Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 жовтня 2026 р.
Справа: №344/14396/26
Суддя: Лазарів О. Б.
Справа № 344/14396/26
Провадження № 3/344/3379/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Лазарів О.Б., з участю захисника Бандури В.О., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Адміністративне правопорушення вчинене за наступних обставин.
Так, ОСОБА_1 18.07.2026 року о 17-29 год. в м.Івано-Франківську по вул.Івана Макуха, 2В, керував транспортним засобом марки «Ford Transit», н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспорного засобу за допомогою приладу “Драгер” та у медичному закладі в лікаря нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав. В своїх поясненнях зазначив, що 18.07.2026 їхав з військової частини після наряду, заїхав на СТО, після чого продовжив рух додому по вул. Ребета. Під час руху на світлофорі увімкнулося червоне світло, при цьому поїзда не було. Відчувши погіршення самопочуття, він зупинив автомобіль, заглушив двигун, сперся на кермо та задрімав. Прокинувся від звуків працівників поліції, які повідомили йому, що він має почервоніле обличчя та, ймовірно, перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Він пояснив поліцейським, що тривалий час не спав. Працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» або поїхати до медичного закладу для проходження огляду. Надалі вони поїхали до медичного закладу, при цьому працівники поліції зазначали, що йому слід було пройти огляд на місці. Біля церкви в с. Чукалівка вони зупинилися, вийшли з автомобіля та про щось порадилися, після чого повернулися до автомобіля. Пізніше до них під`їхав інший автомобіль, і тоді до нього підійшла працівниця поліції і вже вона проводила огляд. Він не розумів підстав для проходження такого огляду, однак здійснив видих у прилад. Після цього йому повідомили, що необхідно ще раз здійснити видих, оскільки він недостатньо сильно видихнув і результат відсутній. Однак він відмовився, оскільки мав сумніви щодо справності приладу.
Захисник Бандура В.О. просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що працівниками поліції було порушено процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки його клієнт продув алкотестер, однак прилад не показав нічого. Крім того, наголосив, що факт керування транспортним засобом не було зафіксовано, оскільки на момент наближення працівників поліції до автомобіля його двигун був заглушений.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вислухавши пояснення учасників, дослідивши матеріали справи та відеоматеріали з нагрудних камер працівників поліції, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, доводиться матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема: протоколом серії ЕПР1 №722845 від 18.07.2026 року про адміністративне правопорушення, даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2026 року, актом огляду на стан алккогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову від огляду.
Вина ОСОБА_1 доводиться також відеоматеріалами, що містяться на оптичному диску, які були предметом дослідження в судовому засіданні. Зокрема, на представлених відеоматеріалах зафіксовано, що водій ОСОБА_1 18.07.2026 року перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння (порушення мови), на пропозицію працівників поліції пройти у визначеному законом порядку огляд на визначення стану cп`яніння відмовився.
Показання ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, є непереконливими, які не узгоджуються з іншими матеріалами адміністративної справи, зокрема, відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції. На відеозаписах зафіксовано, що водій ОСОБА_1 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп`яніння знаходиться за кермом транспортного засобу. З огляду на наведене, суд вважає, що така позиція сторони захисту, в тому числі показання ОСОБА_1 , направлені виключно на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Більше того, відповідно постанови серії ЕНА №7572983 від 18.07.2026 року, водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 425 грн. штрафу, за правопорушення, що мало місце 18.07.2026 року о 17-29 в м.Івано-Франківську по вул.Івана Макуха,2В.
Відповідно до п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 таких вимог ПДР не виконав, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Сам порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським та в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів чітко регулюється розділами ІІ та ІІІ згаданої Інструкції.
Матеріали справи містять направлення до закладу охорони здоров`я КНП " ПОКЦПЗ ІФ ОР" на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.07.2026 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови).
Разом з тим, відмова водія пройти відповідний огляд на визначення стану сп`яніння вже само по собі є порушенням п.2.5 ПДР та правопорушенням, передбаченим ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, і на вимогу працівника поліції від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, що повністю доведено в суді.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 судом встановлено не було.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.40-1, 283-287, 294 КУпАП, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Роз`яснити, що відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2, 300-3 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення згаданого вище строку, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу. У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд.
Суддя Олег ЛАЗАРІВ
Оригінал: reyestr.court.gov.ua