Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №686/16506/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/16506/26

Провадження № 33/820/621/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Захаркевича О.В. на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

За постановою суду, ОСОБА_1 , в порушення 2.9 «а» Правил дорожнього руху», 25 травня 2026 року о 08 годині 44 хвилини на автодорозі М-30 «Стрий-Ізварине» 278 км керував транспортним засобом «BMW X5», номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник Захаркевич О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Зазначає про незаконність зупинки транспортного засобу. Працівниками поліції не доведено наявності жодної із передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» чи п.10 Порядку, затвердженого постановою КМУ №1456, підстав для зупинки транспортного засобу. Матеріали справи не містять доказів порушення водієм Правил дорожнього руху, а відеозапис не підтверджує оголошення законної причини зупинки, що потягло за собою незаконність проведення огляду на стан сп`яніння, а отримані внаслідок такого огляду докази є недопустимими.

Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення містить невідповідності щодо моделі використаного газоаналізатора, що ставить під сумнів достовірність викладених у ньому відомостей, вказує на недопустимість доказів та істотні недоліки протоколу.

В судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Захаркевич О.В. не з`явилися. Про день, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, причину своєї неявки апеляційному суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. За таких обставин, апеляційний суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у їхню відсутність.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами.

Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager», на що ОСОБА_1 погодився, як і погодився з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу.

Доводи апеляційної скарги про незаконність зупинки транспортного засобу та, як наслідок, недопустимість доказів, отриманих під час огляду на стан алкогольного сп`яніння, є безпідставними та не приймаються судом до уваги в силу наступного.

Апеляційний суд неодноразово зазначав, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, із наданням суду відповідних доказів на підтвердження таких обставин (постанови у справах № 688/1959/20, №686/8878/20, №672/1223/23, № 686/28677/23).

Предметом розгляду апеляційного суду у даній справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Саме встановлення порушень під час проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є наслідком визнання його недійсним.

Апелянт у поданій апеляційній скарзі не пояснив, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

При цьому, апелянт не був позбавлений можливості в установленому законом порядку, зокрема в адміністративному, оскаржити дії працівника поліції на предмет незаконної зупинки транспортного засобу та надати суду докази, які б підтвердили протиправність таких дій, чого не зробив.

В свою чергу апеляційний суд позбавлений можливості збирати докази на підтвердження чи спростування наведених апелянтом обставин чи впливати на останнього при виборі моделі захисту.

Не заслуговують на увагу й доводи захисника щодо недопустимості протоколу про адміністративне правопорушення. Встановлено, що наявні у матеріалах справи письмові докази підтверджують використання під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 саме газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» із заводським номером ARBH №0632, що відповідає даним, зазначеним у протоколі.

Таким чином, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №338/825 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк