Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №354/1146/26 — Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 354/1146/26

Провадження № 3/354/561/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Остап`юк М.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Державної екологічної інспекції Карпатського округу, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, пенсіонерку, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків Суду не надано,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

До Яремчанського міського суду Івано-Франківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення №000817 від 30.07.2026 року, передбачене статтею 91 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №000817 від 30.07.2026 року ОСОБА_1 30.07.2026 року о 13 год 30 хв у кварталі 12 виділ 2 Підліснівського ПНДВ Карпатського національного природного парку заїхала на територію механічним транспортним засобом (квадроциклом) «CF MOTO», чим здійснила порушення вимог режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду, довжина проїзду складає 26 м. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене статтею 91 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала заяву в якій вину визнала в повному обсязі, просила розглядати справу без її участі. Долучила квитанцію про сплату відшкодованих збитків у сумі 2830, 46 грн.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у своїй сукупності, приходжу до такого висновку.

Статтею 91 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за наведених вище обставин підтверджується протокол про адміністративне правопорушення №000817 від 30.07.2026, актом, складеним за результатами проведення огляду (обстеження) місця заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації від 31.07.2026 № 308/02.1, та заявою ОСОБА_1 про визнання вини.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, суд враховує характер вчиненого діяння, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан та відсутність негативних екологічних наслідків.

Згідно зі статтею 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Суд констатує, що оцінка малозначності діяння повинна ґрунтуватися на балансі суспільного інтересу та принципу індивідуалізації відповідальності. З матеріалів справи вбачається, що довжина проїзду квадроциклом територією парку склала лише 26 метрів, що свідчить про низьку інтенсивність та виключно епізодичний характер дій, які не завдали істотної чи незворотної шкоди природному комплексу Карпатського національного природного парку.

Окрему увагу суд звертає на правову визначеність меж та режимів дозволеної поведінки.

Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів того, що на вказаній ділянці місцевості встановлені відповідні межові чи інформаційно-вказівні знаки, а також відсутня інформація про затверджені спеціальні маршрути, за якими громадянам дозволено або заборонено рух.

Законодавством України та режимом охорони парку чітко мають бути визначені та доведені до відома населення конкретні шляхи та обмеження.

Ураховуючи, що сторона обвинувачення не надала доказів наявності чіткого розмежування зон та публічно доступних схем маршрутів, особа могла не усвідомлювати факт перетину умовної межі об`єкту ПЗФ.

У контексті забезпечення права на справедливий суд, суд керується практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема принципом «якості закону» та правової визначеності (п. 52 рішення у справі «Щокін проти України», рішення у справі «Вєренцов проти України»). ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національне законодавство має бути сформульовано з достатньою чіткістю, щоб дозволити особі передбачити наслідки своєї поведінки.

За відсутності чітких топографічних або інформаційних орієнтирів та затверджених публічних маршрутів, притягнення особи до суворої відповідальності за мінімальний заїзд на територію суперечить засадам справедливості.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення не притягувалася, вину визнала в повному обсязі та щиро розкаялася.

Визначальним фактором для суду є те, що правопорушник повністю добровільно відшкодувала заподіяну шкоду в розмірі 2830,46 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Цей факт безумовно свідчить про усунення будь-яких шкідливих наслідків діяння, високу правосвідомість особи та її реальне прагнення нівелювати негативний вплив події.

Відповідно до положень КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи. Враховуючи, що будь-які збитки повністю компенсовані, проїзд мав мінімальний характер (26 м), а нормативні вимоги щодо маршрутів не були чітко роз`яснені та марковані, суд приходить до висновку, що досягнення виховної мети та запобігання вчиненню нових правопорушень у даному випадку є цілком можливим шляхом визнання діяння малозначним і винесення усного зауваження. Це повністю відповідає принципу пропорційності між вчиненим правопорушенням та мірою державного реагування.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП, при винесенні усного зауваження постанова про закриття справи виноситься без накладення стягнення.

Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі закриття провадження за малозначністю судовий збір з особи не стягується.

Керуючись статтями 22, 33, 34, 91, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, —

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю вчиненого правопорушення та обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 91 КУпАП - закрити.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Марія ОСТАП`ЮК