Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №337/1251/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 14.10.2026 Справа № 337/1251/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 337/1251/25 Головуючий у 1-й інстанції: Салтан Л.Г.

Провадження № 22-ц/807/1411/26 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Гончар М.С.,

Кочеткової І.В.

при секретарі: Товстопятко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Полулях Сергія Юрійовича на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 08 серпня 2024 року о 14 год. 35 хв. в м. Запоріжжя по вул. Сорочинська водій ОСОБА_1 , керуючись т.з. Chevrolet Bolt Ev, реєстраційний № НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 . В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2024 року, ухваленою у справі № 337/4612/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Станом на 08 серпня 2024 року цивільно-правова відповідальність власника Chevrolet Bolt Ev, реєстраційний № НОМЕР_1 , була застрахована в ПРАТ СК «Перша», страховий поліс №222421105, що підтверджується копією полісу електронної бази МТСБУ.

Відповідно до Полісу №222421105 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

Згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн, франшиза - 3 200 грн.

Крім того, був забезпечений транспортний засіб Chevrolet Bolt Ev, реєстраційний № НОМЕР_1 , поліс на момент ДТП діяв.

ОСОБА_2 звернувся до ПРАТ СК «Перша», було проведено оцінку автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний № НОМЕР_2 , для визначення суми матеріальної шкоди, спричиненої йому внаслідок пошкодження вказаного автомобіля.

Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 4247 від 21.10.2024 року, матеріальний збиток, завданий йому пошкодженням автомобіля, складає 293 723,29 грн.

1 жовтня 2024 року страхова компанія ПРАТ СК «Перша» здійснила ОСОБА_2 виплату в рамках ліміту страхової відповідальності 160 000 гривень, за мінусом франшизи 3200 гривень в розмірі 156 800 гривень, що підтверджується електронною довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 31.10.2024 року із зазначенням суми зарахування 156 800 гривень на його банківську картку.

Тому, на думку позивача, відповідач повинен відшкодувати завдану пошкодженням належного йому автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний № НОМЕР_2 , майнову шкоду з урахуванням здійсненого страховиком відшкодування, а саме 293 723,29-156 800 =136 923,29 грн.

Звертав увагу на те, що звертався до відповідача з пропозицією добровільно здійснити виплату невідшкодованої страховою компанію вартості ремонту, проте йому було відмовлено.

Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просив суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму у розмірі 136 923,29 грн. в рахунок відшкодування завданої йому майнової шкоди та судові витрати.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2026 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти за заподіяну майнову шкоду майну в розмірі 136 923,29 грн, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 368,23 грн, а всього - 138 291,52 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Полулях С.Ю., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що позивачем не надано документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу, а розмір матеріального збитку, який мав би бути йому компенсований, зменшується на суму ПДВ.

Наголошує на тому, що висновок, який є єдиним доказом сторони позивача на підтвердження розміру майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, взагалі не підписаний експертом, а отже, не може вважатися належним та допустимим доказом. Висновок експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 4274 від 21 жовтня 2024 року містить невірний розрахунок вартості відновлювального ремонту. Зокрема, у таблиці 4.1 (стор. 7 висновку) у графі «Фактори зниження вартості» міститься пункт про те, що у випадку того, коли автомобіль має сліди відновлювального ремонту трьох чи більше деталей кузова знижує вартість відновлювального ремонту на 10 відсотків. Автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , у 2021 року був виставлений на аукціон у США та в подальшому, цього ж року, привезений на територію України та зареєстрований на праві власності за позивачем. Відповідно до даних, які були відображені на аукціоні, автомобіль мав суттєві ушкодження внаслідок зіткнення, а сааме, основне ушкодження: Front End (передня частина), другорядне пошкодження: Left Rear (ліва задня частина).

Зауважує, що судовим експертом не було враховано під час розрахунку ринкової вартості транспортного засобу той факт, що автомобіль позивача мав суттєві ушкодження до ДТП та у нього було відновлено більше трьох складових кузова. Відсутність вказаної позначки та зниження ціни суттєво вплинула на усі подальші розрахунки у висновку, що ставить під сумнів їх реальність та доведеність.

Крім того, під час розгляду справи стороною відповідача було з`ясовано факт того, що позивачем було відчужено транспортний засіб марки VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 , який було ушкоджено внаслідок ДТП, яке мало місце 08.08.2024 року.

10 грудня 2025 року листом №31/29/14-24562-2025 Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях на виконання ухвали суду від 01.12.2025 року по справі №337/1251/25 про витребування доказів надав копії акту огляду ТЗ №8788/25/000150 від 31.01.2025 року, виданого ТОВ «Гросс Авто»; договору купівлі-продажу транспортного засобу №8788/25/1/000150 від 31.01.2025 року, укладеного у суб`єкта господарювання ТОВ «Гросс Авто»; договору комісії №8788/24/1/000811 від 07.12.2024 року. З наданих документів вбачається, що 31.01.2025 року транспортний засіб VOLKSWAGEN PASSAT, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN НОМЕР_3 був відчужений; ціна проданого транспортного засобу встановлена за домовленістю сторін - 729 000,00 грн. Наведене збільшення ціни автомобіля свідчить, що автомобіль позивача, який отримав ушкодження внаслідок ДТП, був відремонтований до відчуження і проданий дорожче за його оціночну вартість навіть до ДТП.

Вважає, що позивачем відповідно до положень ст. 81 ЦПК України не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП в заявленому розмірі, у зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Від ОСОБА_2 , в особі представника - адвоката Шутака Ю.В. на адресу апеляційного суду надійшов відзив, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та, як наслідок, ухвалено обґрунтоване та законне рішення; доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, є безпідставними та необґрунтованими.

Так, під час розгляду справи був досліджений висновок експертного транспортно - товарознавчого дослідження № 4274 від 21.10.2024 року, у судовому засіданні експерт Филь О.П. надав пояснення щодо складених ним висновків експертного дослідження, який підтвердив правильність проведених ним розрахунків та зазначив, що висновок складено відповідно до чинних нормативних актів та методик, зокрема, при визначені ринкової вартості автомобіля ним була врахована ринкова вартість аналогічних автівок, що були ввезені на територію України, розмитнені та відновлені після ДТП за даними моніторінгу Інтернет-ресурсів, що, відповідно, не потребувало встановленої ним ринкової вартості на 10%. Тому у висновку проведеного дослідження ним було зазначено, що коригування середньоринкової вартості за відсотком додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, в залежності від умов його обслуговування, зберігання, експлуатації, тощо (Дз), за пунктом «КТЗ має сліди відновлення 3-х і більше деталей кузова» не проводилося у зв`язку з тим, що при виборі середньої по Україні ціни продажу вживаного колісного транспортного засобу (Сд) приймалися ціни КТЗ, ввезених на митну територію України, після ДТП, відновлених та оформлених згідно чинного законодавства. Таким чином, були спростовані доводи представника відповідача щодо невірного розрахунку вартості відновлювального ремонту, складеному експертом Филь.

Висновок експертного транспортно - товарознавчого дослідження № 4274 від 21.10.2024 року зроблено експертом Филь О.П. на підставі нормативних актів, рекомендованої науково-технічної та додаткової літератури, які вказані у цьому висновку.

Доводи, які зазначені у відзиві на позовну заяву, з посиланням на відповідні розрахунки, здійснені адвокатом Полулях С.Ю., який не є експертом, суб`єктом оціночної діяльності, не має фаху та повноважень щодо здійснення автотоварознавчого дослідження.

Під час розгляду справи по суті ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримав та пояснив, що автомобіль Volkswagen Passat він придбав на території України, розмитнений, після відновлювального ремонту. Після ДТП він звернувся до страхової компанії, отримав відшкодування, якого було не достатньо, щоб відремонтувати автівку. Він є військовим, тому йому дуже був потрібен для користування транспортний засіб. Відповідач добровільно відмовився сплачувати нараховану експертом різницю між вартість відновлювального ремонту та отриманою сумою, лише пропонував здійснити ремонт автівки власними силами, однак його це не влаштовувало, оскільки якість такого ремонту була явно сумнівною, що наражало на небезпеку його та членів його родини. Тоді він вирішив продати авто, звернувся до ТОВ «ГРОССАВТО», уклав договір комісії 7 грудня 2024 року, ціну продажу визначив комісіонер, передав ТОВ автівку. В той день йому на руки готівкою видали 230 000 грн. Більш він свою машину не бачив, про продаж дізнався лише від представника під час судового провадження. Машину передавав комісіонеру без ремонту, ремонтом машини займався комісіонер. Зазначав, що отримана ним сума не перекриває дійсну вартість автівки.

