Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №363/6546/26 — Вишгородський районний суд Київської області

Суд: Вишгородський районний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення законодавства про державну таємницю

Дата: 28 жовтня 2026 р.

Справа: №363/6546/26

Суддя: Рудюк О. Д.

"29" жовтня 2026 р. Справа № 363/6546/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Рудюк О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого виконуючим обов`язки начальника режимно-секретного сектору у відокремленому підрозділу «Київський судноплавний шлюз», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 будучі в.о начальника режимно-секретного сектору у відокремленому підрозділу «Київський судноплавний шлюз» та маючи доступ до державної таємниці за формою 3, наданою розпорядженням ГУ СБУ у м. Києві та Київської області від 20.03.2025 року № 63д, у період з 10.12.2025 року по 09.09.2026 року не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці чим порушив Порядок організації та забезпечення режиму секретності в держаних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях затвердженого Постановою КМ України № 939 від 18.12.2013 року, а також вимог ст. 20 Закону України «Про державну таємницю», під час виконання службових (функціональних) обов`язків не вжив заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся в установлений законом порядку.

Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області.

Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, за таких обставин суд визнав можливим слухати справу у його відсутності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення з долученими до нього матеріалами, суд приходить до наступних висновків.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, визначені в статті 280 КУпАП, зокрема орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, розглядаючи таку справу, орган повинен забезпечити законність при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, а саме: порушення законодавства про державну таємницю, а саме: невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого. п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП підтверджується та узгоджується матеріалами справ, а саме: протоколом № 6/26-24В від 28.09.2026 року яким зафіксовано подію яка була виявлена 09.09.2026 року; копією витягу з наказу №30 від 30.09.2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду в.о начальника режимно-секретного сектору у відокремленому підрозділу «Київський судноплавний шлюз»; копією посадової інструкції начальника режимно-секретного сектору; копією витягу з наказу №31нт від 30.09.2026 року відповідно до якого ОСОБА_1 надано доступ до державної таємниці; копією зобов`язання громадянина України у зв`язку з доступом до державної таємниці, яке підписане ОСОБА_1 18.02.2025 року; витягом з акту спеціальної експертизи наявності умов необхідних для продовження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, у відокремленому підрозділі «Київський судноплавний шлюз» Державного підприємства водних шляхів «УКРВОДШЛЯХ» від 09.09.2026 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 які викладені в протоколі №6/26-24В від 28.09.2026 року.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 35 КУпАП, суддею не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини та ставлення до вчиненого, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальних межах, передбачених санкцією відповідної частини статті.

Таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування, у зв`язку з чим, суддя не вбачає підстав для накладення інших більш суворих видів стягнень.

Крім цього, стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір, згідно ст. 40-1 КпАП України, оскільки останній притягується до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 212-2, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 1 ст. 212-2 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст. 308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя О.Д. Рудюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua