Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №308/7724/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/7724/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

27 жовтня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Шевчука В.В.,

суддів Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря Авдєєвої К.Т.,

представника відповідача Росул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Росул Олег Мирославович, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2026 року (суддя Логойда І.В.) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

В травні 2026 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.

Позов мотивувала тим, що 03 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №734.

Під час шлюбу народилося двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через деякий час сімейне життя погіршилося, повністю припинилися шлюбні відносини. З лютого 2025 року сторони проживають окремо. З серпня 2025 р. ОСОБА_1 проживає та працює в Польщі.

У березні 2026 року ОСОБА_1 подав позов про розірвання шлюбу. 27 березня 2026 року рішенням Бучанського районного суду Тернопільської області розірвано шлюб. Діти на сьогоднішній день проживають разом з позивачкою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту виїзду за кордон ОСОБА_1 , незважаючи на встановлений законом обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Не бере участі у вихованні малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 , не цікавився їхнім здоров`ям, навчанням, потребами та розвитком, не бере участі в забезпеченні харчуванням, одягом, лікуванням дітей. Фактично він ухиляється від будь-якої участі у житті своїх дітей, залишивши всі витрати та турботу повністю на позивачку. Усі обов`язки батька, такі як моральні, виховні та фінансові перекладено на неї. Це створює надмірне та об`єктивно непосильне фінансове навантаження.

Зі слів батька дітей відомо, що він працює за кордоном, а саме у Польщі, отримує заробіток (дохід) щомісячно приблизно 120 000 грн. На утриманні у відповідача ніхто не перебуває, він має достатній заробіток і має можливість сплачувати аліменти на кожну дитину в сумі 10000 грн. З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач є працездатним, постійно мешкаючи у Польщі та маючи постійну роботу та достатній дохід, просила суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 10 000 гривень щомісячно на кожну дитину, оскільки саме такий розмір є співмірним та обґрунтованим.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.07.2026 позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 8500 гривень щомісячно на кожну дитину з дня звернення до суду 27.05.2026 до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалено допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України витрати із сплати судового збору в розмірі 1 331, 20 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Росул О.М., просить змінити оскаржуване рішення в частині визначення розміру аліментів. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 4 000 гривень щомісячно на кожну дитину з дня звернення до суду – 27.05.2026 до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що позивач при зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою не довела заявленого в позовній заяві розміру аліментів на утримання дітей в сумі по 10 000 грн., оскільки матеріали справи не містять жодного доказу необхідності надання утримання дітям одним з батьків саме у такому значному розмірі. Також позивачкою не надано жодного доказу в підтвердження змоги Апелянта сплачувати аліменти на утримання дитини у вказаному розмірі.

Матеріальний стан апелянта знаходиться не в найкращому стані, у зв`язку із відсутністю постійної роботи останній отримує періодичні доходи від тимчасових підробітків, через що не має можливості переказувати своїй колишній дружині на утримання сина такі суми коштів.

Вказує, що судом не було встановлено реальний розмір доходів апелянта та його фактичну можливість щомісячно сплачувати аліменти у розмірі 8 500 грн на кожну дитину.

Позивач при зверненні до суду із позовною заявою вказувала, що Відповідач отримує дохід у Польщі у сумі близько 120 000 грн щомісячно, водночас зазначене твердження ґрунтується виключно на поясненнях позивачки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачкою долучено платіжні інструкції від 03.05.2026 року про переказ грошових коштів у розмірі 10 000 грн та від 28.05.2026 року про переказ грошових коштів у розмірі 20 000 грн, тобто йдеться про два окремі платежі, здійснені у конкретний період часу.

Апелянт вказує, що він був звільнений з військової служби та у зв`язку зі звільненням отримав відповідні грошові виплати. Саме за рахунок отриманих виплат у апелянта сформувались на той момент фінансові заощадження та він мав можливість перерахувати дітям зазначені грошові кошти.

В судовому засіданні представника апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Вказує, що позивач не довела фінансову спроможність відповідача сплачувати аліменти у заявленому розмірі та в розмірі який визначив суд.

Позивач у поданій заяві просила проводити розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що 03 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №734.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2026 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 03 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №734.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій область у позивачки та відповідача народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у позивачки та відповідача народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

У відповідності до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

В силу ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Згідно з п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки діти проживають з мамою, тому остання вправі вимагати стягнення з батька аліментів на утримання дітей.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які підлягають стягненню судом враховується вимоги ст. 182 СК України, відповідно до якої слід враховувати: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, судом, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. При цьому, розмір аліментів визначається з урахуванням умов, визначених ст. 182 СК України та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідач є особою працездатного віку. Будь-яких даних, які б вказували на неможливість отримувати дохід матеріали справи не містять. Разом із тим, матеріали справи не містять доказів можливості відповідача сплачувати аліменти у розмірі який просить позивач та у розмірі визначеному судом.

Враховуючи наведене вище та обов`язок обох батьків утримувати своїх дітей, виходячи з принципу розумності та об`єктивної можливості, колегія суддів приходить до висновку, що

стягнення з відповідача аліментів у розмірі 5000 грн. на кожну дитину відповідатиме інтересам дітей та не буде надто надмірним для відповідача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Згідно ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Росул Олег Мирославович, задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 липня 2026 року змінити виклавши його резолютивну частину у редакції цієї постанови.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі по 5000 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду 27.05.2026 і до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України витрати із сплати судового збору в розмірі 665,60 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 30.10.2026.

Головуючий:

Судді: