Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №127/27534/26 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/27534/26

Провадження № 33/801/1047/2026

Категорія: 149

Головуючий у суді 1-ї інстанції Іванченко Я. М.

Доповідач: Копаничук С. Г.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

в с т а н о в и л а :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 №731049 від 28.07.2026, 28.07.2026 о 12 год 12 хв. на дорозі АД М21 водій ОСОБА_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами за ч. 4 ст. 126 КУпАП ( постанова ЕНА 7230187 від 20.05.2026), повторно протягом року керував транспортним засобом «Мерседес-бенз», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 2.1а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 40 800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, з оплатним вилученням транспортного засобу «Mercedes-Benz C300», д.н.з. НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,6 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП. Окрім того, просив, що у разі, якщо суд дійде висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення , змінити постанову в частині призначеного покарання та не накладати на нього додаткове стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу. Вказав, що у справ відсутні докази керування ним транспортним засобом, а тому він не є субєктом адмінправопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП. Судом не наведено мотивів обрання такого адміністративного стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу.

Ухвалюючи оскаржувану постанову ,суд першої інстанції виходив із того, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення і його вина за ч.5 ст. 126 КУпАП повністю підтверджується дослідженими судом даними протоколу про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 №731049 від 28.07.2026, довідкою інспектора ВАП, постановою серії ЕНА №7230187 від 20.05.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП та іншими матеріалами справ. Окрім того, зважаючи на обставини вчинених правопорушень, їх наслідки, систематичне порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та керування транспортним засобом без отримання посвідчення водія, суд дійшов висновку про необхідність оплатного вилучення транспортного засобу ОСОБА_1 .

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в частині наявності у діях ОСОБА_2 складу адмінправопорушення , вірно встановив обставини вчиненого ним правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАПта його вину, правильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, вірно застосував норми права і дійшов обгрунтованого висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Згідно зі статтею 245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями частин 1, 2 статті 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КпАП України полягає у повторному протягом року вчиненні порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керуванні транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Яке тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, протокол про адміністративні правопорушення є одним із доказів у справі.

За змістом статей 254, 255, 256 КпАП України протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КпАП України, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що що у справ відсутні докази керування ним транспортним засобом, а тому він не є субєктом адмінправопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП не заслуговують на увагу, та спростовуються матеріалами справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ,серії ЕПР1 №731049 від 28.07.2026, 28.07.2026 о 12 год 12 хв. на дорозі АД М21 водій ОСОБА_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами за ч. 4 ст. 126 КУпАП ( постанова ЕНА 7230187 від 20.05.2026), повторно протягом року керував транспортним засобом «Мерседес-бенз», д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п. 2.1а ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Постановою поліцейського патрульної поліції, серії ЕНА №7230187 від 20.05.2026 року , ОСОБА_1 був притягнутий до адмінвідповідальності за те, що керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування Вінницьким міським судом від 20.05.2025 року по 21.09.2026 року, чим порушив п.2.1. ПДР України.

З рапорту працівника поліції вбачається, що 28.07.2026 року під час несення служби в складі наряду «Юнкер» на ділянці дороги АД М-21 295 км було виявлено ОСОБА_1 , який керував «Мерседес-бенз», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Вінницького міського суду від 20.09.2025 року. Дане порушення вчинив повторно протягом року, чим порушив п.2.1. а ПДР України. Водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Незважаючи на те, що відеозапис з нагрудних відеокамер патрульних поліцейських в матеріалах справи відсутній ,факт керування 28.07.2026 року о 12 год 12 хв. ОСОБА_1 транспортним засобом «Mercedes-Benz C300», д.н.з. НОМЕР_1 підтверджуються узгодженими між собою відомостями, що містяться в матеріалах справи та свідчать про безпосереднє виявлення працівниками поліції ОСОБА_1 за кермом автомобіля під час несення ними служби. Зокрема, протоколом про адмінправопорушення ,серії ЕПР1 №731049 від 28.07.2026,який згідно норм КУпАП є доказом у справі про адмінправопорушення. Крім того, вказане підтверджується іншими доказами , що містять відомості про відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та іншими матеріалами справи ,сукупність яких дає підстави для висновку про те, що ОСОБА_1 не просто перебував у транспортному засобі, а саме здійснював ним керування. Відтак, твердження апелянта про недоведеність факту керування є безпідставними, оскільки не спростовують установлених судом обставин та не ставлять під сумнів правильність висновку про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Разом із тим, доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не наведено мотивів застосування додаткового виду адміністративного стягнення, як оплатне вилучення транспортного засобу, заслуговують на увагу.

Відповідно до санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП оплатне вилучення транспортного засобу є додатковим стягненням, застосування якого потребує належного обґрунтування з урахуванням обставин справи, характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника. При цьому суд має забезпечити співмірність застосованого стягнення з метою адміністративної відповідальності. Обираючи застосування цього додаткового стягнення суд першої інстанції, мотивуючи необхідність застосування оплатного вилучення автомобіля, послався на обставини вчинення правопорушення, систематичне порушення ОСОБА_1 ПДР та керування транспортним засобом без отримання посвідчення водія. Водночас, судом не наведено достатніх мотивів, які б свідчили про необхідність застосування саме такого додаткового стягнення та виправдовували б його співмірність із характером учиненого правопорушення, а також у достатній мірі не з`ясовано дані про особу правопорушника.

Між тим, ОСОБА_1 , приймаючи участь у засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції з приміщення Житомирського районного суду послався на упереджене ставлення до нього працівників поліції через існування кримінального провадження за його заявою . Також пояснив, що є діючим військовослужбовцем ЗСУ і у даний час проходить дійсну військову службу в військовій частині в м. Житомирі

Оцінюючи особу правопорушника ,який виконує свій громадянський обов`язок по захисту Вітчизни у військовий час ,апеляційний суд вважає, що застосування судом до нього в якості додаткового стягнення оплатного вилучення транспортного засобу в цьому випадку є надмірним заходом відповідальності, оскільки призводить до додаткового істотного обмеження майнових прав військовослужбовця ОСОБА_1 ,а тому приходить до висновку ,що виправлення правопорушника і призначення йому покарання можливе і без застосування до нього оплатного вилучення транспортного засобу.

Відтак, у цій частині доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу ,а оскаржувана постанова в частині застосування до ОСОБА_1 додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2026 року в частині накладеного на ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП додаткового адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу «Mercedes-Benz C300» д.н.з. НОМЕР_1 ,- скасувати.

В решті постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. Г. Копаничук