Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №444/5450/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 444/5450/25 пров. № А/857/49024/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Глазька С.М. та Глушка І.В.,

з участю секретаря судового засідання - Нагибайло Т.О.,

а також сторін (їх представників):

від позивача – Гудима Ю.П.;

від відповідача - Шлабан О.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської обл. від 13.07.2026р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській обл. про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної (суддя суду І інстанції: Мікула В.Є.; час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 04 хв. 13.07.2026р., м.Жовква Львівської обл.; дата складання повного рішення суду І інстанції: 13.07.2026р.),-

В С Т А Н О В И В:

12.12.2025р. (згідно з відомостями ярлика на поштовому відправленні) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № ПС 000546 від 03.12.2025р. про накладення адміністративного стягнення, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській обл.; судові витрати покласти на відповідача (а.с.1-5, 51).

Ухвалою суду від 02.03.2026р. відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного провадження із повідомленням (викликом) сторін в судове засідання (а.с.49-50).

Рішенням Жовківського районного суду Львівської обл. від 13.07.2026р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.99-104).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ОСОБА_1 , який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задовольнити (а.с.107-113, 119).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що у розглядуваному випадку результати зважування автомобіля з вантажем коливаються від 37630 кг до 52470 кг; зважування проводилося тричі; представлені квитанції про зважування містять різні відомості про вагу автомобільного транспорту.

Під час оформлення матеріалів адміністративної справи допущено суттєві порушення, а саме: відсутні відомості про назви та технічні можливості зважувального обладнання, його повірку; мало місце складання декількох актів про блокування автомобіля; відсутність відомостей в графах 9 і 10 акту № 002957 від 30.10.2025р.; складені довідка і акт про зважування містять виправлення; зважування і оформлення документів тривало понад шість годин (при нормативі одна година); повторне зважування відбувалося на відстані 68 км від попереднього місцерозташування ваги (при допустимій 50 км).

Також відповідач не надав чітких роз`яснень механізму розрахунків перевищення встановлених параметрів на понад 30 відсотків.

Отже, доводи відповідача ґрунтуються на недостовірних відомостях про вагові параметри транспортного засобу під час здійснення вагового контролю 30.10.2025р.

Відповідачем Укртрансбезпекою скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права та ухвалив законне і справедливе судове рішення (а.с.144-147).

Також сторони долучили до справи додаткові письмові пояснення і заперечення на них (а.с.203-205, 207, 222-223, 229-231, 234-236).

Заслухавши суддю-доповідача, позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає до задоволення, з наступних мотивів.

Як встановлено під час судового розгляду, 30.10.2025р. відповідно до направлення на рейдову перевірку № ОНР 001432 від 24.10.2025р. посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Львівській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на ділянці автодороги М-06 Київ – Чоп 597 км + 800 м проведена рейдова перевірка та здійснено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом марки «TAD», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної /ТТН/ № 05-0703А-4 від 30.10.2025р. (а.с.26, 79, 162-165).

Внаслідок проведеного зважування виявлено порушення нормативних вагових параметрів, визначених п.22.5 Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. (надалі – ПДР), а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу при допустимій 40000 кг (для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним чи трьохвісним напівпричепом). При цьому, зважування проводилося чотири рази із різними результатами.

Вказані обставини зафіксовані в акті ОАВ № 002957 від 30.10.2025р. про перевищення нормативних вагомих параметрів, довідці ДЗ № 002278 від 30.10.2025р. про результати габаритно-вагового контролю, акті № АБ 001860 від 30.10.2025р. блокування/розблокування транспортного засобу (а.с.154-156).

За результатами перевірки посадовими особами Управління державного нагляду (контролю) у Львівській обл. Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) складено Акт ЕАР 008585 від 30.10.2025р., у якому зафіксовано порушення вимог абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм (а.с.152).

Надалі водій транспортного засобу ініціював проведення точного габаритно-вагового контролю шляхом зважування автомобіля на пункті габаритно-вагового контролю на автодорозі М-06 (529 км + 800 м), де розташовані ваги, які здатні зважувати дев`ятивісний транспортний засіб.

За результатами точного габаритно-вагового контролю виявлено, що загальна маса транспортного засобу становить 75350 кг, що на 88,6 % перевищує допустимі норми (а.с.157-158).

Вказані відомості про вагу використані відповідачем під час вирішення питання про притягнення вантажовідправника до адміністративної відповідальності.

Згідно відомостей, зазначених у ТТН № 05-0703А-4 від 30.10.2025р., автомобільним перевізником виступає Приватне підприємство /ПП/ «ТАД», вантажовідправником і вантажоодержувачем визначено ТзОВ «Ютем-ЗМК»; загальна вага/маса з вантажем складає 11,5/66,5 тн (а.с.26).

