Рішення від 29 жовтня 2026 р. у справі №341/1458/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 29 жовтня 2026 р.

Справа: №341/1458/26

Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.

Єдиний унікальний номер 341/1458/26

Номер провадження 2/341/1273/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

Представниця Какун А. С. в інтересах ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 30.09.2025 № LM780690473 у розмірі 16344,32 грн та судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 30.09.2025 №LM780690473 у загальному розмірі 16344,32 грн, з яких: 4600,0 грн – тіло кредиту, 9168,32 грн – проценти за користування кредитом, 276,0 грн – комісія, 2300,0 грн - неустойка.

Ухвалою суду від 31.07.2026 позовну заяву повернуто позивачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 185 ЦПК України.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15.09.2026 ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2026 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 08.10.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 30.10.2026.

12.10.2026 відповідач надіслав до суду додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі та підтримує заперечення, викладені в раніше поданому відзиві. Зазначив, що є військовослужбовцем та на цей час перебуває на лікуванні у госпіталі. Просить суд розглядати справу за його відсутності за наявними матеріалами справи, врахувавши поданий раніше відзив на позовну заяву.

У поданому раніше відзиві на позов відповідач, зокрема, зазначив, що визнає лише суму основного боргу тіло кредиту у розмірі 4600,0 грн, яку готовий сплатити. Просив відмовити у решті позовних вимог щодо стягнення з нього відсотків, комісії та неустойки. Зазначив, що перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 08.09.2021 до цього часу. Зазначив, що у період, коли він брав та користувався позикою, то проходив військову службу в зоні бойових дій та брав безпосередню участь у бойових діях з військами рф. Тому, на нього розповсюджується дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та йому не могли бути нараховані відсотки, санкції відповідно до ст. 625 ЦК України, штрафи, пеня за позикою. Пояснив, що гроші, які він отримував за кредитним договором, ним витрачались на потреби, які терміново виникали в підрозділі, де він проходить військову службу, та були пов`язані із необхідністю закупки певних речей, які потрібні для забезпечення можливості ведення бойових дій з агресором та підтримки бойової готовності підрозділу.

15.10.2026 представниця позивача надіслала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що відповідач не надав первісному кредитору жодних доказів на підтвердження того факту, що у нього є право на пільги відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Для припинення нарахування штрафних санкцій, пені, а також процентів за користування кредитом відповідач зобов`язаний був звернутись до відділення відповідної фінансової установи, надати відповідні підтверджуючі документи для призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом і отримати документ, що підтверджує призупинення нарахування штрафних санкцій за користування кредитом. Зазначила, що відповідач не повідомив первісних кредиторів про те, що він є військовослужбовцем. Оскільки відповідач не виконував умови договору, нарахування відсотків за користування кредитом є правомірним. Просила розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

У судове засідання 30.10.2026 сторони не з`явились.

Представниця позивача просила розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Судову повістку з датою судового засідання надіслано до електронного кабінету відповідача, яку доставлено 09.10.2026.

Відповідач у відзиві просив розгляд справи здійснювати без його участі.

З огляду на приписи ст. ст. 211, 223 ЦПК України суд прийняв рішення про розгляд справи без участі сторін, оскільки такі повідомлені належним чином про судове засідання, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавали, представниця позивача та відповідач просили розгляд справи здійснювати без їхньої участі.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

30.09.2025 між ТзОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № LM780690473 (далі – Кредитний договір, Договір) (а. с. ).

Відповідно до пункту 2.2 Кредитного договору загальний розмір кредиту за цим Договором становить Загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору кредиту 4600,0 – грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових траншів позичальнику в межах встановленого кредитного ліміту – 5500,0 грн.

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру наданого кредиту 30.09.2025 (п. 2.3).

Згідно з п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 7.3 Договору кінцева дата повернення (виплати) кредиту – 30.10.2030.

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника, за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п. 8.3).

Відповідно до п. 8.5 Договору розмір комісії, що нараховується за надання першого траншу за цим Договором становить 276,0 грн.

Згідно з п. 8.7.1 Договору за період від 30.09.2025 до 30.10.2025 кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37 % від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за кредитом може здійснюватись за дисконтною процентною ставкою 0,80 відсотків від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 292,0 відсотків річних.

Відповідно до п. 12.3 Договору за порушення будь-якого з платежів, передбачених цим Договором на 14 і більше календарних днів, кредитодавець має право нараховувати, а позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5000 % від суми невиконаного або неналежного виконаного грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом, але не більше половини суми кредиту, яка була в користуванні позичальника, на дату, в яку платіж мав бути сплачений.

Цей договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором АEJV.

До Договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Відповідно до копії платіжного доручення від 30.09.2025 підтверджується, що здійснено переказ грошових коштів у розмірі 4600,0 грн, платник ТзОВ «Оптимальні кредити», отримувач ОСОБА_1 , картка платника № 4441-11ХХ-ХХХХ-3989, призначення платежу: переказ коштів згідно з договором № LM780690473.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Оптимальні кредити» станом на 03.12.2025 заборгованість сформовано у розмірі 9762,64 грн, з яких: 4600,0 грн – заборгованість за тілом кредиту, 2636,72 грн – заборгованість за процентами, 276,0 грн – заборгованість за комісією, 2300,0 грн – заборгованість за неустойкою.

