Рішення від 28 жовтня 2026 р. у справі №367/9527/25 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9527/25

Провадження №2/367/2264/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

29 жовтня 2026 року місто Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області

у складі головуючого судді Білогруд О.О.,

за участі секретаря судового засідання Гончаренко Н.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КиївПасТранс», Ірпінської міської ради Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Ірпінська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про скасування заборони відчуження нерухомого майна,

установив:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з позовною заявою до Ірпінської державної нотаріальної контори, третя особа: ОСОБА_2 про скасування заборони відчуження нерухомого майна. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 , після його смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,0975 га, кадастровий номер 3210900000:01:012:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка); житловий будинок АДРЕСА_2 , що належав спадкодавцю на підставі договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 11.08.1955 за реєстровим № 4-2822, посвідченого Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою Київської області та зареєстрованого Ірпінським Бюро технічної інвентаризації Київської області 20.12.1968, реєстраційний номер № 3222. Після прийняття та оформлення спадщини після свого батька ОСОБА_3 позивачка стала власником указаних житлового будинку та земельної ділянки. Проте під час оформлення спадщини у Ірпінській державній нотаріальній конторі, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за вказаною адресою ( АДРЕСА_1 ) стало відомо про наявний архівний запис щодо житлового будинку, а саме: «тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 42366, зареєстровано: 25.06.2004 за № 42366 реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, Київське тролейбусне ДЕПО, об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 2260436КІЕV9999, архівна дата: 18.01.2000, дата виникнення: 16.10.1957, № реєстри: З-2358, внутр. № Е50Ш83322Е132313937, комментарий: ст.123*. Так, 16.10.1957 за повідомленням Київського тролейбусного ДЕПО було накладено заборону на відчуження майна - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 .. У зв`язку з наявністю обтяження на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , державним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області Журавель Л. направлено запит до Філії тролейбусного ремонтно-експлуатаційного ДЕПО № 1 щодо підстав заборони відчуження. У відповідь на запит державного нотаріуса, Філією КП «Київпастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО № 1 надано письмову відповідь, згідно якої ОСОБА_4 , 1920 року народження, працював в Київському тролейбусному ДЕПО № 1 маневровим водієм з 29.01.1955 до 31.10.1961. За період роботи з нього утримувались кошти для погашення ссуди із заробітної плати до 31.10.1961. Наказом від 06.11.1961 він переведений на роботу в Жовтневе депо м. Києва (нині філія КП «Київпастранс» Тролейбусне ремонтно- експлуатаційне ДЕПО № 2). У відповідь на запит державного нотаріуса, Філією КП «Київпастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо №2 повідомило листом, що дані особового рахунку громадянина ОСОБА_4 в депо відсутні За вищевикладених обставин Ірпінська державна нотаріальна контора позбавлена можливості самостійно зняти наявне обтяження. Також, позивач зазначила, що ОСОБА_4 проживав неподалік в окремому житлового будинку, який від початку знаходився за адресою: АДРЕСА_1 . Так, рішенням виконкому Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 329/54 від 13.04.1955 затверджено рішення виконкому Ірпінської селищної ради депутатів трудящих від 08.04.1955 про надання ОСОБА_4 земельної ділянки під забудову по АДРЕСА_1 . 25.04.1995 згідно Акту представника Київського міжміського БТІ, ОСОБА_4 відведено земельну ділянку по АДРЕСА_1 . В подальшому, рішенням виконкому Ірпінської міської ради депутатів трудящих від 31.08.1965 було проведено нову нумерацію будинків по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим змінилася нумерація будинків. Належний ОСОБА_3 житловий будинок, який раніше знаходився за адресою: АДРЕСА_3 після зміни нумерації отримав номер АДРЕСА_1 (колишня адреса будинку ОСОБА_4 ). Натомість належний ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 після зміни нумерації отримав номер АДРЕСА_4 . Проте, незважаючи на зміну нумерації будинку, що належав боржнику ОСОБА_4 , в самій забороні відчуження номер будинку АДРЕСА_1 не було виправлено на №1. Отже, наведене свідчить про те, що заборона відчуження була накладена на нерухоме майно (будинок) іншої людини - ОСОБА_4 , номер будинку якого пізніше був змінений внаслідок перенумерації будинків, проте в відомості про обтяження зміни внесено не було, а тому на належному позивачці на праві власності нерухомому майні наявна помилкова заборона відчуження. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер. Спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 стали його дочки - ОСОБА_2 (третя особа по справі) та ОСОБА_5 , яка потім померла. Таким чином, заборона накладена 16.10.1957 на житловий будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 не має відношення до житлового будинку позивача, який має ту ж саму адресу та належить позивачу на праві власності в порядку спадкування за законом. У зв`язку з вище викладеним позивачка просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судовому засідання на 04.12.2025.

У підготовчому засіданні 04.12.2025 за клопотанням позивачки оголошено перерву з метою уточнення відомостей щодо належного відповідача, 09.12.2025 надійшло клопотання позивачки про заміну первісного відповідача належними відповідачами. У наступне підготовче засідання 27.01.2026 учасники не з`явилися, позивачкою та третьою особою подано заяви про проведення засідання щодо розгляду клопотання про заміну відповідача за їх відсутності, клопотання підтримали у повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.01.2026 замінено первісного відповідача на належних відповідачів Комунальне підприємство «КиївПасТранс» (ідентифікаційний код 31725604, адреса місце знаходження місто Київ, вулиця Набережне Шосе, будинок 2) та Ірпінську міську раду Київської області (ідентифікаційний код 33800777, адреса місце знаходження: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, будинок 2А). Також, залучено Ірпінську державну нотаріальну контору до участі у справі у статусі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, розгляд справи призначено на 24.03.2026.

У підготовче засідання 24.03.2026 позивачка та третя особа ОСОБА_2 , Ірпінською державною нотаріальною конторою подано заяву про проведення засідання у відсутність представника і винести рішення у відповідності до діючого законодавства України. Відповідач Комунальне підприємства «КиївПасТранс» у судове засідання не з`явився. Розгляд справи перенесено на 25.05.2026.

У підготовче судове засідання, 25.05.2026 відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду у підготовче судове засідання не з`явилися, свою позицію щодо позовних вимог не висловили, клопотань, заяв подано не було. Позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про проведення засідання 25.05.2026 за її відсутності, просила закрити підготовче провадження та призначити до судового розгляду. Представником Ірпінської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 подано заяви про проведення засідання за їх відсутності.

25.05.2026 за результатами підготовчого судового засідання суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.07.2026.

20.07.2026 відповідачі, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду у судове засідання не з`явилися, свою позицію щодо позовних вимог не висловили, клопотань, заяв подано не було. Позивачкою ОСОБА_1 та третьою особою подано заяви про проведення засідання 20.07.2026 за їх відсутності, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представником Ірпінської державної нотаріальної контори та ОСОБА_2 подано заяви про проведення засідання за їх відсутності.

У судове засідання 12.10.2026 учасники не з`явилися, від позивачки ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 надходили заяви про розгляд за їх відсутності, просили позовні вимоги задовольнити.

Відповідачі у судові засідання не з`являлися, повідомлення про дату, час місце розгляду отримували у порядку, установленому цивільним процесуальним законодавством, відзиву на позовну заяву не подавали.

Згідно з частиною восьмою статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

За частиною четвертою статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).

За таких умов відмінність між датою судового засідання про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників справи про час та місце проведення судового засідання, що узгоджується з позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження 61-175сво21).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, норми права застосовані судом, мотивована оцінка і висновки суду.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.01.2018, належало на праві власності земельна ділянка загальною площею 0,0975 га, кадастровий номер 3210900000:01:012:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) та житловий будинок АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 11.08.1955 за реєстровим № 4-2822, посвідченого Києво-Святошинською державною нотаріальною конторою Київської області та зареєстрованого Ірпінським Бюро технічної інвентаризації Київської області 20.12.1968, реєстраційний номер № 3222.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно.

Позивачка, ОСОБА_1 , є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . У зв`язку з реєстрацією шлюбу 20.11.1971 позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 20.11.1971.

Після прийняття та оформлення спадщини після свого батька ОСОБА_3 , позивачка стала власником указаного житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданого держаним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Ляшенко В.Г. 08.08.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 3-645, витягом з Державного реєстру речових прав №438776717 від 08.08.2025, а також земельної ділянки кадастровий номер 3210900000:01:012:0211, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на спадщину за законом, виданого держаним нотаріусом Ірпінської державної нотаріальної контори Ляшенко В.Г. 08.08.2025, зареєстрованого в реєстрі за № 3-642.

Згідно з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зокрема відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , наявні зареєстровані обтяження речових прав, а саме: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 42366, зареєстровано: 25.06.2004 за № 42366 реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, Київське тролейбусне ДЕПО, об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 2260436КІЕУ9999, архівна дата: 18.01.2000, дата виникнення: 16.10.1957, № реєстри: 3-2358, внутр. № F501D83322F132313937, комментарий: ст.123*

Отже, 16.10.1957 за повідомленням Київського тролейбусного ДЕПО накладено заборону на відчуження майна - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , та яку 25.06.2004 автоматично була перенесена реєстратором Ірпінською міською державною нотаріальною конторою до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Як вбачається з відповіді Філії КП «Київпастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО № 1 від 12.12.2024 № 30, згідно якої ОСОБА_4 , 1920 року народження, працював в Київському тролейбусному ДЕПО № 1 маневровим водієм з 29.01.1955 (наказ № 11а від 29.11.55) до 31.10.1961 (наказ 193 від 06.11.1961р). За період роботи з нього утримувались кошти для погашення ссуди із заробітної плати до 31.10.1961. Наказом № 193 від 06.11.1961 він переведений на роботу в Жовтневе депо м. Києва (нині філія КП «Київпастранс» Тролейбусне ремонтно-експлуатаційне ДЕПО № 2).

Рішенням виконкому Києво-Святошинської районної ради депутатів трудящих № 329/54 від 13.04.1955 затверджено рішення виконкому Ірпінської селищної ради депутатів трудящих від 08.04.1955 про надання ОСОБА_4 земельної ділянки під забудову по АДРЕСА_1 . 25.04.1995 згідно Акту представника Київського міжміського БТІ, ОСОБА_4 здійснено відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Також, як вбачається з матеріалів справи в 1955 між ОСОБА_3 та виконкомом Києво-Святошинської ради депутатів трудящих було укладено Договір про надання йому в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності в АДРЕСА_3 .

Як вбачається з листа-відповіді № 30 від 12.12.2024 ОСОБА_4 , працюючи маневровим водієм в Київському тролейбусному депо №1 взяв за місцем роботи ссуду. Згідно відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за повідомленням Київського тролейбусного ДЕПО 16.10.1957, належний ОСОБА_4 житловий будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 накладено заборону відчуження даного нерухомого майна.

В подальшому, рішенням виконкому Ірпінської міської ради депутатів трудящих від 31.08.1965 проведено нову нумерацію будинків по АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим змінилася нумерація будинків (копія рішення додається, проте згідно листа архівного відділу виконкому Ірпінської міської ради Київської області від 30.07.2025 року № 05-07/Ш-285 додатки до даного рішення відсутні.

Так, належний покійному батьку позивачки ОСОБА_3 житловий будинок, який раніше знаходився за адресою: АДРЕСА_3 після зміни нумерації отримав номер АДРЕСА_1 колишня адреса будинку ОСОБА_4 , даний факт підтверджується печаткою органу БТІ про реєстрацію 20.12.1968 права власності на житловий будинок за ОСОБА_3 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ), що була проставлена на Договорі про надання в безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва індивідуального житлового будинку від 11.08.1955 за реєстровим №4-2822. Натомість належний ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 після зміни нумерації отримав номер АДРЕСА_4 .

Відомості про зміну нумерації будинку, що належав боржнику ОСОБА_4 , у забороні на відчуження виправлено не було.

Отже, наведене свідчить про те, що заборона відчуження була накладена на нерухоме майно (будинок) іншої людини - ОСОБА_4 , номер будинку якого пізніше був змінений внаслідок перенумерації будинків, проте в відомості про обтяження зміни внесені не були, а тому на належному мені на праві власності нерухомому майні наявна помилкова заборона відчуження, що змушує мене звернутися за захистом своїх прав до суду.

Таким чином, заборона була накладена 16.10.1957 на житловий будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , та не має відношення до житлового будинку позивачки, який має ту ж саму адресу та належить їй на праві власності в порядку спадкування за законом.

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу).

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України (постанова Верховного Суду від 14.02.2024 у справі № 754/11116/22).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (частина перша статті 59 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження" (постанова Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 337/2402/22 (провадження № 61-7442св23)).

Вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 643/3614/17).

Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (частина перша статті 264 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя, четверта статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Позивачка довела, що є власником спадкового майна. Згідно з свідоцтвом про право власності на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №3-642, після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На майно, яке належало померлому накладено обтяження на відчуження.

Оцінюючи вказані обставини, Суд враховує положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Втручання держави у право власності повинно бути законним, переслідувати легітимну мету та забезпечувати "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.

Збереження чинності судових арештів за умови відсутності відкритого виконавчого провадження, спливу строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання та відсутності кредиторських вимог Відповідача у спадковій справі свідчить про те, що такі обтяження повністю втратили свою забезпечувальну функцію та легітимну мету. Подальше існування арештів безпідставно обтяжує нерухоме майно, покладає на Позивачку надмірний індивідуальний тягар та становить непропорційне втручання у її право на мирне володіння майном, що перешкоджає реалізації її законних спадкових прав.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню повністю.

Разом з тим, згідно частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, що набрало законної сили. Відтак належним способом захисту прав позивача є припинення обтяження речового права на нерухоме майно.

Керуючись статтями 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «КиївПасТранс», Ірпінської міської ради Київської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, - Ірпінська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 про скасування заборони відчуження нерухомого майна- задовольнити повністю.

Припинити обтяження майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме на майно: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 (номер об`єкта 3185117132080):

тип обтяження: заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 42366, зареєстровано: 25.06.2004 за № 42366 реєстратором: Ірпінська міська державна нотаріальна контора, підстава обтяження: повідомлення, б/н, Київське тролейбусне ДЕПО, об`єкт обтяження: будинок, состав: ціле, состояние: добудоване, статус: жиле, адреса: АДРЕСА_1 , власник: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , причина відсутності коду: архівний запис, додаткові дані: архівний номер: 2260436КІЕV9999, архівна дата: 18.01.2000, дата виникнення: 16.10.1957, № реєстра: З-2358, внутр. № F501D83322F132313937, комментарий: ст. 123*.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2026.

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_5 ;

ВІДПОВІДАЧ 1: Комунальне підприємство «КиївПасТранс», код ЄДРПОУ 31725604, адреса місцезнаходження: 04070, місто Київ, вулиця Набережна шосе, будинок 2;

ВІДПОВІДАЧ 2: Ірпінська міська рада Київської області, код ЄДРПОУ 33800777, адреса місцезнаходження: Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Шевченка, 2 а;

ТРЕТЯ ОСОБА 1: Ірпінська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02884428, місцезнаходження за адресою: 08205, Київська область, Бучанський район, місто Ірпінь, вулиця Центральна, будинок 55;

ТРЕТЯ ОСОБА 2: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя О.О. Білогруд