Розгляд справи відбувся 03.12.2025р., про що відповідач повідомив керівника ТзОВ «Ютем-ЗМК» листом № 94381/33.2/24-25 від 03.11.2025р., який отриманий адресатом 14.11.2025р. (а.с.28).

Під час розгляду справи позивач скерував письмові пояснення від 03.12.2025р., згідно яких заперечив факт вчинення порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт (а.с.28).

За результатами розгляду зазначених матеріалів відповідач виніс постанову № ПС 000546 від 03.12.2025р., відповідно до якої 30.10.2025р. вантажовідправником ТзОВ «Ютем-ЗМК» (керівник ОСОБА_1 ) під час завантаження транспортного засобу марки «MAN», державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим напівпричепом марки «TAD», державний номерний знак НОМЕР_2 , допущено внесення (зазначення) відомостей про масу або габарити вантажу до ТТН, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, при цьому фактичні вагові або габаритні параметри перевищують нормативно встановлені законодавством на понад 30 % (88,6 %).

На підставі викладеного, керівника ТзОВ «Ютем-ЗМК» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн. (а.с.29).

Приймаючи рішення по справі та відмовляючи в задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт внесення (зазначення) позивачем відомостей про масу або габарити вантажу до ТТН, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, при цьому фактичні вагові або габаритні параметри перевищують нормативно встановлені законодавством на понад 30 %, стверджується представленими відповідачем доказами.

Позивач є керівником вантажовідправника, а тому в силу приписів ст.14-3 КУпАП саме він повинен нести відповідальність згідно ч.4 ст.132-2 КУпАП.

Колегія суддів вважає викладені висновки про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Предметом спірних правовідносин є правомірність притягнення до відповідальності та застосування до позивача стягнення у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.132-2 КУпАП.

Згідно з п.1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затв. постановою КМ України № 103 від 11.02.2015р., Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки.

За змістом ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 2 ст.29 вказаного Закону визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затв. постановою КМ України № 30 від 18.01.2001р.

Відповідно до п.3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п.4 вказаних Правил рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п.22.5 ПДР, затв. постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001р., рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів – трьохвісного автомобіля (тягача) з двомісним чи трьохвісним напівпричепом – для доріг державного значення (40 т).

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» вантажовідправник - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.

Згідно приписів ст.48 вказаного Закону при оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Відповідно до ст.51-1 зазначеного Закону вантажовідправник має право на:

передачу вантажу перевізнику для перевезення;

відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати чи пошкодження вантажу.

Вантажовідправник зобов`язаний:

вносити до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж відомості про масу або габарити вантажу, а також повне найменування вантажоодержувача та автомобільного перевізника (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті або відмітку у відповідному полі в ID-картці), прізвище, ім`я, по батькові, номер посвідчення водія, а також інші відомості, визначені законодавством;

надавати перевізнику необхідні документи на вантаж, що містять достовірну інформацію;

здійснювати в установленому порядку страхування відповідальності на випадок настання негативних наслідків під час перевезення вантажів;

відшкодовувати витрати та збитки, заподіяні внаслідок порушення ним законодавства з питань перевезення вантажів.

Згідно з абз.6, 27 Глави 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затв. наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., вантажовідправник - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та вносить відповідні відомості до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та цими Правилами.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов`язкові реквізити, визначені Законом України «Про автомобільний транспорт», форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

У разі необхідності форма товарно-транспортної накладної може бути доповнена іншими реквізитами, з урахуванням особливостей перевезень, зокрема умов та/або виду вантажу (абз.1 і 2 п.11.1 глави 11 згаданих Правил).

З огляду на викладене, діючим законодавством обов`язок виписувати ТТН, зазначати в такій відомості про масу та габарити вантажу, покладено на вантажовідправника.

Частина 1 ст.132-2 КУпАП передбачає, що внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.4 ст.132-2 КУпАП дії, передбачені частиною першою цієї статті, у разі якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, диспозиція ч.1 ст.132-2 КУпАП передбачає дві окремі дії, за вчинення яких наступає адміністративна відповідальність:

1) внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу;

2) внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно до ч.11 ст.258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, правопорушення, передбаченого статтею 132-2 цього Кодексу, та/або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом п`ятнадцяти днів з дня винесення такої постанови, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 279-1 цього Кодексу.

Згідно з ст.268 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-9 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що згідно оскаржуваної постанови позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Так, за результатами проведеного під час рейдової перевірки документального габаритно-вагового контролю встановлено, що згідно представленої ТТН маса вантажу брутто складає 41 т, згідно реєстраційних документів маса тягача становить 8,6 т, напівпричепа – 11,5 т, при цьому загальна маса склала 61,1 т.

У подальшому за ініціативи водія транспортного засобу (за твердженням відповідача) був проведений точний габаритно-ваговий контроль шляхом зважування, який встановив загальну масу транспортного засобу 75,35 т, що на 88,6 % перевищує допустимі норми (40 т).

Покликання позивача на несправність зважувального приладу спростовуються свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № ПМ082511724 від 19.12.2024р. і чинного до 18.12.2025р. (а.с.210-211).

Обов`язок вантажовідправника щодо оформлення ТТН полягає у зазначенні відомостей про масу та габарити вантажу, при цьому останні:

* повинні відповідати фактичним даним, та

* не повинні перевищувати встановлених вагових і габаритних нормативів.

У разі перевищення таких нормативів вантажовідправник не вправі завантажувати транспортний засіб понад ліміт для відповідної ділянки дороги (за відсутності спеціального дозволу на великогабаритний рух), через що зобов`язаний зменшити партію вантажу або вимагати від перевізника оформлення спеціального дозволу.

Таким чином, вантажовідправник ТзОВ «Ютем-ЗМК» (код ЄДРПОУ 30389193) вніс до ТТН № 05-0703А-4 від 30.10.2025р. відомості про масу вантажу, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків.

Визначення відсотка перевищення нормативно встановлених законодавством вагових або габаритних параметри проведено на підставі точного габаритно-вагового контролю, який встановив загальну масу транспортного засобу 75,35 т (а.с.157-158), що на 88,6 % перевищує допустимі норми (40 т).

Під час обчислення відсотка перевищення допустимих норм врахування загальної маси автопоїзда з вантажем (59 т або 61 т), які визначені у дозволі № 2025-13850001-30299 НГ від 29.10.2025р. на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, діючим законодавством не передбачено (а.с.27, 159).

Водночас, норми ст.132-2 КУпАП для визначення відсотку перевищення нормативних параметрів оперують такими поняттями як нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри, а не зазначені у дозволі на участь в дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Стосовно визначення суб`єкта правопорушення в розглядуваній особі колегія суддів враховує, що приписами ст.132-2 КУпАП визначено спеціального суб`єкта – вантажовідправника, яким може бути фізична чи юридична особа, яка надає перевізнику вантаж для перевезення та оформлює ТТН.

Відповідно до ч.1 ст.279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Згідно з ст.14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Відтак, положення ст.132-2 КУпАП підлягають застосуванню в сукупності із приписами ст.ст.14 і 279-5 КУпАП, в яких зафіксовано презумпцію факту, за якою відповідальну особу (спеціального суб`єкта відповідальності) на момент правопорушення prima facie (на перший погляд) встановлюють за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником вантажовідправника ТзОВ «Ютем-ЗМК» (код ЄДРПОУ 30389193) вказано ОСОБА_1 , який і є спеціальним суб`єктом відповідальності у цій справі (а.с.77).

За таких обставин відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення повинна нести саме позивач як керівник ТзОВ «Ютем-ЗМК» (вантажовідправника).

Колегія суддів наголошує на тому, що процедурні порушення, допущені контролюючим органом при розгляді справи про правопорушення не можуть бути обставиною, яка звільняє від відповідальності, у разі підтвердження факту правопорушення. Процедурні порушення не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності прийнятого за наслідками розгляду справи про правопорушення рішення. Натомість, вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки ці порушення вплинули на можливість порушника захистити свої права та чи призвели процедурні порушення на встановлення обставин порушення та на наслідки.

При цьому, колегія суддів враховує, що навіть у випадку встановлення процедурних порушень прийняття акта суб`єктом владних повноважень, зазначене не може бути підставою для скасування останнього у випадку встановлення правопорушення, факт вчинення якого підтверджено у ході розгляду справи.

Окрім цього, при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем забезпечено дотримання процесуальних вимог до провадження в справі про адміністративне правопорушення; останнім не допущено формального підходу щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, що не призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, права на захист (ст.268 КУпАП).

Інші зазначені позивачем обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Допущені в матеріалах справи виправлення у представлених відповідачем матеріалах рейдової перевірки, виявлені різні вагові параметри під час документального габаритно-вагового контролю не мають вагомого впливу на ідентифікацію вказаних документів та визначення фактичної маси транспортного засобу.

Таким чином, відповідач правомірно визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст.132-2 КУпАП, і наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн., а відтак заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.

Оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, заперечення відповідача, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача залишено без задоволення.

Таким чином, заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення.

За правилами ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Окрім цього, ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026р. в частині зупинення дії рішення Жовківського районного суду Львівської обл. від 13.07.2026р. в адміністративній справі № 444/5450/25 слід визнати такою, що втратила чинність (а.с.132-134).

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.271, 272, 286, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської обл. від 13.07.2026р. в адміністративній справі № 444/5450/25 залишити без задоволення, а вказане рішення суду – без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_1 .

Визнати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026р. в частині зупинення дії рішення Жовківського районного суду Львівської обл. від 13.07.2026р. в адміністративній справі № 444/5450/25 такою, що втратила чинність.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддяР. М. Шавель

суддіС. М. Глазько

І. В. Глушко

Дата складання повного судового рішення: 30.10.2026р.