Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №487/681/26 — Миколаївський апеляційний суд

Суд: Миколаївський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №487/681/26

Суддя: Царюк Л. М.

30.10.26

22-ц/812/2135/26

Провадження № 22-ц/812/2135/26 Головуючий суду першої інстанції Костюченко Г.С.

Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2026 року м. Миколаїв Справа № 487/681/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – Царюк Л.М.,

суддів – Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , на заочне рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2026 року, повне судове рішення складено 15 червня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Костюченко Г.С., в залі судового засідання в м. Миколаїв, за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

28 січня 2026 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі – АТ «ПУМБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 25 березня 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001276154901 на підставі якого відповідачу було видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 15 000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 25 529,00 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання в повному обсязі, видавши ОСОБА_1 кредитну картку та надавши грошові кошти. Проте відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 24 листопада 2025 року складає 43 879,75 грн, яка складається з: 25 528,14 грн – заборгованість за кредитом, 18 351,61 грн – заборгованість по процентам.

Посилаючись на викладене АТ «ПУМБ» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом розмірі 43 879.75 грн.

Заочним рішенням Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ» заборгованість по кредитному договору від 25 березня 2019 року № 2001276154901 у сумі 43 879,75 грн, з яких: 25 528,14 грн – заборгованість за кредитом; 18 351,61 грн – заборгованість процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі та у встановлені строки не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість, яка не спростована, згідно статей 526,1054 ЦК України з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 43 879,75 грн, яка підтверджена розрахунком позивача.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_3 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не встановив та не перевірив, чи було дотримано передбаченого договором порядку збільшення кредитного ліміту, не встановив належних доказів повідомлення відповідача про кожну зміну кредитного ліміту, не перевірив правові підстави визначення основної заборгованості, а саме у розмірі 25 528,14 гривень не встановив, яким чином зазначена сума співвідноситься з розміром кредитного ліміту, який за документами самого Банку на відповідний період становив 24 600,00 гривень та не здійснив належної перевірки нарахованих Банком процентів у розмірі 18 351,61 грн.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами сам факт погодження відповідачем кожної зміни кредитного ліміту, а відтак – не доведено правову та фактичну підставу формування саме того обсягу кредитного зобов`язання, який покладено Банком в основу заявленого до стягнення боргу.

Для правильного вирішення спору суд мав встановити не лише факт існування між сторонами кредитного договору та передбаченого ним права Банку змінювати кредитний ліміт, а й конкретні юридично значимі обставини, внаслідок яких первісно погоджений кредитний ліміт був змінений: коли саме відбулася кожна зміна, у який спосіб Банк повідомив про неї відповідача, чи було таке повідомлення отримано та чи настали передбачені договором умови, з якими сторони пов`язали згоду Клієнта зі зміненим розміром кредитного ліміту.

У матеріалах справи відсутні належні докази фактичного направлення ОСОБА_1 . SMS повідомлень про кожну зміну кредитного ліміту.

Відсутні також докази, які дозволяли б встановити, що конкретна платіжна операція відповідача була здійснена саме після отримання відповідного повідомлення Банку та могла бути розцінена як погодження відповідної зміни кредитного ліміту.

Наявність у Банку права змінити кредитний ліміт не доводить факту належного здійснення такої зміни у конкретних правовідносинах із відповідачем.

Суд обмежився констатацією факту збільшення кредитного ліміту, однак у мотивувальній частині заочного рішення не зазначив, яким саме доказом підтверджується повідомлення відповідача про відповідні зміни, коли саме такі повідомлення були направлені, яким був їх зміст, чи були вони отримані відповідачем та яку саме платіжну операцію суд розцінив як підтвердження погодження зі зміненим кредитним лімітом.

Матеріали справи не дозволяють встановити послідовний та документально підтверджений механізм формування заявленої Банком суми основного боргу.

Власні документи Банку не дають можливості узгодити між собою хронологію зміни кредитного ліміту та хронологію формування основної заборгованості.

