду щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу передує подання стороною відповідної заяви.

Водночас, докази на підтвердження розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу можуть бути подані у такому порядку: 1) докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі; 2) або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву.

При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі № 921/221/21, від 31.05.2022 у справі № 917/304/21). Вказана позиція застосована також у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Положення ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що під час ухвалення господарським судом рішення по даній справі питання стосовно розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалося, при цьому в письмових поясненнях по справі, третя особа навела попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу та вказала, що докази понесення таких витрат будуть подані в порядку ст. 129 ГПК України.

Таким чином, АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заявило про намір подати докази понесення судових витрат у встановленому законом порядку, що свідчить про дотримання вимог, встановлених у ч. 8 ст. 129 ГПК.

При цьому, як вбачається з Витягу з реєстру заяв, надісланих засобами ЄС з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», третя особа - АТ «ДТЕК Одеські електромережі» звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про ухвалення додаткового рішення 12.05.2026, тобто в межах п`ятиденного строку, передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

З огляду на викладене вище наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу.

В ч.ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Із наявних у матеріалах справи документів встановлено, що 30.12.2025 між Адвокатським об`єднанням «Перший радник» та Акціонерним товариством «ДТЕК Одеські електромережі» укладено договір про надання правової допомоги № 621-ОЕМ-РП (далі – Договір), за яким клієнт доручив Адвокатському об`єднанню надати професійну правничу допомогу, а порядок і строки її оплати визначені Договором.

Для цілей цього договору видами правової допомоги, що може надаватись виконавцем є, зокрема, але не виключно: надання консультацій і роз`яснень клієнту з правових питань; юридичний аналіз та розробка загальної стратегії по справі; вивчення матеріалів справи; підготовка та подання письмових пояснень по справі; проведення аналізу судової практики; підготовка до судового розгляду справи; участь у судових засіданнях; ознайомлення з матеріалами судової справи за поданим позовом; підготовка та подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат по справі, клопотання про залучення доказів понесених судових витрат; виконання інших дій, що випливають зі змісту договору (пункт 1.2 Договору).

У пункті 1.4 Договору, сторони узгодили, що зміст, обсяг, вартість правничої допомоги, розмір додаткових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, номер судової справи, в межах якої надається правова допомога, та судова інстанція відображається сторонами в звітах про надання правничої допомоги

Відповідно до пункту 1.5 Договору, документом, що підтверджує наявність у виконавця повноважень на представництво клієнта в ході розгляду справи, є довіреність від імені клієнта або ордер, оформлений відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Договору, звіт складається та підписується Адвокатським об`єднанням за результатом надання правничої допомоги, але в будь-якому випадку не пізніше першого числа місяця, що слідує за місяцем, в якому було надано правничу допомогу та/або припинено її надання та/або змінено умови надання правничої допомоги. Звіт має містити детальний опис наданої правничої допомоги та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги, враховуючи складність справи, час, витрачений Адвокатським об`єднанням на надання правничої допомоги, вартість наданої правничої допомоги.

Звіт про надання правничої допомоги може бути оформлений сторонами у вигляді електронного документу з обов`язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) повноважного представника сторони (пункт 3.6 Договору).

Положеннями п. 4.1 Договору погоджено, що розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта, визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 4.2 Договору, загальна вартість правничої допомоги за цим договором складається із вартості наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та орієнтовно не повинна перевищувати 2 500 000,00 грн, крім того ПДВ 20% 500 000,00 грн

Пунктом 4.4 Договору визначено, що оплата наданої правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) Адвокатським об`єднанням за відповідним дорученням клієнта протягом 30 календарних днів з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах стягнутої на користь клієнта суми.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31 грудня 2026 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 Договору).

05.01.2026 між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» укладено Додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони домовилися доповнити розділ 4 договору пунктами наступного змісту:

« 4.5. Після набрання судовим рішенням або додатковим рішенням законної сили про присудження судових витрат на професійну правничу допомогу сторонами протягом 15 (п`ятнадцяти) робочих днів оформлюється акт наданих послуг, що є підтвердженням надання правничої допомоги за цим договором та підставою для здійснення остаточних розрахунків за надану правничу допомогу в сумі, зазначеній в акті наданих послуг.

4.6. Фактична вартість правничої допомоги за відповідною справою дорівнює затвердженій рішенням/додатковим рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції сумі стягнення витрат на правничу допомогу.

4.7. У випадку зменшення або збільшення рішенням/додатковим рішенням суду першої, апеляційної або касаційної інстанції суми щодо стягнення витрат на правничу допомогу по відношенню до звіту, наданого Адвокатським об`єднанням клієнту по відповідній справі та підписаного сторонами, такий звіт не потребує корегувань, остаточна вартість правничої допомоги зазначається сторонами в актах наданих послуг.

4.8. До порядку підписання акту наданих послуг застосовуються вимоги щодо підписання документів за допомогою КЕП, передбачені пунктами 3.5.-3.16 договору.»

Так, вказана Додаткова угода №1 до Договору підписана кваліфікованими електронними підписами уповноважених осіб сторін.

12.05.2026 між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перший радник» підписано звіт про надання правничої допомоги №53-ОЕМ за Договором, відповідно до якого на виконання договорів про надання правничої допомоги Адвокатським об`єднанням «Перший радник» надано правничу допомогу Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі» у справі №916/4118/25 в Господарському суді Одеської області, а саме:

- збір доказів, їх юридичний аналіз та розробка загальної стратегії захисту інтересів клієнта у суді - 4 години;

- проведення аналізу судової практики у подібних спорах - 3 години;

- підготовка та подання до суду письмових пояснень по справі – 2 години;

- участь у судових засіданнях - 3 години.

Також сторонами погоджено, що загальний розмір винагороди адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 10 000,00 грн, що разом з ПДВ 20% - 2 000,00 грн, становить 12 000,00 грн.

Також у матеріалах справи наявна довіреність № 19/2026 від 23.02.2026, видана АТ ДТЕК Одеські електромережі адвокату Албулу Володимиру Сергійовичу, яка діє з 01.03.2026 до 01.03.2029 включно.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України).

Відповідно до ч.13 ст. 129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заявлено до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу є подання доказів, які підтверджують обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою.

Колегія суддів зазначає, що представництво інтересів третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у даній справі здійснював адвокат Адвокатського об`єднання «Перший радник» – Албул В.С. на підставі Довіреності №35/2023 від 04.03.2023.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 вказаної статті).

При цьому слід зазначити, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» як третя особа на стороні позивача підтримувало позов та подавало пояснення щодо визначення обсягів спожитої електричної енергії, тобто з питання, яке безпосередньо входило до предмета доказування у справі. Оскільки позиція третьої особи відповідала результату розгляду спору, її витрати підлягають розподілу за правилами частини тринадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Апелянт не навів конкретних доводів щодо порушення судом першої інстанції положень статей 123, 126, 129 цього Кодексу та не спростував висновків про обсяг і співмірність відшкодованих витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю, водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04).

У постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що: «вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір, з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (постанова ВПВС від 26.06.2024 у справі №686/5757/23).

У даному випадку, в договорі про надання правничої допомоги було визначено загальну вартість наданої правничої допомоги за кожним дорученням клієнта та вказано, що розмір винагороди Адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за дорученням клієнта визначається сторонами окремо за кожним дорученням клієнта та зазначається у звітах про надання правничої допомоги.

Тобто умовами договору не було визначено фіксованої вартості професійної правничої допомоги у суді першої інстанції.

В той же час, відповідно до звіту про надання правничої допомоги №53-ОЕМ від 12.05.2026, підписаного між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та Адвокатським об`єднанням «Перший радник», було встановлено, що загальний розмір винагороди адвокатського об`єднання за надану правничу допомогу на підставі цього звіту про надання правничої допомоги становить 12 000,00 грн. Крім того, зі змісту самого звіту можливо встановити, що загальна тривалість надання правничої допомоги склала 12 годин, а саме збір доказів, їх юридичний аналіз та розробка загальної стратегії захисту інтересів клієнта у суді - 4 години, проведення аналізу судової практики у подібних спорах - 3 години, підготовка та подання до суду пояснень по справі – 2 години, участь у судових засіданнях - 3 години.

З огляду на дані докази, колегія суддів встановила, що вартість однієї години правничої допомоги складає 1 000,00 грн.

Проаналізувавши наданий Звіт, колегія суддів встановила, що послуги зі збору доказів, їх юридичного аналізу, розробки загальної стратегії захисту інтересів клієнта у суді, проведення аналізу судової практики у подібних спорах, підготовки та подання до суду пояснень по справі фактично зводяться до однієї послуги з підготовки та подання письмових пояснень по справі.

На переконання колегії суддів для подання та підготовки письмових пояснень у даній справі достатнім часом є три години, а отже загальна тривалість необхідної правничої допомоги, наданої третій особі у суді першої інстанції становить 6 годин (3 години – підготовка письмових пояснень та 3 години – участь у судових засіданнях).

Врахувавши договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду, звіт про надані послуги, обсяг і зміст виконаних робіт, а також критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат, колегія суддів вважає, що на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» мали б бути відшкодовані за рахунок відповідача витрати на правничу допомогу у суді першої інстанції у сумі 6 000,00 грн. Такий розмір є істотно меншим за заявлені 12 000,00 грн і відповідає обставинам цієї справи.

В той же час, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00. Але АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не оскаржило додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25.

Єдиним апелянтом у даному випадку виступає Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал», в свою чергу скасування додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 та прийняття нового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн, замість стягнутих 2 000,00 грн, очевидно погіршить становище апелянта.

Колегія суддів у даному питанні керується принципом заборони повороту до гіршого, що випливає із правила - tantum devolutum quantum appellatum (скільки скарги, стільки і рішення).

Принцип заборони повороту до гіршого (non reformatio in peius) означає недопустимість погіршення становища сторони, яка оскаржує судове рішення. Тобто, особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги (такі правові позиції викладено у постанові Верховного Суду від 24 травня 2023 року у справі № 179/363/21 (ЄДРСРУ № 111250919), 21 червня 2023 року у справі № 757/42885/19-ц, від 23 листопада 2023 року у справі № 466/725/20 (ЄДРСРУ № 115238676).

Таким чином, в частині стягнутих витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 підлягає залишенню без змін, оскільки стягнення витрат у більшій сумі призведе до погіршення становище апелянта.

Водночас посилання апелянта на незгоду з позицією АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо технологічних втрат стосується суті спору та не є самостійною підставою для відмови у розподілі судових витрат.

Отже, колегією суддів підстав для скасування додаткового рішення суду першої інстанції не встановлено.

Як встановлено вище, доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 за результатами їх апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржувані рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 підлягають залишенню без змін, а апеляційна скарга – залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія Професіонал» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 та на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 – залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.05.2026 по справі №916/4118/25 - залишити без змін.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 22.05.2026 по справі №916/4118/25 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 30.10.2026 у зв`язку з перебуванням суддів зі складу колегії суддів Поліщук Л.В. та Таран С.В. у відпустці у період з 05.10.2026 по 16.10.2026, тимчасовою непрацездатністю судді Поліщук Л.В. у період з 19.10.2026 по 28.10.2026 та перебуванням судді Поліщук Л.В. у відпустці 29.10.2026.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран