Постанова від 28 жовтня 2026 р. у справі №500/4360/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/4360/25 пров. № А/857/47734/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Гінди О.М.,

суддів: Заверухи О.Б., Матковської З.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року (головуючий суддя: Юзьків М.І., місце ухвалення - м. Тернопіль) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_1 , 22.07.2025 звернувся з позовом до суду, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження з 01.01.2025 пенсії максимальним розміром та з 01.03.2025 застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при проведенні перерахунку;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтовує позов тим, що позивач отримує пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон № 796-XII). З 01.03.2025 відповідачем при нарахуванні пенсії позивача обмежено пенсію максимальним розміром та застосовано понижуючі коефіцієнти, встановлені Постановою № 1. Позивач вважає неправомірним обмеження пенсію максимальним розміром застосування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та Постановою №1, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо обмеження пенсії максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше виплачених сум.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Оскільки вважає, що рішення суду винесене з порушенням норм матеріального права, тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що позивачу виплачується пенсія по інвалідності ІІ групи відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі № 500/3245/24 про перерахунок і виплату пенсії без обмеження максимальним розміром виконано в січні 2025 року. Водночас статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році в період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до зазначеного Закону, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, на виконання чого прийнято постанову від 03.01.2025 № 1. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру ветеранів війни відсутні дані про те, що позивач належить до категорій осіб, на яких коефіцієнти не поширюються, тому виплата пенсії здійснюється із застосуванням понижуючих коефіцієнтів і становить 34665,47 грн. Пенсію позивача після перерахунку з 01.03.2025 здійснено без обмеження максимальним розміром.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідь на звернення позивача від 01.06.2025 щодо перерахунку пенсії, відповідач листом від 23.06.2025 № 4173-4125/К-02/8-1900/25 повідомив, що на виконання рішення суду пенсію позивачу встановлено без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов`язано провести перерахунок з 21.03.2024. Зазначене рішення суду виконане в межах повноважень у січні 2025 року. З 01.02.2025 розрахований розмір пенсії склав 82222,74 грн. На виконання 46 статті Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом міністрів України 03.01.2025 прийнято постанову №1, якою передбачено проведення виплати пенсій, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення. Виходячи із зазначеного виплата пенсії проводиться з урахуванням коефіцієнтів встановлених постановою Кабінетом міністрів України від 03.01.2025 № 1 та становить 34665,47 грн (арк. справи 10).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Рішеннями Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 та від 03.04.2024 № 4-р(І)/2024 обмеження максимальним розміром пенсій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнано неконституційним, а пенсія по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи не може бути скасована чи зменшена.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX (далі - Закон № 4059-IX) встановлено, що у 2025 році в період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Закону № 796-XII, розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі - Постанова № 1), яка застосовується з 01.01.2025.

Нею встановлено коефіцієнти від 0,5 до 0,1 до частин пенсії, що перевищують 10, 11, 13, 17 та 21 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ці коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій членів сімей загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.

Як стверджує апелянт, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру ветеранів війни дані про належність ОСОБА_1 до зазначених категорій відсутні, тому до його пенсії застосовано коефіцієнти. Згідно з листом відповідача від 23.06.2025 № 4173-4125/К-02/8-1900/25 розрахований з 01.02.2025 розмір пенсії становив 82 222,74 грн, а виплата здійснюється в розмірі 34 665,47 грн. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, на яку посилається відповідач, також передбачено, що пенсії, перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1.

Таким чином, Законом № 4059-IX та Постановою № 1 установлено додаткові підстави для обмеження шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону № 796-XII.

Тобто, цими актами фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено спеціальним Законом № 796-XII. Це призводить до обмеження конституційного права відповідної категорії осіб на належний соціальний захист.

Так, питання обмеження пенсій осіб, яким пенсію призначено на підставі Закону № 796-XII, було предметом розгляду Конституційного Суду України.

Рішенням від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 Конституційний Суд України визнав неконституційними припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, що поширює свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які обмежували максимальний розмір пенсії десятьма прожитковими мінімумами.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України та пунктом 2 резолютивної частини цього рішення зазначені приписи втратили чинність з дня його ухвалення. Конституційний Суд України дійшов висновку, що таке обмеження порушує сутність конституційних гарантій соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У рішенні від 03.04.2024 № 4-р(I)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що пенсія за інвалідністю, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої шкоди. Така пенсія не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин, а її скасування, обмеження або зменшення порушує сутнісний зміст конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями. Отже, з 20.03.2024 у відповідача відсутні правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром.

