Суд: Одеський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: купівлі-продажу
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №523/17871/21
Суддя: Кострицький В. В.
Номер провадження: 22-ц/813/4244/26
Справа № 523/17871/21
Головуючий у першій інстанції Середа І.В.
Доповідач Кострицький В. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Коновалової В.А.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - фізична особи-підприємця ОСОБА_1
представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
позивач за зустрічним позовом та відповідач за первісним позовом - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1
на додаткове рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 18 липня 2025 року, ухвалене у складі судді Середи І.В., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки та зустрічним позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання вказаного договору поставки недійсним,-
установив:
Короткий зміст заяви.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було подано до Пересипського районного суду м. Одеси позовну заяву до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки № KD-0000015. Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2021 року було відкрито провадження у справі №523/17871/21 за позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_4 ..
Пізніше, ОСОБА_4 в рамках провадження №523/17871/21 було подано до Пересипського районного суду м. Одеси зустрічну позовну заяву до ФОП ОСОБА_1 про визнання договору поставки недійсним. 05 листопада 2024 року представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було подано до Пересипського районного суду м. Одеси заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, оскільки до початку розгляду справи по суті позивачем виявлені обставини, які унеможливлюють подальший судовий розгляд справи. Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року було задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 , закрито провадження у справі №523/17871/21 в частині позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки.
22.05.2025 року Пересипським районним судом м. Одеси було розглянуто справу № 523/17871/21 за зустрічним позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору поставки недійсним.
За результатами розгляду справи, рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 22 травня 2025 року по справі № 523/17871/21 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 .. 03.06.2025 року ОСОБА_4 було подано до Пересипського районного суду м. Одеси заяву щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на проведення судової експертизи в розмірі 76 610,40 грн.
Заявник зазначає, що подаючи до суду відповідну позовну заяву та ініціюючи судовий розгляд, ФОП ОСОБА_1 не міг не знати, що підписи від імені ОСОБА_4 у вищезазначених документах, виконані не самим ОСОБА_4 , а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_4 ..
У випадку, коли учасник судового процесу протиправно, несумлінно та неналежно виконує належні їй процесуальні права та обов`язки, з корисливим або особистим мотивом, що завдають шкоду інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які беруть участь у справі, або недобросовісно поводить себе в інших формах, це є зловживанням процесуальними правами. ФОП ОСОБА_1 діяв недобросовісно, пред`явивши позов та ініціювавши судовий розгляд, очевидно мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів ОСОБА_4 та такі дії були умисними.
Однак, саме такі неправомірні дії ФОП ОСОБА_1 стали підставою для звернення ОСОБА_4 до суду із зустрічною позовною заявою та подання заяв про проведення судових експертиз. Надання документів, що не були підписані ОСОБА_4 було здійснене задля обґрунтування безпідставного звернення до суду та необґрунтованого стягнення з ОСОБА_4 грошових коштів, адже після отримання вказаних експертних висновків ФОП ОСОБА_1 самостійно відмовився від позовної заяви.
Окрім того, Пересипським районним судом м. Одеси зроблено висновок, що ОСОБА_4 підтвердив належними доказами той факт, що він не підписував договір і документи які додавалися до нього. Таким чином, не зважаючи на відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 , проведення судових експертиз за заявами останнього мали вирішальне значення для правильного вирішення справи.
Тому вважав наявними підстави для покладення на ФОП ОСОБА_1 судових витрат незалежно від результатів вирішення спору згідно з приписами ч. 9 ст. 141 ЦПК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Додатковим рішенням Пересипського районного суду міста Одеси від 18 липня 2025 року заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення було задоволено.
Ухвалено додаткове рішення у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки та зустрічним позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання вказаного договору поставки недійсним, яким стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 76 610,40 грн.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що призначенні експертизи стосувалися предмету позову і були необхідними для з`ясування обставин, що мають значення для справи, забезпечення змагальності в процесі, результати досліджень в наступному були враховані судом і вплинули на дії позивача, який відмовився від первісного позову, суд дійшов висновку, що є необхідним вирішити питання про стягнення судових витрат, які поніс відповідач.