Суд фактично прийняв до уваги кінцевий розмір кредитного ліміту, наведений Банком, не встановивши при цьому юридичних підстав його виникнення та не перевіривши, яким чином цей показник співвідноситься з фактичним рухом кредитної заборгованості.

Мотивувальна частина заочного рішення не містить жодного самостійного аналізу порядку формування заявленої до стягнення заборгованості за процентами у розмірі 18 351,61 грн. Суд обмежився посиланням на наданий позивачем розрахунок, фактично визнавши зазначену суму доведеною лише з огляду на її відображення у розрахунку Банку. При цьому судом не встановлено, за який конкретно період нараховані зазначені проценти, на яку суму фактичної кредитної заборгованості вони нараховувалися у відповідні періоди, яка саме процентна ставка застосовувалася Банком та яким чином здійснені відповідачем платежі впливали на подальшу базу нарахування процентів.

За відсутності встановлення моменту зміни строку виконання основного зобов`язання неможливо зробити обґрунтований висновок і щодо правомірності нарахування процентів за весь період, включений Банком до розрахунку.

Заявляючи до стягнення з відповідача всю суму заборгованості у розмірі 43 879,75 гривень, позивач фактично реалізував право на дострокове повернення всієї суми кредиту. Саме тому для задоволення позову суд мав встановити не лише факт наявності простроченої заборгованості, а й момент виникнення у відповідача обов`язку достроково повернути всю суму кредитної заборгованості.

Доказів отримання ОСОБА_1 вимоги від Банку матеріали справи не містять.

Банк фактично визначив остаточну суму боргу ще до того, як у матеріалах справи встановлено сам факт отримання відповідачем вимоги та сплив передбаченого нею тридцятиденного строку

Суд фактично ототожнив наявність простроченої заборгованості за окремими платежами з настанням строку дострокового повернення всієї суми кредиту.

Позивачем не доведено одну з необхідних передумов заявленого способу захисту – настання строку дострокового повернення всієї суми кредиту, а суд першої інстанції цю обставину не встановив та не надав їй належної правової оцінки. Це є самостійною підставою для скасування заочного рішення.

На день розгляду справи відзиву на апеляційну скаргу від позивача не надходило.

За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що 25 березня 2019 року між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001276154901, згідно з умовами якого останній отримав кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом в розмірі 15 000,00 грн, який в подальшому збільшився до 25 529,00 грн. Реальна річна процентна ставка за користування кредитом – 47,88 % строком на 12 місяців з можливістю подальшої пролонгації.

До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту, який підписаний відповідачем.

Отже, сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. АТ «ПУМБ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти в розмірі та в порядку, встановленому договором. Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується випискою з особового рахунку за період з 25 березня 2019 року по 24 листопада 2025 року.

Відповідач ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, в зв`язку з чим згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 24 листопада 2025 року у нього виникла заборгованість перед банком у загальному розмірі 43 879,75 грн, яка складається з: 25 528,14 грн – заборгованість за кредитом, 18 351,61 грн – заборгованість по процентам за користування кредитними коштами.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги апеляційний суд зауважує наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги (частина 2 статті 527 ЦК України).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачеві кредит, що підтверджується випискою по особовому рахунку.

З огляду на норми частини 1 статті 1054 ЦК України, колегія апеляційного суду вважає, що у спірних правовідносинах позичальник має довести відсутність заборгованості у зв`язку з належним виконанням зобов`язання щодо повернення грошових коштів.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона – підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як встановлено матеріалами справи 25 березня 2019 року ОСОБА_1 підтвердив, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування (далі – ДКБО) послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердив, свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

Відповідно до заяви № 2001276154901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 25 березня 2019 року відповідач просив відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку. № кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 . Тип персоніфікованої кредитної картки. ОСОБА_1 просив Банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 15 000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця. Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки. ОСОБА_1 підписанням заяви підтвердив, що ним отримана у непошкодженому стані платіжна картка і ПІН, а також, що з правилами користування платіжною карткою ознайомлений та зобов`язується їх дотримуватись. Реальна річна процентна ставка складає 47,88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 12 577.58 грн. Розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10 000 грн та наступним її погашенням у зі строком 12 місяців рівними платежами. Поточний рахунок з можливістю випуску кредитної картки відкривається з сервісами та послугами (наповненням) та вартістю відповідно до ДКБО. Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що до підписання заяви отримав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та ознайомився з її змістом.

Підписанням заяви ОСОБА_1 беззастережно підтвердив, що приймає публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуги з укладення договору страхування, підписанням зави підтверджує свою згоду на укладення договору страхування на зазначених нижче умовах.

Підписанням цієї заяви відповідач надав, крім викладених в ДКБО, наступні твердження та запевнення, що: 1. Ця заява має інноваційний характер і в результаті приєднання до ДКБО, дія договорів на відкриття та обслуговування карткових рахунків, договорів карткового рахунку, які раніше були укладені між нею та Банком, припиняються на підставі ст. 604 ЦК України; 2. Ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згоден, всі умови ДКБО йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; 3. Отримав від Банку повідомлення про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, права суб`єкта персональних даних та іншу інформацію згідно Закону України «Про захист персональних даних»; 4. Йому відомо, що укладання договору страхування зі страховиком не є обов`язковою умовою отримання кредиту в Банку, таку послугу було обрано ним за власною ініціативою з числа послуг, що пропонуються Банком, і відносини за договором страхування, після його укладення виникають виключно між страхувальником та страховиком.

Відповідач отримав від Банку примірник заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування № 2001276154901 від 25 березня 2019 року.

За змістом пункту 2.1.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» договір визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування клієнта, регулює відносини сторін при наданні клієнту послуг Банку з відкриття та обслуговування карткових рахунків, випуску карток, надання споживчого кредиту, овердрафту, кредитної лінії, використання системи інтернет-банкінг, сервісу «SMS-банкінг», послуги залучення коштів у вклад, надання у користування індивідуального банківського сейфу і персонального обслуговування.

Згідно з пункту 2.2.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» договір вважається укладеним, а умови публічної пропозиції акцептованими клієнтом з моменту оформлення заяви на приєднання до договору за умови подання клієнтом документів і відомостей, необхідних для з`ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами договору. Дата набрання чинності договору визначається заявою на приєднання до договору, якщо інше не передбачено умовами Договору та/або Заявою на приєднання до Договору (пункт 2.2.2 Розділу І).

Відповідно до пункту 2.2.5. Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» підписанням заяви на приєднання до договору, клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення договору клієнт ознайомився з повним текстом договору (в тому числі Тарифами), повністю зрозумів його зміст та погоджується зі всіма умовами договору.

Пунктом 2.4.1 Розділу І Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що договір діє протягом невизначеного строку і може бути розірваний за ініціативою Банку або за ініціативою Клієнта у випадках закриття всіх Карткових рахунків та інших рахунків, відкритих за цим Договором, та/ або відмови від усіх послуг Банку.

Як встановлено судом та зокрема, підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору, 25 березня 2019 року на підставі заяви № 2001276154901 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В подальшому кредитний ліміт було неодноразово збільшено, останній раз 15 червня 2023 року до 25 529 грн.

Таким чином, між відповідачем та АТ «ПУМБ» укладено кредитний договір № 2001276154901, Банк свої зобов`язання за вказаним договором виконав, надавши відповідачу картку з установленим лімітом кредитної лінії.

Пунктом 4.2.9 Розділу ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» визначено, що проценти на суму основного боргу нараховуються в залежності від типу операції, проведеної клієнтом; проценти за день, що слідує за розрахунковим днем, нараховуються на залишок основного боргу станом на кінець розрахункового дня, в який виконується розрахунок обов`язкового платежу та включаються до складу обов`язкового платежу.

База для розрахунку процентів за кредитом - 365 днів у році (пункт 4.2.10. Розділу ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ»).

Користування відповідачем кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 25 березня 2019 року по 24 листопада 2023 року.

Пунктом 4.2.11 Розділу ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ», визначена схема погашення заборгованості за кредитною карткою, яка передбачає обов`язкове щомісячне не пізніше настання платіжної дати погашення суми обов`язкового платежу, що розраховується шляхом додавання суми мінімального платежу, мінімального рівного платежу (за наявності), процентів за користування кредитними коштами і комісій за звітний період, а також інших платежів, передбачених умовами Договору. Заборгованість за кредитною карткою погашається за рахунок коштів, що надійшли на картковий рахунок клієнта, в день їх зарахування на картковий рахунок.

Відповідно до пункту 4.3.8 Розділу ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» клієнт зобов`язаний користуватися наданим банком кредитним лімітом відповідно до умов цього договору, своєчасно та в повному обсязі погашати заборгованість за договором.

Відповідно до пункту 4.3.9 Розділу ІІ Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ» клієнт має право отримувати від банку інформацію про розмір доступного кредитного ліміту, нарахованих процентів за користування кредитом та сум комісій за допомогою Системи «інтернет-банкінг» або за його зверненням до Банку; ініціювати зменшення або відмову від встановленого Банком розміру наданого кредитного ліміту шляхом звернення до відділення банку або центру обслуговування клієнтів за телефонами, зазначеними на сайті банку, або за допомогою Системи «інтернет-банкінг» (за наявності технічної можливості у Банку).

Відповідно до доданого представником позивача до позовної заяви розрахунку заборгованості, через неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором № 2001276154901 від 25 березня 2019 року станом на 24 листопада 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 43 879.75 грн., з яких: 25 528.14 грн - заборгованість за кредитом; 18 351.61 грн - заборгованість за процентами.

З урахуванням зазначеного, апеляційній суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час укладення договору про надання споживчого кредиту відповідач був ознайомлений з його змістом і наслідками порушення зобов`язань за цим договором, що підтверджується підписами сторін. Належність підпису ОСОБА_1 ним не оспорювалася.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріально-правовий зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що у разі його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів суд має право визнати факт, на який посилалася заінтересована сторона, неіснуючим чи, навпаки, як це має місце при використанні презумпції, - існуючим, якщо інше не доказано другою стороною.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (частини 2 статті 77 ЦПК України).

Згідно зі статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Презумпція правомірності правочину закріплена у статті 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний відповідно до закону судом недійсним.

Відповідач відповідними доказами не спростував презумпції правомірності кредитного договору, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильно висновку, що сторонами було укладено кредитний договір, зобов`язання за яким щодо повернення кредитних коштів та процентів за їх користування позичальник ОСОБА_1 не виконав, що спонукало Банк звернутися до суду за захистом своїх прав.

Доводи апеляційної скарги про не підтвердження відповідними доказами наявність заборгованості, період за який утворився борг відхиляються апеляційний судом з огляду на те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15-ц).

Таким чином, надана банком виписка за рахунками позичальника була досліджена судом з наданням оцінки у сукупності з наданим АТ «ПУМБ» розрахунком боргу та іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача. При цьому, відповідач на виконання своїх процесуальних обов`язків не надав суду доказів за правилами статей 77-80 ЦПК України, які б спростовували доводи позивача.

Щодо доводів скарги про неможливість врахування наданого позивачем розрахунку заборгованості, то вони не заслуговують на увагу, оскільки наданий розрахунок заборгованості узгоджується з випискою по рахунку та умовами укладеного договору, а відтак правильно визнано судом доказом наявності заборгованості.

Скаржник не зазначив з чим саме не погоджується в наданому позивачем розрахунку, не надав іншого розрахунку, який би відображав його заборгованість перед позивачем або відсутність такої заборгованості.

Аргументи апеляційної скарги щодо безпідставного збільшення кредитного ліміту та відсутність доказів узгодження такого збільшення з відповідачем відхиляються апеляційним судом з огляду на таке.

Зокрема, підписуючи заяву № на приєднання до ДКБО ОСОБА_1 був обізнаний про розмір та порядок нарахування процентів у разі використання встановленого по картці кредитного ліміту.

Відповідно до довідки про збільшення кредитного ліміту, АТ «ПУМБ» неодноразово збільшувало первісно встановлений ОСОБА_1 кредитний ліміт, однак останній не надав доказів на підтвердження того, що висловлював свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту.

Зміна кредитних лімітів по кредитній карті передбачена умовами Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, відповідно до яких передбачено право банку змінювати клієнту кредитний ліміт, зокрема за пунктом 4.3.6.4 частини 4 розділу ІІ встановлено право банку змінити (зменшити, збільшити) розмір наданого кредитного ліміту або закрити кредитний ліміт взагалі.

Із долученої виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що відповідач активно користувався кредитним лімітом та здійснював часткове погашення заборгованості, тим самим погодився на встановлені банком умови.

Не надання позивачем доказів на підтвердження отримання клієнтом повідомлення про зміну розміру кредитного ліміту банку не є підставою для списання з відповідача суми заборгованості. Оскільки відповідно до частини 4 «Загальні права сторін» розділу І Публічної пропозиції визначено, що у разі незгоди клієнта із зміненим розміром кредитного ліміту, він вправі звернутися до банку та особисто подати відповідну письмову заяву. У випадку, якщо клієнт не заявив про свою незгоду зі зміною розміру кредитного ліміту та/або здійснив першу платіжну операцію, згода клієнта зі зміною умов договору вважається підтвердженою.

Споживач (позичальник) не звільнений від обов`язку бути добросовісним при укладенні договору, що означає повне з`ясування позичальником умов договору (тобто умов, на яких йому кредитор надасть кредитні кошти, і які наслідки він матиме для себе) до підписання договору і відповідно до отримання позичальником на підставі підписаного договору кредитних коштів, а не навпаки.

Доводи апеляційної скарги щодо не визначення судом строку зміни зобов`язання є неприйнятними з урахуванням наступного.

Відповідно до заяви № 2001276154901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 25 березня 2019 року ОСОБА_1 просив Банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 15 000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Платіжна дата 30 число місяця.

Кредит надано у вигляді кредитного ліміту, встановленого на поточному рахунку відповідача, до якого випущено кредитну картку, тобто у формі кредитування рахунку (стаття 1069 ЦК України). Відповідно до частини 4 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», чинної в цій редакції на день укладення договору, у разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу. Отже, закон виходить з того, що кредит у формі кредитування рахунку може бути витребуваний кредитодавцем повністю в будь-який час.

У заяві строк дії кредитного ліміту не визначено, проте, встановлено період, протягом якого позичальник може користуватися кредитними коштами, а не дату повернення вже використаних коштів. Порядку і строків повернення використаних коштів Заява від 25 березня 2019 року, яка є єдиним підписаним сторонами документом, що визначає умови кредитування, не встановлює: вона містить лише платіжну дату (30 число місяця).

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України якщо договором не встановлений строк або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом 30 днів від дня пред`явлення кредитором вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

На виконання зазначених вимог закону АТ «ПУМБ» 25 листопада 2025 року засоби почтового зв`язку АТ «Укрпошта» на адресу ОСОБА_1 за вих. КНО-44.2.2/1345 направило письмову вимогу про сплату заборгованості у розмірі 43 879,75 грн протягом тридцяти днів з моменту отримання цього листа. Зазначена вимога залишена ОСОБА_1 без відповіді, а тому АТ «ПУМБ» 28 січня 2026 року звернулося з вказаним позовом до суду про стягнення зазначеної суму боргу з відповідача в судовому порядку.

Відповідачем ОСОБА_1 будь-яких доказів на спростування встановлених обставин суду не надано.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2026 року ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись статтями 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв його представник – ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Заочне рішення Інгульського районного суду м. Миколаєва від 15 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді: Т.М. Базовкіна

Ж.М. Яворська

Повне судове рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua