Постанова від 21 жовтня 2026 р. у справі №522/11097/20 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/117/26

Справа № 522/11097/20

Головуючий у першій інстанції Абухін Р. Д.

Доповідач Карташов О. Ю.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Карташова О.Ю.

суддів: Коновалової В.А., Шевиріної Т.Д.

за участю секретаря судового засідання - Бондарець К.В.

учасники справи:

позивач – Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»

на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року

у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму в розмірі 34 387,87 грн та судові витрати.

В обґрунтуванні позову вказано, що 16.03.2018 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №99/18-Т/Ц5, відповідно до якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Audi А3», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. На підставі зазначеного договору було застраховано цивільно - правову відповідальність будь - якої особи, яка на законних підставах керувала забезпеченим транспортним засобом.

11.06.2018 року в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, 50, сталося ДТП за участю автомобіля «Audi А3», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Київського районного суду м. Одеси у справі № 520/7531/18 від 12.07.2018 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчинені ДТП.

Позивач, на підставі ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виконуючи свої зобов`язання за Договором (полісом) № 99/18-Т/Ц5, ПрАТ «СК Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування відповідно до Рахунку № КЗЗ0001503/КЗС00001627 від 12.06.2018 року, наданого ТОВ «ЗС Групп». Зазначено, що сума відновлюваного ремонту автомобіля становить 34387,87 грн в зв`язку з цим, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було сплачене страхове відшкодування, в розмірі 34387,87 грн.

Позивач вважає, що Страхова компанія отримала право регресної вимоги до власника автомобіля «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 , оскільки цивільно-правова відповідальність власника автомобіля не була застрахована у зв`язку з чим позивачем було подано відповідну позовну заяву до суду.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08.12.2022 року у задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Рішення суду вмотивовано тим, що оскільки на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована, тому відсутні підстави для задоволення вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування».

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси в повному обсязі, та винести нове рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити в повному обсязі, а саме стягнути з ОСОБА_3 на користь ПРАТ «СК «Арсенал страхування» борг у сумі 34387 грн, та судові витрати у сумі 2102 грн за подачу позовної заяви, 4026 грн за подачу апеляційної скарги.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що висновки суду першої інстанції з приводу того, що цивільна правова відповідальність власника «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_1 була застрахована, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача є помилковими та такими, що ґрунтуються на обставинах, які суперечать нормам чинного законодавства.

Наголошується, що згідно полісу № АК/7272733 від 12.05.2018 року забезпечений ТЗ «Mercedes-Benz Sprinter», д/н. НОМЕР_3 , також це підтверджується листом від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» від 15.11.2022 року який є набувачем всіх прав та обов`язків ТДВ «СТДВ «Глобус», а не ТЗ «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 , тобто ТЗ, яким керував відповідач на момент ДТП.

Також, згідно витягу з МТСБУ щодо перевірки полісу на ТЗ відповідача, а саме «Subaru Forester», д/н НОМЕР_4 на дату ДТП від 11.06.2018 року полісу обов`язкового страхування не знайдено, що підтверджується копією витягу долученого до справи.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Учасники справи не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Від скаржників ПАТ «СК «Арсенал страхування» надійшла заява про розгляд справи без їх участі, також в заяві вказується, що вони повністю підтримують доводи та вимоги апеляційної скарги, просять її задовольнити.

Судові повістки надіслані відповідачу ОСОБА_3 повернулись з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою».

У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення зроблено позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил, тому у суду апеляційної інстанції не було підстав не враховувати причини повернення до суду судової повістки під час вирішення питання про повідомлення заявниці про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, а також про можливість розглядати справу за відсутності відповідача.

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Тож, наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі № 906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі № 826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі № 751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20.

З наведеного можна зробити висновок, що ОСОБА_3 відповідно до процесуального закону вважається належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, та його не явка не перешкоджає розгляду справи.

Додатково ОСОБА_3 повідомлено шляхом розміщення Одеським апеляційним судом оголошення на офіційному веб-сайті судова влада України про місце, дату та час розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності належно повідомлених її учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16.03.2018 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №99/18-Т/Ц5, відповідно до якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Audi А3», д.н. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. На підставі зазначеного договору було застраховано цивільно - правову відповідальність будь - якої особи, яка на законних підставах керувала забезпеченим транспортним засобом.

11.06.2018 року в м. Одеса, по вул. Фонтанська дорога, 50, сталося ДТП за участю автомобіля «Audi А3», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 ..

Постановою Київського районного суду м. Одеси у справі №520/7531/18 від 12.07.2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені ДТП. Позивач, на підставі ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виконуючи свої зобов`язання за Договором (полісом) №99/18-Т/Ц5, ПрАТ «СК Арсенал Страхування»» здійснило виплату страхового відшкодування відповідно до Рахунку №КЗЗ0001503/КЗС00001627 від 12.06.2018 року, наданого ТОВ «ЗС Групп» зазначено, що сума відновлюваного ремонту автомобіля становить 34387,87 грн. в зв`язку з вищезазначеним, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було сплачене страхове відшкодування, в розмірі 34387,87 грн.

На підставі заяви про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК Арсенал Страхування», виконуючи свої зобов`язання за Договором (полісом) 99/18-Т/Ц5, ПрАТ «СК Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування відповідно до Рахунку № КЗЗ0001503/КЗС00001627 від 12.06.2018 року, наданого ТОВ «ЗС Групп» зазначено, що сума відновлюваного ремонту автомобіля становить 34387,87 грн, в зв`язку з вищезазначеним, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» було сплачено страхове відшкодування, в розмірі 34387,87 грн, оскільки цивільно-правова відповідальність особи, винної в настанні дорожньо-транспортної пригоди застрахована не була.

Згідно полісу № АК/7272733 від 12.05.2018 року забезпечений ТЗ «Mercedes-Benz Sprinter», д/н НОМЕР_3 , також це підтверджується листом від Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» від 15.11.2022 року який є набувачем всіх прав та обов`язків ТДВ «СТДВ «Глобус», а не ТЗ «Subaru Forester», д/н НОМЕР_2 , тобто ТЗ, яким керував відповідач на момент ДТП.

Згідно витягу з МТСБУ щодо перевірки полісу на ТЗ відповідача, а саме «Subaru Forester», д/н НОМЕР_4 на дату ДТП від 11.06.2018 року полісу обов`язкового страхування не знайдено.

Рух справи

18.01.2023 року на адресу Одеського апеляційного суду засобами поштового зв`язку «Укрпошта» надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року, у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 18.01.2023 року, визначено склад суду, а саме: головуючий суддя: ОСОБА_4 , судді учасники колегії: ОСОБА_5 , Кутурланова О.В.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.01.2023 року, за апеляційної скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 07.02.2023 року підготовка справи до апеляційного розгляду закінчена, справу призначено до розгляду.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 567/0/15-23 від 30.05.2023 достроково припинено відрядження судді ОСОБА_4 , та її відраховано зі штату Одеського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 року, головуючим суддею по справі визначено Карташова О.Ю.

Відповідно до розпорядження № 6213 від 21.06.2023 року, здійснено заміну суддів учасників колегії, оскільки судді Бездрабко В.О., Кутурланова О.В. відраховані зі штату Одеського апеляційного суду, у зв`язку з достроковим припиненням відрядження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2023 року, до складу учасників колегії по справі визначено суддів Стахову Н.В., Коновалову В.А.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 2518/0/15-24 від 20.08.2024 року суддю Стахову Н.В. звільнено, у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 року суддю Стахову Н.В. замінено на суддю Кострицького В.В.

Відповідно до розпорядження № 7296 від 22.10.2026 року, здійснено заміну судді учасника колегії Кострицького В.В. у зв`язку з його перебуванням у відрядженні.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2026 року суддю Кострицького В.В. замінено на суддю Шевиріну Т.Д.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової та моральної шкоди іншій особі.

За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Предметом даного спору є відшкодування шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоди (ст. 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим, правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою, за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Регресом є право особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. При регресі основне (деліктне) зобов`язання припиняється та виникає нове (регресне) зобов`язання, в межах якого у кредитора (третьої особи, що виконала обов`язок замість винної особи перед потерпілим) виникає право регресної вимоги до такої винної особи. Це виходить із змісту статей 559 та 1191 ЦК України, згідно яких зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином; особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У відповідності до п. 39.1 ст. 39 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону), в чинній на дату виникнення правовідносин сторін редакції, Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Відповідно до п.п."а" п. 41.1 ст. 41 3акону, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно - правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Статтею 33 Закону встановлено порядок дій осіб, у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення регламентної виплати.

За правилами п. 35.1 ст. 35 та п. 41.1 ст. 41 Закону, для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, подає страховику (або за умови наявності підстав, передбачених у ст. 41 МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У заяві про страхове відшкодування має міститися: а) найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; б) найменування (для юридичної особи), прізвище, ім`я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків та відомості, що їх підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована та потерпілих; ґ) підпис заявника і дата подання заяви. До заяви додаються документи згідно з переліком, визначеним у п. 35.2 ст. 35 Закону.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону МТСБУ, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення регламентної виплати або про відмову у здійсненні регламентної виплати. Рішення про здійснення регламентної виплати приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення регламентної виплати розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір регламентної виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.03.2018 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 99/18-Т/Ц5, предметом якого є автомобіль «Audi А3», д.н. НОМЕР_1 .

11.06.2018 у м. Одеса по вул. Фонтанська дорога, 50, сталася ДТП за участю автомобіля «Audi А3», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та транспортного засобу «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 12.07.2018 у справі № 520/7531/18 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

На підставі рахунку № КЗЗ0001503/КЗС00001627 від 12.06.2018, наданого ТОВ «ЗС Групп», ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 34 387,87 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП і не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 , була застрахована, посилаючись на поліс № АК/7272733 від 12.05.2018.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки він ґрунтується на неповно з`ясованих обставинах справи та доказах, які не мають відношення до спірних правовідносин.

Так, з матеріалів справи чітко вбачається, що поліс № АК/7272733 від 12.05.2018 стосується іншого транспортного засобу — «Mercedes-Benz Sprinter», д.н. НОМЕР_3 , а не «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 . Ця обставина підтверджується листом ПрАТ «СК «Українська страхова група» від 15.11.2022, яке є правонаступником ТДВ «СТДВ «Глобус».

Крім того, згідно з витягом з централізованої бази даних МТСБУ щодо перевірки полісу ОСЦПВ станом на дату ДТП — 11.06.2018 — для транспортного засобу «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 , та станом на 21.10.2026 року на запит апеляційного суду, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відсутній.

Отже, суд першої інстанції безпідставно взяв до уваги поліс, який не стосується транспортного засобу відповідача, та не врахував офіційні дані з реєстру МТСБУ, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Subaru Forester», д.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не була застрахована, а відтак позивач набув право регресної вимоги до відповідача в розмірі виплаченого страхового відшкодування — 34 387,87 грн.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно приписів ст. 77, 78 ЦПК України, докази повинні бути належними та допустимими, зокрема, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, в даному випадку поясненнями сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на те, що обставини на які посилався скаржник знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому вважає наявними підстави для стягнення з відповідача на користь позивача виплаченої останнім суми відшкодування в порядку регресу у розмірі 34387,87 грн.

Таким чином, позовні вимоги ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ч. 3 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, оскаржуване рішення районного суду підлягає скасуванню, з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позову.

Згідно з частиною 13 статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи наведене, судові витрати у цій справі підлягають перерозподілу.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини 1, 2 статті 141 ЦПК України).

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, то із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 34387,87 грн та судові витрати зі сплати судового збору в першій та апеляційній інстанціях в розмірі 5255 грн.

Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 08 грудня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (ЄДРПОУ 33908322) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 34387,87 грн та судові витрати зі сплати судового збору в першій та апеляційній інстанціях в розмірі 5255 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий О.Ю. Карташов

Судді В.А. Коновалова

Т.Д. Шевиріна