Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №359/716/26 — Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/716/26

Провадження №2/359/2944/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2026р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 14 грудня 2022 року уклало із ОСОБА_1 кредитний договір №14.12.2022-100001497, за яким надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн. У подальшому кредит було переоформлено шляхом укладення кредитного договору №21.01.2023-010000019 від 21 січня 2023 року на суму 8000 грн. строком на 42 дні. Відповідач своїх зобов`язань не виконав, у зв`язку із чим станом на 19.01.2026 року, за розрахунком позивача, має заборгованість у загальному розмірі 16960 грн., яка складається з 8000 грн. заборгованості за тілом кредиту та 8960 грн. процентів за користування кредитом. Позивач просить стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 15 вересня 2026 року вирішено проводити заочний розгляд справи.

Сторони чи їх представники у судове засідання не з`явились. Про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача просив проводити розгляд без його участі.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 грудня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №14.12.2022-100001497. Надання відповідачу 8000 грн. підтверджується квитанцією про виплату від 14.12.2022 року о 16:07, ID операції 2162721002.

21 січня 2023 року сторони уклали договір №21.01.2023-010000019 на суму 8000 грн. Згідно із заявою позичальника про перекредитування/зарахування вимогу про видачу коштів за новим договором зараховано в рахунок вимоги про повернення основної суми кредиту за попереднім договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що кредитний договір №21.01.2023-010000019 від 21.01.2023 року укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що кредитний договір №21.01.2023-010000019 від 21.01.2023 року був підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач акцептував пропозицію позивача шляхом введення одноразового ідентифікатора T926, отриманого на його фінансовий номер телефону.

Отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку; договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків.

Доказів визнання кредитного договору недійсними суду не надано, як і не надано доказів на спростування факту його підписання відповідачем.

Відповідно до заявки та підтвердження кредитного договору №21.01.2023-010000019 сума кредиту становить 8000 грн., строк кредитування — 42 дні, дата повернення кредиту — 04.03.2023 року. Договором визначено ставку «Економ» у розмірі 2 % за день та ставку «Стандарт» у розмірі 3 % за день. Водночас у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №21.01.2023-010000019 від 21.01.2023 року погоджено загальну суму процентів 6720 грн., суму кредиту 8000 грн. та загальну вартість кредиту 14720 грн.

Згідно із ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст.1047 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконав, у передбачений договором строк кошти не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за основним зобов`язанням у розмірі 8000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 8000 грн., і вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.

Разом з тим вимога позивача про стягнення процентів у розмірі 8960 грн. підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що загальний строк кредитування становить 42 дні, а дата повернення кредиту визначена 04.03.2023 року. Сторони погодили в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки загальну суму процентів за користування кредитом у розмірі 6720 грн. Саме зазначена таблиця визначає конкретний погоджений сторонами грошовий розмір плати за користування кредитом у межах установленого строку. Тому суд вважає, що стягненню підлягають проценти в сумі 6720 грн. Наданий позивачем односторонній розрахунок на суму 8960 грн. сам по собі не змінює погодженого сторонами в таблиці розміру процентів.

Таким чином, частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №21.01.2023-010000019 від 21.01.2023 року у загальному розмірі 14720 грн., з яких 8000 грн. — заборгованість за тілом кредиту та 6720 грн. — заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення решти процентів у розмірі 2240 грн. слід відмовити.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції №НА00006664 від 28 січня 2026 року вбачається, що при зверненні до суду ТОВ «Споживчий центр» сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позов задоволено частково на суму 14720 грн. із заявлених 16960 грн., що становить 86,79 %. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2310,76 грн.

Керуючись статтями 207, 526, 530, 601, 610, 612, 625, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, статтями 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263–265, 268, 280–282, 284, 287–289 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» розташованого за адресою м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 720 грн. та судовий збір у розмірі 2310,76 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту . Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 28 вересня 2026 року.

Суддя Чирка С.С.