Доводи апеляційної скарги.
Не погодившись із вказаним рішенням Портний Микола Іванович, який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 18 липня 2025 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_4 про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судових витрат, а саме витрат на проведення судової експертизи відмовити повністю.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на момент подання позовної заяви, у позивача були наявні правові підстави для звернення до суду, зокрема підписаний договір та наявність порушеного права позивача.
В свою чергу, в ході розгляду справи позивачу стало відомо про обставини, які свідчать про можливе підписання договору неналежною особою. У зв`язку з цим, позивач звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення щодо підроблення документа.
Пізніше, позивачем було подано до Пересипського районного суду м. Одеси клопотання про відмову від позову та закриття провадження по справі. Зазначені дії свідчать про відсутність зловживання процесуальними правами чи недобросовісної поведінки з боку позивача.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що свідчать про зловживання ФОП ОСОБА_1 процесуальними правами або про вчинення ним дій, що могли б вважатися такими, що спричинили виникнення спору.
Таким чином, посилання суду на нібито зловживання процесуальними правами з боку ФОП ОСОБА_1 не ґрунтується на доказах, наявних у матеріалах справи, та є суб`єктивним припущенням суду, а не встановленою належним чином у судовому процесі обставиною.
Скаржник зазначає, що витрати на проведення зазначеної експертизи є витратами відповідача, понесеними ним для забезпечення доказів у межах власного зустрічного позову. Ці витрати не мають причинного зв`язку з поданням первісного позову ФОП ОСОБА_1 і, відповідно, не можуть бути покладені на апелянта як сторону, яка подала первісний позов.
Щодо явки сторін.
Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, клопотань про відкладення не надходило, що не перешкоджає апеляційному перегляду.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_3 , оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Колегією суддів встановлено, що у провадженні суду першої інстанції знаходилася справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором № KD-0000015 від 01.07.2021р. у розмірі 503767,20 грн, штрафу у розмірі 1% від вартості товару за кожен день прострочення оплати, що становить 337524,24 грн, та подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 14850,78 грн, на загальну суму у розмірі 856142,04 грн та зустрічним позовом ОСОБА_4 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання вказаного договору поставки недійсним.
26.08.2022 року у справі призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи. Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 20.07.2023 року виконання призначених експертиз було доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.
11 лютого 2025 року судом задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі, прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки та закрито провадження у справі в частині позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки.
Підставою для постановлення вказаної ухвали стала заява позивача ОСОБА_1 від 05 листопада 2024 року про відмову від позову та закриття провадження у справі, оскільки до початку розгляду справи по суті позивачем виявлені обставини, які унеможливлюють подальший судовий розгляд справи.
22 травня 2025 р. розглянуто зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про визнання договору поставки недійсним, судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову через обрання неналежного способу захисту прав, а саме, що неукладений договір не може бути визнаний недійсним.
При цьому, на підставі зібраних доказів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 підтвердив належними доказами той факт, що він не підписував договір і документи які додавалися до нього, а це свідчить про те, що ОСОБА_4 не укладав договір поставки від 01.07.2021 року № КD-0000015.
Вказаний висновок судом здійснено на підставі висновків експертів ОНДІСЕ №23-4249/3 від 20 травня 2024 року, №23-4249/2 від 25 квітня 2024 року , №23-4249 від 27 грудня 2023 року .
ОСОБА_4 за проведення судових експертиз було сплачено загальну суму 76 610,40 грн. , а саме, відповідно до квитанцій № 0.0.3210506259.1 від 20.09.2023 р. - 17 206,58 грн., № 0.0.3210507919.1 від 20.09.2023 р. - 15 772,78 грн. , № 0.0.3373845055.1 від 21.12.2023 р. - 13 631,04 грн., № 0.0.3373841970.1 від 21.12.2023 р. - 30 000,00 грн.
Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції вказав, що призначенні експертизи стосувалися предмету позову і були необхідними для з`ясування обставин, що мають значення для справи, забезпечення змагальності в процесі, результати досліджень в наступному були враховані судом і вплинули на дії позивача, який відмовився від первісного позову.
Відповідно суд дійшов висновку, що є необхідним вирішити питання про стягнення судових витрат, які поніс відповідач ОСОБА_4 , з даними висновками суду погоджується і колегія суддів зважаючи на наступне.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею 255 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі, зокрема суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
- відсутній предмет спору (пункту 2 частини першої);
- позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої).
Згідно з частиною другою статті 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з нормами п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як закріплено нормами ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Нормами п.2 ч.3 ст.133ЦПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з проведення експертизи.
За вимогами ч.6 ст.139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Частина третя статті 142 ЦПК України визначає, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.
Подібні за змістом правові викладено у постановах Верховного Суду від 24 липня 2020 року у справі № 688/3361/19, провадження № 61-6828св20, від 09 липня 2020 року у справі № 688/3556/19, провадження № 61-7919св20, від 23 липня 2020 року у справі № 688/3708/19, провадження № 61-6758св20, від 11 січня 2021 року у справі № 688/3359/19, провадження № 61-6973св20, від 21 квітня 2021 року в справі № 199/9188/16-ц, від 07 липня 2021 року в справі № 554/4353/17.
З матеріалів справи убачається, що 05 листопада 2024 року представником фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 було подано до Пересипського районного суду м. Одеси заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі, оскільки до початку розгляду справи по суті позивачем виявлені обставини, які унеможливлюють подальший судовий розгляд справи. Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2025 року було задоволено заяву ФОП ОСОБА_1 , закрито провадження у справі №523/17871/21 в частині позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором поставки.
Враховуючи те, що призначенні експертизи стосувалися предмету позову і були необхідними для з`ясування обставин, що мають значення для справи, забезпечення змагальності в процесі, результати досліджень в наступному були враховані судом і вплинули на дії позивача, який відмовився від первісного позову, суд дійшов висновку, що є необхідним вирішити питання про стягнення судових витрат, які поніс відповідач ОСОБА_4 ..
Доводи скарги про те, що у відповідач не довів недобросовісну поведінки з боку позивача, тому відповідно відсутні зловживання процесуальними правами з його боку, є безпідставними, оскільки вказані у частині третій та у частині п`ятій статті 142 ЦПК України підстави відшкодування витрат на користь відповідача є різними за своєю правовою природою.
Тобто частина п`ята статті 142 ЦПК України вказує на можливість відшкодування понесених відповідачем витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача незалежно від підстав закриття провадження (частина перша статті 255 ЦПК України).
Частиною третьою статті 142 ЦПК України визначено безумовне право відповідача на відшкодування витрат лише у одному випадку, а саме при відмові позивача від позову. Дане право відповідача є обов`язковим, виникає виключно у єдиному випадку закриття провадження, а саме при відмові позивача від позову, і ніяким чином не пов`язується із наявністю чи відсутністю необґрунтованих дій позивача.
Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що за таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин справи та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, відсутні передбачені законом підстави для задоволення апеляційної скарги.
Апеляційний суд зазначає, що відповідачем було сплачено вартість експертиз, вимога є обґрунтованою тому з позивача необхідно стягнути на користь відповідача 76 610,40 грн.
Підстав для відмови у задоволенні такого клопотання не було, тому апеляційна скарга щодо відмови у задоволенні додаткового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги належним чином необґрунтованими, та такими, що вірних висновків суду не спростовують.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Портного Миколи Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Пересипського районного суду міста Одеси від 18 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
В.А. Коновалова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua