Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №445/2801/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 445/2801/25 Головуючий у 1 інстанції: Бакаїм М.В.

Провадження № 22-ц/811/922/26 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

Провадження № 22-ц/811/924/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого – судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря – Хоцяновича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом цивільну справу за апеляційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на ухвали Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , приватного підприємства «Західний Буг» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі,

встановив:

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 2125 грн.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь приватного підприємства (далі –ПП) «Західний Буг» витрати на професійну правничу допомогу в загальній сумі 4320 грн.

Ухвали суду оскаржив позивач ТОВ «Західна агровиробнича компанія», просить їх скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційних скарг позивач зазначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вказує, що 10 лютого 2026 року Золочівський районний суд Львівської області постановив ухвалу про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від позову.

Наголошує, що представник приватного підприємства «Західний Буг» – адвокат Боровець М.С. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі 16.02.2026 року, а представник ОСОБА_1 – адвокат Крет О.І. подав заяву про стягнення втрат на професійну правничу допомогу 17.02.2026 року, тобто з пропуском визначеного процесуальним законом строку.

Зазначає, що системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у разі закриття провадження у справі вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони. Зловживання правами характеризуються умислом порушити порядок цивільного судочинства.

Вважає, що вчинені у процесі розгляду справи позивачем процесуальні дії, подання доказів, письмових пояснень не суперечать положенням ЦПК України, які дають стороні право вчиняти дії з метою захисту своїх прав.

Вказує, що матеріали справи не містять даних про те, що судом визнавалися зловживанням процесуальними правами будь-які дії позивача.

Окрім того, зауважує, що розгляд даної справи, станом на час подання заяви представника позивача про відмову від позову, відбувався на стадії підготовчого засідання, коли суд ще не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів і не давав їм оцінку, що унеможливило здійснити судом оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості позову. Відтак, за сукупністю наведених доводів, оскільки представниками відповідачів не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних чи необґрунтованих дій сторони позивача, то у суду були відсутні підстави для задоволення заяв представників відповідачів про стягнення з позивача понесених судових витрат по оплаті правової допомоги.

В судове засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247, ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи проведено апеляційним судом у відсутності учасників справи без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 29.09.2026 року, є дата складення повного судового рішення – 09.10.2026 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначений у статті 142 ЦПК України.

Так, частиною третьою статті 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У частині п`ятій статті 142 ЦПК України вказано, що в разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто зазначені в частині третій та в частині п`ятій статті 142 ЦПК України підстави відшкодування судових витрат на користь відповідача є різними за своєю правовою природою.

Частина п`ята статті 142 ЦПК України вказує на можливість відшкодування понесених відповідачем витрат внаслідок необґрунтованих дій позивача незалежно від підстав закриття провадження.

Водночас, частиною третьою статті 142 ЦПК України визначено безумовне право відповідача на відшкодування витрат при відмові позивача від позову. Таке право відповідача є обов`язковим, виникає виключно у єдиному випадку закриття провадження, а саме при відмові позивача від позову, і ніяким чином не пов`язується з наявністю чи відсутністю необґрунтованих дій позивача.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 05 вересня 2022 року в справі №755/3436/20, від 18 березня 2026 року в справі №683/2869/20.

Відповідно до частини шостої статті 142 ЦПК України, у випадках, встановлених частинами третьою – п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням.

При цьому, загальні вимоги щодо подання заяви про судові витрати та доказів на їх підтвердження, яких мають дотримуватися сторони, визначені частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною першою статті 134 ЦПК України, норма якої є імперативною, визначено, що разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч.2 ст.134 ЦПК).

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.3 ст.134 ЦПК).

Згідно з ч.2 ст.174 ЦПК України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Судом встановлено, що 28.10.2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ПП «Західний Буг» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 28 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 10.02.2026 року, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву.

12.11.2025 року відповідач ПП «Західний Буг», в особі представника – адвоката Боровець М.С., подав відзив на позовну заяву (а.с.16-20), в якому повідомив про орієнтовний розмір судових витрат відповідача по даній, а саме: витрат на професійну правничу допомогу (20000 грн.), й те, що документальне підтвердження судових витрат буде надано відповідачем з урахуванням вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

Таким чином, відповідач ПП «Західний Буг» заявив про судові витрати в даній справі.

29.12.2025 року відповідач ОСОБА_1 також подала відзив на позовну заяву (а.с.21-22), в якому жодним чином не вказала про судові витрати, які вона очікує понести в даній справі та про їх орієнтовний розрахунок, і, в подальшому, будь-яких інших заяв по судових витратах до суду не подавала.

Таким чином, немає підстав для висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 виконала наведені вище вимоги процесуального закону і заявила про судові витрати в даній справі.

05.02.2026 року позивач ТОВ «Західна агровиробнича компанія» подав до суду заяву про відмову від позову та закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України, в якій просив вирішити питання про повернення судового збору в порядку ч.1 ст.142 ЦПК України.

Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області від 10 лютого 2026 року прийнято відмову позивача ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_1 , ПП «Західний Буг», про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, а провадження у справі – закрито.

Повернуто ТОВ «Західна агровиробнича компанія» з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого згідно платіжної інструкції №10880 від 21.10.2025 року, а саме 3633 грн. 60 коп.

13.02.2025 року представник відповідача ПП «Західний Буг» – адвокат Боровець М.С. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі на підставі ст.ст.133, 137, 142 ЦПК України, внаслідок закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 4320 грн., долучивши до заяви докази на підтвердження таких витрат (а.с.38-40).

Заперечень від позивача на таку заяву не поступило.

16.02.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Крет О.І. також подав до суду аналогічну заяву, в якій просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 грн.

Однак, як вже зазначалося вище, відповідач ОСОБА_1 раніше (до постановлення ухвали про закриття провадження у справі), як цього вимагає норма частини восьмої статті 141 ЦПК України, не заявляла про судові витрати по справі, а відтак, визначених процесуальним законом підстав для задоволення її заяви не було, тому ухвала суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні такої заяви.

Статтею 137 ЦПК передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК).

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з дотриманням вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, стороною відповідача ПП «Західний Буг» долучено всі необхідні та визначені процесуальним законом документи, надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також платіжний документ на підтвердження оплати цих послуг.

Правових підстав для висновку про неспівмірність таких витрат немає, тому висновки суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача ПП «Західний Буг» витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі є законними та обґрунтованими, відтак, апеляційна скарга позивача на вказану ухвалу суду не підлягає задоволенню.

Таким чином, за наслідками розгляду апеляційних скарг позивача, лише апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 грн. підлягає задоволенню, а ухвала, відповідно, – скасуванню, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.п.1,2, 375, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 гривень – задовольнити.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2125 гривень – скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні цієї заяви ОСОБА_1 – відмовити.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року про задоволення заяви приватного підприємства «Західний Буг» про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» витрат на професійну правничу допомогу – залишити без задоволення.

Ухвалу Золочівського районного суду Львівської області від 26 лютого 2026 року про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь приватного підприємства «Західний Буг» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4320 гривень – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 09 жовтня 2026 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич