Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №451/1330/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 451/1330/25 Головуючий у 1 інстанції: Патинок О.П.

Провадження № 22-ц/811/1072/26 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

секретар: В.Черевко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Радехівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької районної ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 звернувся з позовом до Шептицької районної ради Львівської області та Шептицької районної державної адміністрації Львівської області, у якому просив визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на:

- об`єкт незавершеного будівництва - адміністративно-складську будівлю, площею 571,7 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

- об`єкт незавершеного будівництва – виробничий цех, площею 1419,6 м кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позовних вимог покликався на те, що 12 грудня 2006 року між Радехівською районною радою та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу незавершеного будівництва очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою м. Радехів, Львівської області. Продаж даного майна вчинено за 21419 гривень. Оплативши вартість придбаного об`єкта нерухомого майна, 14 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та Радехівською районною державною адміністрацією, що діяла від імені Радехівської районної ради був складений акт прийому-передачі незавершеного будівництва. Відповідно до п. 4 акту, підтверджено проведення розрахунків між сторонами. Відповідно до п. 5 акту, корпус біотермічної очистки очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою місто Радехів Львівської області рахується переданим у власність з моменту підписання даного акту прийому-передачі.

Крім того, 28 грудня 2006 року між Радехівською районною радою та ОСОБА_1 був укладений аналогічний договір купівлі-продажу незавершеного будівництва виробничо-допоміжної будівлі очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою м. Радехів Львівської області позначені літерою 3 на схемі генплану. Також 28 грудня 2006 року між ОСОБА_1 та Радехівською районною державною адміністрацією, що діяла від імені Радехівської районної ради, був складений акт прийому-передачі незавершеного будівництва. Відповідно до п. 5 акту, виробничо-допоміжна будівля очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою місто Радехів Львівської області рахується переданим у власність з моменту підписання даного акту прийому-передачі. Таким чином, з грудня 2006 року ОСОБА_1 безперервно, вільно та відкрито почав володіти вищезазначеним нерухомим майном.

У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до КП ЛОР "Шептицьке МБТІ" з метою виготовлення технічних паспортів на адміністративно-складську будівлю та виробничий цех по АДРЕСА_1 , які йому належать на праві власності. Однак, 13 березня 2025 року КП ЛОР "Шептицьке МБТІ" повідомило ОСОБА_1 , що станом на 31.12.2012, реєстрація права власності нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 не проводилась. Підтвердженням цьому є довідка № 1183 від 13.03.2025 та № 1182 від 13.03.2025. Таким чином, ОСОБА_1 стало відомо, що нежитлові будівлі по АДРЕСА_1 , які згадані вище, не належать позивачу на праві власності, а реєстрація права власності не проводилась. З викладеного можна зробити висновок, що договори купівлі-продажу незавершеного будівництва, укладені між Радехівською районною радою та ОСОБА_1 , не посвідчувалися нотаріально та не були зареєстровані у встановленому законом порядку, а тому є нікчемними в силу вимог закону. ОСОБА_1 не маючи юридичної освіти не знав усіх нюансів укладення відповідних договорів купівлі нерухомого майна з органом місцевого самоврядування та отримуючи майно у своє користування діяв добросовісно та є добросовісним набувачем майна, яким користується відкрито з 2006 року. Радехівська районна рада, як владний орган у відносинах з приватною особою, не дотримався чинного на той час законодавства, що в свою чергу призвело на сьогодні до негативних наслідки для добросовісного набувача ОСОБА_1 у вигляді нікчемності укладених правочинів.

Оскаржуваним рішенням у задоволенні позову ОСОБА_1 до Шептицької районної ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

Вважає рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що відсутність нотаріального посвідчення та належної державної реєстрації договорів купівлі-продажу об`єктів незавершеного будівництва, укладених між Радехівською районною радою та ОСОБА_1 , свідчить про недодержання вимог закону щодо форми правочину, що відповідно до ст. 220 ЦК України тягне нікчемність таких правочинів. Звертає увагу на те, що у рішеннях про відмову в проведенні реєстраційних дій від 17.10.2025 № 81393031 та № 81393286, державним реєстратором також наголошено на тому, що договори купівлі-продажу незавершеного будівництва укладені між Радехівською районною радою та ОСОБА_1 не посвідчувалися нотаріально, а тому подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом. ОСОБА_1 , не маючи юридичної освіти не знав усіх нюансів укладення відповідних договорів купівлі нерухомого майна з органом місцевого самоврядування, та отримуючи майно у своє користування, діяв добросовісно та є добросовісним набувачем майна, яким користується відкрито з 2006 року. Радехівська районна рада, як владний орган у відносинах з приватною особою,укладаючи договори не дотрималась чинного на той час законодавства, що в свою чергу призвело до негативних наслідків для добросовісного набувача ОСОБА_1 у вигляді нікчемності укладених правочинів.

Щодо можливості визнання права власності за набувальною давністю в судовому порядку, то вважає, що у фактично існуючих обставинах, пов`язаних із володінням ОСОБА_1 вказаними нежитловими будівлями, наявна передбачена законодавством сукупність умов, необхідних для набуття права приватної власності за набувальною давністю. Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 у 2006 році заволодів нежитловими приміщеннями, на дане майно не претендують інші особи, він відкрито, безперервно і тривало володіє даним майном, поводиться з ним як власник, закон не обмежує і не забороняє таку підставу набуття права власності. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що відсутність введення об`єкта в експлуатацію виключає можливість застосування зазначеної норми, а об`єкт незавершеного будівництва є лише сукупністю будівельних матеріалів. Разом з тим, зміст статті 344 ЦК України не встановлює як умову її застосування наявність попереднього введення об`єкта в експлуатацію. Об`єкт незавершеного будівництва за своєю правовою природою є об`єктом цивільних прав особливого роду, що прямо випливає з підходу законодавства та усталеної судової практики, відповідно до якої він є нерухомою річчю, фізичне створення якої розпочато, але не завершено, і щодо якої можуть виникати цивільні права та обов`язки (постанова Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-47цс16). Висновок суду про непоширення на цей об`єкт ст. 344 ЦК України виключно з мотивів його незавершеності та невведення в експлуатацію ґрунтується на звуженому тлумаченні поняття «майно» та не враховує правову природу об`єкта незавершеного будівництва як об`єкта цивільних прав. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Шептицької районної ради Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – задовольнити повністю.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, однак його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача Шептицької районної ради Львівської області в судове засідання не прибув, надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, на підставі наявних матеріалів справи.

У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав, просив таку задовольнити з підстав, викладених у скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, прояснення представника позивача ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги немає, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном – протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивачем має бути доведено факт існування такого нерухомого майна, відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше 10 років.

Володіння без правової підстави – це фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку законну підставу володіння чужим майном.

Аналізуючи поняття добросовісності володіння як підставу для набуття права власності за набувальною давністю за статтею 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна, тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Крім того, позивач, як володілець майна, повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Добросовісність передбачає, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Таким чином, набувальна давність поширюється на випадки фактичного, без правової підстави володіння чужим майном.

Набуття права власності за набувальною давністю є первинним способом виникнення права власності, для застосування якого необхідна наявність усіх законодавчо визначених умов у сукупності: добросовісність заволодіння майном, безтитульність володіння (відсутність будь-якої правової підстави володіння чужим майном), відкритість володіння та його безперервність протягом встановленого законом строку. Володіння майном на підставі певного юридичного титулу (договору купівлі-продажу, оренди тощо) виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому випадку володілець володіє майном не як власник. Також позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником. (Такий висновок викладений у постанові ВС від 15 липня 2025 року, справа № 927/773/24).

