Постанова від 29 жовтня 2026 р. у справі №334/6732/21 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 30.10.2026 Справа № 334/6732/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №334/6732/21 Головуючий у 1- інстанції Баруліна Т.Є.

Провадження № 22-ц/807/2248/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Мінгазова Р.В.

суддів Онищенка Е.А.,

Трофимової Д.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Запоріжжя перебувала позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 25 листопада 2024 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження, після повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з Верховного Суду.

25 листопада 2025 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

31 серпня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням в якому просила суд повернутись до стадії підготовчого провадження у справі №334/6732/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 справі №334/6732/21 про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Та залучити ОСОБА_1 до справи №334/6732/21 як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача.

Крім того, у поданій заяві вона просила прийняти позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про повернення до стадії підготовчого провадження у справі №334/6732/21, про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та про відмову у прийнятті позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, 15 вересня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 25 вересня 2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року в частині відмови у поверненні до стадії підготовчого провадження у справі №334/6732/21 та відмови у задоволенні клопотанняпро вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повернуто скаржнику.

Ухвалою від 25 вересня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 31 серпня 2026, неповно з`ясував обставини справи та допустив порушення норм процесуального права, унаслідок чого безпідставно відмовив у поверненні до стадії підготовчого провадження й залученні ОСОБА_1 у справу як третьої особи із самостійними вимогами та неправомірно повернув її позовну заяву. Апелянт зазначає, що суд розглянув відповідне клопотання без її участі, чим позбавив її можливості надати пояснення та заперечення і реалізувати право на судовий захист. Наголошує про наявність у неї самостійного матеріально-правового інтересу у справі, оскільки предмет спору безпосередньо пов`язаний із встановленням факту батьківства ОСОБА_4 щодо дитини ОСОБА_5 , на її думку, суд передчасно дійшов висновку про повернення позову, не забезпечивши проведення судово-генетичної експертизи, яка раніше не була проведена з незалежних від неї причин, що у разі спростування батьківства унеможливлює захист її прав та вирішення питання про відшкодування моральної шкоди. Відсутність такого дослідження, на її переконання, перешкоджає повному та об`єктивному встановленню обставин справи і вирішенню її самостійних позовних вимог, зокрема щодо відшкодування моральної шкоди. Тому, апелянт вважає, що позовна заява мала бути прийнята та розглянута в межах справи після її вступу як третьої особи із самостійними вимогами.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснювався без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною першою ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2019 року у справі № 910/12463/18 для того, щоб набути статус третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору повинно бути дотримано декілька критеріїв:

1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору);

2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам);

3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Зважаючи на це, саме дотримання цих критеріїв підлягає оцінці при прийнятті рішення щодо вступу у справу третьої особи із самостійними вимогами.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна права позиція щодо визначення предмету спору викладена, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах від 13 березня 2019 року № 916/3245/17 та від 12 червня 2019 року № 916/542/18.

Відтак, вимога третьої особи має бути заявлена саме щодо предмета спору, що вже виник між сторонами.

Предметом спору у справі є оспорювання ОСОБА_4 його батьківства відносно дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Предметом позову у справі є вимоги щодо виключення актового запису відомостей про ОСОБА_4 , як про батька дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язання відповідний відділ державної реєстрації актів цивільного стану виключити відповідні відомості з актового запис у про народження.

В свою чергу, зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спору є моральні страждання, які зазнала ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_3 вказала ОСОБА_4 батьком дитини – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрі ОСОБА_1 оцінює у 200 000 грн. та просила у позовній заяві стягнути з ОСОБА_3 .

Як свідчать матеріали справи, позов ОСОБА_1 був поданий після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, тобто в поза межами строку встановленого ст. 52 ЦПК України.

Згідно з положеннями ст. 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення ст.ст. 193, 194 ЦПК України.

Таким чином позов третьої особи приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення позову третьої особи може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за позовом третьої особи ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

За своєю сутністю позов третьої особи є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.

Умовами пред`явлення позову третьої особи є: взаємопов`язаність одного позову з іншим, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; доцільність їх сумісного розгляду, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Таким чином, встановленню та доведенню за позовом третьої особи підлягають обставини, які не пов`язані із спором за позовом ОСОБА_4 , оскільки останній у своїй позовній заяві доводить факт того, що він не є батьком дитини.

У той час як, спір за позовною заявою ОСОБА_1 обґрунтований наявністю моральних страждань, які за твердженням ОСОБА_1 , спричинені діями ОСОБА_3 .

Відтак, апеляційний суд погодився з висновком районного суду, що ОСОБА_1 пропущено строк встановлений ст. 52 ЦПК України, відповідно до якої, треті особи які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а також про те, що спільний розгляд первісного позову та позову третьої особи є недоцільним.

Інші доводи апелянта цих висновків суду не спростовують, тому суд апеляційної інстанції їх відхилив.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що вирішення питання про прийняття в провадження позову третьої особи є правом суду першої інстанції, а відмова у прийнятті позовної заяви третьої особи не позбавляє права заявника звернутись до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.

Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що 14.09.2026 Дніпровським районним судом м. Запоріжжя ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про виключення з актового запису про народження дитини запису про батька, внесення змін до актового запису про народження дитини, у зв`язку з чим прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 призвело б до затягування розгляду справи, та на цей час є недоцільним.

Згідно з частиною першою ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 31 серпня 2026 року в частині повернення позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий: Р.В. Мінгазов

Судді Е.А. Онищенко

Д.А. Трофимова