03.12.2025 між ТзОВ «Оптимальні кредити» та ТзОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № ОК-ТП/64.

Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями витягу з реєстру прав вимоги від 03.12.2025, платіжної інструкції, що підтверджує оплату за Договором факторингу.

На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідача від ТзОВ «Оптимальні кредити» перейшло до ТзОВ «Таліон плюс».

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед ТзОВ «Таліон плюс» станом на 27.04.2026 заборгованість сформовано у розмірі 16344,32 грн, з яких: 4600,0 грн – тіло кредиту, 9168,32 грн – проценти за користування кредитом, 276,0 грн – комісія, 2300,0 грн – неустойка.

27.05.2026 між ТзОВ «Таліон плюс» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» укладено договір факторингу № 27/0526-01.

Виконання умов Договору факторингу підтверджено копіями витягу з реєстру прав вимоги від № 1, платіжної інструкції від 02.06.2026, що підтверджує оплату за Договором факторингу.

На підставі Договору факторингу право вимоги за кредитним Договором до відповідача від ТзОВ «Таліон плюс» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»».

Згідно з копією довідки військової частини НОМЕР_1 від 30.07.2026 (Форма 5) підтверджується, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом осіб офіцерського складу у військовій частині НОМЕР_1 (а. с. 37).

Відповідно витягу із наказу від 08.09.2021 № 250 командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника командира зенітної ракетної батареї з морально-психологічного забезпечення зенітного ракетно-артилерійського дивізіону управління військової частини НОМЕР_1 (а. с. 38).

Відповідно до копії посвідчення офіцера від 30.07.2021 НОМЕР_3 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (а. с. 39).

Згідно з копією посвідчення від 11.04.2023 № НОМЕР_4 ОСОБА_1 є учасником бойових дій (а. с. 39 зворот).

Отже, суд установив, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем з 30.07.2021.

Надаючи правову оцінку установленим обставинам у цій справі та позовним вимогам, суд виходить з такого.

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Оптимальні кредити» і відповідачем правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідача коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір не був б укладеним.

Отже, на підставі положень статей 6, 205, 207, 509, 526, 626, 628, 639, 1055 ЦК України, статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням принципу змагальності та відсутності будь-яких заперечень з боку відповідача щодо отримання коштів у розмірі 4600,0 грн, суд дійшов висновку про укладення між ТзОВ «Оптимальні кредити» та ОСОБА_1 . Кредитного договору, а також про отримання відповідачем кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 4600,0 грн.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514 ЦК України установлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги до відповідача за Договором від ТзОВ «Оптимальні кредити» перейшло до ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» на підставі договорів факторингу від 03.12.2025 № ОК-ТП/64 та від 27.05.2026 № 27/0526-01.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суд установив, що за умовами Договору та відповідно до платіжного доручення від 30.09.2025 відповідач отримав кредитні кошти (тіло кредиту) у розмірі 4600,0 грн, користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів за Договором не надав, позов у цій частині визнав.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що заборгованість на підставі Договору в частині тіла кредиту у розмірі 4600,0 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, також, просив стягнути заборгованість за процентами у сумі 9168,32 грн.

Вирішуючи спір у цій частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Дослідивши надані позивачем розрахунки заборгованості за Договором від 30.09.2025 № LM780690473, суд установив, що проценти нараховувались за ставкою 0,80 % та 0,98 % на день, тобто по 36,80 грн та 45,08 грн за день відповідно до п. 8.7.1 та п. 8.3 Договору. Проценти нараховано на загальну суму 9168,32 грн.

Згідно з п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Таким чином, відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 з 30.07.2021 та станом на час розгляду справи має статус військовослужбовця Збройних Сил України та учасника бойових дій, а тому на нього поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, до нього не може застосовуватися відповідальність у виді штрафних санкцій за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Суд установив, що ОСОБА_1 з 30.07.2021 перебуває на військовій службі, а тому не підлягають нарахуванню та стягненню проценти за користування кредитом.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь комісії у розмірі 276,0 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Так, у п. 8.5 Договору сторони погодили сплату позичальником комісії у розмірі 276,0 грн за надання кредиту і це не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати комісії за надання кредиту у розмірі 276,0 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором у загальному розмірі 4876,0 грн (4600,0 + 276,0) підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в частині суми заборгованості за неустойкою в розмірі 2300,0 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того, застосуванню підлягають пільги, передбачені для військовослужбовців у п. 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування штрафу позикодавцем.

Тобто, в цьому випадку відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати неустойки за прострочення своїх кредитних зобов`язань, оскільки такі нараховані після укладення кредитного договору та під час дії воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки у розмірі 2300,0 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 794,27 грн (а. с. 6).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд з дотриманням положень вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272- 274, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» заборгованість за кредитним договором від 30.09.2025 № LM780690473 у розмірі 4876,0 грн, з яких: 4600,0 грн – тіло кредиту, 276,0 грн – комісія.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»» судовий збір в розмірі 794,27 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 жовтня 2026 року.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014;

відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua