Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №361/9498/26 — Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/9498/26

провадження № 2/361/4794/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(ЗАОЧНЕ)

23 жовтня 2026 р.

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ведмідь Н.В.

за участю секретаря Чуняк В.О.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) а прострочення сплати аліментів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, у якому просить стягнути з відповідача на її користь пеню в розмірі 424 198,41 грн за період з 27 серпня 2021 року по 07 серпня 2026 року.

Позов обґрунтований тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2020 року у справі №361/5727/20 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 27 серпня 2020 року і до досягнення повноліття найстаршою дитиною.

На виконання зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження №64491313.

Позивачка зазначає, що відповідач належним чином не виконує покладений на нього судовим рішенням обов`язок зі сплати аліментів, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка, за розрахунком державного виконавця, станом на липень 2026 року становить 424 198,41 грн.

Посилаючись на наявність заборгованості зі сплати аліментів та винну поведінку відповідача, позивачка просить стягнути з нього неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі, що не перевищує 100 відсотків заборгованості, а саме 424 198,41 грн.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивачки ОСОБА_7 подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала та проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заперечень проти позову чи доказів на їх підтвердження суду не надав.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 грудня 2020 року у справі №361/5727/20 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 27 серпня 2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

На підставі зазначеного рішення суду 29 січня 2021 року видано виконавчий лист, який набрав законної сили 12 лютого 2021 року.

15 лютого 2021 року державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Менчиць Н.Є. відкрито виконавче провадження №64491313 з примусового виконання виконавчого листа про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дітей.

Згідно з наданими державним виконавцем розрахунками заборгованості зі сплати аліментів, за відповідачем обліковується заборгованість, яка утворилася внаслідок несплати аліментів у відповідні місяці.

При цьому в розрахунках державного виконавця відображено помісячні суми нарахованих аліментів, фактично сплачені суми, заборгованість за відповідний місяць та її загальний розмір. Розмір нарахувань визначався з урахуванням установленого судовим рішенням способу стягнення аліментів та змін, відображених у розрахунках державного виконавця у зв`язку з досягненням дітьми повноліття.

З наданого розрахунку заборгованості вбачається, що станом на липень 2026 року загальний розмір заборгованості відповідача зі сплати аліментів становить 424 198,41 грн.

Крім того, довідкою державного виконавця №83100 від 30 липня 2026 року підтверджено, що позивачка не отримувала від відповідача аліменти за період з 01 серпня 2021 року по 01 липня 2026 року. У матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджували б сплату відповідачем аліментів за вказаний період.

Отже, наявними у справі письмовими доказами підтверджується факт існування заборгованості відповідача зі сплати аліментів та її розмір станом на липень 2026 року.

Представником позивачки також надано розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 27 серпня 2020 року по 07 серпня 2026 року, відповідно до якого загальний розмір нарахованої пені становить 5 068 201,09 грн.

У прохальній частині позову позивачка просить стягнути пеню за період з 27 серпня 2021 року по 07 серпня 2026 року в розмірі 424 198,41 грн, тобто в межах установленого законом граничного розміру неустойки.

Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За змістом статті 194 СК України аліменти стягуються за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання, у випадках, визначених цією статтею.

Частиною першою статті 195 СК України передбачено, що заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом наведеної норми обов`язковими умовами для стягнення неустойки (пені) є наявність заборгованості зі сплати аліментів та вина платника аліментів у її виникненні.

Неустойка (пеня) є видом цивільно-правової відповідальності, що застосовується до платника аліментів за порушення встановленого законом та судовим рішенням обов`язку своєчасно сплачувати кошти на утримання дитини.

У постанові від 25 квітня 2018 року у справі №572/1762/15-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні спорів про стягнення пені суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із періодичних платежів, установити строк виконання кожного з таких зобов`язань та обчислити пеню за кожен прострочений місячний платіж окремо.

У подальшому, у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц Велика Палата Верховного Суду уточнила порядок обчислення пені, зазначивши, що її розмір за кожним місячним платежем визначається шляхом множення суми заборгованості за відповідний місяць на кількість днів прострочення та на один відсоток. Період прострочення обчислюється з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому аліменти мали бути сплачені, до дня їх фактичної сплати, при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості. Загальний розмір пені становить суму пені, обчисленої за кожним простроченим місячним платежем.

Отже, при визначенні розміру неустойки суд враховує періодичний характер аліментного зобов`язання та необхідність визначення прострочення щодо кожного щомісячного платежу окремо.