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження № 61-19156св18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 травня 2019 року (справа № 910/17274/17 не вбачала підстав для відступу від наведених висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, оскільки за змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Матеріалами справи і судом встановлено, що відповідно до рішення Радехівської районної ради Львівської області ХІІІ сесії ІІІ демократичного скликання від 20.09.2000 «Про приватизацію окремих об`єктів незавершеного будівництва Радехівського біохімзаводу» вирішено провести приватизацію окремих об`єктів і споруд незавершеного будівництва Радехівського біохімзаводу. Для об`єктів комплексу очисних споруд для м. Радехів – аукціон. Продаж об`єктів доручено Радехівській РДА. Відчуження згаданих об`єктів провести у встановлені законодавством терміни з передбаченням обов`язкових умов приватизації в договорах купівлі-продажу (а.с.152 том 1).

Згідно рішення №174 від 12.04.2005 Радехівської районної ради Львівської області ХУІІ сесії ІУ демократичного скликання з метою залучення інвестицій та ефективного використання майна незавершеного будівництва Радехівського біохімзаводу, внесено зміни до рішення ХІІІ сесії від 20.09.2000 «Про приватизацію окремих об`єктів незавершеного будівництва Радехівського біохімзаводу», визначивши спосіб приватизації: цілісного майнового комплексу незавершеного будівництва Радехівського біохімзаводу, який знаходиться на будівельному майданчику с. Полове Радехівського району – конкурс. (а.с.151 том 1).

Згідно Договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 12.12.2006 Радехівська районна рада, від імені якого діє Радехівська районна державна адміністрація в особі Карплюка Богдана Григоровича, що проживає в с. Синьків Радехівського району Львівської області, згідно рішення Радехівської районної ради Львівської області ХУІІ сесії ІУ демократичного скликання від 12 квітня 2005 за №174 з одного боку та ПП ОСОБА_1 , місцезнаходження АДРЕСА_3 код ЄДРПО 2431017055, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, уклали договір, де предметом договору є наступне: продавець зобов`язується передати у власність покупцеві - незакінчене будівництво корпус біотермічної очистки незавершеного будівництва очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою м. Радехів Львівська область. П.4.1. Договору передбачає обов`язок покупця – «дотримуватись правил техніки безпеки під час розбирання і демонтажу незавершеного будівництва» та права на «використання демонтованих будівель матеріалів для подальшого будівництва». Дане майно належить Продавцеві на підставі акту прийому-передачі від 01 січня 2000 року. Передача об`єкта продавцем і прийняття покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (а.с.12-13 том 1).

Згідно акта прийому-передачі незавершеного будівництва від 14 грудня 2006, такий складений відповідно до Договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 12.12.2006. Актом засвідчується, що Радехівська районна державна адміністрація передає, а ПП ОСОБА_1 приймає у власність корпус біотермічної очистки очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою: м. Радехів Львівська область, позначений літ.1 на схемі генплану. Корпус біотермічної очистки очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою: м. Радехів Львівської області рахується переданим у власність з моменту підписання даного акту прийому-передачі (а.с.14 том 1).

Відповідно до Договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 28.12.2006 Радехівська районна рада, від імені якого діє Радехівська районна державна адміністрація в особі Карплюка Богдана Григоровича, що проживає в с. Синьків Радехівського району Львівської області, згідно рішення Радехівської районної ради Львівської області ХУІІ сесії ІУ демократичного скликання від 12 квітня 2005 за №174 з одного боку та ПП ОСОБА_1 , місцезнаходження АДРЕСА_3 код ЄДРПО 2431017055, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного законодавства щодо недійсності правочинів, уклали договір, де предметом договору є: продавець зобов`язується передати у власність покупцеві незакінчене будівництво виробничо-допоміжної будівлі очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою м. Радехів Львівська область. Дане майно належить Продавцеві на підставі акту прийому-передачі від 01 січня 2000 року. П.4.1. Договору передбачає обов`язок покупця – «дотримуватись правил техніки безпеки під час розбирання і демонтажу незавершеного будівництва» та права на «використання демонтованих будівель матеріалів для подальшого будівництва». Передача об`єкта продавцем і прийняття покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами (а.с.15 том 1).

