Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №607/14649/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 607/14649/26 пров. № А/857/50461/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Мандзія О.П.,

Суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Березюка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 вересня 2026 року у справі №607/14649/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -

суддя в 1-й інстанції Дзюбановський Ю.І.,

дата ухвалення додаткового рішення 11.09.2026,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль,

дата складання повного тексту судового рішення 11.09.2026,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 серпня 2026 року задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та скасовано постанову №R595143 від 24.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі закрито.

18.08.2026 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Руда Х.Д. через судову систему «Електронний суд» подала суду заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання розподілу судових витрат, які поніс позивач в ході розгляду справи, а саме стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань в користь позивача 10000 грн. витрат на правничу допомогу.

В обґрунтування заяви представник позивача вказала, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та скасовано постанову №R595143 від 24.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, а провадження у справі закрито. 20 травня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Рудою Христиною Дмитрівною укладено договір №20/05/26-2 про надання правничої допомоги. Додатковою угодою до договору №20/05/26-2 д про надання правничої допомоги №20/05/26-2 від 20 травня 2026 року передбачено, що погоджений позивачем та адвокатом Рудою Христиною Дмитрівною розмір гонорару за правничу допомогу ОСОБА_1 у справі становить 10 000,00 (десять тисяч) гривень. Оплата за правничу допомогу у справі на підставі наданого адвокатом Рудою Христиною Дмитрівною рахунку для оплати здійснюється позивачем у строк до 31 травня 2026 року. Актом передачі-приймання послуг з надання правничої допомоги від 18 серпня 2026 року визначено детальний опис робіт (наданих послуг та їх вартість) з надання адвокатом Рудою Христиною Дмитрівною правничої допомоги ОСОБА_1 під час розгляду справи. На підставі рахунку адвоката Рудої Христини Дмитрівни №20/05/26-2 від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 здійснив оплату послуг з надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 (десять тисяч) гривень. У заяві від 12 серпня 2026 року просила вирішити питання про судові витрати впродовж 5 днів після ухвалення рішення.

Додатковим рішенням від 11.09.2026 у цій справі заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Рудої Христини Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою. Ствердив, що оцінюючи обсяг виконаних адвокатом робіт, сума 10000,00 грн є завищеною. Враховуючи, що справа не є складною, малозначною та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, розмір заявленої адвокатом витрат правничої допомоги є неспівмірним, а отже повинен бути зменшеним.

Апелянт просив скасувати додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.09.2026 у цій справі та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Розгляд справи просив здійснювати за відсутності представника апелянта.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст. 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування останніх.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Рудою Христиною Дмитрівною укладено договір №20/05/26-2 про надання правничої допомоги.

Додатковою угодою до вказаного договору сторони погодили розмір гонорару за надання правничої допомоги у справі в сумі 10 000,00 грн.

На підтвердження фактичного понесення витрат позивачем надано рахунок на оплату правничої допомоги, а також акт передачі-приймання послуг з надання правничої допомоги від 18.08.2026.

Згідно з актом передачі-приймання послуг адвокатом надано, а клієнтом прийнято такі послуги:

написання та надсилання заяви в інтересах клієнта до ІНФОРМАЦІЯ_2

1 година, вартість 2 000,00 грн;

написання та надсилання до суду позовної заяви про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення з долученими документами 2 години, вартість 4 000,00 грн;

контроль руху справи в суді, підготовка необхідних клопотань, заяв, додаткових пояснень - у межах погодженого сторонами обсягу 2 години, вартість 4 000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг відповідно до акта становить 10 000,00 грн.

Так, апеляційним судом з`ясовано, що розгляд цієї справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 10:00 год 16.07.2026.

10.07.2026 представником позивача адвокатом Рудою Х.Д. подано заяву про розгляд справи без її участі (а.с.31). Вказане судове засідання відкладене на 13.08.2026 на 10:00 год., а 12.08.2026 представником позивача подане повторну заяву про розгляд справи без її участі (а.с.53). Після ухвалення рішення у цій справі 13.08.2026, представником позивача 18.08.2026 подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Апеляційний суд критично оцінює висновки суду першої інстанції про те, що сама по собі відсутність судового засідання з участю представника позивача не свідчить про відсутність правничої роботи адвоката у цій справі та не спростовує інших зазначених в акті послуг, зокрема підготовки позовної заяви, підготовки та подання заяв і клопотань, ознайомлення з матеріалами справи та контролю за її рухом, адже участь в судових засіданнях відображена в п. 1.3 акта передачі приймання послуг, наданих представником позивача.

Також апеляційний суд звертає особливу увагу на те, що до матеріалів справи долучено клопотання від відповідача від 31.08.2026 (подано 29.08.2026), у якому він стверджував про неспівмірність відповідних витрат та вказав, що такі мають бути зменшеними, враховуючи обставини справи.

Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 10000.00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за час розгляду справи в суді першої інстанції у співмірності до наданих послуг, на переконання колегії суддів, становить 3000,00 грн.

При цьому, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таке правозастосування випливає з нової процедури відшкодування витрат на професійну правову допомогу, імплементованої у КАС України з 15.12.2017, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки належить сплатити.

Наведений підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати вбачається також із практики ЄСПЛ.

Так, у рішенні по справі «Бєлоусов проти України» (Заява №4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, слід розглядати як фактично понесені, зазначивши наступне: «...хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Отже, представник заявника має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром «фактично понесеними» (див. вищезазначене рішення у справі «Савін проти України» (Savin v. Ukraine), п. 97)».

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2025 по справі №380/17067/23, які враховуються судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підялягає скасуванню через зменшення присуджених відповідно до рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2026 у справі №607/14649/26 на користь позивача витрат на правничу допомогу з прийняттям нового в цій частині.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права

Керуючись ст. 229, 252, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Додаткове рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11.09.2026 в адміністративній справі №607/14649/26 скасувати та ухвалити нове.

Заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Рудої Христини Дмитрівни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн;

В іншій частині вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяО. П. Мандзій

суддіЛ. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 30.10.26