Закон про Державний бюджет України є законом, який затверджує Державний бюджет та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України). Закон № 4059-IX не містить приписів, які визначали б форми і види пенсійного забезпечення чи самі коефіцієнти зменшення пенсій, а лише відсилає до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили щодо інших законів. Тому існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, яку слід вирішувати за принципом lex specialis derogat generali. Пріоритет має спеціальний Закон № 796-XII, а положення Закону № 4059-IX є загальними. Конституційний Суд України у рішеннях від 09.07.2007 № 6-рп/2007, від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 30.11.2010 № 22-рп/2010 та від 28.08.2020 № 10-р/2020 неодноразово наголошував, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від передбаченого спеціальними законами. Скасування чи зміна таким законом обсягу прав і гарантій, передбачених спеціальними законами, суперечить статті 6, частині другій статті 19 та статті 130 Конституції України. Крім того, делегування парламентом законодавчої функції іншому органу влади, зокрема Кабінету Міністрів України, Основним Законом не передбачено. Таке делегування порушує вимоги частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України. Тому застосування при перерахунку пенсії, призначеної за Законом № 796-XII, постанови Кабінету Міністрів України, якою змінюються умови чи норми пенсійного забезпечення, є протиправним. Зміни до Закону № 796-XII щодо застосування коефіцієнтів зменшення пенсії до осіб з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в установленому порядку не вносилися.

Відповідно до статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції чи закону суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 підтвердила цей підхід. Верховний Суд також неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувалися такі акти та чи є вони чинними на момент розгляду справи (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).

Крім того, Верховний Суд у постановах від 11.09.2025 у справі № 120/1081/25 та від 17.09.2025 у справі № 240/1202/25 дійшов висновку, що застосування статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 до пенсій, призначених за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», є протиправним, оскільки обмежує гарантоване статтею 46 Конституції України право на належний соціальний захист.

Ці висновки у силу частини п`ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються колегією суддів і є застосовними до подібних правовідносин щодо пенсій за Законом № 796-XII. Також Верховний Суд у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі № 440/994/20 та від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21, а також в ухвалі від 06.02.2025 у справі № 520/909/25 послідовно висловлював позицію, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених за спеціальними законами, є протиправним.

Крім того, у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» ЄСПЛ зазначив, що відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, яка допускає різне тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією. У разі неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, найбільш сприятливий для особи. Навіть якби існувала невизначеність щодо співвідношення Закону № 796-XII і Закону № 4059-IX, вона має тлумачитися на користь позивача.

Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Посилання апелянта на статтю 19 Конституції України не підтверджують правомірності його дій, оскільки вони не відповідають ні Закону № 796-XII, ні Конституції України. Мета прийняття Постанови № 1, зазначена в пояснювальній записці до її проєкту (оптимізація видатків на виплату пенсій, складна макрофінансова ситуація внаслідок збройної агресії), не може виправдовувати зменшення пенсії, яка за правовою позицією Конституційного Суду України не може бути поставлена в залежність від наявних фінансових ресурсів.

Твердження апелянта про те, що пенсію позивача виплачують без обмеження максимальним розміром, суперечить його ж листу від 23.06.2025: розрахована пенсія 82 222,74 грн фактично зменшена до 34 665,47 грн унаслідок застосування коефіцієнтів, тобто її розмір обмежено. Посилання апелянта на те, що рішення у справі № 500/3245/24 виконано, а виплати за ним тривають до зміни норм законодавства, якими керувався суд, не підтверджують правомірності зменшення пенсії. Таких змін до Закону № 796-XII внесено не було, а стаття 46 Закону № 4059-IX та Постанова № 1 не можуть їх замінити.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Апелянт обов`язку доказування правомірності своїх дій не виконав.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, та обмеження її максимальним розміром є протиправними, оскільки призначена позивачу пенсія не може бути скасованою чи зменшеною, натомість належним способом захисту порушеного права є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром і без застосування понижуючих коефіцієнтів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області залишити без задоволення, рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі № 500/4360/25 – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. М. Гінда

суддіО. Б. Заверуха

З. М. Матковська