Згідно акта прийому-передачі незавершеного будівництва від 28 грудня 2006, такий складений відповідно до Договору купівлі-продажу незавершеного будівництва від 28.12.2006. Актом засвідчується, що Радехівська районна державна адміністрація передає, а ПП ОСОБА_1 приймає у власність виробничо-допоміжну будівлю незавершеного будівництва очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою: м. Радехів Львівська область, позначений літ.3 на схемі генплану. Виробничо-допоміжна будівля очисних споруд м. Радехів, що знаходиться за адресою: м. Радехів Львівська область, рахується переданою у власність з моменту підписання даного акту прийому-передачі (а.с.16 том 1).

Відповідно до накладної №1 від 24.01.2007 ПП ОСОБА_1 через ОСОБА_1 оплачено на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 грн за незавершене будівництво корпусу біотермічної очистки очисних споруд м. Радехова (а.с.17 том 1).

Згідно накладної №2 від 23.01.2007 ПП ОСОБА_1 через ОСОБА_1 оплачено на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 грн за незавершене будівництво виробничо- допоміжна будівля (а.с.18 том 1).

Відповідно до Довідки, виданої директором КП ЛОР «Червоноградське міжміське Бюро технічної інвентаризації» від 16.02.2010 № 204, виданої ОСОБА_1 про те, що по даних інвентаризації станом на 10.02.2010 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходяться незавершені будівництвом адміністративно-складська будівля «А-3», процент готовності 48% та будівля виробничого цеху «Б-1, процент готовності якого 52% (а.с.19 том 1).

Рішенням Радехівської міської ради Радехівського району Львівської області ХХХVII сесія VI скликання від 31.07.2013 №15 «Про надання дозволу на виготовлення детального плану території для реконструкції нежитлових незавершених будівництвом будівель під виробничо-складські і виробничо-адміністративні приміщення» надано дозвіл ОСОБА_1 через проектну організацію розробити детальний план території для реконструкції нежитлових незавершених будівництвом будівель під виробничо-складські приміщення і виробничо- адміністративні приміщення на земельній ділянці орієнтовною площею 0,14 га в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 розроблений та погоджений детальний план території подати в Рахехівську міську раду для затвердження (а.с.21 том 1).

Відповідно до довідки, виданої в.о. директора КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» Мартищуку О.Б. про те, що КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» станом на 31.12.2012, реєстрація права власності нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 не проводилась (а.с.22 том 1).

Згідно довідки, виданої в.о. директора КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» Мартищуку О.Б. про те, що КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» станом на 31.12.2012, реєстрація права власності нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 не проводилась (а.с.23 том 1).

Із технічного паспорта адміністративно-складської будівлі за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що будівництво розпочато у 2000р., площа забудови – 571,7 м.кв., відсоток готовності об`єкта – 48%. Під літерою А-3 адміністративно-складська будівля (а.с.24-41 том 1).

Відповідно до даних технічного паспорта виробничого цеху за адресою АДРЕСА_2 будівництво розпочате у 2000 р., площа забудови – 1419,6 м.кв., відсоток готовності об`єкта – 52%. Під літерою Б-1 виробничий цех (а.с.42-59 том 1).

Згідно довідки, виданої в.о. директора КП ЛОР «Шептицьке МБТІ» Мартищуку О.Б., по даних обстеження станом на 15.01.2025 і виготовленому технічному паспорту на виробничий цех 28.02.2025 та акту прийому-передачі незавершеного будівництва очисних споруд в м. Радехів від 14.12.2006 корпус біотермічної очистки очисних споруд, що позначений в цьому акті на схемі генплану літерою «1», відповідає літері «Б-1» схематичного плану, за адресою АДРЕСА_1 . Технічний паспорт від 27.02.2025 на адміністративно-складську будівлю, літ «А-3» за адресою АДРЕСА_1 , відповідає акту прийому – передачі від 28 грудня 2006 виробничо-допоміжної будівлі незавершеного будівництва очисних споруд м. Радехів позначенню літері «3» (а.с.60 том 1).

Як видно з Рішення №13 від 15.12.2020 «Про реорганізацію Сокальської районної ради Львівської області, Радехівської районної ради Львівської області шляхом злиття у Червоноградську районну раду Львівської області, Червоноградська районна рада Львівської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Радехівської районної ради Львівської області (п.6, а.с.127-130 том 1).

Розпорядженням Червоноградської РДА від 06.05.2022 №42 затверджено передавальний акт основних засобів, матеріальних цінностей, прав, обов`язків та зобов`язань юридичної особи – архівного відділу Радехівської районної державної адміністрації Львівської області (код за ЄДРПОУ:252343790) до правонаступника Червоноградської РДА Львівської області (код ЄДРПОУ: 44265757) (а.с.153, 262 том 1).

Відповідно до повідомлення заступника голови Червоноградської районної ради Львівської області від 21.08.2024, Червоноградська районна рада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Радехівської районної ради Львівської області та Сокальської районної ради Львівської області. Також повідомлено, що у архіві Червоноградської районної ради Львівської області (правонаступника Радехівської районної ради Львівської області) відсутня інформація та документи щодо укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва очисних споруд по АДРЕСА_1 між Радехівською районною радою та ПП ОСОБА_1 (а.с.126 том 1).

Як видно з рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно О. Лотоцької від 17.10.2025 , розглянувши заяву від 15.10.2025 за реєстраційним номером №69421353 та від 15.10.2025 №69421598, такий встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, зокрема ст. 655 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про нотаріат». Згідно поданих документів вбачається, що майно (предмет договору), яке відчужується, не було зареєстровано за власником нерухомого майна, в даному випадку будівля (незавершене будівництво) та правочин (договір купівлі-продажу) не був нотаріально посвідчений. (а.с.245, 246 том 1).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що існує позасудовий порядок вирішення органом місцевого самоврядування питання щодо оформлення права власності на спірні споруди, після розроблення детального плану території для реконструкції нежитлових незавершених будівництвом будівель, однак позивач таким не скористався. Крім того, суд дійшов висновку, що спірні об`єкти незавершеного будівництва, на які позивач заявляє своє право власності за набувальною давністю, не були сформовані як об`єкти нерухомого майна, позивач намагається визнати право власності на незавершене будівництво, що не відповідає вимогам ст. 344 ЦК України.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується та додатково вважає за необхідне зазначити, що володіння позивачем майном на підставі договорів купівлі-продажу від 12.12.2006 року та від 28.12.2006 року, без нотаріального посвідчення, не є безпідставним, оскільки майно передавалося за волею сторін, таке володіння не може вважатися «добросовісним заволодінням чужим майном» у розумінні статті 344 ЦК України і на нього не може бути визнано право власності за набувальною давністю в судовому порядку.

Такого висновку , колегія суддів дійшла з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 344 Цивільного кодексу України добросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності.

Разом з тим, позивач став власником спірного майна на підставі договорів купівлі-продажу незавершеного будівництва та актів прийому передачі, а його юридична необізнаність про необхідність посвідчення таких договорів нотаріально не є підставою для набуття права власності за набувальною давністю.

Позивач не може вважатися володільцем, який добросовісно заволодів чужим майном, оскільки отримав це майно не у володіння (володіння та користування), а саме у власність за договорами купівлі-продажу. За купівлю незавершеного будівництва, позивач оплатив обумовлену у договорах суму коштів, що стверджується накладними (а.с.17,18 т.1). Передача цього майна від Радехівської районної адміністрації до ОСОБА_1 відбулася згідно з актами прийому передачі незавершеного будівництва від 14 грудня 2006 року та від 28 грудня 2006 року (а.с. 14,16, т. 1).

Отже, володіння позивачем зазначеним майном не є безтитульним та добросовісним, оскільки безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави, а добросовісним- якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

У п.43-49 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року (справа № 910/17274/17) зазначено, що правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 Цивільного кодексу України є фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права. Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене з цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 Цивільного кодексу України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, в тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка в подальшому претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Радехівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 30 жовтня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А.Левик

М.М. Шандра