Вказує, що правова позиція відповідача про те, що подальший продаж пошкодженого транспортного засобу нібито свідчить про відсутність шкоди, суперечить вимогам закону та судовій практиці. Автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний № НОМЕР_2 , після ДТП був переданий позивачем третій особі (комісіонеру) на підставі договору комісії від 7.12.2024 року. Безпосередній продаж автомобіля здійснювався комісіонером за договором купівлі-продажу від 31.01.2025 року від імені комісіонера. На момент передачі автомобіля комісіонеру транспортний засіб перебував у пошкодженому стані внаслідок ДТП, що підтверджується матеріалами справи, зокрема висновком експертного дослідження. Подальше відновлення автомобіля здійснювалось комісіонером самостійно та за його власний рахунок, що могло вплинути на кінцеву вартість його реалізації. Таким чином, позивач не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного з кінцевим покупцем. Отже, ціна продажу автомобіля після його ремонту не може ототожнюватися із вартістю автомобіля у пошкодженому стані на момент ДТП.

Факт подальшого відчуження пошкодженого майна не припиняє обов`язку винної особи відшкодувати завдану шкоду.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 01 серпня 2018 року, справа № 666/4415/15-ц, провадження № 61-2832св18.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 – адвоката Полулях С.Ю., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що ремонт пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , відповідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження № 4274 від 21.10.2024 року, складає 293 723,29 гривень. Враховуючи факт отримання позивачем страхового відшкодування в розмірі 156 800 гривень (160 000 гривень за мінусом франшизи 3 200 гривень), що підтверджується електронною довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 31.10.2024 року, суд першої інстанції дійшов висновку, що відшкодування шкоди повинно бути сплачено у розмірі, який відповідає вартості ремонту автомобіля, а тому сума, що підлягає стягненню з відповідача, за заподіяну майнову шкоду майну, становить 136 923, 29 грн.

Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08 серпня 2024 року о 14 годині 35 хвилин в м. Запоріжжя по вул. Сорочинська водій ОСОБА_1 (відповідач), керуючи транспортним засобом Chevrolet Bolt EV, реєстраційний НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний № НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 (позивача). В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 08.08.2024 року, ухваленою у справі № 337/4612/24, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Цивільно-правова відповідальність власника Chevrolet Bolt EV, реєстраційний НОМЕР_1 , станом на 8 серпня 2024 року була застрахована в ПРАТ СК «Перша», страховий поліс №222421105, що підтверджується копією полісу електронної бази МТСБУ.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_2 , його власником є ОСОБА_2 .

Відповідно до Полісу №222421105 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, встановлений у розмірі 160 000 гривень, франшиза становить 3200 гривень. Строк дії договору - з 30.07.2024 року по 29.07.2025 року включно.

22.08.2024 року ОСОБА_2 звернувся до ПРАТ СК «Перша» із заявою про страхове відшкодування.

Згідно висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження щодо визначення матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ Volkswagen Passat, реєстраційний № НОМЕР_2 , в результаті ДТП, № 4274 від 21.10.2024 року, що був зроблений судовим експертом Филь О.П. на замовлення ПРАТ СК «Перша», вартість відновлювального ремонту КТЗ VOLKSWAGEN PASSAT, реєстр. № AP7600, після ДТП 8 серпня 2024 року на дату оцінки складає 569 669,81 грн. (з урахуванням ПДВ на запасні частини, що підлягають заміні. Матеріальний збиток, завданий власнику КТЗ VOLKSWAGEN PASSAT, реєстр. № НОМЕР_4 , внаслідок ДТП 08 серпня 2024 року на дату оцінки дорівнює вартості відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на запасні частини, що підлягають заміні, та складає 293 723,29 грн.

Вказаний висновок відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

ПРАТ СК «Перша» складений страховий Акт №ЦВ27838 про визнання події страховим випадком та встановлення розміру страхового відшкодування у сумі 156 800 гривень.

01 жовтня 2024 року страхова компанія ПРАТ СК «Перша» здійснила ОСОБА_2 виплату в рамках ліміту страхової відповідальності 160 000 гривень, за мінусом франшизи 3200 гривень, в розмірі 156 800 гривень, що підтверджується електронною довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 31.10.2024 року із зазначенням суми зарахування 156 800 гривень на банківську картку.

07.12.2024 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «ГРОСС АВТО» договір комісії № 8788/24/1/000811 щодо відчуження транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, реєстр. № НОМЕР_5 , за ціною, узгодженою сторонами - 729000 грн.

31.01.2025 року представник ТОВ «ГРОСС АВТО» відчужив зазначений транспортний засіб гр. ОСОБА_4 за ціною 729000 грн.

За доводами позивача, сума відшкодування завданої майнової шкоди пошкодженого автомобіля Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням здійсненого страховиком страхового відшкодування становить 136 923,29 гривень. (293 723,29 - 156 800). Перед здійсненням відчуження комісіонер провів відновлювальний ремонт автомобіля за власний рахунок, а йому сплатив лише 230 000 грн.

У судовому засіданні суду першої інстанції експерт Филь О.П. надав пояснення щодо складеного ним висновку експертного дослідження та підтвердив правильність проведених ним розрахунків, зазначив, що висновок складено відповідно до чинних нормативних актів та методик, зокрема, при визначені ринкової вартості автомобіля ним була врахована ринкова вартість аналогічних автівок, що були ввезені на територію України, розмитнені та відновлені після ДТП за даними моніторінгу Інтернет-ресурсів, що, відповідно, не потребувало встановленої ним ринкової вартості на 10%. Тому у висновку проведеного дослідження ним було зазначено, що коригування середньоринкової вартості за відсотком додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ, в залежності від умов його обслуговування, зберігання, експлуатації, тощо (Дз), за пунктом «КТЗ має сліди відновлення 3-х і більше деталей кузова» не проводилося у зв`язку з тим, що при виборі середньої по Україні ціни продажу вживаного колісного транспортного засобу (Сд) приймалися ціни КТЗ, ввезених на митну територію України, після ДТП відновлених та оформлених згідно чинного законодавства.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення (частина перша статті 1188 ЦК України).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У справі, що переглядається, предметом спору є сума відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка перевищує страхові виплати, для відновлення пошкодженого майна.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що цивільно-майнова відповідальність відповідача застрахована з лімітом до 160 000,00 грн за мінусом франшизи 3200 гривень в розмірі 156 800 гривень, у той час як завдані позивачу збитки складають 293 723,29 грн, тому відшкодування шкоди повинно бути сплачено у розмірі, який відповідає вартості ремонту автомобіля, а тому сума, що підлягає стягненню з відповідача за заподіяну матеріальну шкоду майну на користь позивача, становить 136 923,29 грн.

Стосовно доводів скаржника про те, що подальший продаж пошкодженого транспортного засобу свідчить про відсутність шкоди, колегія суддів зауважує, що Верховний Суд неодноразово вказував, що право на відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (ст. 1194 ЦК України) не залежить від того, чи відремонтував потерпілий автомобіль, чи продав його у пошкодженому стані, оскільки збитків особі було завдано у момент ДТП. Отже, продаж авто у пошкодженому стані не позбавляє потерпілого права отримати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Доводи апеляційної скарги про те, що стороною позивача не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої відповідачем внаслідок ДТП; про те, що не надано документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту транспортного засобу; про необхідність зменшення розміру майнової шкоди - зводяться до повторень заперечень проти позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка.

Всі докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Полулях Сергія Юрійовича, залишити без задоволення.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 06 квітня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: М.С. Гончар

І.В. Кочеткова