Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №333/6843/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 28.10.2026 Справа № 333/6843/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/6843/26 Головуючий у 1- інстанції Варнавська Л.О.

Провадження № 22-ц/807/2195/26 Суддя-доповідач Мінгазов Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідача Мінгазова Р.В.,

суддів: Бредуна Д.С,

Полякова О.З.,

за участю секретаря судового засідання Товстопятко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької міської ради на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року у справі за заявою заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про встановлення факту неправильності запису в актовому записі та визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2026 року Шевченківська окружнам прокуратура міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з заявою про встановлення факту неправильності запису в актовому записі та визнання спадщини відумерлою. В якій зазначено, що в Олександрівському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України значиться зареєстрованим актовий запис про смерть № 461, складений 23.03.2021 Вознесенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на невідому жінку. Відомості про померлу особу в актовому записі про смерть вказано на підставі остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 841, виданого 10.02.2021 КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР. За матеріалами кримінального провадження № 12021082020000081 встановлено, що 08.02.2021 за адресою: м. Запоріжжя, майдан «Волі», виявлено невстановлену жінку, якій на вид приблизно 70 років, у подальшому доставлено до 5 МКЛ, а о 07:55 того ж дня констатовано біологічну смерть. В ході проведення досудового розслідування кримінального провадження № 4202308203000000014 від 17.07.2023 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, слідчим відділенням ВП № 4 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, були проведені слідчі дії, в ході яких було встановлено, що труп жінки, відомості про які були внесені до ЄРДР за № 12021082020000081 від 08.02.2021 є трупом ОСОБА_1 .

Листом ДСУ «ЗОБ СМЕ» № 02.2-05/1909 від 06.04.2026 повідомлено окружну прокуратуру про те, що за положеннями п. 2.9 «Інструкції щодо заповнення та видачі лікарських свідоцтв про смерть», затвердженої Наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545, другі примірники лікарського свідоцтва про смерть зберігаються один рік, після чого підлягають знищенню. Враховуючи викладене, неможливо надати копію лікарського свідоцтва про смерть за 2021 рік. Крім того, листом № 02.2-05/1704 від 20.08.2023 повідомлено окружну прокуратуру про те, що особа померлої не була встановлена, смерть зареєстрована в Вознесенівському районному у м. Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) актовий запис № 461 від 23.03.2021. Труп похований СКП «Запорізька ритуальна служба» 15.04.2021.

Внесення актового запису № 461 від 23.03.2021 Вознесенівським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) здійснювалось лише за заявою працівника КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР, без пред`явлення копії паспорту померлої, без здачі його оригіналу.

Прокурор вважає, що було помилково внесено до актового запису про смерть невідомої жінки № 461, складеного 23.03.2021 Вознесенівським районним у м. Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в частині запису прізвища, власного ім`я та по батькові, дати народження особи, замість вірного у «Відомості про померлу особу» прізвище - « ОСОБА_2 », власне ім`я - « ОСОБА_3 », по батькові - « ОСОБА_4 », дата народження - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

ОСОБА_1 на підставі довідки ЖБК «Побутовик-2» №156 від 28.02.1994 є єдиним власником квартири АДРЕСА_1 , з моменту сплати в повному обсязі пайового внеску за квартиру. Вона зареєстрована за цією адресою з 07.06.1977 по теперішній час.

Прокурор посилається на те, що Запорізька міська рада згідно наданих відповідей не зверталася із заявою про визнання квартири АДРЕСА_1 , відумерлою, останнє свідчить про наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру та звернення до суду з заявою як про встановлення факту, що має юридичне значення, так і визнання спадщини відумерлою.

Просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт неправильності запису в актовому записі про смерть № 461, складеному 23.03.2021 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в частині запису прізвища, власного ім`я, по батькові дати народження та внести виправлення в цей актовий запис, зазначивши в графі «Відомості про померлу особу» прізвище - « ОСОБА_2 », власне ім`я - « ОСОБА_3 », по батькові - « ОСОБА_4 », дата народження - « ІНФОРМАЦІЯ_1 »; визнати відумерлою спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме квартиру АДРЕСА_2 , та передати її у власність Запорізької міської територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року заяву заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про встановлення факту неправильності запису в актовому записі та визнання спадщини відумерлою, заінтересовані особи: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Запоріжжі, залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Запорізька обласна прокуратура в інтересах держави в особі Запорізької міської ради подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року в частині залишення без задоволення вимоги прокурора про встановлення факту, що має юридичне значення, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити заяву прокурора.

В іншій частині рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року не оскаржується.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що актовий запис про смерть № 461 від 23.03.2021 не містить помилки, оскільки на момент його складання особа була невідомою та запис внесено на підставі наявних на той час документів. Водночас, після складення актового запису в межах кримінального провадження було встановлено особу померлої, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 впізнала за фотокарткою померлу як свою сусідку ОСОБА_1 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначені обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження та іншими доказами, поданими до суду. Разом з цим, відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану рішення суду про встановлення неправильності актового запису є підставою для внесення відповідних змін, а згідно з п. 2.16.7 Правил на підставі рішення суду вносяться зміни, зазначені в ньому. Посилання суду на п. 2.5 Правил саме по собі не є підставою для відмови у встановленні неправильності актового запису, оскільки ця норма регулює порядок звернення із заявою до органу ДРАЦС, тоді як у цій справі прокурор звернувся до суду з вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: неправильності актового запису №461 складеному 23.03.2021.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви є необґрунтованим.

В судовому засіданні прокурор Запорізької обласної прокуратури Ліпартія А.О. доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та наполягала на задоволенні апеляційної скарги.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на викладене рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.08.2026 підлягає перегляду лише в частині відмови у задоволенні заяви про встановлення факту неправильності запису в актовому записі, оскільки в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується апелянтом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У справі встановлено наступні обставини.

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00057305978 від 25.03.2026 актовий запис про смерть № 461, складений 23.03.2021 Вознесенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про смерть невідомої жінки 08.02.2021. Відомості про померлу особу в актовому записі про смерть вказано на підставі остаточного лікарського свідоцтва про смерть № 841, виданого 22.03.2021 КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР. Паспорт померлої не здано, витяг про смерть для отримання допомоги на поховання не видавався.

01.05.2026 заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Анастасія Фененко звернулась до Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції із листом №57-101-3454вих26 57-102-357-26, в якому просила внести зміни до Державного реєстру актів цивільного стану громадян змін (виправлення) в актовому записі про смерть невідомої жінки №461, складеного 23.03.2021 зазначивши в графі «Відомості про померлу особу» прізвище – « ОСОБА_2 », власне ім`я – « ОСОБА_3 », по батькові – « ОСОБА_4 », дата народження – « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

15.05.2026 Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом №704/32.11-01-27 повідомив, що внести зміни до актового запису про смерть на невідому особу на підставі листа заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя не можливо. Вирішити питання про внесення змін можливо за заявою осіб визначених п. 2.5 розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5.

Відмовляючи в задоволенні заяви в частині встановлення факту неправильності запису в актовому записі, суд першої інстанції виходив з того, що пунктом 2.5 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії, затверджені Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 передбачено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що прокурор не наділений повноваженнями звертатись до органів державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

Однак з вказаним висновком суду першої інстанції не можна погодитись, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено статтею 315 ЦПК України.

Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулювання та засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01 липня 2010 року (далі - Закон № 2398-VІ) та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року (далі - Правила).

Згідно з частинами першою - четвертою статті 22 Закону № 2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793 (далі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до пункту 1.15 Правил відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

За змістом пункту 1.7 Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил. У разі зберігання актового запису цивільного стану (метричного запису) у державному архіві внесення змін до актового запису (метричного запису) проводиться зазначеною установою за повідомленням відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Пунктом 2.12 Правил передбачено, що на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.

Пунктом 2.13 Правил передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Тобто, підставою для внесення відповідних змін до актового запису є відповідне рішення суду.

На переконання заявника, наслідком встановлення вищевказаного факту є виникнення у Запорізької міської ради права на звернення до суду з вимогою про визнання відумерлою спадщини, яка залишилася після смерті особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, відсутність прокурора в переліку осіб, які відповідно до п. 2.5 розділу II Правил можуть звертатися до органів реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актових записів, не виключає його права подати заяву до суду, в інтересах Запорізької міської ради, про встановлення факту неправильності запису в актовому записі, тобто здійснити такі зміни не у позасудовому, а в судовому порядку.

На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув та прийшов до передчасних висновків щодо підстав відмови у задоволенні заяви.

Разом з цим, оцінюючи заяву прокурора в частині наявності підстав для встановлення факту неправильності запису в актовому записі про смерть № 461, складеному 23.03.2021 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в частині запису прізвища, власного ім`я, по батькові дати народження та можливості внесення виправлення в цей актовий запис, із зазначенням в графі «Відомості про померлу особу» прізвище - « ОСОБА_2 », власне ім`я - « ОСОБА_3 », по батькові - « ОСОБА_4 », дата народження - « ІНФОРМАЦІЯ_1 » апеляційний суд виходить з наступного.

З наданих матеріалів справи вбачається, що при вчиненні актового запису про смерть № 461 від 23.03.2021 Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) не було здійснено помилку, або вказаний запис вчинено невірно, оскільки з матеріалів заяви встановлено, що актовий запис було вчинено на підставі лікарського свідоцтва про смерть №841 від 22.03.2021. Особа померлої невідома.

При цьому, матеріли справи не містять доказів смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у певному місці та в певний час.

Матеріали кримінального провадження № 12021082020000081 від 08.02.2020 за ознаками кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 115 КК України, за фактом виявлення трупа невідомої жінки, не містить жодних відомостей про те, що померла є саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини другої статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене апеляційний суд приходить до висновку про те, що заява прокурора про встановлення факту неправильності запису в актовому записі про смерть не може бути задоволена, оскільки матеріали справи не містять належних доказів того, що настала смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також того, що актовий запис про смерть № 461 від 23.03.2021 складений саме відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також те, що не зазначення її ПІБ та дати народження є наслідком помилки або інших, неправильних дій органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Запорізької міської ради задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17 серпня 2026 року в частині встановлення неправильності запису в актовому записі змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні заяви.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 30.10.2026.

Головуючий: Р.В. Мінгазов

Судді Д.С. Бредун

О.З. Поляков