З наданих суду розрахунків державного виконавця вбачається, що заборгованість відповідача формувалася помісячно, із зазначенням сум нарахованих аліментів та фактичних платежів. Розрахунки містять відомості про розмір заборгованості за відповідні місяці та її загальну суму. Суд дослідив ці документи в сукупності з рішенням суду про стягнення аліментів, виконавчим листом, постановою про відкриття виконавчого провадження та довідкою державного виконавця про відсутність надходжень аліментів.

Суд не має підстав ставити під сумнів надані державним виконавцем розрахунки заборгованості, оскільки вони складені уповноваженою особою у межах виконавчого провадження, містять помісячні відомості про нарахування та сплату аліментів і узгоджуються з іншими дослідженими доказами. Відповідач їх не оспорив, доказів погашення заборгованості або неправильності її визначення не надав.

При цьому суд бере до уваги, що довідкою державного виконавця №83100 від 30 липня 2026 року підтверджено відсутність отримання позивачкою аліментів від відповідача за період з 01 серпня 2021 року по 01 липня 2026 року, а в матеріалах виконавчого провадження відсутні документи, які підтверджували б сплату аліментів відповідачем за цей час.

Оцінюючи наявність вини відповідача у виникненні заборгованості, суд виходить із того, що обов`язок зі сплати аліментів встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні. Відповідач був зобов`язаний виконувати це рішення та вживати необхідних заходів для своєчасного перерахування коштів на утримання дітей.

Водночас доказів того, що заборгованість утворилася з незалежних від відповідача причин, що він вживав усіх залежних від нього заходів для належного виконання аліментного обов`язку або що існували обставини, які об`єктивно перешкоджали сплаті аліментів, матеріали справи не містять.

Відповідач, будучи обізнаним про існування обов`язку зі сплати аліментів, не надав суду доказів його належного виконання, не спростував відомостей державного виконавця про відсутність платежів та не навів обставин, які б свідчили про відсутність його вини у виникненні заборгованості.

При цьому суд враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2020 року у справі №661/905/19 та від 10 січня 2024 року у справі №359/240/21, відповідно до яких стягнення пені за прострочення сплати аліментів можливе за наявності вини платника аліментів, а останній має можливість довести відсутність своєї вини у виникненні заборгованості, зокрема підтвердивши вжиття всіх залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язання.

Таким чином, суд доходить висновку, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вини відповідача, а тому наявні передбачені частиною першою статті 196 СК України підстави для стягнення неустойки (пені).

Представником позивачки надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за період з 27 серпня 2020 року по 07 серпня 2026 року, у якому за кожним місячним платежем зазначено суму несплачених аліментів, кількість днів прострочення, ставку пені у розмірі 1 відсотка та суму нарахованої пені. Загальний розмір пені за цим розрахунком становить 5068201,09 грн.

Суд дослідив наданий розрахунок у сукупності з розрахунками заборгованості державного виконавця та врахував, що розмір заборгованості за аліментами станом на липень 2026 року становить 424 198,41 грн.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 196 СК України загальний розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості зі сплати аліментів.

З огляду на наведене, навіть за умови визначення розміру нарахованої пені у більшій сумі, її стягнення обмежується встановленою законом граничною межею - 100 відсотками заборгованості.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У прохальній частині позову позивачка просить стягнути з відповідача пеню за період з 27 серпня 2021 року по 07 серпня 2026 року в сумі 424 198,41 грн. Отже, суд вирішує спір у межах саме цих вимог і не виходить за їх межі.

Визначений позивачкою до стягнення розмір пені не перевищує встановленої частиною першою статті 196 СК України граничної межі та відповідає розміру заборгованості зі сплати аліментів, підтвердженої розрахунком державного виконавця.

Відповідно до частини другої статті 196 СК України суд може зменшити розмір неустойки (пені) з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Разом із тим, відповідач не надав суду доказів свого матеріального чи сімейного стану, які б давали підстави для зменшення розміру неустойки, не заявляв відповідного клопотання та не навів обставин, які суд міг би врахувати при вирішенні цього питання.

З огляду на встановлені обставини, тривалість невиконання відповідачем обов`язку зі сплати аліментів, відсутність доказів погашення заборгованості та відсутність установлених судом підстав для зменшення пені, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивачки неустойки (пені) в заявленому розмірі 424 198,41 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, а позов задоволено повністю, відповідно до частини шостої статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись статтями 141, 150, 180, 194, 195, 196 СК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 27 серпня 2021 року по 07 серпня 2026 року в розмірі 424198 (чотириста двадцять чотири тисячі сто дев`яносто вісім) гривень 41 копійка.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1311,20 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Броварським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Заочне рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.В. Ведмідь